Ухвала суду № 88028320, 05.03.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/5284/20

Провадження № 2/127/849/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Воробйов В.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Федерації Велосипедного спорту України про стягнення грошової компенсації за невикористанні щорічні відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, не виплаченої заробітної плати та зобов`язання внесене запису у трудову книжку, -

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Федерації Велосипедного спорту України про стягнення грошової компенсації за невикористанні щорічні відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, не виплаченої заробітної плати та зобов`язання внесене запису у трудову книжку.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Однак, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме позивачем:

- не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- не викладено в позовній заяві та не зазначено доказів з приводу розміру заробітної плати позивача до звільнення та наявності заборгованості у позивача по заробітній платі;

- не зазначено доказів на підтвердження викладених обставин в позовній заяві, зокрема щодо не використаних позивачем днів відпусток під час виконання трудових обов’язків у відповідача;

- не зазначено доказів на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, а саме що позивач 15.11.2019 року зверталась до Головного управління Держпраці Київської області зі скаргою;

- не зазначено доказів на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, відносно документу про прийом позивача на роботу.

Згідно із ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Крім того, слід відзначити, що позивачем не зазначено доказів чинності в 2019 році штатного розпису громадської організації «Федерація Велосипедного спорту України», який було введено в дію з 01.11.2018 року,

Також, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, а саме позивачем не в повному розмірі сплачено судовий збір.

З квитанції № 3 від 27.02.2020 року позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1200,30 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено чотири вимоги: стягнення грошової компенсації за невикористанні щорічні відпустки (майновий характер), стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (майновий характер), стягнення не виплаченої заробітної плати (майновий характер), зобов`язання внести запис в трудову книжку (немайновий характер). Тобто, позивачем заявлено три вимоги майнового характеру та одну вимогу не майнового характеру.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840,80 грн. та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10510,00 грн.

Відповідно до п. 1.2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір з розрахунку 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 840 грн. 80 коп.

За змістом ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Також в п. 12, 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що у випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Відносно твердження позивача про те, що вимога про стягнення компенсації за фактично не використані дні щорічної відпустки звільнена від сплати судового збору, то суд зазначає наступне.

Згідно п.1 ч.1 с. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Зміни в сфері регулювання оплати судового збору відбулися внаслідок прийняття Закону України від 22 травня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 01 вересня 2015 року. Цим Законом скорочено перелік суб`єктів, які звільняються від оплати судового збору (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»).

Так, за змістом пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі, що узгоджується з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року (справа № 6-1121цс16).

Відповідна правова позиція також висловлена Верховним Судом в постанові від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення грошової компенсації за невикористанні щорічні відпустки, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, зобов`язання внести запис в трудову книжку підлягають оплаті судового збору, оскільки у заявника відсутні пільги при сплаті судового збору за подання до суду вимог в цій частині.

Тож судовий збір належить сплатити за сукупністю вимог майнового характеру в розмірі 1% ціни позову, а також судовий збір за вимоги немайнового характеру в розмірі 840,80 грн.

Загальна сума судового збору, виходячи з заявлених позовних вимог складає 2347,76 гривень (вимоги про стягнення грошової компенсації за невикористанні щорічні відпустки та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні – 1506,96 грн. (розмір 1% ціни позову); вимога про зобов`язання внесене запису у трудову книжку – 840,80 грн.).

Слід відзначити, що вимога про стягнення не виплаченої заробітної плати не підлягає оплаті судовим збором.

Отже, позивачу слід доплатити судовий збір, з урахуванням вже сплаченої суми, в розмірі 1147,46 грн. за реквізитами: «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», Одержувач: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101, Код ЄДРПОУ: 38054707, Банк: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA318999980313181206000002856 (для сплати судового збору за розгляд справ Вінницьким міським судом Вінницької області).

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 185 ЦПК України).

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Федерації Велосипедного спорту України про стягнення грошової компенсації за невикористанні щорічні відпустки, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, не виплаченої заробітної плати та зобов`язання внесене запису у трудову книжку, залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків до 11 березня 2020 року, але не більше п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вказаних недоліків, дана позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: