Рішення № 88023412, 28.02.2020, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5686/19

2/214/202/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 лютого 2020 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Прасолова В.М.

при секретарі – Улятовській М.О.

за участю представника позивача – Угринович Н.К.

за участю представника відповідачки – Немченка А.М.

за участю відповідачки – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом АТ «Оператор Газорозподільної системи «Криворіжгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд,

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ «Оператор Газорозподільної системи «Криворіжгаз» (далі за текстом «АТ») звернувся з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить: стягнути зОСОБА_1 заборгованість на користь АТ «Криворіжгаз» в сумі 5874,94 грн.

В обґрунтування позову вказують наступне.

Відповідно до постанови НКРЕКП №1274 від 16.04.2015 року про видачу ліцензії на розподіл природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ АТ видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ на території м. Кривий Ріг (крім житлового масиву Інгулець Інгулецького району в місті Кривий Ріг) та Криворізького району Дніпропетровської області в зоні розташування розподільних газопроводів, що перебувають у власності та користуванні АТ. Відповідно до абзацу 1 ч. 6 Розділу VII Закону України «Про ринок природного газу», введеного в дію з 01.10.2015, провадження діяльності з постачання та розподілу природного газу здійснюється на підставі чинних ліцензій, що були видані до дня введення в дію цього Закону, протягом трьох місяців після затвердження ліцензійних умов на провадження відповідного виду господарської діяльності згідно з положеннями цього Закону. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджені постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201, які набрали чинності з 26.03.2017. З метою приведення господарської діяльності з розподілу природного газу у відповідність до вимог законів України «Про ринок природного газу», «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201, АТ подало до НКРЕКП заяву (вх. НКРЕКП від 19.06.2017 № ЛГ-246/17) про отримання ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу. У зв`язку з вищевикладеним постанови НКРЕКП №845 від 29.06.2017 року про видачу ліцензії на розподіл природного ПАТ «Криворіжгаз», йому, позивачу. видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Кривий Ріг (крім житлового масиву Інгулець Інгулецького району) та Криворізького району Дніпропетровської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ. В Кодексі газорозподільних систем, затверджених постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 року, зазначено, що оператор газорозподільної системи – це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Таким чином, в розумінні п.4 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем він, позивач, є оператором ГРМ. Пунктом 2 глави 1 Розділу 6 Кодексу передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної мережі для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498. Відповідно до п. 3 глави 3 Розділу 6 Кодексу договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу. В пункті 7 глави 3 Розділу 6 Кодексу зазначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу. Побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (п.5 правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 та п.4 глави 1 Розділу 1 Кодексу газорозподільних систем). Наполягає, що як вбачається з вищевикладеного, відповідач є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується доданими до позовної заяви документами (акт про порушення, інформація про зареєстрованих осіб). Квартира устаткована плитою газовою, зареєстровано: 3 особи (з 18.03.2016 року). Лічильник газу відсутній, а отже нарахування за спожитий здійснюється на підставі норм споживання природного газу. В підпункті 3 пункту 2 глави 2 Розділу 11 Кодексу, зазначено, що до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належать, зокрема, використання газу побутовим споживачем (за відсутності лічильника) у випадках, коли споживачем протягом місяця з дати настання відповідних змін не було письмово повідомлено Оператора ГРМ про зміни, що стосуються збільшення опалюваної площі та збільшення кількості осіб, зареєстрованих на об`єкті побутового споживача. Відповідно п. 7 гл. 3 Розділу 11 Кодексу, у разі виявлення Оператором ГРМ факту використання природного газу споживачем у випадках, коли споживачем (за відсутності лічильника) протягом місяця з дати настання змін не було письмово повідомлено Оператора ГРМ про зміни, що стосуються збільшення опалюваної площі та збільшення кількості осіб, зареєстрованих на об`єкті побутового споживача, визначення об`єму спожитого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв за період з дати, коли відбулись такі зміни, а в разі неможливості встановлення цієї дати – за останні 6 місяців. Вказує, що 22.02.2019 року за адресою відповідача представниками АТ було складено акт про порушення № 30, відповідно до якого було встановлено порушення Кодексу, а саме: «використання газу побутовим споживачем (за відсутності лічильника) у випадках, коли споживачем протягом місяця з дати настання змін не було повідомлено Оператора ГРМ про зміни, що стосуються збільшення кількості осіб, зареєстрованих на об`єкті побутового споживача. Не надано даних про реєстрацію ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ». Акт про порушення підписано відповідачем без зауважень. Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення (п.8 розд. 5 Глави XІ Кодексу). В п. 8 Акту про порушення відповідачу повідомлено, що комісія Оператора ГРМ з розгляду цього Акту буде проводити засідання 28.02.2019 року за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Металургів, 1., таким чином, відповідача було повідомлено щодо місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення та дату засідання. Згідно розрахунку фактично розподіленого об`єму природного газу, до дати виявлення порушення за адресою відповідача, АТ «Криворіжгаз» розподіл природного газу здійснювався на одну особу, оскільки відповідачем не було повідомлено АТ про зміну кількості зареєстрованих осіб з 18.03.2016 року. Згідно п. 8 гл. 5 Розділу ХІ Кодексу ГРМ, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Згідно п. 10 гл.5 Розділу ХІ Кодексу у разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі. Відповідно до п. 11 Глави 5 розділу XI Кодексу за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково). При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок недооблікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. При складанні акта-розрахунку враховується таке: розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу; розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період після 01-го числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення, включається в баланс поточного календарного місяця за загальними правилами і вважається об`ємом постачання природного газу споживачу його діючим постачальником. Виключенням є об`єм природного газу, нарахований несанкціонованому споживачу та споживачу, у якого відсутній постачальник, вартість якого має бути компенсована Оператору ГРМ за цінами закупівлі ним природного газу в поточному календарному місяці; при розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу має бути віднятий об`єм природного газу, фактично сплачений споживачем протягом періоду порушення. 28.02.2019 року, відповідач на засідання комісії не з`явився, Комісією з розгляду актів про порушення АТ було розглянуто вищевказаний акт про порушення та вирішено його задовольнити. За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії АТ було складено акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу та його вартості за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв відповідача. Відповідачу була нарахована сума заборгованості за період з 18.03.2016 по 22.02.2019 року (з дати зміни кількості зареєстрованих осіб по дату виявлення порушення). Згідно вказаного акта про порушення відповідачу була нарахована сума заборгованості в розмірі 5874,94 грн. Згідно п. 12гл. 5 Розділу XI Кодексу, вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі. 07.03.2019 року відповідачу, поштою було направлено рахунок на оплату не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості, проте оплату суми боргу відповідачем не здійснено.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю та підтвердила його зміст. При цьому пояснила, що не може пояснити, чи включена позивачка до реєстру споживачів, хто зареєстрований в реєстрі як споживач у вказаній квартирі, пояснити не може. Доказів того, що відповідачці направлялася заява-приєднання не мається. Також, підтвердила зміст відповіді на відзив, згідно якої взаємовідносини оператора ГРМ зі споживачами природного газу визначаються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1379/27824. Відповідно п. 5 ч. 4 розділу 9 Кодексу ГРМ, Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку передає інформацію про об`єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період до Оператора ГТС з метою її використання суб`єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об`єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов`язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником. Вказує, що таким чином, АТ - Оператор газорозподільних систем, який зокрема, здійснює облік спожитого природного газу, зокрема визначення спожитих побутовими споживачами обсягів природного газу, а ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» - постачальних із спеціальними обов`язками, який, зокрема, здійснює нарахування оплати за спожитий природний газ за даними Оператора ГРМ і збір коштів за використаний природний газ по населенню. Відповідно до п. 3 Глави 4 розділу 9 Кодексу, якщо побутовий споживач за договором розподілу природного газу не забезпечений лічильником газу, фактичний об`єм спожитого (розповідного/поставленого) природного газу по об`єкту побутового споживача за відповідний календарний місяць визначаєте за нормами споживання. Споживач зобов`язаний своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк письмово повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни, що стосуються видів споживання газу, та/або опалювальної площі, та/або кількості осіб, зареєстрованих на його об`єкті. 22.02.2019 року за адресою відповідача представниками АТ «Криворіжгаз» було складено акт про порушення, у другому примірнику якого, який отримано та підписано ОСОБА_1 допущено помилку у зазначенні адреси, а саме - не вірно вказано номер квартири АДРЕСА_2 , тому дану помилка за своєю суттю є опискою, адже акт складено за участі та в присутності зареєстрованої мешканки квартири АДРЕСА_3 . Згідно п. 12гл. 5 Розділу XI Кодексу, вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі. 26.03.2019 року кур`єрською службою вручено рахунок на оплату необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості, під особистий підпис відповідача. Наполягає, що, нарахування необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу та його вартості виконано відповідно до вимог Кодексу, а наявність помилки (описки) у одному з примірників Акту не веде до його недійсності. Щодо договору про надання населенню послуг з газопостачання від 13.10.2015 року, то повідомляє наступне. Взаємовідносини оператора ГРМ зі споживачами природного газу визначаються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1379/27824, який набрав чинності 27.11.2015 року. 06.11.2015 року набрали чинності Правила постачання природного газу, затверджені Постановою НКРЕКП № 2496, які регулюють відносини між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи. Відповідно до п. 2 розділу 3 Правил постачання природного газу, постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. Постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015 року, яка набрала чинності 01.12.2015 року, затверджено Типовий договір розподілу природного газу. Таким чином, починаючи з 27.11.2015 року встановлений новий порядок укладання договорів з Операторами ГРМ, а отже договір на який посилається Відповідач по справі втратив свою чинність. Пунктом 2 глави 1 Розділу 6 Кодексу передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі – типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом. Договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається (п. 1 глави 3 Розділу 6 Кодексу). Відповідно до п. 3 глави 3 Розділу 6 Кодексу договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу. В пункті 7 глави 3 Розділу 6 Кодексу зазначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу. Відповідно до п. 3 Глави 4 розділу 9 Кодексу, споживач зобов`язаний своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк письмово повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни, що стосуються видів споживання газу, та/або опалювальної площі, та/або кількості осіб, зареєстрованих на його об`єкті. У разі тимчасового не проживання зареєстрованих на об`єкті споживача осіб споживач (або уповноважена ним особа) має своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк повідомити про це Оператора ГРМ та надати документи, які підтверджують відсутність зареєстрованої особи. Якщо період відсутності зареєстрованої особи буде перевищувати шість місяців, споживач (або уповноважена ним особа) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду має надавати Оператору ГРМ оновлену письмову заяву з відповідними підтвердними документами. У разі звільнення займаного об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) споживач зобов`язаний повідомити про це Оператора ГРМ не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) та остаточно розрахуватись з ним за договором розподілу природного газу до вказаного споживачем дня звільнення об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом) включно. Оператор ГРМ зобов`язаний припинити розподіл (газопостачання) природного газу споживачу із заявленого ним дня звільнення об`єкта або приміщення (остаточного припинення користування природним газом). У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем Оператора ГРМ про звільнення об`єкта або приміщення (остаточне припинення користування природним газом) споживач зобов`язаний здійснювати оплату послуг за договором розподілу природного газу, як випливає з умов договору (п. 10 глави 3 Розділу 6 Кодексу). Побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність (п.5 правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 та п.4 глави 1 Розділу 1 Кодексу газорозподільних систем). Зазначає, щ виходячи з визначення побутового споживача, враховуючи, що відповідач зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що не спростовується останнім та підтверджується копією доданого до відзиву на позовну заяву паспорту, споживання газу відповідачем для побутових потреб, то відповідно відповідач по справі в розумінні Кодексу ГРС та Правил постачання природного газу є побутовим споживачем за вказаною адресою. У разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має право використовувати природний газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт (абз.4 п.5 гл.3 Розділ 6 Кодексу ГРМ). За адресою: АДРЕСА_1 , відповідач та інші особи, що з ним проживають, є споживачами природного газу за наявності єдиного комерційного ВОГ, що підтверджується фактом споживання природного газу, оплатою його вартості, складанням 22.02.2019 року акту про порушення № 30, тим більше, що відповідач при складанні акту про порушення зазначений як споживач і щодо цього факту не заперечував. Відповідно до п. 1 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Також підтвердила зміст додаткових пояснень, в яких вказує, що 22.02.2019 року відповідачем по справі надано інформацію про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким чином, підставою складання акту про порушення № 30 від 22.02.2019 року та здійснення донарахування стала інформація отримана від ОСОБА_1 . Вказує, що враховуючи відсутність форми повідомлення Оператора ГРМ, акт про порушення № 30 від 22.02.2019, що підписано відповідачем без зауважень, є повідомленням про зміни, що стосуються кількості осіб, зареєстрованих на об`єкті подинам з порушенням строків визначених п. 7 гл. 3 Розділу 11 Кодексу. Іінформацію отримано від відповідача була передана голові комісії ПАТ «Криворіжгаз» з розгляду актів про порушення та визначення перерахунку (донарахування) перерахунку або зміну режиму нарахування природного газу побутовому споживачу та споживачу, що не є побутовим. Вказує, що відповідачем не спростовується факт того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а акт про порушення № 30 від 22.02.2019 підписано нею без зауважень. Далі вказує, що пунктом 2 глави 1 Розділу 6 Кодексу передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної мережі (далі – ГРМ) для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498. Відповідно до п. 3 глави 3 Розділу 6 Кодексу договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу. В пункті 7 глави 3 Розділу 6 Кодексу зазначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу. Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року, що набрала чинності 01.12.2015 року, затверджено Типовий договір розподілу природного газу. Таким чином, лише після розділення функцій розподілу та постачання природного газу та набрання чинності 27.11.2015 року Кодексом газорозподільних систем стали укладатись окремі договори на постачання та розподіл природного газу з різними юридичними особами, що виконують відповідні функції. Зазначає, що, таким чином, саме між відповідачем по справі та АТ укладено договір розподілу природного газу затверджений Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 року. Зазначає, що як обґрунтовування того, що відповідач по справі не є споживачем за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 надається Договір про надання населенню послуг з газопостачання укладений між ОСОБА_4 , ТОВ «Дніпропетровсьгаз збут» та ПАТ «Криворіжгаз» від 13.10.2015. Форма типового договору про надання населенню послуг з газопостачання була затверджена постановою КМУ від 05.07.2006 року № 938. Згідно постанови КМУ № 442 від 13.07.2016 року, постанова КМУ від 05.07.2006 року № 938 втратила чинність, а постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 року, що набрала законної сили 01.12.2015, затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам. 27.11.2015 року набрали чинності Правила постачання природного газу затверджені Постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 року, відповідно до п. 3 Розділу 1 яких постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Згідно п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» регулятор - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Відповідно до п. 1 Розділу 3 Правил підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є: наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об`єкт споживача, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутність простроченої заборгованості побутового споживача перед діючим постачальником за поставлений природний газ (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки розрахунків. Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України. Згідно п. 4 Розділу 3 Правил для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об`єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов`язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам з персоніфікованими даними щодо споживача та його об`єкта за формою, встановленою додатком 1 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500, разом із супровідним листом за формою, встановленою додатком 2 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500. За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов`язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил. У разі незгоди споживача укладати договір з постачальником із спеціальними обов`язками та за відсутності укладеного в установленому порядку договору постачання природного газу з іншим постачальником споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт. Вказує, що таким чином, Правилами постачання природного газу затвердженими Постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 року визначений новий порядок укладення договорів, в тому числі укладання договорів лише за формою типового договору, затвердженого регулятором (НКРЕКП) - постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 року (набрала законної сили 01.12.2015) і лише після укладання договору з Оператором ГРМ – АТ. Враховуючи втрату чинності постановою КМУ від 05.07.2006 року № 938 (якою затверджена типова форма договору, що була укладена з ОСОБА_4 ), відсутність у АТ «Криворіжгаз» укладеного договору на розподіл природного газу з ОСОБА_4 , факт споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 лише однією повнолітньою особою – ОСОБА_1 , наполягає, що саме ОСОБА_1 є споживачем з яким укладено договір на розподіл природного газу за адресою АДРЕСА_1 , а не ОСОБА_4 яка являється споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_4 .

В подальшому 28 лютого 2020 року представник позивача до суду не з`явилася, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності.

У судовому засіданні відповідачка позов не визнала та пояснила, що ОСОБА_4 - це її мама, яка була зареєстрована в квартирі. Заяву - приєднання вона, відповідачка, не отримувала, рахунки за спожитий газ не оплачувала. Вважає, що обставини, викладені в позовній заяві, не відповідають дійсним обставинам взаємовідносин, які виникли між ними, акт про порушення складений відносно особи, яка не являється санкціонованим (несанкціонованим) споживачем природного газу по квартирі, засідання діючої комісії з розгляду актів про порушення та визначення перерахунку (донарахування) або зміну режиму нарахування природного газу було проведено без участі належного споживача природного газу, розмір заявлених вимог не є остаточно доведеним, оскільки допущені помилки в розрахунках штрафних санкцій, а викладені в позові вимоги не відповідають вимогам конституційного, цивільного та матеріального права. 22.02.2019 року представниками АТ «Криворіжгаз» було складено акт про порушення № 30, зі змісту якого вбачається, що вона є споживачем природного газу в квартирі за адресою: АДРЕСА_5 не повідомила оператора ГРМ про зміни, що стосуються збільшення кількості осіб, зареєстрованих на об`єкті побутового споживача. Копія акту про порушення від 22.02.2019 року № 30. В примірнику акту про порушення від 22.02.2019 року № 30, який додано представником АТ «Криворіжгаз» до матеріалів позовної заяви, не тотожний з її примірником, оскільки в ньому містяться механічні виправлення та зазначено, що вона являється споживачем природного газу в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . З даною правовою позицією представників АТ «Криворіжгаз» не згодна, оскільки жодних договірних відносин з ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та ПАТ «Криворіжгаз» по отриманню послуг з газопостачання у вказаній квартирі ніколи не мала та юридично не являється споживачем природного газу. Вказує, що даний факт підтверджує копією договору від 13.10.2015 року, який укладений між ОСОБА_4 , ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та ПАТ «Криворіжгаз» про надання населенню послуг з газопостачання. Даним договором було обумовлено, що ОСОБА_4 являється споживачем послуги з газопостачання в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Наполягає, що даний договір чинний по теперішній час. Відповідно до Розділу 1 глави 1 пункту 3 Кодексу газорозподільних систем, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2494, споживач природного газу (споживач) – фізична особа, фізична особа – підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу. Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статті 11 ЦК України, в тому числі договорів та інших правочинів. Договором є двосторонній правочин (ст. 202 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути вчинений у формі, встановленій законом. Згідно з статтями 207, 208 ЦК України, правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною 1 статті 206 ЦК України (правочини, які повністю виконуються сторонами в момент їх вчинення), має вчинятися у письмовій формі, тобто бути зафіксованим в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Статтею 3 ЦК України гарантується свобода договору. Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. При цьому, моментом укладення договору є момент одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (стаття 640 ЦК України). Керуючись даними правовими нормами, вважає акт АТ від 22.02.2019 року № 30 незаконним та таким, що складений відносно неналежної особи – ОСОБА_1 , яка не являється споживачем природного газу в розумінні вищевказаних правових норм в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що акт був складений всупереч вимог Розділу 11 глави 5 пунктів 1-7 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2494. Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення. Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень. У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи. Вказує, що дані норми чинного законодавства не завадили, скласти незаконний акт від 22.02.2019 року № 30 без участі належного споживача природного газу – власника квартири за адресою: АДРЕСА_1 , участі незаінтересованих осіб, відеофіксації своїх дій на сертифіковані прилади відеозапису. Вважає акт незаконним, та таким що не може породжувати будь-які юридичні наслідки для неї. Відповідно до статті 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. Вказує, що АТ її не було завчасно повідомлено про час засідання комісії з розгляду акту, що унеможливило її присутність на засіданні, внаслідок цього АТ незаконно здійснило дорахування за необлікований об`єм природного газу у розмірі 5874 грн. 94 коп.

У судовому засіданні представник відповідачки позов не визнав. При цьому пояснив, що відповідачка не є власником квартири, а тому не є споживачем.

В подальшому 28 лютого 2020 року відповідачка та її представник до суду не з`явилися, подавши заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показала, що в лютому 2019 року була головою комісії, яка розглядала акт, складений відносно відповідачки. Не знала, що в різних екземплярах акту є розбіжності. На засіданні комісії відповідачка присутньою не була. Вважає, що акт може бути складений друкованим та рукописним способом. Як їй, свідку, відомо, договір за адресою, за якою складений акт, не укладався, особовий рахунок був відкритий на ОСОБА_4 . Дата реєстрації інших осіб, визначених в акті, була встановлена зі слів майстра, який був на місці складання акту, як він дізнався про цю дату, не знає.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показала, що акт №30 вона, свідок, не складала, цей акт складала ОСОБА_7 . На час складання акту працювала контролером, було складено два екземпляри акту, чи була в них різниця, не пам`ятає, відповідачка була присутньою при складанні акту. Друкований текст акту був зроблений завчасно. Різниця щодо номеру квартири в різних екземплярах акту обумовлена помилкою. За нею, свідком, закріплений Саксаганський район. Чи був укладеним на момент складання акту договір з відповідачкою, на час складання акту не знала. Відповідачка повідомила про осіб, зареєстрованих в квартирі під час проведення перевірки. Акт був складений відносно відповідачки тому, що вона була зареєстрованою в квартирі, зауважень до акту відповідачка не висловлювала.

У судовому засіданні безпосередньої досліджені наступні докази: розрахунки (а.с.4,5), інформація про зареєстрованих осіб (а.с.6, 95), акт про порушення (а.с.7), протокол засідання комісії (а.с.8), реєстр (10-11), акт-розрахунок (а.с.4), рахунок на оплату (а.с.12), повідомлення (а.с.13), опис, квитанція (а.с.14), акт про порушення (а.с.32), договір (а.с.33-38), інформація про оплату (а.с.62-63), пояснювальна (а.с.67), доповідна (а.с.68), свідоцтво про право власності (а.с.81), витяг (а.с.82), договір (а.с.84-85).

Суд, керуючись вимогами ст. 77 ЦПК України, згідно якої предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, оцінюючи з точки зору належності досліджені у судовому засіданні докази, приходить до наступних висновків.

Суд вважає належними доказами наступні: показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розрахунки (а.с.4,5), інформація про зареєстрованих осіб (а.с.6, 95), акт про порушення (а.с.7), протокол засідання комісії (а.с.8), реєстр (10-11), акт-розрахунок (а.с.4), рахунок на оплату (а.с.12), повідомлення (а.с.13), опис, квитанція (а.с.14), акт про порушення (а.с.32), пояснювальна (а.с.67), доповідна (а.с.68), так як ці докази підвереджують складання акту про порушення, розгляду акту комісією, здійснення розрахунку, направлення рахунку відповідачці.

Суд вважає належними доказами наступні: договір (а.с.33-38), інформацію про оплату (а.с.62-63), свідоцтво про право власності (а.с.81).

Суд вважає неналежними доказами витяг (а.с.82), договір (а.с.84-85), так як ці докази не стосуються предмету доказування.

Суд, відповідно до ст. 78 ЦПК України, вважає допустимими доказами показання зазначених свідків та досліджені у судовому засіданні вказані вище письмові докази, які визнанні належним, так як ці докази одержані без порушення порядку, встановленого законом.

Оцінюючи докази з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що показання свідків та досліджені у судовому засіданні письмові докази, які визнані належними та допустимими, є достовірними. При цьому розбіжності в актах (а.с.7, 32) суд вважає такими, що не впливають на їх суть.

Керуючись вимогами ст. 80 ЦПК України, суд вважає, що сукупність визнаних судом допустимими, належними та достовірними доказами є достатньою для встановлення наступних фактів та обставин.

АТ проводить господарську діяльність з розподілу природного газу на території м. Кривого Рогу, що вбачається з пояснень представника позивача, що вбачається з позову, не заперечується учасниками.

Квартира АДРЕСА_3 з 1999 року на праві спільної сумісної власності належить відповідачці, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , що встановлено свідоцтвом (а.с.81).

ОСОБА_4 13 жовтня 2015 році уклала договір з ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та ПАТ «Криворіжгаз» про надання населенню послуг з газопостачання, що встановлено договором (а.с.33-38).

ОСОБА_4 оплачувала послуги з газопостачання, що не заперечується відповідачем, вбачається з інформації (а.с.62-63).

Відповідачка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач не направляв відповідачці заяву-приєднання, що встановлено поясненнями сторін.

В цій квартирі також зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 18 березня 2016 року, що не заперечується сторонами.

22 лютого 2019 року за адресою відповідача представниками АТ було складено акт про порушення № 30, відповідно до якого було встановлено порушення Кодексу, а саме, використання газу побутовим споживачем (за відсутності лічильника) у випадках, коли споживачем протягом місяця з дати настання змін не було повідомлено Оператора ГРМ про зміни, що стосуються збільшення кількості осіб, зареєстрованих на об`єкті побутового споживача. В акті також вказано, що не надано даних про реєстрацію ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зазначений акт 28 лютого 2019 року був розглянутий на засіданні комісії АТ. За результатами розгляду акта відповідачу була нарахована сума заборгованості в розмірі 5874,94 грн. Вказані обставини встановлені поясненнями сторін, показаннями свідків, розрахунками (а.с.4,5), інформацією про зареєстрованих осіб (а.с.6, 95), акт про порушення (а.с.7), протокол засідання комісії (а.с.8), реєстром (10-11), актом-розрахунком (а.с.4), рахунком на оплату (а.с.12), повідомленням (а.с.13), описом, квитанцією (а.с.14), пояснювальною (а.с.67), доповідною (а.с.68).

До взаємин між сторонами належить застосувати норми Конституції України, ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про ринок природного газу».

Як передбачено ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є справедливість.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. Як передбачено ст. 21 цього ж Закону, права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; засіб обліку - прилад, технічний пристрій для обліку кількісних та/або якісних показників житлово-комунальної послуги, який має нормовані метрологічні характеристики; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; норми споживання - кількісні показники споживання житлово-комунальних послуг, затверджені згідно із законодавством відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на таких принципах: забезпечення раціонального використання наявних ресурсів та сталого розвитку населених пунктів; регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей; забезпечення рівних можливостей доступу до отримання мінімальних норм житлово-комунальних послуг для споживачів незалежно від соціального, майнового стану, віку, місцеперебування та форми власності юридичних осіб тощо; забезпечення соціального захисту малозабезпечених громадян.

Як передбачено ст. 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Згідно ст.19 ч.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 20 цього Закону, споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статті 11 Цивільного кодексу України, в тому числі договорів та інших правочинів.

Нормою ч. 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов`язків для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.3. Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Згідно глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2494 (далі Кодекс), оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) – суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Пунктом 2 глави 1 Розділу 6 Кодексу передбачено, що доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до газорозподільної мережі для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498.

Відповідно до п. 3 глави 3 Розділу 6 Кодексу договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

В пункті 7 глави 3 Розділу 6 Кодексу зазначено, що фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

В підпункті 3 пункту 2 глави 2 Розділу 11 Кодексу, зазначено, що до порушень, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу, належать, зокрема, використання газу побутовим споживачем (за відсутності лічильника) у випадках, коли споживачем протягом місяця з дати настання відповідних змін не було письмово повідомлено Оператора ГРМ про зміни, що стосуються збільшення опалюваної площі та збільшення кількості осіб, зареєстрованих на об`єкті побутового споживача.

Відповідно п. 7 гл. 3 Розділу 11 Кодексу, у разі виявлення Оператором ГРМ факту використання природного газу споживачем у випадках, коли споживачем (за відсутності лічильника) протягом місяця з дати настання змін не було письмово повідомлено Оператора ГРМ про зміни, що стосуються збільшення опалюваної площі та збільшення кількості осіб, зареєстрованих на об`єкті побутового споживача, визначення об`єму спожитого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв за період з дати, коли відбулись такі зміни, а в разі неможливості встановлення цієї дати – за останні 6 місяців.

27.11.2015 року набрали чинності Правила постачання природного газу затверджені Постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 року, відповідно до п. 3 Розділу 1 яких постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку..

Відповідно до п. 1 Розділу 3 Правил підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є: наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об`єкт споживача, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов; включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді; відсутність простроченої заборгованості побутового споживача перед діючим постачальником за поставлений природний газ (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки розрахунків. Постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

Згідно п. 4 Розділу 3 Правил для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об`єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов`язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам з персоніфікованими даними щодо споживача та його об`єкта за формою, встановленою додатком 1 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500, разом із супровідним листом за формою, встановленою додатком 2 до Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2500. За відсутності зауважень до персоніфікованих даних у заяві-приєднанні та її змісту побутовий споживач зобов`язаний підписати заяву-приєднання та повернути один її примірник постачальнику. Якщо споживач не повернув постачальнику заяву-приєднання, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов`язками - і факт фактичного споживання природного газу після офіційного опублікування договору таким постачальником відповідно до вимог цих Правил.

У разі незгоди споживача укладати договір з постачальником із спеціальними обов`язками та за відсутності укладеного в установленому порядку договору постачання природного газу з іншим постачальником споживач не має права споживати природний газ із газорозподільної системи та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.

Як встановлено у судовому засіданні позивач є оператором ГРМ, виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням.

Обговорюючи питання про те, чи є відповідачка споживачем, суд виходить з наступного. Відповідно до зазначених вище норм, споживачем є особа, яка уклала відповідний договір, отримала заяву-приєднання, вчиняла оплату послуг, або будь-яких дій, які засвідчують її бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема, повернення підписаної заяви-приєднання, вчинила документально підтверджене споживання природного газу.

Судом встановлено, що 13 жовтня 2015 року договір з ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» та ПАТ «Криворіжгаз» про надання послуг з газопостачання квартири АДРЕСА_3 уклала ОСОБА_4 . Відповідно до п. 42 цього договору, він укладається до 31 грудня 2016 року і вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку договору однією із сторін не буде заявлено про намір його розірвати. У судовому засіданні доказів щодо розірвання цього договору не добуто.

Судом також встановлено, що оплату послуг з газопостачання у вказаній квартирі здійснює ОСОБА_4 .

Також судом встановлено, що позивачка не укладала договір з газопостачання, не оплачувала послуги з газопостачання, заява-приєднання відповідачці не направлялася, доказів про те, що вона включена до реєстр споживачів, документального підтвердження споживання нею природного газу, у судовому засіданні не добуто.

Отже, в розумінні вказаних вимог законодавства споживачем послуг з газопостачання в квартиру АДРЕСА_3 є ОСОБА_4 , а відповідачка споживачем не є.

Таким чином, саме ОСОБА_4 має обов`язок повідомляти Оператора ГРМ про зміни, що стосуються збільшення кількості осіб, зареєстрованих на об`єкті побутового споживача, та несе відповідальність за невиконання цього обов`язку. Відповідачка, як особа, яка не є споживачем, не має обов`язку повідомляти Оператора ГРМ про зміни, що стосуються збільшення кількості осіб, зареєстрованих на об`єкті побутового споживача, та не несе відповідальності за невиконання цього обов`язку.

При цьому, на переконання суду, факт проживання відповідачки в квартирі, не може розцінюватися як документальне підтвердження споживання нею газу, оскільки, як це встановлено у судовому засіданні, оплату послуг з газопостачання здійснює не відповідачка, а ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Таким чином, суд вважає, що позивач необґрунтовано, не у відповідності до вимог ст. ст. 15, 16 ЦК України, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Отже, вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки та представника відповідачки, показання свідків та дослідивши письмові докази, суд на підставі ст. 12 ЦПК України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається та ст. 13 ЦПК України згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом, вважає, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст.ст. 133, 141 ЦПК України, судові витрати з відповідачки стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.8, 24 Конституції України, ст.ст. 3, 11, 15, 16, 509, 526, 626 ЦК України, ст.ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.1, 2, 3, 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», ст.ст.12, 13, 133, 141, 258-260, 263-265, 280 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову АТ «Оператор Газорозподільної системи «Криворіжгаз» (місцезнаходження: м. Кривий Ріг,пр. Металургів, 1код ЄДРПОУ 03341397) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості – відмовити повністю.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: В.М. Прасолов