Рішення № 88029605, 29.01.2020, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/154/2020

Справа № 359/5745/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 січня 2020 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Степаненко А.О.,

за участі позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Іванова ОСОБА_2 .В.,

представника відповідача - Нагорної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області, ОСОБА_3 , про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, зобов`язання вчинити дії –

В С Т А Н О В И В :

23.07.2018 р. позивач звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з даним позовом, яким просив суд:

- визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,048 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка розташована: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210500000:11:033:0052 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 (а.с.20-22).

У ході розгляду справи, 11.03.2019р. позивачем, згідно ст..49 ЦПК України, було змінено предмет позову, та відповідно просив суд

- визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 0,10га для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка розташована: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210500000:11:033:0052 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 ;

- зобов`язати надати ОСОБА_3 державний акт на земельну ділянку, яка розташована АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210500000:11:033:0052 приватному нотаріусу Бориспільського міського нотаріального округу Наконечної Ю.О., для оформлення свідоцтва на право на спадщину у вигляді спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,10га для будівництва і обслуговування житлового будинку, яка розташована АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210500000:11:033:0052. ( а.с.93-96).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина. За життя, ОСОБА_4 склала заповіт, яким все майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належить спадкодавцеві на день смерті, заповідала ОСОБА_1 . Зазначив, що згідно заповіту приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Наконечною Ю.О. 12.02.2018 р. було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 48/100 частку житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд, за адресою: АДРЕСА_1 , що належало померлій. Вказує, що нотаріусом не було включено в свідоцтво про право на спадщину до складу спадщини земельну ділянку, що належала померлій, та на якій розташовано спадковий будинок, через відсутність державного акту на землю. Одночасно зазначив, що згідно рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09.07.1987 р. ОСОБА_4 отримала у часткову власність земельну ділянку площею 0,10га для будівництва і обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , проте не встигла здійснити державну реєстрацію права власності та виготовити правовстановлюючі документи. Також вказує, що спадкова земельна ділянка, згідно даних витягу ДЗК, має двох власників, ОСОБА_4 з часткою у спільній власності- 48, та ОСОБА_3 з часткою -52.

Ухвалою судді від 22 серпня 2018 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого судового засідання (а.с.25).

13.12.2018 р. до суду надійшло клопотання позивача про залучення третьої особи у справі ОСОБА_3 та витребування копії технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку в Управлінні Держгеокадастру у Бориспільському районі (а.с.44,45).

Ухвалою суду від 13.12.2018 р.(а.с.46), яка відображена у протоколі судового засідання, залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 21 січня 2019 року(а.с.55), витребувано з Головного управління Держгеокадастру у Київській області копію технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку кадастровий номер 3210500000:11:033:0052, розташованої по АДРЕСА_1 , у спільну часткову власність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

11.03.2019 р. до суду надійшла заява про зміну предмету позову (а.с.93-96).

Ухвалою суду від 11.03.2019 р. (а.с.98), яка відображена в протоколі судового засідання, прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову та залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 .

Ухвалою від 02 квітня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті (а.с.109).

05 червня 2019 року до суду надійшов відзив ОСОБА_3 на позовну заяву (а.с.124-128). Згідно відзиву, зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Як стверджує позивач у позовній заяві, земельна ділянка не була зареєстрована за померлим спадкодавцем, тому приватним нотаріусом не було включено земельну ділянку до спадкового майна і видано свідоцтво про право на спадщину без її зазначення. Однак, згідно витягу з Державного земельного кадастру вбачається, що право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_4 , частка у спільній власності 48. Тому, відсутність державного акту не може бути підставою не вчинення нотаріусом нотаріальної дії, оскільки право власності за ОСОБА_4 зареєстровано і така інформація міститься в Державному земельному кадастрі, до якого нотаріус має безпосередній доступ. Позивачем також не надано постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії із зазначенням причини відмови. Вважає, що наявні підстави для відмови в задоволенні позову, оскільки право власності на земельну ділянку не оспорюється. Щодо вимоги про зобов`язання надати державний акт на земельну ділянку, вважає, що вона є взаємовиключною. У випадку визнання судом права власності на земельну ділянку, рішення буде правовстановлюючим документом і державний акт для цього не потрібен. Крім того, відповідач повідомив суду, що Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на його ім`я, ним втрачено. Просив взяти до уваги відзив та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_6 частково підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов в частині визнання права часткової власності позивача на земельну ділянку. Питання про відшкодування понесених судових витрат позивач не порушує, залишає за собою.

Представник відповідача Нагорна Н.О. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Вважає, що ОСОБА_3 є неналежним відповідачем.

Представник відповідача Бориспільської міської ради, в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Водночас, 04.12.2018 представником відповідача подано заву розглядати справу без участі представника Бориспільської міської ради та прийняти рішення за наявними матеріалами справи.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Відповідно до вимог ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 81 років померла ОСОБА_4 , про що 20 липня 2017 року Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Київській області складено відповідний актовий запис № 459 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.4).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 , за життя, склала заповіт, посвідчений 26.11.2014 року приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області Наконечною Ю.О., за реєстровим № 590, яким на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті, заповідала позивачу ОСОБА_1 (а.с. 1, 20-22, 93-96).

Встановлено, що до складу спадщини увійшли: 48/100 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд та земельна ділянка площею 0,048 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3210500000:11:033:0052, за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 48/100 часток житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель та споруд від 20 лютого 2018 року, за реєстровим № 34 (а.с. 5).

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3212766402018 від 25.10.2018 (а.с. 36-38, 134-136) встановлено, що Управлінням Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області 16.06.2016 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1000га, кадастровий номер 3210500000:11:033:0052, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою АДРЕСА_1 , за власниками : - ОСОБА_4 , частка у спільній власності-48; та ОСОБА_3 - частка-52. Державна реєстрація земельної ділянки здійснена 16.06.2016 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, в тому числі при поділі чи об`єднання земельних ділянок, від 03.06.2012, розробленого ПП «МІРА».

Дослідженням «Технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право спільної часткової власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_7 52/100, гр. ОСОБА_4 48/100», виготовленої ПП «МІРА» у 2011 році та наданої Головним Управлінням Держгеокадастру в Київській області на виконання ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21.01.2019р.(а.с.65,66-84) встановлено, що рішенням Бориспільської міської ради Київської області від 20.12.2011 р. № 1523-19-УІ затверджено технічну документацію із землеустрою та передано безоплатно у власність земельну ділянку площею у межах 0,10га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд(присадибні ділянки) громадянам ОСОБА_7 та ОСОБА_4 у АДРЕСА_1 , згідно їх часток.

Також встановлено, що на підставі ухвали Бориспільського районного суду Київської області від 10 травня 1984 року Бориспільським міським бюро технічної інвентаризації 05.06.1986 року здійснено запис про державну реєстрацію права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 на праві особистої власності на 48/100 частин будинку за ОСОБА_4 та на 52/100 частини за ОСОБА_8 . На підставі Договору дарування від 22.04.1998 року, реєстровий №1501, Бориспільським міським бюро технічної інвентаризації 05.05.1998 року право власності на належні ОСОБА_8 52/100 частини житлового будинку зареєстровано за обдарованою ОСОБА_7 (а.с.69,70).

Факт набуття відповідачем ОСОБА_3 права власності на належні ОСОБА_7 52/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1 , а також 52/100 частин земельної ділянки загальною площею 0,10 га з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3210500000:11:033:0052, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , - визнаний відповідачем ОСОБА_3 , як співвласником спірної земельної ділянки, та співвідповідачем Бориспільською міської радою, як органом місцевого самоврядування, який є розпорядником землі комунальної власності м.Бориспіль, відповідачами не оспорюється та підтверджується долученим до матеріалів справи витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ-3212766402018 від 25.10.2018) (а.с.36-38).

Також відповідачем ОСОБА_3 визнаний факт втрати правовстановлюючого документу, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, що позбавляє позивача оформити право на спадщину на належні спадкодавцю ОСОБА_4 , 1935 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 48/100 часток земельної ділянки загальною площею 0,10 га з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3210500000:11:033:0052, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

За змістом ст. ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1. ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

За змістом ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки власник земельної ділянки ОСОБА_4 померла, позивач, як спадкомець померлої, що набув право на спадщину в установленому законом порядку, відповідно набув право на власності на успадковану ним частку спірної земельної ділянки та обов`язок зареєструвати його в установленому законом порядку.

Так, відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції Постанови КМУ від 23 серпня 2016 року №553), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позивач, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 набув право власності на 48/100 частки земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом з моменту відкриття спадщини, право на яку належало спадкодавцю на момент її смерті. А, отже позовна вимога щодо визнання за позивачем права спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,10га підлягає частковому задоволенню, оскільки розмір часток у праві власності співвласників будинку був визначений при її приватизації, а частка спадкодавця ОСОБА_4 складає -48/100.

В даному випадку, залучений позивачем в якості відповідача ОСОБА_3 є належним відповідачем, оскільки є співвласником спірної земельної ділянки. Бориспільська міська рада – є органом місцевого самоврядування та наділена виключним правом розпорядження комунальною власністю від імені територіальної громади, зокрема, земельними ділянками комунальної власності в межах м.Бориспіль, а тому залучена до участі у справі в якості співвідповідача. Отже, рішення у даній справі безпосередньо стосується прав і обов`язків залучених осіб, які можуть оспорювати право позивача на спірну земельну ділянку.

В цьому зв`язку суд звертає увагу, що за змістом ч.3 ст.13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, невизнання відповідачем ОСОБА_3 позову за відсутності зустрічного позову та оспорювання права позивача на спадщину, або права спадкоємця на спірну земельну ділянку, суперечать вищенаведеним вимогам чинного цивільного законодавства.

Згідно з заявою позивача та його представника понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору він залишає за собою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,12,13,81,82,89,141,258,259,263-265,266,273 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,10 га з цільовим призначенням – для будівництва і обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3210500000:11:033:0052, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкуванням після смерті ОСОБА_4 , 1935 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - в межах належної їй частки 48/100 часток земельної ділянки.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 14.02.2020 року.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів