Рішення № 88032214, 04.03.2020, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4394/19

Провадження № 2/539/224/2020

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді – Даценка В.М.,

з участю секретаря – Шрейтер С.О.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 23.06.2018 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 700 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за відповідним договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

В свою чергу відповідач не виконує зобов`язання за договором, в зв`язку з чим станом на 15.07.2019 року у нього виникла заборгованість в сумі 24155,80 гривень, яка складається з: 15172,09 гривень – заборгованість за тілом кредита; 6605,44 гривні – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 751,80 гривень – заборгованість за нарахованими відсотками; а також відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг – 500 гривень штрафу (фіксована частина), 1126,47 гривень штрафу (процентна складова) і яку позивач просить стягнути.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, звернувся до суду з клопотанням, прохаючи розглядати справу без його участі, позовні вимоги прохав задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав частково, а саме лише заборгованість за тілом кредиту в сумі 15172,09 гривень, мотивуючи тим, що він підписав заяву про отримання кредитних коштів в сумі 700 гривень, які зобов`язався сплатити. Пізніше, сума кредитного ліміту збільшувалась, про що він не заперечував, однак, з Умовами та правилами надання банківського кредиту його ніхто не ознайомив, про що відповідного підпису він не ставив. Правила нарахування відсотків, пені та штрафу йому не роз`яснювалися.

З`ясувавши обставини справи, заслухавши відповідача, дослідивши докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 23.06.2018 року між АТ КБ « Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н, згідно умов якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в сумі 700 грн. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за відповідним договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Позивач зазначає, що умови договору виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Але в зв`язку з неналежним виконанням своїх обов`язків відповідачем у нього виникла заборгованість в сумі 24155,80 гривень, з яких: 15172,09 гривень – заборгованість за тілом кредита; 6605,44 гривні – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 751,80 гривень – заборгованість за нарахованими відсотками; а також відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг – 500 гривень штрафу (фіксована частина), 1126,47 гривень штрафу (процентна складова).

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За вимог ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що при укладанні кредитного договору відповідач проставив свій підпис лише на заяві про укладання договору, при цьому не проставляв підпис на "Умовах та правилах надання банківських послуг", які додані позивачем до матеріалів справи, та які є невід`ємною частиною договору.

Враховуючи такі обставини у справі, наведені норми цивільного законодавства, суд приходить до висновку, що наведені умови/правила/тарифи не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору. Відтак, при укладенні договору шляхом підписання відповідачем вищевказаної анкети-заяви його сторонами не були погоджені такі умови договору як розмір кредиту, термін його повернення, підстави та умови нарахування відсотків, нарахування простроченого тіла кредиту, сплати комісій, штрафу та пені.

Суд відхиляє доводи банку відносно того, що такі умови знаходилися на сайті АТ КБ «Приватбанку», як невід`ємні частини спірного договору. У цих умовах і міститься інформація про процентну ставку та про штрафи за прострочку оплати боргу. Проте, умови на даному сайті не можуть бути застосовані судом, адже, у анкеті-заявці відсутня інформація, що позичальник ознайомилася з умовами, які містяться саме на зазначеному сайті. Більше того, сам банк неодноразово їх змінював, а тому, мав можливість подати до суду примірник таких умов, який може містити положення, які є менш сприятливими для позичальника, тобто, позивач не підтвердив, які ж конкретні умови він запропонував позичальнику при підписанні анкети-заявці, так як на поданому банком екземплярі умов відсутній підпис позичальника.

В судовому засіданні відповідач повідомив, що такі Умови він не підписував і з ними його не знайомили.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не міг ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Отже, позовні вимоги про стягнення інших складових заборгованості, крім суми кредиту, не підлягають задоволенню, адже позичальник не підписав жодного документу, який би обумовлював порядок та умови нарахування і сплати таких платежів.

Така правова позиція була висловлена:

- в Постанові Верховного суду від 11 липня 2018 року по справі № 356/1261/16-ц;

- в Постанові Верховного суду від 06 червня 2018 року по справі № 754/13763/15-ц;

- Постанова від 10 травня 2018 року по справі № 239/100/15-ц;

- Постанова від 18 квітня 2018 року по справі № 234/10860/16-ц;

- Постанова від 06 березня 2018 року, справа № 308/4155/14-ц;

- Постанова від 21 лютого 2018 року справа № 203/5497/13-ц;

- Постанова від 14 лютого 2018 року справа № 578/132/16-ц;

До аналогічних висновків приходив і Верховний суд України у справах №6-16цс15, № 6-698цс15, № 6-757цс15.

У відповідності до ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення пред`явлених вимог щодо стягнення заборгованості: в сумі 6605,44 гривні – заборгованість за простроченим тілом кредиту; 751,80 гривень – заборгованість за нарахованими відсотками; а також відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг – 500 гривень штрафу (фіксована частина), 1126,47 гривень штрафу (процентна складова)

В іншій частині позов є обґрунтованим, визнаний відповідачем, і підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.2, ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 526, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2-13, 81, 141, 247, 264, 265 ЦПК України суд , -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ:14360570) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 23.06.2018 року в розмірі 15172 (п`ятнадцять тисяч сто сімдесят дві) гривні 09 копійок, яка складається із заборгованості по тілу кредиту і виникла станом на 15.07.2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в розмірі 1206 гривень 57 копійок.

В іншій частині позову – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення виготовлено 04.03.2020.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду В.М.Даценко