Рішення № 88026648, 02.03.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/45/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", м. Київ до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача – не з`явився

відповідача – Власенко О.О.

ВСТАНОВИВ:

В січні 2020 до господарського суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" 98000,00 грн страхового відшкодування в порядку суброгації. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про ДТП, яке сталося 24.08.2019 за участю транспортних засобів "Lexus LX 570" д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та "CHEVROLET TACUMA", д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПАТ "Страхова компанія "Мега-Гарант" згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/8598169. В результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований транспортний засіб "Lexus LX 570" д/н НОМЕР_1 , який належав страхувальнику на праві приватної власності. Загальна вартість запчастин та ремонтних робіт склала 105619,55 грн. Як вбачається зі страхових актів № АRХ2496205 від 13.09.2019 та № АRХ2508489 від 23.10.2019 позивачем було визначено страхове відшкодування у розмірі 105.619,55 грн. та сплачено на рахунок ТОВ "Автоарт ЛТД". Відповідно до постанови Харківського районного суду Харківської області від 11.01.2019 по справі за № 635/7189/19 водія ОСОБА_2 під керуванням "CHEVROLET TACUMA", д/н НОМЕР_2 , визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.01.2020 р. було відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи та призначено судове засідання на 27.01.2020 р. о 10:00.

21.01.2020 р. від представника позивача надійшло клопотання (вх. 1429) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги позивач підтримує.

Ухвалою суду від 27.01.2020 р. було задоволено клопотання відповідача про продовження встановленого судом строку на подання відзиву (вх. 1802 від 24.01.2020 р.), розгляд справи відкладено на "10" лютого 2020 р. о 09:30.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 10.02.2020 р., судове засідання було відкладено на 09:30 "02" березня 2020 року.

14.02.2020 р. від представника ПрАТ "СК "АРКС" через канцелярію господарського суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 3952).

14.02.2020 р. від представника ПрАТ "СК "АРКС" надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх.№3953), в якій представник просить зменшити позовні вимоги до суми 55488,49 грн.

18.02.2020 р. від представника ПрАТ "СК "АРКС" надійшли докази направлення відповідачу відповіді на відзив та заяви про зменшення позовних вимог (вх. № 4236).

24.02.2020 р. від АТ "СК "Мега-Гарант" через канцелярію суду надійшла заява про визнання позову та розподіл витрат по справі (вх. № 4818), в зазначеній заяві АТ "СК "Мега-Гарант" визнає позовні вимоги у розмірі 55488,49 та просить суд вирішити питання стосовно розподілу судових витрат. До зазначеної заяви надані докази направлення копії вказаної заяви на адресу ПрАТ "СК "АРКС".

У судове засідання 02.03.2020 р. представник позивача не з`явився. В матеріалах справи наявне клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача підтримав подану заяву про визнання позову та розподіл судових витрат.

Ухвалою суду від 02.02.2020 р. заяву ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" про зменшення позовних вимог (вх.№3953 від 14.02.2020 р.) було залишено без розгляду через її подання з пропуском строку, встановленого п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

Між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та ОСОБА_3 (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 211686а9х від 29.07.2019 р. (надалі - Договір), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону та пов`язані з володінням, розпорядженням та користуванням наземним транспортним засобом «Lexus LX 570» д/н НОМЕР_1 .

24.08.2019 р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Lexus LX 570». д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та «CHEVROLET TACUMA», д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПАТ "Страхова компанія "Мега-Гарант" згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/8598169. У результаті ДТП було пошкоджено застрахований транспортний засіб «Lexus LX 570», д/н НОМЕР_1 , який належить Страхувальнику на праві приватної власності. Загальна вартість запчастин та ремонтних робіт необхідних для проведення відновлювального ремонту транспортного засобу «Lexus LX 570», д/н НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до рахунків № 6624 від 12.09.2019 р., № 7900 від 21.10.2019 р. та калькуляції № 1.003.19.0 від 23.10.2019 р. ТОВ "Автоарт ЛТД” склала 105619,55 грн.

Відповідно до постанови Харківського районного суду Харківської області від 11.10.2019 р. по справі № 635/7189/19, водія ОСОБА_2 , під керуванням якого перебував транспортний засіб «CHEVROLET TACUMA», д/н НОМЕР_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Позивач вказував, що відповідно до п. 26.1 Договору страхове відшкодування виплачується Страховиком згідно з Договором на підставі Повідомлення про подію, письмової Заяви Страхувальника на виплату страхового відшкодування і Страхового акту, який складається страховиком. Згідно п. 26.12 Договору при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (Кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків, складається Страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на підставі рахунків СТО (згідно з умовами п. 29.13 Договору). В окремих випадках розмір збитків може визначатися на підставі автотоварознавчої експертизи або безпосередньо Страховиком чи уповноваженою ним особою (аварійним комісаром). Вартість частин та деталей береться в розрахунок Кошторису збитків за умови, що вони шляхом ремонту не можуть бути приведені в стан, придатний для подальшого використання, або витрати на такий ремонт перевищують витрати по їх заміні на нові.

Згідно страхових актів № ARX2496205 від 13.09.2019 р. та № ARX2508489 від 23.10.2019 р., позивачем визначено страхове відшкодування у розмірі 105619,55 грн. на підставі рахунків № 6624 від 12.09.2019 р., № 7900 від 21.10.2019 р. та калькуляції № 1.003.19.0 від 23.10.2019 р. та сплачено кошти на рахунок ТОВ "Автоарт ЛТД", що підтверджується платіжними дорученнями № 607 743 від 24.10.2019 р. та № 596 064 від 16.09.2019 р.

Відповідно до ст. 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Відповідно до умов полісу ОСЦПВ № АМ/8598169 розмір франшизи становить 2 000,00 грн.

З огляду на викладене, позивач зазначав, що до нього перейшло право зворотної вимоги (суброгації) до відповідача, як до особи відповідальної за відшкодування заподіяних збитків, на суму 98000,00 грн. (100000,00 грн. - 2000,00 грн. = 98000,00 грн.).

З метою врегулювання спору в досудовому порядку відповідачу була направлена заява про страхове відшкодування за вих. № ЕЛ 9789 від 23.10.2019 р. з проханням виплатити страхове відшкодування на користь позивача, яку відповідач отримав 28.10.2019 р. Згідно пункту 36.1 статті 36 Закону України "Про ОСЦПВ" страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Таким чином, враховуючи невиконання вимог позивача, останній звернувся до суду з позовом про стягнення з Акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Гарант» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» страхового відшкодування в порядку суброгації – 98000,00 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказував, що 05.12.2018 р. між АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» та громадянином ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно з яким була застрахована його відповідальність як власника автомобіля.

Відповідач стверджував, що позивач при здійсненні страхового відшкодування мав дотримуватися положень договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 211686а9х від 29.07.2019 р., зокрема в частині визначення розміру матеріального збитку, посилання позивача на пункт 26.12 договору яким визначається розмір збитків та страхового відшкодування є недоречним, оскільки у тексті договору такий пункт відсутній, а пунктом 27.2 договору передбачено визначення збитків саме на підставі експертизи, тобто у відповідності до законодавства України. Однак, як вбачається із документів, які додані до позовної заяви, розрахунок суми страхового відшкодування був проведений позивачем самостійно на підставі ремонтної калькуляції № 1.003.19.0 від 03.09.2019 р., складеної на основі комп`ютерної програми Audatex. Окрім того, згідно звіту № 114/01/20 про оцінку вартості відновлювального ремонту від 29.01.2020 р., зробленого суб`єктом оціночної діяльності Мороз С.М. коефіцієнт фактичного зносу для автомобіля “Lexus LX 570”, що належить ОСОБА_3 складає 0,69. В той же час, вказаний транспортний засіб випущено у 2011 році, а відтак, станом на дату скоєння ДТП, строк експлуатації пошкодженого автомобіля складав 8 років, тому позивачем при розрахунку суми страхового відшкодування мав бути застосований коефіцієнт фізичного зносу з огляду на те, що строк експлуатації пошкодженого транспортного засобу перевищував 7 років.

У відповіді на відзив (вх. 3952 від 14.02.2020 р.) позивач погодився із відповідачем, що у даній справі відповідач повинен компенсувати витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, оскільки автомобіль 2011 року випуску, та має бути застосований КФЗ згідно п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 р. В той же час, позивачем висловлено зауваження щодо звіту № 114/01/20 про оцінку вартості відновлювального ремонту від 29.01.2020 р., який наданий відповідачем. Позивач зазначає, що оскільки представниками відповідача та ФОП Мороз С.М. не проводився огляд автомобіля в пошкодженому стані, а розрахунки ФОП Мороз С.М. складені по матеріалам позовної заяви позивача, та по формулах вказаних в Методиці, які застосовуються для визначення коефіцієнту фізичного зносу оцінювачем чи експертом при проведені оцінки, то такий звіт не відповідає п.п. 4.4, 5.1, 8.5 Методики.

Позивачем було замовлено експертизу ФОП Шаповалова В.І., який доручив проведення огляду експерту Ковтуну М.Є., який склав протокол огляду транспортного засобу в пошкодженому стані та ремонтну калькуляцію. Згідно звіту № 823/1 від 25.12.2019 р., проведеного на замовлення позивача, коефіцієнт фізичного зносу становить 0,63%, вартість відновлювального ремонту зі зносом складає 57488,49 грн, вартість ремонту без зносу – 114658,79 грн. Відповідно до умов полісу № АМ/8598169 франшиза складає 2000,00 грн. Таким чином, сума страхового відшкодування складає 55488,49 грн (57488,49 грн – 2000,00 грн).

Позивач у наданій до суду заяві про зменшення позовних вимог (вх. № 3953 від 14.02.2020 р.) заявляв про зменшення позовних вимог до суми 55488,49 грн. В той же час, ухвалою суду від 02.02.2020 р. заяву ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" про зменшення позовних вимог (вх.№3953 від 14.02.2020 р.) було залишено без розгляду через її подання з пропуском строку, встановленого п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України.

У заяві від 21.02.2020 р. (вх. 4818 від 24.02.2020 р.) відповідач визнає позовні вимоги в частині вимог про стягнення страхового відшкодування з урахуванням зносу та за мінусом франшизи в розмірі 55488,49 грн та просить суд на підставі ч.1 ст. 130 ГПК України повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору.

За положеннями ч.1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ст. 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 191 ГПК України).

З огляду на встановлені судом та визнані сторонами обставини справи, наявний в матеріалах справи звіт № 823/1 від 25.12.2019 р. про вартість відновлювального ремонту зі зносом автомобіля, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" є частково обґрунтованими, а саме в частині стягнення з відповідача 55488,49 грн страхового відшкодування.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі та розглядаючи заяву відповідача про повернення позивачу 50% судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» та ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження визначені в статті 252 ГПК України, згідно ч. 2 якої розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Оскільки дана справа ухвалою суду від 08.01.2020 р. була призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, початок розгляду справи по суті почався з відкриття першого судового засідання по справі, яке відбулося 27.01.2020 р.

В той же час, заяву відповідача про визнання позовних вимог (вх.4818) було подано до суду 24.02.2020 р., тобто після початку розгляду справи по суті. Окрім того, ухвалою суду від 02.02.2020 р. заяву ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" про зменшення позовних вимог (вх.№3953 від 14.02.2020 р.) було залишено без розгляду через її подання з пропуском строку, встановленого п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, тому з огляду на зазначені обставини судом розглядалися позовні вимоги позивача у первісному розмірі, а повернення 50% судового збору за часткове визнання позовних вимог законом не передбачено. Таким чином, суд не вбачає підстав для повернення позивачу 50% судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви.

З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 46, 73, 74, 80, 86, 129, 238, 252, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "МЕГА-ГАРАНТ" (61057, Харківська обл., місто Харків, Київський район, ВУЛИЦЯ ДОНЦЯ-ЗАХАРЖЕВСЬКОГО, будинок 6/8, ідентифікаційний код особи 30035289) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "АРКС" (04070, м.Київ, Подільський район, ВУЛИЦЯ ІЛЛІНСЬКА, будинок 8, ідентифікаційний код особи 20474912) 55488,49 грн страхового відшкодування та 1087,69 грн судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України з врахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "05" березня 2020 р.

Суддя Л.С. Лаврова