Рішення № 88026545, 02.03.2020, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/935/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Квасилівського професійного ліцею

до відповідача Фізичної особи-підприємця Вакуліна Сергія Олександровича

про стягнення заборгованості в сумі 14 261 грн. 07 коп.

Учасники процесу в судове засідання не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів

Квасилівський професійний ліцей (далі - позивач) звернувся до господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Вакуліна Сергія Олександровича (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 14 261 грн. 07 коп.

В обґрунтування позовної заяви Квасилівський професійний ліцей посилається на неналежне виконання Фізичною особою-підприємцем Вакуліним Сергієм Олександровичем зобов`язань за договором оренди державного майна № 666-2008 від 01 вересня 2008 року, що у свою чергу призвело до виникнення заборгованості в сумі 14 261 грн. 07 коп. (12 544 грн. 78 коп. основної заборгованості, 461 грн. 89 коп. 3% річних, 1 254 грн. 40 коп. інфляційних втрат), яку позивач просить стягнути з відповідача.

В судове засідання 02 березня 2020 року представники позивача та відповідача не з`явилися.

Відповідач не скористався наданим йому законом правами подати письмові заперечення проти позову, або будь-які інші письмові заперечення по суті спору.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та ухвала суду про призначення судового засідання у справі, відповідачем не отримані, про що свідчать поштові повідомлення про повернення поштового відправлення адресату.

Суд зазначає, що до матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачам копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місця проживання відповідача, яка також є офіційною адресою його місця проживання згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідачів про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адреси місцезнаходження відповідачів, які також є офіційними адресами їх місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вказані ухвали надсилалася рекомендованим листом. Відповідно до п. 99 Постанови КМУ від 05 березня 2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення. Відповідно до розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05 березня 2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку", у разі невручення рекомендованого листа з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення. З долучених до матеріалів справи конвертів, у яких відповідачам направлялися копії вказаних вище ухвал суду, вбачається, що дані ухвали до суду повернуто установою зв`язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання" на відділенні.

З указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання" можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його сплину було повернуто за зворотною адресою. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання кореспонденції суду, відповідачами та повернення їх до суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" є наслідками діяння (бездіяльності) відповідачів щодо її належного отримання, тобто його власною волею.

Відтак, відповідач вважається повідомленими про розгляд справи № 918/935/19 належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач, натомість проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору, останній не скористалися свої процесуальним правом на подачу відзиву або будь-яких інших пояснень, тому вважає можливим здійснювати розгляд справи по суті в даному судовому засіданні.

Заяви та клопотання у справі

27 лютого 2020 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 17 лютого 2020 року.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/935/19, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17 лютого 2020 року вирішено перейти до розгляду справи № 918/935/19 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи по суті на 02 березня 2020 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Вакуліним Сергієм Олександровичем (далі - орендар) укладено договір про оренду державного майна від 01 вересня 2008 року № 666-2008 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуальне нерухоме майно (далі - майно): частину нежитлових приміщень загального користування виробничої майстерні учбового корпусу Квасилівського професійного ліцею площею 172 кв.м, розташований за адресою: Рівненська область, Рівненський район, смт. Квасилів, вул. Молодіжна, 30 що перебуває на балансі Квасилівського професійного ліцею.

Пунктом 2.1. договору передбачено умови передачі орендованого майна, а саме орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі вказаного майна.

Орендна плата визначається на підставі "Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна", затвердженої постановою КМУ від 04 жовтня 1995 року № 786 та за результатами конкурсу на право оренди державного майна, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - липень 2008 року - 3 415 грн. 33 коп. (п. 3.1. договору).

Договором про внесення змін від 26 серпня 2015 року, до договору оренди державного майна № 666-2008 від 01 вересня 2008 року, внесено зміни до п. 3.1. договору, а саме орендна плата визначається на підставі "Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна", затвердженої постановою КМУ від 04 жовтня 1995 року № 786 та за результатами конкурсу на право оренди державного майна, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - липень 2015 року - 6 054 грн. 84 коп.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. договору).

Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувача у співвідношенні: 50% до державного бюджету, 50% балансоутримувачу - що місяця не пізніше 12 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.5. договору).

Згідно до п. 5.3. договору, обов`язком орендаря є своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендар зобов`язаний здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувачана утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю (п. 5.11. договору).

Відповідно до п. 7.1. договору, обов`язком орендодавця є передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.

За невиконання або неналежне виконання інших зобов`язань згідно з договором оренди сторони несуть відповідальність , передбачену чинним законодавством України. Спори, що виникають у ході виконання договору оренди, вирішуються за згодою сторін. Якщо згоди не буде досягнуто, спір передається на розгляд до господарського суду (п.п. 9.5., 9.6. договору).

Відповідно до п. 10.1. договору, останній укладено строком на одинадцять місяців, що діє з 01 вересня 2008 року до 01 вересня 2009 року включно.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п. 10.4. договору).

Відповідно до договору від 18 травня 2017 року про внесення змін до договору оренди державного майна № 666-2008 року від 01 вересня 2008 року, продовжено дію договору оренди державного майна № 666-2008 року від 01 вересня 2008 року на строк до 01 серпня 2019 року.

01 жовтня 2018 року договір оренди державного майна розірвано, майно передано орендодавцю.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання по договору оренди виконав у повному обсязі. Однак, відповідач у свою чергу взяті на себе договірні зобов`язання по оплаті за оренду державного майна виконував не належним чином, що у свою чергу призвело до виникнення заборгованості в сумі 12 544 грн. 78 коп.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено на адресу відповідача вимогу від 26 лютого 2019 року та вимогу 30 жовтня 2019 року про погашення заборгованості за договором оренди державного майна № 666-2008, однак вказані вимоги залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Джерела права й акти їх застосування

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 3 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 4 ст. 286 ГК України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76-78 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду

Аргументуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди державного майна від 01 вересня 2008 року № 666-2008.

В якості доказів вказаних обставини суду надано договір оренди державного майна від 01 вересня 2008 № 666-2008; акт прийому-передачі нерухомого майна від 01 вересня 2008 року, договори про внесення змін від 26 серпня 2015 року та 18 травня 2017 року, до договору оренди державного майна № 666-2008 від 01 вересня 2008 року; акт прийому-передачі (повернення) від 01 жовтня 2018 року; акт звірки розрахунків станом на 01 жовтня 2018 року; вимоги про сплату заборгованості за договором оренди державного майна № 666-2008 від 01 вересня 2008 року.

На підставі вказаних доказів судом встановлено, а саме: факт виникнення між сторонами договірних відносин по оренді державного майна; факт передачі позивачем державного майна в оренду та належне виконання останнім умов договору; факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань по оплаті договору оренди державного майна.

Судом встановлено та матеріалами справи стверджено, що відповідно до акту прийому-передачі (повернення) орендоване майно повернено орендодавцю 01 жовтня 2018 року, договір припинив свою дію.

Згідно з актом звірки розрахунків станом на 01 жовтня 2018 року заборгованість відповідача перед позивачем за орендну державного майна становить 12 544 грн. 78 коп., з яких 10 988 грн. 23 коп. оренда, 567 грн. 27 коп. вивіз сміття, 989 грн. 28 коп. водопостачання.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази повної сплати заборгованості відповідачем.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечені відповідачем.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Квасилівського професійного ліцею до відповідача Фізичної особи-підприємця Вакуліна Сергія Олександровича в частині стягнення основної суми заборгованості 12 544 грн. 78 коп., підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.

Окрім того, враховуючи зазначені прострочення у розрахунках за договором, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та 3% річних за не проведення оплати по договору оренди державного майна, а саме 461 грн. 89 коп. 3 % річних, 1 254 грн. 40 коп. інфляційні втрати.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечені відповідачем.

Суд здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що позивачем вірно нараховано суму інфляційних втрат та 3 % річних.

Тому позов в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій слід задоволити повністю.

Аргументуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що відповідач неналежним чином виконав умови договору оренди державного майна № 666-2008 від 01 вересня 2008 року чим порушив умови вказаного договору та вказані обставини позбавили позивача права на вчасне отримання оплати по договору, що у свою чергу призвело до виникнення основної заборгованості та штрафних санкцій у вигляді інфляційних втрат та 3 % річних.

Суд, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача.

Отже, з правовою позицією та аргументами позивача суд погоджується та приймає останні.

Оцінка аргументам відповідача не надавалась, оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових заперечень.

Докази відхилені судом

Суд докази надані позивачем не відхиляє, а на їх підставі встановлює факт перебування сторін у договірних відносинах та виконання сторонами умов договору.

Відповідачем докази не подавалися.

Порушені права та інтереси позивача

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Невиконання відповідачем зобов`язання в укладених з позивачем правочину порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати по договору оренди та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення суми заборгованості, відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Судові витрати

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 2 102 грн. 00 коп.

У зв`язку із задоволенням позову, та враховуючи, що в результаті неправильних дій відповідача, який не сплатив відповідачу обумовлені договором кошти у встановлений строк, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір в сумі 2 102 грн. 00 коп. покладає на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Вакуліна Сергія Олександровича ( АДРЕСА_1 , код. НОМЕР_1 ) на користь Квастлівського професійного ліцею ( АДРЕСА_2 , код. 21083042) 12 544 (дванадцять тисяч п`ятсот сорок чотири) грн. 78 коп. основного боргу, 461 (чотириста шістдесят один) грн. 89 коп. 3% річних, 1 245 (одна тисяча двісті сорок п`ять) грн. 40 коп. інфляційних втрат та 2 102 (дві тисячі сто два) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05 березня 2020 року.

Суддя Войтюк В.Р.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (35350, м. Квасилів, вул. Молодіжна, 30);

3 - відповідачу - рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. Г. Носаля, 12а).