
Дата документу 04.03.2020
ЄУ № 942/140/20
Провадження №2/942/279/20
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Стеценко О.С.,
за участю секретаря Рожкової Л.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом, в якому просить збільшити розмір аліментів, які стягуються за рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 07.06.2011 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення повноліття, з проведенням індексації відповідно до закону. Виконавчий лист № 2-219/2011 виданий за рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 07.06.2011, з моменту набрання рішенням суду законної сили, відкликати.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 07.06.2011 з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 08.04.2011 до досягнення дітьми повноліття. ОСОБА_4 син ОСОБА_5 вже досяг повноліття. Аліменти стягнуті зазначеним вище рішенням суду на даний час є меншими за 50 відсотків прожиткового мінімуму та є недостатніми для належного утримання та забезпечення повноцінного розвитку сина ОСОБА_6 . Син проживає разом з нею та знаходиться на повному її утриманні. Позивач працює, але самостійно забезпечити в належному обсязі потреб дитини вона не в змозі. Відповідач життям сина не цікавиться, допомоги у вихованні та додаткових витратах на дитину не надає. Відповідач фізично здоровий, тому позивач вважає, що він може сплачувати аліменти у більшому, ніж визначено рішенням суду, розмірі.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 06.02.2020 було відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 04.03.2020.
Позивач в підготовче судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, в якій просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що позивач та відповідач є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 20 лютого 2018 року Новопсковським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, актовий запис №14.
Рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 07 червня 2011 року стягнуто з ОСОБА_2 , 1966 року народження, аліменти на користь ОСОБА_1 , 1967 року народження, на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 08 квітня 2011 року до досягнення дітьми повноліття. Рішення суду набрало законної сили 18.06.2011.
Відповідно до довідки № 104, виданої Новорозсошанською сільською радою Новопсковського району Луганської області 20.01.2020, ОСОБА_1 , 1967 року народження, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом нею проживає син - ОСОБА_3 , 2003 р.н., зареєстровані, але не проживають: чоловік – ОСОБА_2 , 1966 р.н., син – ОСОБА_8 , 1990 р.н., невістка – ОСОБА_9 , 1994 р.н., онука – ОСОБА_10 , 2012 р.н., син – ОСОБА_7 , 1999 р.н.
Довідкою № 27 від 16.01.2020, виданою Управлінням соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, підтверджено, що ОСОБА_1 станом на 16.01.2020 на обліку в управлінні не перебуває та ніяких державних допомог не отримувала та не отримує.
З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДФС України про суми виплачених доходів № 16703 від 24.01.2020, ОСОБА_1 в період з 01.04.2019 по 30.09.2019 отримала заробітну плату в загальному розмірі 48433 грн.
Згідно довідки № 9 від 20.01.2020, виданою ТОВ «Промінь», ОСОБА_1 за період з липня 2019 року по грудень 2019 року отримала заробітну плату у розмірі 35900,00 грн.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, посилається на те, що з часу винесення рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 07.06.2011 про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , витрати на його утримання значно зросли, самостійно забезпечити повноцінний розвиток сина вона не зможе, оскільки єдиним її доходом є заробітна плата, у зв`язку з чим просить переглянути розмір стягнутих аліментів.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст. 51 Конституції України).
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та
достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
З наведеного вбачається, що особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. Вказані обставини мають виникнути після ухвалення судового рішення про стягнення аліментів.
Відповідно до положень ст. 192 СК України, зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі та навпаки), імперативна заборона змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження відсутня. Така правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року (справа № 6-143цс13).
Суд вертає увагу, що Законом України від 03 липня 2018 року №2475-УІІІ частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Тобто законодавство передбачає механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть за наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.
Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повністю визнав позовні вимоги та згоден сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі, враховуючи стан здоров`я та матеріальний стан дитини, сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, а позовні вимоги визнані відповідачем до початку розгляду справи по суті, то з відповідача на користь держави підлягає стягнення 50 відсотків суми судового збору, у розмірі 420,40 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 142, 200, 206, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів задовольнити повністю.
Збільшити розмір аліментів визначених рішенням Новопсковського районного суду Луганської області від 07.06.2011, стягнувши з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 420,40 грн. на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ – 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.
Після набрання законної сили даним рішенням суду відкликати із виконання виконавчий лист, виданий Новопсковським районним судом Луганської області у справі № 2-219/2011, на підставі рішення Новопсковського районного суду Луганської області у справі № 2-219/2011 від 07.06.2011 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_3 , виданий 05.05.2000 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , паспорт громадянина України № НОМЕР_5 , виданий 18.04.2019 органом видачі 4452, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О.С. Стеценко
Судове рішення № 88031915, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області) було прийнято 04.03.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 942/140/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: