Рішення № 88032550, 26.02.2020, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/4443/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Саржевської І.В.,

за участю:

секретаря Олійник С.М.,

представника позивача адвоката Марченко К.Ю.,

представника відповідачів адвоката Нікітіна Д.О.,

представника третьої особи Гапоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман цивільну справу за позовом селянського (фермерського) господарства «Елена» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Ставки»», Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, про визнання недійсним договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2018 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Ставки»», Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області відділ у Лиманському районі, про визнання недійсним договору оренди землі від 16.02.2018, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки», та про скасування рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень та запису про інше речове право, на підставі якого за ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки» було зареєстровано право оренди землі.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

05.08.2011 між ОСОБА_1 (орендодавцем) та Селянським (Фермерським) господарством «Елена» (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,4790 га, яка розташована на території Краснолиманської міської ради Краснолиманського району Донецької області, кадастровий номер 1413300000:07:001:0292, строком на 10 років, починаючи з дати реєстрації. Договір зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Красний Лиман Донецької області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.08.2011 за №141330004000132.

На протязі всього часу дії Договору позивач належним чином виконував, передбачені ним зобов`язання, в тому числі і щодо виплати орендної плати.

16.02.2018 ОСОБА_1 вказану земельну ділянку було повторно передано в оренду на підставі договору, що оскаржується позивачем - ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки», та протиправно повторно було зроблено державну реєстрацію право користування за індексним номером 39781985 від 21.02.2018. При цьому як ОСОБА_1 так і ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки» було відомо, що вказана земельна ділянка перебуває в оренді у СФГ «Елена».

Оскільки договір оренди земельної ділянки від 16.02.2018, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки» без попереднього припинення, розірвання договору оренди цієї ж земельної ділянки від 05.08.2011, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ «Елена», він укладений з порушеннями вимог ст. 6, 13, 17, 24, 25, 27, 32 Закону України «Про оренду землі», в силу ст. 203, 215 ЦК України є недійсним, таким, що порушує законні права позивача як орендаря вказаної земельної ділянки.

Подвійна реєстрація права оренди відбулася внаслідок порушення державним реєстратором вимог ст. 10 ЗУ «про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку надання інформації про зареєстровані земельні ділянки органу державної реєстрації прав та про зареєстровані речові права на земельні ділянки органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 22.02.2012 № 118, оскільки Бахмутська районна державна адміністрація Донецької області не здійснила відповідних запитів до органів влади, підприємств, установ, організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав до 01.01.2013, щодо отримання інформації необхідної для прийняття рішення про проведення державної реєстрації.

Отже на підставі викладеного позивач просить визнати недійсним договір оренди землі від 16.02.2018, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки» на земельну ділянку кадастровий номер 1413300000:07:001:0292 загальною площею 4,4790 га, та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень індексний номер 39781985 від 21.02.2018 та запис про інше речове право 24934466 від 16.02.2018, на підставі якого за ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки» було зареєстровано право оренди землі (том 1 а.с.3-5).

Ухвалою судді Краснолиманського міського суду Донецької області Ткачова О.М. від 17.01.2019 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання, встановлений відповідачам строк для надання відзиву на позов (том 1 а.с. 28).

Від представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, 13.02.2019 надійшли пояснення на позов, в яких викладений аналіз правових норм, що регулюють спірні відносини, зауважено, що предметом даного позову є перевірка наявності одночасного існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку, наявність якої суперечить вимогам Закону №1952-ІV (том 1 а.с. 35-39).

25.02.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача - Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області, у якому відповідач вважає позов безпідставним, просить відмовити в його задоволенні, з огляду на таке. Система державної реєстрації прав, запроваджена Законом з 01.01.2013, передбачає виключно державну реєстрацію прав, а не державну реєстрацію правочинів чи інших документів, що посвідчують набуття права власності чи інших речових прав. В той час, як до 2013 року реєстрації підлягали не речові права, а документи, що посвідчували факт їх набуття.

16.02.2018 державним реєстратором відділу державної реєстрації Бахмутської райдержадміністрації зареєстроване інше речове право за № 3249344 на земельну ділянку кадастровий номер 1413300000:07:001:0292 на підставі договору оренди землі від 16.02.2018, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки». Загальним та єдиним механізмом отримання інформації із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, відомостей про власників, користувачів такої ділянки, перенесених з державного реєстру земель є саме інформація, отримана у порядку електронної взаємодії Державного реєстру прав та Державного земельного кадастру. При цьому державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав використовує як відомості, отримані з Державного земельного кадастру, так і документи, подані безпосередньо заявником. Державний реєстратор направляє державному кадастровому реєстраторові повідомлення про уточнення інформації в Державному земельному кадастрі виключно у разі коли у сукупності з відомостями, що містяться у поданих заявником документах, відомості з Державного земельного кадастру є неточними або не повними. Державним реєстратором були отримані відомості про земельну ділянку за кадастровим номером 1413300000:07:001:0292 у тому числі відомості про власника, користувачів земельної ділянки, відомостей про оренду, суборенду не визначено, з огляду на це державним реєстратором прийнято законне та обґрунтоване рішення про державну реєстрацію іншого речового права, похідного від права власності (том 1 а.с.47-50).

22.03.2019 до суду надійшли доповнення до відзиву на позов від відповідача - Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області, у якому останній з посиланням на вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначає, що не є належним відповідачем у справі, оскільки державний реєстратор при прийнятті рішень діє самостійно на власний розсуд, ніхто не має права впливати на прийняття ним рішення, а отже відповідач не зобов`язаний відповідати за наслідки рішень, прийнятих державним реєстратором. Належним відповідачем вважає державного реєстратора Требік Т.Ю., яка звільнена з посади 03.08.2018 (том 1 а.с.63-64).

Аналогічні за змістом заперечення, зазначені у відзиві, що надійшов до суду 02.10.2019 (том 1 а.с.164-169).

Ухвалою суду від 12.04.2019 (суддя Ткачов О.М.) відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Нікітіна Д.О. про залишення позовної заяви без руху (том 1 а.с.84).

16.05.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Нікітіна Д.О., в якому останній позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив відмовити з таких підстав.

05.08.2011 між ОСОБА_1 та Селянським (Фермерським) господарством «Елена» підписаний договір оренди земельної ділянки предметом якого є право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 1413300000:07:001:0292, загальною площею 4,4790 га, яка розташована на території Краснолиманської міської ради Краснолиманського району Донецької області. Договір укладений на 10 років, починаючи з дати реєстрації. Згідно з вимогами ст. 125, 126 ЗК України, ст. 18, 20 ЗУ «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, яке виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Отже право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 202 Земельного Кодексу України (в редакції від 08.07.2011, яка діяла на момент підписання/укладання договору) Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 174 від 02.07.2003, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 за № 641/7962 було затверджено Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель відповідно до якого Державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою автоматизованої системи державного земельного кадастру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» було затверджено порядок ведення Книги записів та установлено, що державна реєстрація права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок здійснюються до 1 січня 2012 року в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі.

Згідно із п. 11 порядку ведення Книги записів (в редакції від 05.08.2011, яка діяла на момент внесення посадовою особою територіального органу Держземагентства запису до Книги записів) моментом державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну) ділянку, є дата внесення запису до розділу Книги записів.

Відповідно до п. 8 вказаного Порядку записи із зазначенням дати вносяться до розділів Книги записів у паперовому вигляді

посадовою особою територіального органу Держземагентства, яка має вищу освіту за

спеціальністю «землевпорядкування та кадастр» і уповноважена в установленому

Держземагентством порядку, вести державний реєстр земель на рівні району, міста обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, м. Києва та Севастополя. Запис завіряється підписом посадової особи та скріплюється печаткою

територіального органу Держземагентства. Не завірений зазначеним підписом та не скріплений печаткою запис вважається недійсним.

Тобто, факт і момент державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку (зокрема договору оренди землі), ототожнюється із дією по внесенню запису про оренду землі до розділу Книги записів, датою коли вона була здійсненна та скріплення цього запису печаткою територіального органу Держземагентства.

На адвокатські запити ГУ Держгеокадастру у Донецькій області у Лиманському районі листом від 20.03.2019 №193/104-19 були надані належним чином засвідчені копій сторінок із Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі №14133000250001 з яких вбачається, що в записі №132 (№141330004000132) від 05.08.2011 у графі 6 відсутній кадастровий номер земельної ділянки (який є обов`язковим внесення запису у Книгу реєстрації та реєстрації договору) яка надається в оренду, а також цей запис не скріплений печаткою територіального органу Держземагентства.

У зв`язку із тим, що запис №132 від 05.08.2011 у Книзі записів №14133000250001, що посвідчує право на земельну ділянку, є недійсним відповідно до абз.1 п.8 порядку ведення Книги записів, державна реєстрація договору оренди землі від 05.08.2011, укладеного між позивачем та відповідачем, не відбулась (нездійснена) і є недійсною, а отже даний договір оренди землі не набув чинності (юридичної сили). А за таких підстав, відповідно до ч. 2 ст. 20 ЗУ «Про оренду землі» (в редакції яка діяла на момент підписання/укладання договору оренди землі), ст. ст. 125 і 126 Земельного Кодексу України, у СФГ «Елена» не виникло право користування земельною ділянкою і на сьогоднішній день право на оренду землі відсутнє, а отже й немає відповідної правової підстави для користування такою земельною ділянкою.

16.02.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки» укладено договір оренди земельної ділянки предметом якого є право оренди на земельну ділянку кадастровий номер 1413300000:07:001:0292, загальною площею 4,4790 га, яка розташована на території Краснолиманської міської ради Краснолиманського району Донецької області. Договір укладений на 7 років, починаючи з дати реєстрації.

16.02.2018 державним реєстратором відділу державної реєстрації Бахмутської райдержадміністрації зареєстроване інше речове право за №3249344 на земельну ділянку кадастровий номер 1413300000:07:001:0292 на підставі договору оренди землі від 16.02.2018, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки». Отже договір між ОСОБА_1 та ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки» укладений відповідно до норм закону, підстави для визнання його недійсним відсутні (а.с.97-99).

08.07.2019 відповідно до Розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи, яка перебувала у провадженні судді Ткачова О.М., № 209 від 05.07. 2019 цивільна справа № 236/4443/18 (провадження № 2/236/144/19) розподілена судді Саржевській І.В. згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (том 1 а.с. 142,143).

Ухвалою судді Краснолиманського міського суду Донецької області Саржевської І.В. від 27.08.2019 цивільну справу прийнято до провадження, призначене підготовче судове засідання (том1 а.с.144-145).

Ухвалою суду від 02.10.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду, визнано явку відповідачки ОСОБА_1 у судове засідання обов`язковою (том 1 а.с.176-177).

Ухвалою суду від 04.11.2019 продовжено строк розгляду справи, визнано явку відповідачки ОСОБА_1 та представника відповідача ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки» в судове засідання обов`язковою (том 1 а.с.194-195).

Представник позивача адвокат Марченко К.Ю. (том 1 а.с.16,17) в судовому засіданні виклав зміст та підстави позовних вимог, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 до суду не прибула, згідно нотаріально посвідченої заяви від 04.06.2019 просила розглянути справу без її участі, враховуючи її вік та стан здоров`я, за участю її представника адвоката Нікітіна Д.О. (том 1 а.с.121).

Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Нікітін Д.О. (том 1 а.с.10-102) в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у позовних вимогах відмовити.

Належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, інші учасники справи у судове засідання 20.02.2020 не прибули (том 2 а.с.2-10).

Суд, вислухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 1413300000:07:001:0292, загальною площею 4,4790 га, яка розташована на території Краснолиманської міської ради Краснолиманського району Донецької області, цільове призначення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серіїсерії ЯГ №366943, виданим 01.02.2007 Краснолиманською міською радою Донецької області (том 1 а.с.119).

05.08.2011 між ОСОБА_1 (орендодавцем) та Селянським (Фермерським) господарством «Елена» (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір 1), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на територіїКраснолиманської міської ради Краснолиманського району Донецької області, загальною площею 4,4790 га, строком на 10 років, починаючи з дати реєстрації; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% нормативної грошової оцінки, що становить 2035,57 грн. на рік. Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (том 1 а.с.6-8).

Договір 1 зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Красний Лиман Донецької області, про що в Державному реєстрі земель посадовою особою вказаного органу - Косоговою Л.В. вчинено запис від 05.08.2011 за №141330004000132, про що свідчить відповідна відмітка, з відбитком печатки на останній сторінці Договору (а.с.8), а також відповідь ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 12.12.2018 №581/104-18 (том 1 а.с.15).

У Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі міститься запис №132 від 05.08.2011 року №141330004000132, орендодавець – ОСОБА_1 , орендар – СФГ «Елена», термін договору – 10 років. Щодо об`єкта оренди зазначені наступні дані: місце розташування – Краснолиманська міська рада; розмір – 4,4790 га; цільове призначення – для ведення товарного с/г виробництва; обтяження – , що підтверджується завіреними копіями сторінок ( том1 а.с. 111-112).

Пунктом 35 договору встановлено, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Додатками до Договору є: план (схема) меж земельної ділянки кадастровий номер 1413300000:07:001:0292; акт прийому-передачі земельної ділянки від 10.08.2011; акт визначення меж земельної ділянки (п.41, том 1 а.с. 8, 9, 10).

Акт прийому-передачі земельної ділянки від 10.08.2011 підписано сторонами, що сторонами в судовому засіданні не спростовано (том 1 а.с. 9).

Згідно відомостей щодо видачі грошових коштів орендодавцям СФГ «Елена» сплатило ОСОБА_1 за 2017 рік – 4105,50 грн. що відповідачкою та її представником в судовому засіданні не спростовано (том1 а.с.12).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1403120732018 від 16.02.2018 земельна ділянка кадастровий номер 1413300000:07:001:0292 загальною площею 4,4790 га, яка розташована на території Краснолиманської міської ради Краснолиманського району Донецької області, зареєстрована 01.02.2007 міськрайонним управлінням Держгеокадастру у м. Красному Лимані та Краснолиманському районі Донецької області, власник ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 01.02.2007 серії ЯГ №366943. Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані. Витяг сформований та наданий державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру в Донецькій області Андруннік Н.І. (том 1 а.с.103).

16.02.2018 між ОСОБА_1 як орендодавцем та ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки» як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір 2) згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1413300000:07:001:0292, загальною площею 4,4790 га, яка розташована на території Краснолиманської міської ради Краснолиманського району Донецької області. Договір укладений на 7 років, починаючи з дати його реєстрації (том 1 а.с.116-117).

Об`єкт за Договором 2 оренди землі вважається переданим Орендодавцем Орендареві з моменту державної реєстрації права оренди (п. 6.3.)

Згідно п. 8.1 Договору 2 на орендовану земельну ділянку обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб не встановлені (том 1 а.с.116).

За користування земельною ділянкою орендар сплачує орендну плату в розмірі 8393,28 грн. на рік (п.4.1., том 1 а.с.116).

Згідно з Інформаційною довідкою від 04.12.2018 № 148022532 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16.02.2018 державним реєстратором Требік Т.Ю. Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 39781985 від 21.02.2018 внесено запис 24934466 щодо права оренди земельної ділянки кадастровий номер 1413300000:07:001:0292, площею 4,479 га, за ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки» ( том 1 а.с.18).

З розділу «Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права вищезазначеної довідки вбачається наявна інформація про підставу виникнення речового права: договір оренди землі б/н від 16.02.2018 - 05.08.2011, строк дії: 7 років, починаючи з дати державної реєстрації (том 1 а.с.18 зворот).

Згідно з інформацією, що міститься у відповіді ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 12.03.2019 №187/104-19 земельна ділянка кадастровий номер 1413300000:07:001:0292 знаходиться в оренді ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки», дата реєстрації речового права на нерухоме майно 16.02.2018 року, строк дії речового права 7 років (том 1 а.с.107).

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 95 ЗК України, частиною 1 статті 25 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендар земельної ділянки має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотримання умов договору оренди землі.

Згідно із частиною 2 статті 95 ЗК України, статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Відповідно до частин 2, 3 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання угоди недійсною.

Аналогічні положення містить і частина 2 статті 16 ЦК України, згідно якої одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Статтею 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Починаючи з 2004 року та до теперішнього часу правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV.

Цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідного відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Частинами 2, 3 та 4 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно частини 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 11.02.2010 № 1878-VI ЗУ №1878-VI права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 за № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі», що діяла до 01.01.2013, відповідними повноваженнями щодо реєстрації догворів оренди були наділені територіальні органи Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки.

Отже, станом на момент укладення договору від 05.08.2011 між ОСОБА_1 та СФГ «Елена» діяв Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі». Цей Порядок визначає процедуру ведення за формою згідно з додатком Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі - документа, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі. Дана Книга є власністю держави (пункт 1 Порядку).

У пункті 8 вказаного Порядку зазначено, що записи із зазначенням дати вносяться до розділів Книги записів у паперовому вигляді посадовою особою територіального органу Держземагентства, яка має вищу освіту за спеціальністю "землевпорядкування та кадастр" і уповноважена в установленому Держземагентством порядку вести державний реєстр земель на рівні

району, міста обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, м.м. Києва та Севастополя (далі - посадова особа). Запис завіряється підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства. Не завірений зазначеним підписом та не скріплений печаткою запис вважається

недійсним.

Згідно з пунктом 10 Порядку записи до розділів Книги записів вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, якими є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі, договір суборенди землі та договір про внесення змін до договорів оренди та суборенди землі.

Дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку (пункт 11).

Разом із цим, суд зауважує, що з 01.01.2013 почала діяти нова система реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, передбачена викладеним у новій редакції Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV.

Отже, з наведеного вбачається, що до 2013 року державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок, здійснювалась територіальними органами земельних ресурсів шляхом внесення відомостей до Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, якабула складовою частиною державного реєстру земель.

Зі змісту наявного в матеріалах справи Договору 1 вбачається, що його зареєстровано в управлінні Держкомзему у м. Красний Лиман Донецької області, про що у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі вчинено запис від 05.08.2011 за №141330004000132 (а.с.111-112).

Тобто Договір 1 був зареєстрований 05.08.2011 відповідно до вимог законодавства, що діяло на той час, та є чинним з моменту його державної реєстрації до 05.08.2021.

Доводи представника відповідачки адвоката Нікітіна Д.О. про те, що запис від 05.08.2011 за №141330004000132 у Книзі не скріплений печаткою територіального органу Держземагентства, а отже є недійсним, судом до уваги не приймаються з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 статті 3 ЗУ № 1952-IV, в редакції від 16.03.2010, яка діяла на момент укладання Договору 1, держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно.

Як встановлено судом запис про реєстрацію Договору міститься не лише в Книзі записів про державну реєстрацію, а і на екземплярі Договору 1, копію якого міститься в матеріалах справи. Зазначений запис на Договорі 1 вчинено посадовою особою управління Держкомзему у м. Красний Лиман Донецької області ОСОБА_2 05.08.2011 за №141330004000132, який завірений її підписом та печаткою територіального органу Держземагентства, а отже суд вважає, що державна реєстрація Договору 1 відбулася.

Оскільки обов`язок належного ведення Книги покладений на відповідні органи, а не на орендаря (позивача), то суд вважає, що визнання договору оренди землі таким, що не набув чинності з тих підстав, що запис у Книзі не скріплений печаткою територіального органу Держземагентства, є недопустимим.

Суд наголошує на відсутності правових підстав для покладення ризику настання несприятливих умов на позивача у зв`язку з неналежним виконанням державними органами, наділеними повноваженнями в сфері земельних відносин, службових обов`язків.

Відповідно до оспорюваного договору оренди землі від 16.02.2018, укладеному між ОСОБА_1 та ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки» убачається, що право користування спірною земельною ділянкою зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 16.02.2018 за №24934466 (а.с. 18).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 10 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, яка діяла на момент укладання Договору 2) передбачено, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Отже, із аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора убачається, що одним із його обов`язків є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. І для перевірки цієї інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо.

Такий обов`язок узгоджується із закріпленими частиною першою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, яка діяла на момент укладання Договору 2) засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №823/378/16.

Як встановлено судом договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та СФГ «Елена» від 05.08.2011 не припинений на час укладання та реєстрації договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки» від 16.02.2018. При цьому суд наголошує, що договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та СФГ «Елена» від 05.08.2011 був зареєстрований в установленому законодавством порядку управлінням Держкомзему у м. Красний Лиман Донецької області в Державному реєстрі земель 05.08.2011 за 3141330004000132.

Наявність такої суперечності між заявленим ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки» та вже зареєстрованим правом СФГ «Елена» у розумінні пункту 5 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, яка діяла на момент укладання Договору 2) є підставою для відмови в державній реєстрації прав.

Проте, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у вигляді проведення реєстрації спірного договору про оренду земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки» не перевірив інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав, у тому числі, з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №823/378/16).

Крім того, суд наголошує на тому, що Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в результаті перегляду справи № 390/34/17 у постанові від 10.04.2019 (касаційне провадження № 61-22315сво18) зробив правовий висновок щодо принципу добросовісності, який лежить в основі доктрини заборони суперечливої поведінки сторони правочину.

Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) – це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Суд не може визнати такими що є добросовісними дії відповідачки ОСОБА_1 , яка уклала договір оренди земельної ділянки, підписала Акт прийому-передачі земельної ділянки, на протязі 6 років отримувала плату за користування СФГ «Елена» земельною ділянкою, а згодом уклала договір на цю ж саму земельну ділянку з ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки».

Положеннями частини першої статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої та третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, та шостою статті 203 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що укладення договору оренди землі від 16.02.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки» суперечить частині 1 статті 95 ЗК України, частині 1 статті 25 Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та порушує права позивача, як орендаря земельної ділянки, які підлягають захисту.

Враховуючи, що одна і та ж сама земельна ділянка не може одночасно бути об`єктом оренди за двома різними договорами, укладеними із різними орендарями, суд вважає, що є підстави для визнання оспорюваного договору недійсним на підставі частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги СФГ «Елена» про визнання недійсним договору оренди землі підлягають задоволенню.

Позовні вимоги СФГ «Елена» про скасування рішення державного реєстратора Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області від 21.02.2018 є похідними від вимоги про визнання недійсним договору, а отже також підлягають до задоволення.

Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір з позовної заяви у розмірі 1762,00 грн. (а.с.2). Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати по сплаті позивачем судового збору слід покласти на відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 1762,00 грн., тобто по 587,33 грн. на кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 76-84, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Селянського (Фермерського) господарства «Елена» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Ставки»», Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, про визнання недійсним договору оренди землі - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1413300000:07:001:0292, загальною площею 4,4790 га, яка розташована на території Краснолиманської міської ради Краснолиманського району Донецької області, укладений 16.02.2018 між ОСОБА_1 та ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки», зареєстрований Бахмутською районною державною адміністрацією Донецької області 21.02.2018, номер запису про державну реєстрацію 24934466.

Скасувати рішення державного реєстратора Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області від 21.02.2018, номер запису про державну реєстрацію 24934466, на підставі якого за ТОВ «Агропромислова фірма «Ставки» зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 1413300000:07:001:0292, загальною площею 4,4790 га, яка розташована на території Краснолиманської міської ради Краснолиманського району Донецької області.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Селянського (Фермерського) господарства «Елена» (код ЄДРПОУ 31046328, юридична адреса: 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Слов`янська, 1/33) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 587,33 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова фірма «Ставки»» (код ЄДРПОУ 36910842, юридична адреса: 84452, Донецька область, м. Лиман, сел. Ставки, вул. Шевченка) на користь Селянського (Фермерського) господарства «Елена» (код ЄДРПОУ 31046328, юридична адреса: 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Слов`янська, 1/33) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 587,33 грн.

Стягнути з Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області (код ЄДРПОУ 04052896, юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Сибірцева, 33) на користь Селянського (Фермерського) господарства «Елена» (код ЄДРПОУ 31046328, юридична адреса: 84404, Донецька область, м. Лиман, вул. Слов`янська, 1/33) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 587,33 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Донецький апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлений 04.03.2020 .

Суддя -