Рішення № 88026292, 03.03.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2020 справа № 914/61/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Дубенюк Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, м.Львів

про стягнення пені та 3% річних.

Ціна позову – 7403,58грн.

За участю представників:

від позивача: Конопліцький Ігор Васильович – представник;

від відповідача: не з`явився.

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова про стягнення пені в розмірі 6189,88грн. та 3% річних в розмірі 1213,70грн.

Ухвалою суду від 13.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін та призначено розгляд справи на 04.02.2020р. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.02.2020 року відкладено розгляд справи на 03.03.2020р.

04.02.2020р. від позивача через канцелярію суду подано клопотання за вх.№6001/20 від 04.02.2020р. про долучення до матеріалів справи документів згідно додатків.

В судове засідання 03.03.2020р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та просить суд позов задоволити.

В судове засідання 03.03.2020р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, причини неявки не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвал від 13.01.20р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 86875495#), від 04.02.20р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 87363090#), поштовими рекомендованими повідомленнями №7900728416633, №7900728515488 про вручення ухвал суду відповідачу. Від відповідача через канцелярію суду подано відзив за вх.№7205/20 від 11.02.20р. на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважного представника відповідача не обов`язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу № 4619/18-БО(Т)-21 від 12.01.2018р. в частині оплати товару у встановлений договором строк.

Відповідач у відзиві за вх.№7205/20 від 11.02.20р. на позовну заяву, зазначає, що на момент подання позовної заяви сума основного боргу за спожитий природний газ погашена в повному обсязі. На даний момент фінансовий стан КЕВ м.Львова є вкрай важким, дебіторська заборгованість станом на 01.01.2020 року становить – 4068369,00грн., кредиторська – 379606,00грн. Відповідач зазначає, що КЕВ м.Львова є структурним підрозділом Міністерства оборони України, є бюджетною організацією, що діє на підставі Положення КЕВ м.Львова від 30.06.2017р. виключно державної форми власності і фінансується за рахунок Державного бюджету України, а тому відповідно до п.6 ст.2 Бюджетного кодексу України є неприбутковим. Також відповідач зазначає, що на 2019р. кошти для оплати штрафних санкцій, в тому числі пені, не передбачено в кошторисі Міністерства оборони України, і відповідно застосування штрафних санкцій буде відшкодовано з Державного бюджету, що принесе додаткові збитки державі. З огляду на зазначені обставини, важкий фінансовий стан, відповідач просить суд зменшити розмір пені за несвоєчасну сплату боргу за спожитий природний газ на 50%. На підтвердження вказаних обставин долучено довідку №450 від 04.02.2020р. про дебіторську та кредиторську заборгованість, Положення про КЕВ м.Львова затверджене наказом начальника ЗТ КЕУ від 30.06.2017р. №100.

Обставини, встановлені судом.

12.01.2018р. між Публічним акціонерним товариством “Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” (постачальник) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова (споживач) укладено договір № 4619/18-БО(Т)-21 постачання природного газу (далі по тексту – договір), згідно до умов (п.1.1., 1.2., 1.4. договору) якого, постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 1 кварталі 2018 року природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями. За цим договором постачається імпортований газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений Публічним акціонерним товариством “Національною акціонерною компанією „Нафтогаз України” на митну територію України).

Згідно із п. 6.1. договору № 4619/18-БО(Т)-21 від 12.01.2018р. оплата за природній газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до Розділу 12 договору № 4619/18-БО(Т)-21 від 12.01.2018р. договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01 січня 2018р. до 31 березня 2018р. (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Відповідно до пункту 2.1 договору № 4619/18-БО(Т)-21 від 12.01.2018р. постачальник передає споживачу з 01 січня 2018р. до 31 березня 2018р. (включно) природний газ обсягом до 150,000 тис.куб.м., у тому числі за місяцями (тис.куб.м.): січень 55,00, лютий 50,00, березень 45,00, I кв. 150,00.

На виконання п.2.1 договору позивач поставив протягом січня 2018р. – березня 2018р., а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1690666грн. 90коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2018 року передано 52,200тис. куб.м. газу на загальну суму 495307грн. 01коп. (з ПДВ), від 28.02.2018 року передано 65,981тис. куб.м. газу на загальну суму 626069грн. 95коп. (з ПДВ), від 31.03.2018 року передано 59,997тис. куб.м. газу на загальну суму 569289грн. 94коп. (з ПДВ), акти підписані та скріплені печатками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання перед позивачем, за період з січня 2018р. по березень 2018р. виконав у повному обсязі, що підтверджується сальдо КЕВ м.Львова з 01.01.2018р. по 30.06.2019р., операціями КЕВ м.Львова по договору № 4619/18-БО(Т)-21 з 01.01.2018р. по 30.06.2019р., банківськими виписками по рахунку ПАТ “НАК „Нафтогаз України” за спірний період, листами КЕВ м.Львова №2079 від 16.05.2018р. та №3107 від 20.07.2018р. про зарахування коштів, проведеними позивачем розрахунками заявлених до стягнення сум, та не заперечується сторонами. Зокрема, відповідачем здійснено оплату за спожитий газ на загальну суму 1690666грн. 90коп., так 22.02.2018р. – 495307,01грн. за спожитий газ в січні 2018р.; 16.03.2018р. – 626069,95грн. за спожитий газ в лютому 2018р.; 28.03.2018р. – 301919,04грн., 22.05.2018р. – 134812,07,00грн., 20.07.2018р. – 132458,83грн. за спожитий газ в березні 2018р., що не заперечується та визнається відповідачем.

Позивач зазначає, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно, зобов`язання у строк визначений договором не виконав, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги п.6.1 договору, тому просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1213,70грн. за період з 26.04.2018р. по 19.07.2018р. та пеню в розмірі 6189,88грн. за період з 26.04.2018р. по 19.07.2018р.

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України).

Згідно із ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 8.2. договору № 4619/18-БО(Т)-21 від 12.01.2018р. з врахуванням додаткової угоди №1 від 19.03.2018р. сторони встановили, що у разі прострочення споживачем оплата згідно пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Так, згідно із п.8.2. договору, позивач за період з 26.04.2018р. по 19.07.2018р. нарахував відповідачу по акту приймання-передачі природного газу від 31.03.2018р. пеню у розмірі 6189,88грн. (розрахунок долучено до матеріалів справи).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач, на підставі ст.625 ЦК України за прострочення виконання зобов`язання нарахував відповідачу по акту приймання-передачі природного газу від 31.03.2018р. за період з 26.04.2018р. по 19.07.2018р. 3% річних в розмірі 1213,70грн. Розрахунки долучено до матеріалів справи. Проведені розрахунки перевірені судом, відповідачем не оспорені та не заперечуються.

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати проведених позивачем нарахувань пені та 3% річних суду не надано та доказів в спростування наведених обставин суду не подано.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК України).

Частиною 1 ст.233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Суд враховує, що відповідно до умов договору № 4619/18-БО(Т)-21 від 12.01.2018р. відповідач отримував природний газ від позивача виключно для подальшої реалізації для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями, а не для власних потреб. Одними з причин виникнення заборгованості відповідача перед позивачем за природний газ стала відсутність своєчасного фінансування з Державного бюджету України. Відповідачем повністю оплачено поставлений природний газ та предметом судового розгляду є стягнення штрафних санкцій і передбачених ст. 625 ЦК України нарахувань, що в свою чергу, не є основним доходом АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" і не може впливати на його господарську діяльність. Крім того суд враховує фінансовий стан підприємства відображений у довідці КЕВ м.Львова №450 від 04.02.2020р. про дебіторську та кредиторську заборгованість.

Висновок суду, щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст. 3 ЦК України).

Беручи до уваги наведене, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, враховуючи важкий фінансовий стан відповідача, причини неналежного виконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасної оплати та ступінь вини відповідача, а також те, що відповідачем здійснено оплату за поставлений природний газ та зважаючи на те, що АТ "НАК "Нафтогаз України" є стратегічним підприємством державного сектора економіки, 100% акцій якого належить державі, суд прийшов до висновку про задоволення заявленого відповідачем клопотання частково, та зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню на 50 % (відсотків).

Судом враховано, що аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 12.12.2018р. у справі №921/110/18, від 14.08.2018р. у справі №903/827/17, № 911/3165/16 від 25.01.2018.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача щодо 3% річних у розмірі 1213грн. 70коп. та пені у розмірі 3094грн. 94коп. є обґрунтованими, не спростованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню. В решті пені належить відмовити у зв`язку із зменшенням судом.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір необхідно віднести на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова (79007, м.Львів, вул.Батуринська, буд.2, ідентифікаційний код 07638027) на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 3094грн. 94коп. – пені, 1213грн. 70коп. – 3% річних та 1921грн. 00коп. – судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позовних вимог щодо стягнення пені відмовити у зв`язку із зменшенням судом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 05.03.2020р.

Суддя Іванчук С.В.