Ухвала суду № 8802784, 02.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ ПРО БАНКРУТСТВО

02.04.10р. № 04-05/45-16-9б

за заявою кредитора (заявника) Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Маріуполь Донецької області (кодНОМЕР_1)

до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю „Азов-Триумф”, м.Маріуполь Донецької області (ЄДРПОУ03053445)

про визнання банкрутом

Суддя Б.Д.Плотніцький

Представники:

Від заявника:

Від боржника:

В засіданні брали участь:

До господарського суду 01.04.2010р. надійшла заява Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Маріуполь Донецької області (кодНОМЕР_1) про порушення справи про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю „Азов-Триумф”, м.Маріуполь Донецької області (ЄДРПОУ03053445) у відповідності з вимогами ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

В заяві про порушення справи про банкрутство кредитор посилається на надані в постанові про повернення виконавчого документа рекомендації Приморського відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, відсутність майна боржника, відсутність його за адресою та наявність у боржника боргу у сумі 45503 грн. 03 коп.

Розглянувши матеріали заяви та додані до неї документи, господарським судом встановлено наступне:

У відповідності з п.1 ст.5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За приписом ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до п. 1 ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявністю інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Виходячи із зазначеного, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Статтею 18 цього Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

При цьому, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

У звязку з чим, при встановленні факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням суд повинен керуватися відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Вказані відомості не підтверджені матеріалами поданої заяви, у звязку з чим господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав, передбачених ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

При цьому, судом не може бути прийнята до уваги постанова Приморського відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про повернення виконавчого документа стягувачеві б/н від 19.11.2009р., оскільки дана постанова не підтверджує факту відсутності керівних органів боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності та відсутність підприємницької діяльності боржника.

Згідно п.1 ст.9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, якщо в заяві не вказані відомості, перелічені в ст. 7 цього Закону та з інших підстав, передбачених ст. 63 ГПК України з врахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до п. 3 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується вимога, та доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Крім цього, господарський суд зазначає, що згідно із Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” №7-93 від 21.01.1993р. та Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Міністерством юстиції 19.05.1993р. за №50, передбачено правило, відповідно до якого до заяви повинен бути доданий оригінал платіжного доручення про перерахування державного мита з написом установи банку: “Зараховано в доход державного бюджету України __ грн. (дата)”. Цей напис скріплюється першим та другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

З огляду на вищевикладене, у господарського суду відсутні належні докази сплати державного мита, що є підставою для повернення заяви без розгляду у відповідності з вимогами п.4 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно суд звертає увагу, що у відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Всупереч вимогам Господарського процесуального кодексу України боржником додані до заяви про порушення справи про банкрутство не засвідчені належним чином копії документів.

Враховуючи викладене, заява про порушення справи про банкрутство підлягає поверненню без розгляду на підставі п.1 ст.9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до п.2 ст.9 вказаного закону повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст.7, п.1 ст.9, ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.п.3,4 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Маріуполь Донецької області (кодНОМЕР_1) про порушення справи про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю „Азов-Триумф”, м.Маріуполь Донецької області (ЄДРПОУ03053445) повернути без розгляду разом з доданими до неї документами.

Додаток: заява з доданими документами на 14 аркушах, в тому числі оригінали платіжних доручень №31 та №32 від 01.02.2010р. та поштової квитанції №8164 від 31.03.2010р.

Суддя

Вик. тел.

Надруковано примірників - :

- господарському суду Донецької області,

- сторонам,