Рішення № 88028391, 05.03.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/1718/20

Провадження № 2/127/229/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2020 Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Антонюка В.В.,

за участі: секретаря - Горденко Г.О.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

відповідача – ОСОБА_2 ,

представника третьої особи – Ваколюка О.С.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Вінницька міська рада про встановлення порядку користування земельною

ділянкою,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Вінницька міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що позивач, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.02.2008 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Вінницької державної нотаріальної контори, являється власником Ѕ частки житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами під АДРЕСА_1 .

Співвласником іншої Ѕ частки будинковолодіння по АДРЕСА_1 , являється відповідач – ОСОБА_2 .

Згідно рішення виконкому Вінницької міської ради №249 від 05.04.1973 року, за будинковолодінням по АДРЕСА_1 закріплено земельну ділянку, площею 500 кв.м., а рішенням виконкому Вінницької міської ради №202 від 04.06.1987 року, закріплено у тимчасове користування земельну ділянку, площею 371 кв.м.

Станом на даний період часу в користуванні співвласників будинковолодіння знаходиться земельна ділянка, площею 909 кв. м.

Між сторонами фактично встановлений порядок користування земельною ділянкою, відповідно до часток у праві власності на будинок, однак юридичного закріплення вказана домовленість не знайшла.

В даний час позивач вирішив скористатись своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки, якою фактично користується, однак є певні розбіжності щодо порядку користування земельною ділянкою з іншим співвласником – відповідачем по справі. Крім того, відповідач не виявляє бажання скористатись своїм правом на безоплатну приватизацію, у зв`язку із цим позивач звернувся до суду із позовом про встановлення порядку користування земельною ділянкою, в якому просив встановити наступний порядок користування земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 909 кв.м., відповідно до плану розподілу земельної ділянки від 2019 року, виготовленого фізичною особою – підприємцем, відповідно до якого: ОСОБА_2 користується земельною ділянкою, площею 0,0582 га., позначеною на кадастровому плані як зона №1, заштрихована жовтим кольором. ОСОБА_3 , користується земельною ділянкою, площею 0,0327 га., позначеною на кадастровому плані, як зона №2, заштрихована зеленим кольором.

В підготовчому засіданні представник позивача – адвокат Сандул М.М., подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив встановити наступний порядок користування земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 500 кв.м., відповідно до плану розподілу земельної ділянки від 2020 року, виготовленого фізичною особою – підприємцем, відповідно до якого: ОСОБА_2 користується земельною ділянкою, площею 0,0306 га., позначеною на кадастровому плані як зона №1, заштрихована зеленим кольором. ОСОБА_3 , користується земельною ділянкою, площею 0,0194га., позначеною на кадастровому плані, як зона №2, заштрихована рожевим кольором. Судові витрати просив залишити за позивачем.

Відповідач ОСОБА_2 , в підготовчому засіданні визнав заявлені вимоги із урахуванням уточненої позовної заяви та не заперечив проти їх задоволення.

Представник третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_4 , не заперечив проти задоволення уточнених позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Вислухавши пояснення сторін та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.02.2008 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Вінницької державної нотаріальної контори Малою Н.С., спадкоємцем Ѕ частки майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син – ОСОБА_3 . Спадкове майно складається із цілого житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 (а.с.8-15).

Як вбачається із Акту від 11.10.1973 року, відповідно до рішення виконкому Вінницької ради депутатів трудящих від 05.04.1973 року № 249, проведено в натурі виділення присадибної ділянки під індивідуальне будівництво житлового будинку ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 , площею 500 кв.м.(а.с.17).

Пунктом 1.54 Рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради народних депутатів №202 від 04.06.1987 року «Про впорядкування та закріплення земельних ділянок в індивідуальній забудові», за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 закріплено по АДРЕСА_1 , земельну ділянку в тимчасове користування, площею 371 кв.м. (а.с.18-22).

Актом встановлення меж земельної ділянки та прийомки – передачі межових знаків на зберігання від 23.11.2018 року, підтверджується погодження меж між сторонами та суміжними землевласниками/землекористувачами (а.с.24), що також підтверджується планом поділу земельної ділянки від 2020 року, долученим до матеріалів уточненої позовної заяви.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з того, що згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами, право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пунктах 19, 21, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ "у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з`ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір`я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію. При пред`явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо. Абзаци 1 і 2 цього пункту стосуються також випадків, коли належні особам на праві спільної власності жилий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка знаходилася в їх користуванні до її приватизації або за договором оренди. Виходячи з того, що порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд, відповідно до статті 88 ЗК України, бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода також є обов`язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі. Суд може не визнати угоду про порядок користування земельною ділянкою, коли дійде висновку, якщо угода явно ущемляє законні права когось зі співвласників, позбавляє його можливості належно користуватися своєю частиною будинку, фактично виключає його з числа користувачів спільної земельної ділянки, суперечить архітектурно-будівельним, санітарним чи протипожежним правилам. Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої. Суд не може відмовити в позові або закрити провадження у справі про встановлення порядку користування земельною ділянкою з тих підстав, що його визначено угодою сторін. Якщо при вирішенні спору суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку.

Відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів суд вважає що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Вінницька міська рада, про встановлення порядку користування земельною ділянкою, підлягає до задоволення.

Судові витрати за клопотанням представника позивача підлягають залишенню за позивачем.

Керуючись ст. ст. 368, 369 ЦК України, ст. 86, 89, 158 ЗК України, ст.ст.4, 5, 10, 12, 13,

76-82, 89, 141, 200, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Встановити порядок користування земельною ділянкою, що розташована в

АДРЕСА_1 , площею 500 кв.м., відповідно до плану розподілу земельної ділянки від 2020 року, виготовленого Фізичною особою-підприємцем відповідно до якого:

- ОСОБА_2 користується земельною ділянкою площею 0,0306 га., позначеною на кадастровому плані як зона №1, заштрихованою зеленим кольором;

- ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 0,0194 га., позначеною на кадастровому плані як зона №2, заштрихованою рожевим кольором.

Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає в АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Вінницька міська рада, код ЄДРПОУ 25512617, м. Вінниця, вул. Соборна,59.

Повний текст рішення виготовлено 05.03.2020 року.

Суддя: