Ухвала суду № 88026372, 13.02.2020, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а тел. 61-72-21

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

___________________________

УХвала

"13" лютого 2020 р. м. Ужгород Справа № 907/144/17

Суддя господарського суду Пригара Л.І.

при секретарі судового засідання – Тягнибок К.О.,

розглянувши матеріали за заявою Міжгірського міського споживчого товариства, смт. Міжгір`я про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення (ухвали) від 25.04.2017 року у справі № 907/144/17 за позовом Міжгірського міського споживчого товариства, смт. Міжгір`я до відповідача Міжгірської селищної ради Міжгірського району, смт. Міжгір`я з участю у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Спілки споживчих товариств "Міжгірська районна спілка споживчих товариств”, смт. Міжгір`я

про визнання незаконним та скасування рішення 31-ої сесії 6-го скликання Міжгірської селищної ради № 412 від 17.07.2014 року “Про розгляд подання прокурора Міжгірського району”, з участю представників: від заявника – не з`явився, від відповідача – не з`явився, від третьої особи -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.04.2017 року у справі № 907/144/17 провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв`язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

20.01.2020 року на адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява Міжгірського міського споживчого товариства про перегляд судового рішення (ухвали) від 25.04.2017 року у справі № 907/144/17 за нововиявленими обставинами на підставі ст. 320 ГПК України. В якості нововиявленої обставини заявник посилається на те, що 18.12.2019 року Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, якою залишив без змін ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду про закриття провадження від 04.11.2019 року. Предметом розгляду адміністративної справи було оскарження рішення Міжгірської селищної ради про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою між тими ж сторонами що і в господарській справі. При цьому, вказує на те, що Восьмий апеляційний адміністративний суд наголошує, що при визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб`єкт публічного права звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі участі у спорі суб`єкта владних повноважень.

Заявник зазначає, що визначальною ознакою приватноправових відносин є наявність майнового чи особистого немайнового інтересу. Оспорювані або невизнані майнові права та інтереси підлягають захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення такого права або інтересу призвели дії суб`єкта владних повноважень при виконанні ним владних управлінських функцій. Наголошує також, що Восьмий апеляційний адміністративний суд вказав, що оспорювання рішення відповідача з вимогою зобов`язати його вчинити дії з надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок зачіпає право користування такими земельними ділянками третьої особи - Міжгірської районної спілки споживчих товариств, оформлене належним чином.

На думку заявника, враховуючи істотність такого твердження, фактично постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду 18.12.2019 року та ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року встановлено нововиявлені істотні обставини, що стосуються права користування райспоживспілки та підсудності розгляду даної категорії справ, у зв`язку з чим просить постановити ухвалу, якою скасувати ухвалу суду про закриття провадження у даній справі від 25.04.2017 року, а справу призначити до розгляду в загальному порядку.

Ухвалою суду від 28.01.2020 року заяву Міжгірського міського споживчого товариства про перегляд судового рішення (ухвали) від 25.04.2017 року за нововиявленими обставинами у справі № 907/144/17 прийнято до розгляду та призначено її до розгляду на 13.02.2020 року.

Заявник та відповідач явку уповноважених представників у судове засдіання по розгляду заяви за нововиявленими обставинами не забезпечили, причин неявки суду не повідомили.

Третя особа через канцелярію суду подала письмові пояснення, якими просить суд відмовити у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Зазначає про те, що ст. 320 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. На думку представника третьої особи, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Вказує на те, що є чітке розмежування поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення згідно норм Господарського процесуального кодексу України. Не може вважатися нововиявленого обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Також, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

Таким чином, на думку третьої особи, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Звертає увагу суду також на те, що обставини якими позивач обґрунтовує свої вимоги про перегляд ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.04.2017 року у зв`язку з нововиявленими обставинами не підпадають під жодну з підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами у розумінні ст. 320 ГПК України.

Третя особа наголошує на тому, що обставини, на які посилається позивач як на нововиявлені, за своєю правовою природою є переоцінкою доказів, наявних у суду, і не можуть бути підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами. Окрім того, обставини встановленні Восьмим апеляційним адміністративним судом та Закарпатським окружним адміністративним судом стосуються іншої справи, а саме, справи № 260/800/19.

Зазначає, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 року та ухвала Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року, постановлені на підставі з`ясованих цими судами обставин справи № 260/800/19, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні та містилися в матеріалах справи. Відтак, обставини встановленні адміністративним судом у справі № 260/800/19 на підставі інших доказів, які містяться в матеріалах цієї справи не можуть впливати на встановленні обставини у справі № 907/144/17, оскільки судове рішення у цій справі ухвалене на підставі з`ясованих Господарським судом Закарпатської області обставин справи, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні та містилися в матеріалах даної справи.

Наголошує на тому, що в розумінні ч. 4 ст. 320 ГПК України оцінка доказів, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом та переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Покликається на те, що позивач вважає нововиявленими обставинами у справі № 907/144/17 досліджені у 2019 році адміністративним судом обставини іншої справи, а саме, справи № 260/800/19, в якій Міжгірське міське споживче товариство просило визнати протиправним та скасувати рішення 22 сесії 7-го скликання Міжгірської селищної ради Міжгірського району Закарпатської області від 13 листопада 2018 року № 321 “Про відмову у виділенні земельних ділянок”. Стверджує про те, що докази у цій справі не існували при розгляді справи господарським судом у 2017 році.

Третя особа посилається також на те, що позивач у своїй заяві посилається на правову позицію, викладену у Постанові Великої Палати Верховного суду від 16.01.2019 року у справі № 815/1121/17. При цьому, як стверджує третя особа, вказана постанова ухвалена після розгляду справи № 907/144/17 Господарським судом Закарпатської області у 2017 році, тобто, вона не існувала на момент розгляду справи. Окрім того, вказана заява була подана до Господарського суду Закарпатської області 20.01.2020 року, в той час, як постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалено 18.12.2019 року, що свідчить про порушення строку подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами встановленого ст. 321 ГПК України.

Дослідивши матеріали заяви Міжгірського міського споживчого товариства про перегляд ухвали суду від 25.04.2017 року у справі № 907/144/17 за нововиявленими обставинами, а також подані третьою особою пояснення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 320 ГПК України, рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Згідно роз`яснень п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 17 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни (п. 5 вказаної Постанови).

При цьому, до нововиявлених обставин у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство (постанова Верховного Суду від 03.12.2019 року у справі № 914/3932/13).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі 910/5759/15-г, відповідно до якої не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Відповідно до позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 року у справі № 910/17944/15, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

При цьому, є чітке розмежування поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення згідно норм Господарського процесуального кодексу України.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Також, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Разом з тим, ухвала Господарського суду Закарпатської області від 25.04.2017 року у справі № 907/144/17 переглядалася в апеляційному порядку, та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2017 року ухвалу суду від 25.04.2017 року залишено без змін.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що зазначені заявником як нововиявлені обставини, що встановлені постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 року у справі № 260/800/19 та стосуються права користування земельними ділянками Спілки споживчих товариств “Міжгірська районна спілка споживчих товариств”, а також підсудності даної категорії справ, не є нововиявленими в розумінні ч. 2 ст. 320 ГПК України, а тому, у задоволенні поданої Міжгірською міською спілкою споживчих товариств заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Закарпатської області від 25.04.2017 року у справі № 907/144/17 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 234, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Міжгірського міського споживчого товариства, смт. Міжгір`я про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення (ухвали) від 25.04.2017 року у справі № 907/144/17 відмовити та залишити ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 25.04.2017 року у справі № 907/144/17 в силі.

2. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду, постановлена в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

3. Ухвалу надіслати сторонам у справі.

4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі – http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

У зв`язку з тимчасовою втратою працездатності судді Пригари Л.І. з 17.02.2020 року до 21.02.2020 року включно повний текст ухвали складено та підписано 04.03.2020 року.

Суддя Пригара Л.І.