Рішення № 88032030, 03.03.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9389/19

Провадження №2-а/524/12/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2020 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого судді - Рибалки Ю.В.,

при секретарі судового засідання – Коршак Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до інспектора Батальйону патрульної поліції №1 в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Делуна Сергія Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року до суду звернулась Таранкова О.О. в інтересах ОСОБА_2 з позовом до інспектора Батальйону патрульної поліції №1 в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Делуна С.В. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Зазначила, що 15.12.2019 року відповідач виніс постанову серії ЕАК № 1864642, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 255 грн. за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач ОСОБА_2 та представник позивача Таранкова О.О. з постановою не згодні, вважають її незаконною та просять скасувати з тієї підстави, що правопорушення він не вчиняв, автомобілем не керував.

Позивач та представник позивача заявлені вимоги підтримали, просили задовольнити, вважають вищевказану постанову по справі про адміністративне правопорушення незаконною та такою, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, а тому просили визнати її протиправною та скасувати.

Відповідач, представник відповідача заперечували проти задоволення позову. На адресу суду направили письмові відзиви. Просять відмовити у задоволенні позову.

Позивач просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи та письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).

Судом встановлено, що згідно з постановою серії ЕАК № 1864642 інспектора ДПП Делуна С.В. 15.12.2019 року о 13 год. 32 хв. водій ОСОБА_2 в м. Кременчуці по просп. 50-річчя Жовтня, 137, керуючи транспортним засобом Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 , порушив п. 12.4 ПДР, перевищив встановлені обмеження руху більш як на 20 км/год, рухався зі швидкістю 80 км/год, швидкість вимірювалась за допомогою приладу TRUCAM ТС 000639, у зв`язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.

Провадження по справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого дотримання законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до п. 12.4 ПДР України, затверджених Постановою Кабінети Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ч.4 ст.258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Згідно зі ст.6 КАС України, суд при вирішенні спору керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Виходячи із критеріїв оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які викладені в ч.2 ст.2 КАС України, суб`єкти владних повноважень для реалізації своїх функції повинні діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між буд-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Постанова про накладення адміністративного стягнення містить відомості, встановлені ч. 3 ст. 283 КУпАП, а саме: відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, права особи яка притягується до адміністративної відповідальності.

З дослідженої постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 15.12.2019, серії ЕАК № 1864642 та фото роздрукованого з приладу TRUCAM ТС 000639 вбачаються розбіжності, а саме щодо часу, місця вчинення правопорушення, марки та моделі автомобіля який перевищив швидкість, державних номерних знаків цього автомобіля.

Доводи позивача на незаконність використання технічного приладу TRUCAM ТС 000639, суд вважає неприйнятними, оскільки відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, виданого «Укрметртестстандарт», лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCAM LTI 20/20 ТС 000639 є придатним до застосування.

Долучений до матеріалів справи відеозапис з боді-камери патрульного поліцейського судом визнається як недопустимий доказ у справі, оскільки в порушення ст. 283 КУпАП, відомості про технічний запис, не зазначені у оскаржуваній постанові патрульного поліцейського.

Вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.

Крім того, підпис позивача у постанові не може бути доказом вини у вчиненні адміністративного правопорушення, що відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 22.07.2019 р у справі № 757/2757/16-а.

Таким чином, матеріали справи не містять достатніх належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем п. 12.4 Правил дорожнього руху України, а він сам це порушення заперечує.

Частинами 1, 2 ст. 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

З підстав того, що допитаний свідок ОСОБА_3 є безпосереднім свідком вчиненого правопорушення, оскільки саме при ньому відповідач виніс оскаржувану постанову, є працівником патрульної поліції, тобто є зацікавленою особою, тому його свідчення не можуть бути розцінені судом як об`єктивні.

Відповідачем, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, наявність порушення ОСОБА_2 . Правил дорожнього руху та правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, достатніх належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП, до суду надано не було.

Відповідачем не доведено правомірність свого рішення, що виключає адміністративну відповідальність позивача, а позов підлягає задоволенню.

Крім того, представник позивача просить стягнути з Департаменту патрульної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 6000 грн.

Суд вважає, що вказаний розмір судових витрат не відповідає вимогам, встановленим ч. 5 ст. 134 КАС України, вимога про стягнення на користь позивача судових витрат не може підлягати задоволенню у повному обсязі, оскільки витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн. 00 коп. не є співмірними складністю справи, розміром стягнення накладеного на позивача у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн., обсягом наданих послуг та часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. ЗО, ЕСНК 1999-У).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Єуд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 3, 4, 5 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до положень ч. 6 та ч. 7 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу. Таке клопотання заявлено представником відповідача.

За ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, шо призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо.

До позову додано копію акту №1 приймання-передачі наданих послуг від 23.12.2019 року (далі - Акт №1), відповідно до якого вартість однієї години професійної правничої допомоги встановлена в сумі 1200 грн. та згідно з яким:

- на усні консультації по справі витрачено 1 годину, що складає вартість 1200 грн.;

- на пошук судової практики та аналіз законодавства витрачено 2 години, шо складає

вартість 2400 грн.;

- на підготовку та складання позовної заяви витрачено 2 години, шо складає 2400 грн.

Загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу за розрахунком представника позивача складає 6000 грн.

Послуги у вигляді усних консультацій по справі та пошук судової практики, аналіз законодавства в розмірі 3600 грн., зазначені в Акті №1, не передбачені в п. 1.1 Договору про надання правової допомоги, яким визначено повноваження Адвоката.

Суд приймає до уваги висновки Верховного Суду викладені в постанові від 22.05.2018 року по справі № 826/8107/16: про те, що «склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку».

За вищевказаних обставин, суд приходить до висновку, що вимоги, щодо стягнення судових витрат підлягають частковому задоволенню та вважає що розмір судових витрат на правничу допомогу, з урахуванням обставин конкретної справи, слід зменшити до 1 000 грн.

Керуючись статтями 244-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Таранкової Олени Олегівни в інтересах ОСОБА_2 до інспектора Батальйону патрульної поліції №1 в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Делуна Сергія Володимировича, про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити.

Скасувати постанову інспектора роти № 1 батальйону патрульної поліції в м. Кременчуці управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Делун Сергія Володимировича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАК № 1864642 від 15.12.2019 року за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, м. Київ, вул.. Федора Ернста,3) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1 000 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.В. Рибалка