Ухвала суду № 88030415, 05.03.2020, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/266/20

Провадження № 2/396/218/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2020 року м.Новоукраїнка

Суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Русіна А.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

До Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Новоукраїнського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Кіровоградській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державна казначейська служба України про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.

05.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладання арешту на власність держави в грошовому еквіваленті в сумі 200 000,00 грн..

Вимоги мотивує тим, що оскільки в його поданому позові, однією з вимог є стягнення на його користь моральної шкоди в сумі 200 000,00 грн., тому вважає за необхідне накласти арешт.

У відповідності до вимог ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За загальним правилом, заявник зобовязаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

У заяві про забезпечення позову заявником повинні бути зазначені причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування необхідності такого заходу, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» наголошує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом досліджено вказану заяву про забезпечення позову та встановлено, що заявником не наведено жодних підстав які б свідчили, що не вжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити чи взагалі унеможливить виконання судового рішення.

Таким чином, у зв`язку з тим, що позивач не навів достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову, суд вважає вимогу про забезпечення позову безпідставною та необґрунтованою, тому приходить до висновку про необхідність відмовити у забезпеченні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду стороні по справі.

Оскарження ухвали про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: А. А. Русіна