Ухвала суду № 88030587, 24.02.2020, Біловодський районний суд Луганської області

Справа № 408/5836/17-ц

6/408/61/20

УХВАЛА

24 лютого 2020 року смт Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючого Соболєва Є.О.

при секретареві Щербак Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву кредитної спілки «Імперіал ЛТД» (далі за текстом – КС Імперіал) про заміну сторони у виконавчому провадженні,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся із зазначеною заявою до суду, в якій просить замінити стягувача – КС Імперіал на ОСОБА_1 у виконавчому провадженні за виконавчим листом у справі № 408/5836/17-ц, виданого 27.04.2018.

Обґрунтовуючи подану заяву КС ОСОБА_2 зазначила, що рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 22 лютого 2018 року за провадженням № 2/408/851/18 ухвалено стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 3639 від 27.04.2018 у розмірі 54933,94 грн.

На виконання вказаного судового рішення видано виконавчий лист у справі № 408/58/17-ц.

01 липня 2018 року між КС ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір відступлення права вимоги (цесії) за кредитним договором № 3639 від 23.04.2014 від боржника, за яким є ОСОБА_3 .

Станом на 15.04.2019 зобов`язання боржником щодо погашення кредитної заборгованості не виконані.

В судовому засіданні учасники справи участі не брали. Від заявника – КС Імперіал та його представника надійшли заяви про розгляд справи щодо замініи сторони виконавчого провадження за їхньої відсутності. Інші учасники до суду не з`явилися, про час і місце розгляду повідомлялись належним чином, причин неявки не сповістили, що не перешкоджало розгляду поданої заяви по суті.

Перевіривши доводи поданої заяви, дослідивши додані до неї матеріали, суд вважає необхідним зазначити таке.

Дослідивши додані до заяви матеріали, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Судом встановлено, що рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 22 лютого 2018 року у цивільній справі № 408/5836/17-ц за позовом кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про стягнення боргу з ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 було стягнуто заборгованість за кредитним договором № 3639 від 10.09.2013 в сумі 54933,94 грн.

27 квітня 2018 року КС Імперіал отримано виконавчі листи для примусового виконання цього судового рішення, які пред`явлені були на виконання до виконавчої служби.

Згідно наданого заявником договору відступлення вимоги від 01.07.2018, укладеного між КС Імперіал (цедент) та ОСОБА_1 (цесіонарій), йдеться що за його умовами КС Імперіал передало, а ОСОБА_1 набув право вимоги за кредитним договором № 10.09.2013 від 10.09.2013 на підставі судового рішення щодо повернення ОСОБА_3 заборгованості в сумі 54933,94 грн.

Проте заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні з КС Імперіал на ОСОБА_1 на підставі вказаного договору відступлення права вимоги задоволена бути не може з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України, передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Статтею 1054 ЦК України визначено перелік осіб, які можуть бути кредитодавцями в кредитних правовідносинах. Такими є банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», вказано, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Із наведених норм права вбачається, що фізична особа, у будь-якому статусі, не наділена правом надавати фінансові послуги, оскільки такі надаються лише або спеціалізованими установами, якими є банки, або іншими установами які мають право на здійснення фінансових операцій, та внесені до реєстру фінансових установ.

З укладенням договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, відбулася заміна кредитодавця, який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на фізичну особу, яка не може надавати фінансові послуги згідно з наведеними нормами права.

Отже, відступлення права вимоги за кредитним договором на користь фізичної особи суперечить положенням частини 3 статті 512 та статті 1054 ЦК України, оскільки для зобов`язань які виникли на підставі кредитного договору, характерним є спеціальний суб`єкт, а саме, кредитор - банк або інша фінансова установа.

Аналогічна позиція вже висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11 вересня 2018 року (справа № 909/968/16).

Таким чином, встановивши, що ОСОБА_1 не може надавати фінансові послуги та відповідно вимагати повернення боргів за кредитним договором, укладеним фінансовою установою, суд вважає, що в цьому випадку заявнику слід відмовити у заміні стягувача у виконавчому провадженні, оскільки укладений між КС Імперіал та ОСОБА_1 договір відступлення права вимоги за своєю сутністю є нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК України).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 258-260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву кредитної спілки «Імперіал ЛТД» про заміну сторони виконавчого провадження на виконання судового рішення у цивільній справі № 408/5836/17-ц щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання та підписання її повного тексту.

Повний текст ухвали складений та підписаний 02 березня 2020 року.

Головуючий: