Вирок № 88030783, 25.02.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/3072/19

1-КП/415/300/20

ВИРОК

Іменем України

25.02.20 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Кайданович Л.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області Угоду про визнання винуватості між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Сичовим В.М. та підозрюваним ОСОБА_1 , укладену 05 квітня 2019 року, під час досудового розслідування, у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12019130240000544 від 20 березня 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Гребінка Гребінківського району Полтавської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Сичова В.М.,

захисника Косогової Л.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

Відповідно до обвинувального акту – обвинувачений ОСОБА_1 19 березня 2019 року, приблизно о 20 годині, більш точніший час не встановлено, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини, без мети збуту, – для особистого вживання, незаконно, знайшовши, проходячи повз алеї, на кварталі Центральний міста Лисичанська, порошкоподібну речовину, яка, – відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів за №19/113/8/-2/283е від 28 березня 2019 року, – містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено, – амфетамін, масою в речовині 0,18106 грама, незаконно зберігав останню при собі, без мети збуту, – для особистого вживання, до моменту виявлення та вилучення співробітниками поліції, в присутності понятих, під час проведення огляду місця події, у приміщенні залізничного вокзалу станції «Лисичанськ» р/ф «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», по вулиці Вокзальна, 1, міста Лисичанська, того ж дня, в період часу з 22 години 03 хвилин до 22 години 25 хвилин, куди спрямував через деякий час, за особистими справами, на транспортному засобі, встановити ідентифікаційні ознаки якого не надалось можливим, під керуванням невстановленої особи.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.309 ч.1 КК України, а саме, – незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини, без мети збуту.

У судове засідання надана Угода про визнання винуватості, укладена 05 квітня 2019 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Сичовим В.М. та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, досягнута під час досудового розслідування, відповідно до якої –

прокурор Лисичанської місцевої прокуратури Сичов В.М. та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ст.309 ч.1 КК України, і підозрюваний ОСОБА_1 повністю визнає себе винуватим у вчиненні зазначеного злочину, тобто, в незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні психотропної речовини, без мети збуту,

сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні підозрюваному ОСОБА_1 покарання за ст.309 ч.1 КК України – у виді штрафу, у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

На підставі ст.469 КПК України – угода про визнання винуватості, у кримінальному провадженні, відповідно до положень ст.468 КПК України, може бути укладена між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим, за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що він повністю визнає свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті та Угоді про визнання винуватості, вказавши, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, а саме, придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини – амфетаміну, без мети збуту, для особистого вживання, знайшовши згорток з порошкоподібною речовиною рожевого кольору, проходячи повз алеї, на кварталі Центральний міста Лисичанська, який зберігав при собі, у кишені одежі, – без мети збуту, для особистого вживання, до моменту виявлення та вилучення співробітниками поліції під час проведення огляду місця події, привернувши увагу правоохоронців, проїздивши за особистими справами на залізничний вокзал станції «Лисичанськ», в межах адміністративної території міста Лисичанська, 19 березня 2019 року, протягом вечірнього часу, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, заключивши відповідну Угоду про визнання винуватості, при цьому, він цілком розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження вказаної Угоди, визначені у ст.473 КПК України, – щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винуватим, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної Угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної Угоди, визначені у ст.476 КПК України, підтримавши надану Угоду та наполягаючи на затвердженні останньої.

З матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, вбачається, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 органами досудового розслідування вірно і обґрунтовано кваліфіковані, як злочин, передбачений ст.309 ч.1 КК України, а саме, – незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини, без мети збуту, – який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, при цьому, обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєному – визнав в повному обсязі.

У судовому засіданні встановлено, що укладення Угоди про визнання винуватості від 05 квітня 2019 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Сичовим В.М. та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , на підставі ст.ст.468-470, ст.472 КПК України, – є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в Угоді.

Ініціювання, порядок укладення та зміст Угоди про визнання винуватості від 05 квітня 2019 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Сичовим В.М. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , – відповідають вимогам ст.469, ст.472 КПК України.

Умови Угоди про визнання винуватості від 05 квітня 2019 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Сичовим В.М. та підозрюваним у зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 – не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства, вид та розмір покарання, узгоджені між сторонами кримінального провадження, – вирахувано, згідно положень ст.53 КК України, в тому числі і з урахуванням майнового стану винного, та в межах санкції ст.309 ч.1 КК України, застосування покарання – у виді штрафу, у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі, у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, – не суперечить вимогам діючого Кримінального Кодексу України та визначено з урахуванням положень ст.65 КК України – щодо ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, однак, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (а.с.31), не судимий та вперше притягається до кримінальної відповідальності (а.с.28-29), вчинив злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості (ст.309 ч.1 КК України), у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, у скоєному – щиро розкаявся та вибачався за вчинене, активно сприяв розкриттю злочину, – і, що, в цілому, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

За таких обставин, суд, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 , який у судовому засіданні наполягав на затвердженні Угоди, вислухавши думку захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Косогової Л.О., який підтримав позицію обвинуваченого щодо затвердження Угоди, погоджуючись з думкою прокурора Сичова В.М., який вважав, що Угода про визнання винуватості від 05 квітня 2019 року може бути затверджена судом, проаналізувавши надані у судове засідання матеріали та перевіривши Угоду на відповідність вимогам матеріального та процесуального права, – дійшов до висновку щодо можливості затвердження Угоди про визнання винуватості від 05 квітня 2019 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Сичовим В.М. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 і призначення обвинуваченому узгодженого між сторонами покарання, оскільки, – інкриміноване у провину обвинуваченому ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, внаслідок скоєння якого шкода завдана лише державним та суспільним інтересам, і підстав для відмови в затвердженні Угоди про визнання винуватості від 05 квітня 2019 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Сичовим В.М. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , передбачених ст.474 ч.7 КПК України, – не вбачається.

Процесуальні витрати по справі – у сумі 1144 гривні (а.с.26), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів за №19/113/8/-2/283е від 28 березня 2019 року (а.с.22-25), в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Речовий доказ по справі: порошкоподібна речовина, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено, – амфетамін, масою в речовині 0,18106 грама (під час проведення експертизи витрачено – 0,0076 грама речовини), що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с.38,39), – підлягає знищенню.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.373-ст.376, ст.394, ст.472, ст.474-ст.475 КПК України, суд –

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 05 квітня 2019 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Сичовим В.М. та підозрюваним ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12019130240000544 від 20 березня 2019 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, – затвердити.

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.309 ч.1 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання – у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300)

1144 (одну тисячу сто сорок чотири) гривні за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів за 19/113/8/-2/283е від 28 березня 2019 року.

Речовий доказ по справі: порошкоподібну речовину, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено, – амфетамін, масою в речовині 0,18106 грама (під час проведення експертизи витрачено – 0,0076 грама речовини), що знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, – знищити.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим ОСОБА_1 і прокурором, виключно з підстав, передбачених ст.394 ч.4 КПК України, до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: