Ухвала суду № 88026406, 04.03.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/153/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.03.2020 Справа № 908/3295/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі Смірнова О.Г.,

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Кундиревича Андрія Ігоровича про винесення додаткового рішення у справі № 908/3295/19

за позовом: Фізичної особи-підприємця Кундиревича Андрія Ігоровича ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керрот" (08010, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 10Б, нежиле приміщення 110)

про стягнення 625 361,71 грн.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ

Фізична особа-підприємець Кундиревич Андрій Ігорович звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 25.11.2019 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керрот" про стягнення заборгованості в сумі 625 361,71 грн. за договором перевезення вантажів № ПВ/42-18 від 01.11.2018.

При цьому в тексті поданої позовної заяви позивач зазначив орієнтовний розрахунок судових витрат, який складає 22380,43 грн., з яких витрати на правову допомогу - 12000,00 грн., витрати на оплату судового збору - 9380,43 грн. Вказує, що повний розрахунок судових витрат буде наданий за наслідками розгляду справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2019 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

За наслідками розгляду справи № 908/3295/19 Господарським судом Запорізької області прийняте рішення від 03.02.2020, яким позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Кундиревича Андрія Ігоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керрот" задоволено, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керрот" на користь Фізичної особи-підприємця Кундиревича Андрія Ігоровича заборгованість в сумі 575361,71 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 8630,43 грн., а також повернути Фізичній особі-підприємцю Кундиревичу Андрію Ігоровичу з Державного бюджету України судовий збір в сумі 750,07 грн., сплачений згідно квитанції № 92 від 25.11.2019.

24.02.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява, відповідно до якої останній з посиланням на ст. ст. 126, 244 ГПК України просить:

- поновити строк на подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу;

- долучити до матеріалів справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу;

- винести додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керрот" на користь Фізичної особи-підприємця Кундиревича Андрія Ігоровича судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 13949,02 грн.

Вказана заява мотивована необхідністю вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме витрат на правову допомогу. В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що 07.11.2019 між Адвокатським бюро «Іллі Комлика» (надалі Виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Кундиревичем Андрієм Ігоровичем (надалі Замовник або Клієнт) був укладений договір про надання правової допомоги. Вказує, що адвокатським бюро було уповноважено адвоката Комлика І.С. здійснювати представництво інтересів позивача у суді, вартість надання юридичних послуг була погоджена сторонами в розмірі 12000,00 грн., яку Клієнтом сплачено на поточний рахунок Адвокатського бюро «Іллі Комлика». Зазначає, що на виконання умов вказаного договору Клієнтом було доручено Виконавцю вчинити необхідні дії, метою яких є підготовка позовної заяви та здійснення представництва інтересів в судових інстанціях щодо стягнення заборгованості з ТОВ "Торговий дім "Керрот" за договором перевезення вантажів № ПВ/42-18 від 01.11.2018. Пояснює, що загальна вартість юридичних послуг складає 12000,00 грн., витрати понесені з відрядженням до міста Запоріжжя в сумі 1949,02 грн., з яких 1288,21 грн. - транспортні послуги та 660,81 грн. - послуги проживання. Додатково зазначає, що представник позивача та позивач були відсутні в судовому засіданні, під час якого ухвалено рішення про задоволення позовних вимог, про існування судового рішення позивач дізнався лише 12.02.2020 з Єдиного державного реєстру судових рішень. Разом з тим вказує, що оскільки позивач був відсутній за межами міста Києва у період з 12.02.2020 по 19.02.2020, акт про надання послуг за договором про надання правової допомоги був підписаний лише 20.02.2020, тому з об`єктивних причин докази понесення витрат на правову допомогу не могли бути надані раніше.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.02.2020 вищевказану заяву про винесення додаткового рішення передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

Розглянувши вказану вище заяву про винесення додаткового рішення суд дійшов висновку про наявність підстав для її розгляду за наявними у справі матеріалами без виклику учасників у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частинами 1, 3 ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Приписами ч. 3 ст. 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Так, під звернення з позовом до суду позивач в тексті поданої позовної заяви у справі № 908/3295/19 виклав орієнтовний розрахунок судових витрат, в якому зазначив в тому числі витрати на правову допомогу в сумі 12000,00 грн. При цьому вказав, що повний розрахунок судових витрат буде наданий за наслідками розгляду справи.

Однак, ані в прохальній частині поданої до суду позовної заяви, ані в заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач не просив здійснити розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

В мотивувальній частині прийнятого в даній справі рішення суду від 03.02.2020 зазначено, що суд не здійснює розподіл витрат на правову допомогу, зазначених позивачем в орієнтовному розрахунку судових витрат, у зв`язку з відсутністю в прохальній частині позову вимоги про їх стягнення та ненаданням доказів понесення таких витрат.

При цьому зазначення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн. в орієнтовному розрахунку судових витрат не свідчить про заявлення останнім вимоги про їх стягнення з відповідача.

Крім того, в процесі розгляду даної справи судом під час судового засідання 09.01.2020, в якому був присутній представник позивача, останній також не заявляв клопотання про здійснення розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Заяву про винесення додаткового рішення позивач мотивує об`єктивними причинами неможливості надання доказів понесення витрат на правову допомогу суду раніше у зв`язку із підписанням акта про надання послуг за договором про надання правової допомоги з позивачем лише 20.02.2020.

До вказаної заяви на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду засвідчені копії договору про надання правової допомоги від 07.11.2019, укладеного з Адвокатським бюро «Іллі Комлика», виписку за рахунками за період з 01.11.2019 по 29.11.2019, акту приймання-передачі правових послуг від 20.02.2020, посадочного документа та квитанції.

Так, зі змісту наданого договору про надання правової допомоги від 07.11.2019 вбачається, що відповідно до п. 4.2. сторони погодили передоплату по цьому договору у розмірі 12000,00 грн., яка здійснюється Клієнтом на користь Бюро протягом 20 днів від дати підписання Договору, шляхом перерахування коштів Клієнтом на рахунок Бюро, або внесенням коштів Клієнтом у касу Бюро.

На підтвердження виконання умов вказаного пункту договору позивач надав виписку за рахунками, з якої вбачається перерахування позивачем на користь Адвокатського бюро «Іллі Комлика» 12000,00 грн. згідно рахунка № 11/7/2019-1 від 07.11.2019.

Надані позивачем документи свідчать про те, що договір з Адвокатським бюро «Іллі Комлика» був укладений позивачем ще в листопаді 2019 року, кошти за правову допомогу позивач оплатив адвокатському бюро 29.11.2019.

При цьому з позовом в даній справі позивач звернувся також в листопаді 2019 року.

Враховуючи викладене представник позивача адвокат Комлик І.С. не був позбавлений можливості надати докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу разом з позовом, або в процесі розгляду даної справи.

Відтак відсутні підстави для поновлення строку на подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Кундиревича Андрія Ігоровича про винесення додаткового рішення у справі № 908/3295/19 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 233, 234, 235, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ

1. У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Кундиревича Андрія Ігоровича про винесення додаткового рішення у справі № 908/3295/19 відмовити.

2. Згідно із ч. 2 ст. 235 ГПК України дана ухвала набирає законної з моменту її підписання суддею та відповідно до ч. 5 ст. 244, п. 19 ч. 1 ст. 255, ст. 256 ГПК України та підпункту 17.5. пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена окремо від рішення суду в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через Господарський суд Запорізької області протягом 10 днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено та підписано - 04.03.2020.

Суддя О.Г. Смірнов