Вирок № 88023265, 04.03.2020, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/4893/19

Провадження № 1-кп/206/47/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" березня 2020 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів:

головуючого судді Поштаренко О.В.,

суддів Грицаюк Н.М.,

Сухорукова А.О.

за участю секретаря Бубісь А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження, відомості про яке весені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12019040700000589 від 12.06.2019 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополя, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 17.12.2008 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, за ч. 2 ст. 186, ст. 304, ч. 1 ст. 70 КК України, до позбавлення волі строком на 4 роки;

- 30.05.2013 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190 КК України, до позбавлення волі строком на 1 рік 4 місяці 16 днів;

- 21.02.2014 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

- 31.10.2017 Орджонікідзевським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбвалення волі, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг) вирок змінено, зарахувано строк відбування покарання з 16.03.2019 до 20.10.2017 з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі згідно ч.5 ст.72 КК України,

- 16.08.2018 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст.70, ч. 1 ст. 71, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк відбування покарання. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.11.2018 вирок змінено в частині призначення покарання, вважати засудженим за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст.70, ч. 1 ст. 71, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.1 ст.121 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Щербини С.О.

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3

представника потерпілого Зінченка О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника-адвоката Дяченка В.А.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , будучі раніше неодноразово судимим за скоєння умисних злочинів та маючи ряд не знятих та не погашених у встановленому законом порядку судимостей, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, та скоїв нові умисні тяжкий та особливо тяжкий злочини.

Так, 12.06.2019, приблизно о 02.00 годині, ОСОБА_1 разом зі своїми знайомими ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 проходили повз будинок АДРЕСА_3 . В цей час у ОСОБА_1 з ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, в ході якого у ОСОБА_1 раптово виник умисел, спрямований на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на спричинення тяжкого тілесного ушкодження, ОСОБА_1 у цей же день та час, перебуваючи у тому ж місці, наблизився до ОСОБА_3 на відстань витягнутої руки, стоячи обличчям один до одного, дістав з кишені одягнутих на ньому спортивних штанів розкладний ніж, який узяв до правої руки та розклав, при цьому утримуючи його прямим хватом, вістрям леза до потерпілого, та діючи умисно, розуміючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_3 один удар вістрям леза ножа в область черевної порожнини (живота).

Своїми умисними діями ОСОБА_1 , заподіяв потерпілому

ОСОБА_3 , тілесні ушкодження у вигляді рубця на лівій бічній поверхні тіла в області живота по лівій передньо-пахвовій лінії (розташований на 21 см. вліво від умовно-серединної лінії тіла та на 109 см. від підошовної поверхні стопи), що є наслідком загоєння проникаючого колото-різаного поранення лівої бічної стінки живота, що пошкоджує по своєму ходу шкіру, підшкірно-жирову клітковину, м`язив лівої бічної стінки живота та проникає в черевну порожнину з ушкодженням великого сальнику та сліпо закінчується в черевній порожнини, та за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Не зупиняючись на досягнутому, 12.06.2019, приблизно о 02.00 годин, ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку №21 по вул. Роторній в м. Дніпро, з причин вчинення ним протиправних дій, вступив в словесний конфлікт з ОСОБА_2 , в ході якого у нього виник раптовий злочинний умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті, а саме умисне вбивство ОСОБА_2 , яка наблизилась до нього на відстань витягнутої руки з метою захисту ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_1 у той же день та час, перебуваючи у тому ж місці, утримуючи в своїй правій руці розкладний ніж, стоячи обличчям до ОСОБА_2 , та діючи умисно, розуміючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті та бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_2 один удар вістрям леза ножа в область грудної клітини ліворуч. Вважаючи свій злочинний умисел доведеним до кінця, ОСОБА_1 з місця скоєння ним злочину втік.

Таким чином, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як потерпілу ОСОБА_2 вчасно госпіталізовано до КЗ «ДОКЛ №16» ДОР, де останній надану медичну допомогу, що забезпечило збереження її життя.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 , заподіяв потерпілій

ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді рубця на лівій бічній поверхні тулуба на рівні 3-го міжребір`я по передньо-пахвовій лінії (розташований на 134 см. від підошовної поверхні стопи та на 20 см. ліворуч від умовно-серединної лінії тіла), що є наслідком загоєння проникаючого сліпого колото-різаного поранення грудної клітини в 3-му міжребір`ї по лівій передньо-пахвовій лінії, ушкоджуючи по своєму ходу шкіру, підшкірно-жирову клітковину, м`язи, верхній край 4-го ребра, проникає в ліву плевральну порожнину ушкоджуючи по ходу верхню долю лівої легені, перикардіальну сумку, перикардіофрагмальну артерію, та сліпо закінчується поверхневою раною епікарду, що призвело до розвитку гемотораксу ліворуч та гемоперикарду, та за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину при вищезазначених обставинах визнав у повному обсязі та суду показав, що 12.06.2019 в нічний час доби, точного часу не пам`ятає йшов з товаришами з магазину «АТБ», розташованого по вул. Роторній в м. Дніпро. По дорозі неподалік від вказаного магазину зустрів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , з яких знав тільки ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Коли проходив повз них, останні почали його ображати та висловлюватись на його адресу нецензурною лайкою. Потім ОСОБА_3 підійшов до нього та вдарив його лівою рукою в обличчя, після чого ОСОБА_3 дістав ніж, в якій саме руці останній тримав його не пам`ятає, скоріше всього у правій руці. Він побачив ножа та забрав його у ОСОБА_3 , після чого наніс вказаним ножем удар останньому. В цей час потерпіла ОСОБА_2 підбігла до них та почала їх розбороняти, схопила його за ланцюжок, який був у нього на шиї. Він, розвернувшись, також наніс удар ножем потерпілій ОСОБА_2 . Після нанесеного удару потерпілій ОСОБА_2 , він зрозумів, що міг заподіяти серйозні тілесні ушкодження останній та для уникнення подальших конфліктів вирішив піти. Бригаду медичної допомоги не викликав. Після вказаної події пішов додому, куди через деякий час приїхали співробітники поліції, яким він сам відчинив двері та його заарештували. Окрім того зазначив, що ніж, яким він наносив удари, йому не належить, він мабуть належав потерпілому ОСОБА_3 . Вказаний ніж викинув біля під`їзду за місцем свого проживання, який знайшли в подальшому співробітники поліції. Під час вказаних подій був одягнутий в синіх брюках, в синій футболці та кросівках, також в нього ще була чоловіча сумка, одягнута через плече.

Вказаний злочин скоїв, оскільки був розгніваний на ставлення потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до нього. Вказані обставини відбувалися за лічені хвилини, механізм нанесення ударів точно не пам`ятає, погоджується що події відбувалися так як зазначено в обвинувальному акті. Просив вибачення у потерпілих, у скоєному щиро розкаються, просив суворо не карати. Цивільний позов визнає частково.

Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 суду показала, що з обвинуваченим ОСОБА_1 особисто не знайома, знає його зі слів спільних знайомих. Разом з тим зазначила, що влітку 2019 року, точної дати не пам`ятає святкувала день народження подруги з дівчатами. Після святкування приблизно о 02:00 годині разом з подругами пішла додому, де по вул. Роторній в м. Дніпро, неподалік від магазину «АТБ» зустріла ОСОБА_3 , який запропонував провести її додому. По дорозі вони побачили обвинуваченого ОСОБА_1 , який йшов з двома хлопцями їм на зустріч. В бік обвинуваченого ніхто з них не висловлювався нецензурною лайкою та не гукав його, вони (потерпіла та інші) спілкувалися між собою, сміялися. В цей час ОСОБА_1 їх обігнав, а потім, повернувшись, до них спитав: «що в вас за свято?». В цей час ОСОБА_3 йому щось відповів та між ними почався словесний конфлікт. ОСОБА_1 дістав розкладний ніж, який мав рукоятку бордового кольору та вдарив ОСОБА_3 ножем в живіт. Після чого останній почав кричати їм не підходити до ОСОБА_1 , тому що в нього ніж. Вона зробила один шаг в зустрічному напрямку до ОСОБА_6 і в цей час ОСОБА_1 вдарив її ножем в грудну клітину, після чого розвернувся та втік. Медичну допомогу викликала її подруга ОСОБА_7 . Ті хлопці, які були з ОСОБА_1 , повернулися до них та почали надавати їй та ОСОБА_3 першу медичну допомогу. Левчук медичної допомоги не надавав. Як обвинувачений відкрив ніж не бачила. Крім того, зазначила, що не провокувала ОСОБА_1 на агресію та не висловлювалась в його бік нецензурною лайкою. Цивільний позов підтримує в повному обсязі, щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 покладалась на розсуд суду.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що 12 червня 2019 року приблизно о 02:00 годині по вул. Роторній в м. Дніпро, неподалік від магазину «АТБ» зустрів ОСОБА_2 з її подругами, яку запропонував провести додому. По дорозі їм на зустріч йшли три чоловіка, один з яких був обвинувачений ОСОБА_1 , який пройшов повз них, та вже знаходився приблизно на відстані семи метрів почав повертатися у їх бік. ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 та почав чіплятися, та питав: «Вам що весело?», на що він ( ОСОБА_3 ) сказав, щоб ОСОБА_1 йшов далі, на зауваження останній не реагував, та почав висловлюватися на адресу ОСОБА_2 нецензурною лайкою, після чого він штовхнув ОСОБА_1 рукою в обличчя, від чого останній присів. Підвівшись, ОСОБА_1 , стоячи обличчям до нього ( ОСОБА_3 ), тримаючи ножа у правій руці, наніс йому удар в лівий бік живота. Потім ОСОБА_1 одразу наніс удар ножем ОСОБА_2 в ліву частину грудної клітини, від нанесеного удару ОСОБА_2 впала, а ОСОБА_1 одразу пішов. Він почав надавати ОСОБА_2 першу медичну допомогу, в цей час подруга останньої, ОСОБА_8 , викликала карету швидкої допомоги.

Допитаний свідок ОСОБА_5 суду показала, що ОСОБА_3 є братом її чоловіка. Разом з тим показала, що в ніч з 11.06.2019 на 12.06.2019 вона гуляла разом з подругами. Приблизно о 02:00 годині ночі 12.06.2019 зібралися йти додому з кафе, зайшли до магазину «АТБ», розташованого по вул. Роторній в м. Дніпро, де купили цигарки, а потім пішли в бік будинку, де мешкала ОСОБА_2 . По дорозі вони зустрілися з ОСОБА_3 , який чекав на ОСОБА_2 , яка була разом з ними. Після цього вони побачили обвинуваченого ОСОБА_1 , який йшов з двома чоловіками. Вона з подругами зупинилися біля одного з чоловіків, який йшов разом з ОСОБА_1 та почали розмовляти. ОСОБА_1 , не зупиняючись, пішов вперед. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також пішли вперед слідом за ОСОБА_1 та іншим чоловіком. ОСОБА_1 повернувся та почав задавати питання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , чому їм дуже весело та став чіплятися до ОСОБА_2 , на що йому ОСОБА_3 відповів: «Що ти хочеш?», в цей час ОСОБА_1 повернувся та почав наближатися до ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 штовхнув його долонею в обличчя. Від поштовху ОСОБА_1 присів. Потім, підвівшись, вдарив ОСОБА_3 ножем, який тримав у правій руці, після чого ОСОБА_3 кричав їм, щоб вони не підходили до ОСОБА_1 , тому що в нього ( ОСОБА_1 ) ніж. Після на нанесеного удару ОСОБА_3 , ОСОБА_1 зробив крок назад і в цей час до ОСОБА_1 підбігла ОСОБА_2 , останній зробив крок їй на зустріч та вдарив потерпілу ножем в область грудної клітини, після чого втік. Вона (свідок) викликала карету «швидкої» медичної допомоги. Окрім того зазначила, що ніж, яким наносив удари ОСОБА_1 потерпілим, був тоненький та розкладний, рукоятку описати не може. Зазначені події вона добре бачила, оскільки місце, де все відбувалося, а саме на куті будівлі "Каркас", добре освітлювалось.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показала, що з обвинуваченим ОСОБА_1 вони мешкають разом з кінця лютого 2019 року за АДРЕСА_4 , разом з ними також проживає її двоюрідний брат ОСОБА_10 . Очевидцем події вона не була про всі обставини справи їй відомо зі слів ОСОБА_1 . Разом з тим зазначила, що вночі 12.06.2019 її брат ОСОБА_10 та ОСОБА_1 прийшли додому, останні десь гуляли, де саме їй не відомо. В брата на нозі були тілесні ушкодження, через це його одежа була в крові. ОСОБА_10 з цього приводу до лікарні не звертався. В ОСОБА_1 ніяких тілесних ушкоджень вона не бачила. ОСОБА_1 розповів їй про те що трапилось і приблизно через пів години після цього, до них додому приїхали співробітники поліції, які затримали ОСОБА_1 . Також співробітниками поліції було проведено огляд місця їх проживання, під час якого було вилучено кофта та кросівки ОСОБА_1 . Крім того, зазначила, що ОСОБА_1 спокійна людина але якщо його зачепити, він може почати нервувати.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_11 суду показала, що працює судовим екпертом в КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» на протязі семи років. Разом з тим зазначила, що свій висновок підтримує в повному обсязі по вказаному кримінальному провадженню. Та пояснила, що під час слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 вона не була присутня, але протокол проведення слідчого експерименту для проведення експертизи їй надавався. В текстовій частині вказаного слідчого експерименту було зазначено достатньо відомостей для проведення експертизи тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , надано медичну документацію. Щодо проведення експертизи за тілесними ушкодженнями спричиненими потерпілій ОСОБА_2 пояснила, що, не зважаючи на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при проведенні слідчих експериментів вказали на різні механізми спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2 , враховуючи характер і локалізацію виявленого тілесного ушкодження, та відсутність більш детальної інформації, зазначеної в медичній документації, можливо сказати, що вони не суперечать механізму їх утворення, на який вказує ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту за його участю та також не суперечать механізму їх утворення, на який вказує ОСОБА_2 в ході проведення слідчого експерименту за її участю. За своїм характером виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння з причин того, що незалежно чи була б надана медична допомога чи ні, потерпіла в будь-який момент могла загинути від спричинення зазначеного тілесного ушкодження.

Обставин, регламентованих ст. 87 КПК України, щодо допитаних свідків в ході судового розгляду встановлено не було. Крім вищезазначених показів допитаних судом обвинуваченого, потерпілих, свідків та експерта, винність обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованих йому злочинів за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України також знайшла своє підтвердження в досліджених судом у порядку ст. 358 КПК України у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об`єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків зображення тощо відомостей, а саме.

Протоколом огляду місця події від 12.06.2019 із фототаблицею до нього (т.1, а.п. 23-25), відповідно до якого встановлено, що об`єктом огляду є ділянка місцевості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 на якій виявлено ланцюжок срібного кольору, який має має ушкодження у вигляді зламоного карабіну. Вказаний ланцюжок вилучено та в пристуності понятих поміщено в сейф-пакет№ 7195934, який опечатано.

Протоколом огляду від 12.06.2019 із фототаблицею до нього (т.1, а.п. 27-31), відповідно до якого встановлено, що місцем огляду є приміщення квартири що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де було виявлено та вилучено пара чоловічих кросівок чорного кольору із темними вставками та кофта чорного кольору, яку поміщено до сейф-пакету в присутності понятих.

Протоколом огляду предмету від 12.06.2019 (т. 1 а.п. 32-34), встановлено, що місцем огляду є ділянка місцевості біля будинку № 13 розташованого по вул. Карагандинська у м. Дніпро, де між першим та другим під`їздом в траві виявлений та вилучений предмет, який за зовнішніми ознаками нагадує ніж-метелик із рукояткою червоного кольору, який поміщено до паперового конверту та опечатано в присутності понятих.

Протоколом проведення слідчого експерименту з фотознімками від 12.06.2019 (т. 1 а.п. 50-56), за участю свідка ОСОБА_5 , який здійснено за адресою: вул АДРЕСА_3 , біля б. 21, м. Дніпро. Свідок ОСОБА_4 на місці проведення слідчого експерименту підтвердила обставини скоєного злочину ОСОБА_1 12.06.2019, та у присутності понятих показала та расказала, механізм спричинення удару ОСОБА_3 , зазначивш, що всього було спричинено один удар, та вказала своєю рукою область живота, куди саме було спричинено удар, а саме передня черевна порожнина живота та показала механізм спричинення удару ОСОБА_2 пояснивши, що всього було спричинено один удар, вказавши своєю рукою область грудної клітини, куди саме було спричинено удар, а саме в область грудної клітини ліворуч.

Протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею від 05.08.2019 (т. 1 а.п. 154-164, зі стенограмою) за участю підозрюваного ОСОБА_1 , у присутності захисника-адвоката Дяченка В.А., підозрюваний розповів, як відбувались події 12.06.2019, після чого вказав на місце конфлікту з потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , показав механізм нанесення поранень ножем ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та подальші дії.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 06.08.2019 з фототаблицею та стенограмою до нього (т.1 а.п. 165-171), відповідно до якого потерпіла ОСОБА_2 у формі вільної розповіді виклала обставини події, які відбувалися 12.06.2019 приблизно о 02:00 годині за адресою: АДРЕСА_3 у м. Дніпро, та розповіла на місці обставини спричинення їй та ОСОБА_3 тілесних ушкоджень підозрюваним ОСОБА_1 , показавши за допомогою манекену механізм нанесення тілесних ушкоджень ножем їй та ОСОБА_3 .

Протоколом пред`явлення особи для впізнання із фототаблицею до нього від 12.06.2019 (т. 1 а.п.57-59), відповідно до якого свідок ОСОБА_5 впізнала особу під № 3, саме ОСОБА_1 , як ту, що 12.06.2019 спричинила тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_3 , після чого в цей же час в тому ж місці заподіяла ножем, оголеним лезом один удар в область грудної клітини ліворуч, ОСОБА_2 .

Протоколом пред`явлення предмета для впізнання з фототаблицею від 29.08.2019 року (т. 1 а.п. 148-150) за участю потерпілої ОСОБА_2 , яка в присутності понятих, впізнала ніж розкладний з вставками на ручках коричневого кольору з дерева, з металевими вставками на кінцях ручок, розташований зліва на право під № 3, котрим 12.06.2019 за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 спричинив тілесні ушкодження їй та ОСОБА_3 .

Протоколом пред`явлення предмета для впізнання з фототаблицею до нього від 29.08.2019 року (т. 1 а.п. 151-153) за участю свідка ОСОБА_4 в присутності понятих, впізнала ніж розкладний з вставками на ручках коричневого кольору з дерева, з металевими вставками на кінцях ручок, розташований зліва на право під № 2, котрим 12.06.2019 за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тілесні ушкодження.

Висновком судово-медичної експертизи № 2668е від 28.08.2019 (т.2, а.п. 129-134), встановлено, що у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені тілесні ушкодження у вигляді рубця на лівій бічній поверхні тіла в області живота по лівій передньо-пахвовій лінії (розташований на 21 см вліво від умовно-серединної лінії тіла та на 109 см від підошовної поверхні стопи), що є наслідком загоєння проникаючого колото-різаного поранення лівої бічної стінки живота, що пошкоджує по своєму ходу шкіри, підшкірно-жирової клітковини, м`язів лівої бічної стінки живота та проникає в черевну порожнину з ушкодженням великого сальнику та сліпо закінчується в черевній порожнини.

За даними наданої медичної документації у нього виявлене тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани в області правої лопатки, але при огляді будь-яких тілесних ушкоджень, або слідів їх загоєння в області правої лопатки не виявлено.

Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження, можливо вказати, що воно спричинено незадовго до надходження на стаціонарне лікування в 6МКЛ (12.06.2019), тобто і в строк на який вказує обстежений та вказано в ухвалі.

За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно пункту 2.1.3 «к» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. №6.

Тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини зазвичай супроводжується рясною кровотечею.

Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження, а також дані медичної документації, можливо вказати, що воно є колото-різаною раною, яка спричинена від одноразової механічної дії гострим предметом, який володів колюче-ріжучими властивостями, яким могло бути лезо ножа, або інші предмети із аналогічними ріжучими властивостями, що підтверджується характером рани (краї рівні, кути гострі).

Виявлене тілесне ушкодження не характерно для утворення внаслідок падіння з висоти власного зросту.

В момент отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_3 міг знаходитися в різному положення (стоячи, сидячи, лежачі).

Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження, можливо вказати, що вони не суперечать механізму їх утворення на який вказує ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту за його участю від 05.08.2019 та ОСОБА_2 в ході проведення слідчого експерименту за її участю від 06.08.2019.

Висновком судово-медичної експертизи № 2685е від 28.08.2019 (т.2, а.п. 129-134), встановлено, що у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за даними наданої медичної документації та при огляді у неї виявлені тілесні ушкодження у вигляді рубця на лівій бічній поверхні тулуб на рівні 3го міжребір`я по передньо-пахвовій лінії (розташований на 134 см від підошовної поверхні стопи та на 20 см ліворуч від умовно-серединної лінії тіла), що є наслідком загоєння проникаючого сліпого колото-різаного поранення грудної клітини в 3му міжребір`ї по лівій передньо-пахвовій лінії, ушкоджуючи по своєму ходу шкіру, підшкірно-жирову клітковину, м`язи, верхній край 4го ребра, проникає в ліву плевральну порожнину з ушкоджуючи по ходу верхню долю лівої легені, перикардіальну сумку, перикардіофрагмальну артерію, та сліпо закінчується поверхневою раною епікарду, що призвело до розвитку гемотораксу ліворуч та гемоперикарду.

Також за даними медичної документації у неї через тривалий час після отримання колото-різаного поранення встановлений діагноз: «спонтанний розрив селезінки, що ускладнився внутрішньочеревною кровотечею та дермоїдна кіста», що не знаходиться у прямому причинному зв`язку з отриманим раніш тілесним ушкодженням.

Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження, можливо вказати, що воно спричинено незадовго до надходження на стаціонарне лікування в 6МКЛ (12.06.2019), тобто і в строк на який вказує обстежена та вказано в ухвалі.

За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно пункту 2.1.3 «й» «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6.

Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження, а також дані медичної документації, можливо вказати, що воно є колото-різаною раною, яка спричинена від одноразової механічної дії гострим предметом, який володів колюче-ріжучими властивостями, яким могло бути лезо ножа, або інші предмети із аналогічними ріжучими властивостями, що підтверджується характером рани (краї рівні, кути гострі).

Виявлене тілесне ушкодження не характерно для утворення внаслідок падіння з висоти власного зросту.

В момент отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_2 могла знаходитися в різному положення (стоячи, сидячи, лежачі).

Враховуючи характер та локалізацію виявленого тілесного ушкодження, можливо вказати, що вони не суперечать механізму їх утворення на який вказує ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту за його участю від 05.08.2019 та ОСОБА_2 в ході проведення слідчого експерименту за її участю від 06.08.2019.

Висновком судової експертизи зброї під № 7/3.3/585 від 23.08.2019 (т.2 а.п.112-115), встановлено, що ніж, вилучений 12.06.2019, в ході проведення огляду місця події, біля будинку, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Карагандинська АДРЕСА_5 13, не є холодною зброєю. Ніж є різновидом ножів господарсько-побутового призначення - складаним ножем, виготовленим промисловим способом (Китай).

З протоколу отримання зразків для експертизи від 13.06.2019 (т. 2 а.п. 2), вбачається, що зразок крові у підозрюваного ОСОБА_1 було відібрано в приміщенні відділення шляхом внутрішньої ін`єкції в область ліктівої вени лівої руки та поміщено у вакутаймер з написом ОСОБА_1 .

З висновкусудово-імунологічноїекспертизи № 1026 від 17.07.2019 (т.2, а.п. 8-9) встановлено, що кров підозрюваного ОСОБА_1 , належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-В, за ізосерологічною системою АВ0.

З протоколу отримання зразків для експертизи від 16.08.2019 (т. 2 а.п. 11), вбачається, що зразок крові у потерпілого ОСОБА_3 було відібрано шляхом проколу пальця правої руки. Кров відібрали в кількості 1 мл.

Висновком судово-імунологічної експертизи № 1110 від 21.08.2019 (т.2, а.п. 18-19) встановлено, що кров потерпілого ОСОБА_3 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А, за ізосерологічною системою АВ0.

Висновком судово-цитологічної експертизи під № 674 від 12.08.2019 (т.2 а.п.74-78) встановлено, що на клинку складного ножа типу «метелик» (об`єкт №1), наданого на дослідження, встановлена наявність крові та знайдені клітини жирової тканини, при визначені видової належності слідів виявлено білок людини. При визначені групової належності крові виявлено антиген А ізосерологічної системи АВ0, що не виключає можливості її походження від особи (осіб) групи крові А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0. Отримані результати досліджень не виключають можливості походження крові на клику складного ножа типу «метелик» (об`єкт №1) від підозрюваного ОСОБА_12 , беручі до уваги групову належність його крові.

З висновку судово-імунологічної експертизи №1028 від 13.08.2019 (т.2 а.п. 94-96), встановлено, що в слідах на кофті (об`єкт №1) встановлена наявність крові людини. На парі кросівок (об`єкти №№2-11) наявність крові не встановлена. При серологічному дослідженні в сліді крові на кофті (об`єкт №1) виявлений тільки антиген Н, що не виключає можливості походження крові у зазначеному об`єкті від особи (осіб) групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Враховуючи результати серологічного дослідження походження крові у зазначеному об`єкті можливо від особи (осіб) групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Оскільки, антиген А, який є одним із основних групоспецифічних антигенів, що характерний для крові підозрюваного ОСОБА_1 в сліді крові об`єкта №1не виявлений, даних про присутність крові підозрюваного в вказаному сліді не отримано.

З протоколу отримання зразків для експертизи від 16.08.2019 (т. 2 а.п. 21), вбачається, що зразок крові у потерпілої ОСОБА_2 було відібрано шляхом проколу пальця правої руки. Кров відібрали в кількості 1 мл.

Висновком судово-імунологічноїекспертизи № 1111 від 21.08.2019 (т.2, а.п. 28-29) встановлено, що кров потерпілої ОСОБА_2 належить до групи 0 з з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В, за ізосерологічною системою АВ0.

З висновку судово-імунологічної експертизи № 1120 від 22.08.2019 (т.2 а.п. 103-105), встановлено, що Згідно «Висновку експерта» №1028 від 13.08.2019 «на кофті (об`єкт №1) встановлена наявність крові людини. На парі кросівок (об`єкти №№2-11) наявність крові не встановлена». Згідно «Висновку експерта» №1028 від 13.08.2019 «при серологічному дослідженні в сліди крові на кофті (об`єкт №1) виявлений тільки антиген Н, що не виключає можливості походження крові у зазначеному об`єкті від особи (осіб) групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0». Враховуючи результати серологічного дослідження сліду крові на кофті (об`єкт №1) та групову властивість крові ОСОБА_13 , не виключена можливість походження крові у зазначеному об`єкті від неї, оскільки виявлений антиген Н, властивий її груповій характеристиці крові. Згідно «Висновку експерта» №1028 від 13.08.2019 «при серологічному дослідженні в сліді крові на кофті (об`єкт №1) виявлений тільки антиген Н, що не виключає можливості походження крові у зазначеному об`єкті від особи (осіб) групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0». Оскільки антиген В, який є групоспецифічним для крові потерпілого ОСОБА_3 у зазначеному об`єкті, не виявлений, даних про присутність крові потерпілого в вказаному сліді не отримано.

З висновку амбулоторної судово-психіатричної експертизи під № 183 від 16.08.2019 (т.2 а.п. 167-168) вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, на хронічне психічне захворювання, недоумство, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності або іншій хворобливий стан психіки не страждав і в теперішній час не страждає. За своїм психічним станом під час інкримінованих йому діянь він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

За своїм психічним станом у теперішній час він також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними.

Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Судом у ході судового розгляду при дослідженні даних письмових доказів порушень вимог ст. ст. 104, 223, 240 КПК України не встановлено. Згідно з п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону. В силу вимог ст. ст. 370, 373 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на доказах, які були розглянуті у судовому засіданні і обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Аналізуючи та оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, колегія суддів визнає їх належними, допустимими, достовірними і приходить до висновку, що їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, свідчить про винність обвинуваченого ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушеннь та кваліфікує його дії:

- за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження заподіяне громадянину ОСОБА_3 , тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, яке не було закінчено з причин, які не залежали від його волі ( ОСОБА_2 )

Такий висновок колегії суддів узгоджується з правовою позицією, висловленою пунктом 4 постанови Пленуму ВС України від 07.02.2003 № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», в якій зазначено, якщо винна особа відмовилась від убивства потерпілого вже після вчинення дій, які вважала за необхідне виконати для доведення злочину до кінця, але його не було закінчено з причин, що не залежали від її волі, діяння належить кваліфікувати відповідно до ч.2 ст.15 КК як закінчений замах на умисне вбивство.

Замах, безпосередньо спрямований на вчинення злочину, є його стадією і становить кінцеве діяння щодо реалізації умислу, рішення і наміру вчинити злочин, а тому він є актом, який виконується виключно з прямим умислом, при наявності мети досягнення суспільно небезпечного результату. Наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо вони були включені в мету його діяння і досягнення такої мети було б неможливе без таких наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, вона не могла й вчиняти замаху на їх досягнення.

Разом з тим, колегією суддів враховано характер, послідовність і динамічність дій ОСОБА_1 , його поведінка до, під час і після вчинення злочину, локалізація тілесних ушкодженнь у потерпілої ОСОБА_14 зазначених у висновку судово-медичної експертизи під №2685е від 28.08.2019 та механізм їх спричинення, знаряддя злочину - ніж, тобто предмет з підвищеними травмуючими властивостями, збігаються з ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК і свідчать про те, що останній у даному випадку діяв з прямим умислом на позбавлення життя потерпілої та вчинив для цього усі необхідні дії, які були для нього завідомо такими, що потягнуть її смерть, однак смертельний наслідок не настав лише через обставини, які не залежали від його волі.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому, колегія суддів, відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушеннь (злочинів), особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що згідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено. Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення рецидив злочинів. Так, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 на обліку у лікаря - нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т. 1 а.п. 80,82), раніше судимий, за місцем мешкання характерезується посередньо (т.1 а.п. 86), відпоідно до довідки наданої Нікопольським об`єднаним міським тереторіальним центром комплектування та соціальної підтримки вих. №45.4/331СВ від 06.08.2019 у 2007 році знятий з війського обліку призовників згідно ст. 18 п. 5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку з відбуванням покарання (т. 1 а.п. 85), є осудним та застосування примусових заходів медичного характеру не потребує відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №183 від 16.08.2019, вчинені злочини останнім відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких та особливо тяжких злочинів, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій, те, що відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, право на життя є невід`ємним правом людини, ніхто не може бути свавільно його позбавлений.

Отже, колегія суддів вважає, що з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкції статей у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, і саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових злочинів.

При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням у відповідності до вимог ст. 75 КК України або ж застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст. 69 чи норм ст. 69-1 даного Кодексу, суд не знаходить у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , необхідно залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Вирішуючи питання про цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 34574,53 гривень та моральної шкоди в розмірі 100 000,00 гривень, який обвинуваченим визнано частково, суд приходить до наступного висновку. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Так, згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК. Водночас, за змістом ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Цей же принцип змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання сторонами кримінального провадження їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів, свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості закріплений і в ст. 50 КПК України. Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Розмір заявлених до ОСОБА_1 позивних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди під час судового розгляду був обгрунтований потерпілою ОСОБА_2 , наступним, а саме: витратами пов`язаними на лікування, у розмірі 25636,53 гривень, витратами на спеціальне харчування у розмірі 7000,00 гривень, вартістю пошкодженого майна у розмірі 1938,00 гривень, всього на загальну суму 34 574,53 гривень.

Для підтвердження завданої матеріальної шкоди ОСОБА_2 надала товарні чеки на придбання нею у період лікування лікарських засобів лише на суму 7 937,53 гривень, дві квитанції на сплату нею благодійного внеску у сумі 1 700 грн., а також товарні чеки на придбання нею майна, яке було пошкоджене, в сумі 1 938,00 гривень. Тобто, ОСОБА_2 було надано докази про понесені нею матеріальні витрати у зв`язку із скоєнням відносно неї злочину на суму лише 11 575,53 гривень. В обґрунтування понесених нею матеріальних витрат на лікування у сумі 22 999,00 гривень ОСОБА_2 не надано суду ніяких належних доказів, а тому грошові кошти у розмірі 22 999,00 гривень не підлягають відшкодуванню.

Щодо заявилених ОСОБА_2 до відшкодування витрат на спеціальне харчування в період лікування у розмірі 7000 гривень, колегія суддів зазначає насутпне.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1199 ЦК України у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобов`язана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з наступними змінами та доповненнями) компенсація витрат на додаткове харчування визначається за раціоном, складеним дієтологом чи лікарем, який лікує, та затвердженим МСЕК, а у відповідних випадках судово-медичною експертизою.

Однак, потерпілою ОСОБА_2 не надано доказів на підтвердження того, що вона (цивільний позивач) потребувала додаткового чи спеціального харчування у відповідному раціоні. Також останньою не надано відповідного висновку судово-медичної експертизи щодо питань, пов`язаних з її додатковим харчуванням, а тому колегія суддів приходить до висновку, що вимоги про відшкодування витрат на посилене харчування задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 моральної шкоди суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Обґрунтовуючи свої вимоги щодо стягнення моральної шкоди потерпіла ОСОБА_2 зазначила, що у зв`язку з перенесеними відчуттями фізичного болю, безпорадністю, втратою звичайного для неї образу життя, неможливістю повернення до роботи, яких остання, за її доводами, зазнала у зв`язку з нанесенням їй тілесних ушкоджень.

В ході судового розгляду вказаного кримінального провадження було встановлено, що потерпіла ОСОБА_2 не працевлаштована, а тому посилання останньої щодо обґрунтування обставин, а саме неможливістю повернення до роботи, колегія суддів не бере до уваги.

Як роз`яснено у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. № 4 у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до роз`яснення, які містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших змін. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, а також з урахуванням обставин справи, душевного переживання та страждання потерпілої ОСОБА_2 , перенесений фізичний біль, та додаткові зусилля для організації її життя, суд вважає визначений потерпілою розмір моральної шкоди завищеним, а тому дійшов висновку в рахунок компенсації моральної шкоди стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_2 підлягає 50 000,00 гривень.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100,124,369-371, 373-374 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И ЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнати винним у вчиненні злочинів та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити до відбування покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 рахувати з моменту затримання, а саме 12.06.2019.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином 11 575 (одинадцять тисяч пятсот сімдесят п`ять) гривень 53 (п`ятдесят три) копійки та 50 000,00 (п`ятдесят тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином. В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 витрати на користь судового Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України (УК у Чечел. р. м. Дніпра/Чечел. р/24060300, код ЄДРПОУ: 37989253, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку: 31117115004008, код бюджетної класифікації: 24060300, найменування коду бюджетної класифікації: інші надходження, призначення платежу за експертизу від 23.08.2019 під № 7/3.3/585 грошові кошти у розмірі 1256,08 гривень (т. 2 а.п.111).

Речові докази:

- експертний пакет №3644948, всередині якого, перебуває ніж типу «метелик», який визнано речовим доказом відповідно до постанови про визнання речових доказів від 30.08.2019 (т.1 а.п.172-174) направлений до камери зберігання речових доказів при Самарському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

- конверт паперовий білого кольору із залишками змивів з об`єктів №№1-5 та витяжками з об`єкту №1 на фрагментах марлі, контроль марлі, який визнано речовим доказом відповідно до постанови про визнання речових доказів від 30.08.2019 (т.1 а.п.172-174) направлений до камери зберігання речових доказів при Самарському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

- конверт паперовий білого кольору із залишками змивів з об`єктів №№1;2 на фрагментах марлі, контроль марлі, який визнано речовим доказом відповідно до постанови про визнання речових доказів від 30.08.2019 (т.1 а.п.172-174) направлений до камери зберігання речових доказів при Самарському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

- експертний сейф пакет №7195934 із ланцюжком срібного кольору всередині, який визнано речовим доказом відповідно до постанови про визнання речових доказів від 30.08.2019 (т.1 а.п.172-174) направлений до камери зберігання речових доказів при Самарському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

- експертний сейф пакет № INZ4053566 всередині якого перебувають спортивна кофта чорного кольору та кросівки спортивні, який визнано речовим доказом відповідно до постанови про визнання речових доказів від 30.08.2019 (т.1 а.п.172-174) направлений до камери зберігання речових доказів при Самарському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

- конверт паперовий білого кольору із зразком крові ОСОБА_1 , який визнано речовим доказом відповідно до постанови про визнання речових доказів від 30.08.2019 (т.1 а.п.172-174) направлений до камери зберігання речових доказів при Самарському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

- конверт паперовий білого кольору із зразком крові ОСОБА_3 , який визнано речовим доказом відповідно до постанови про визнання речових доказів від 30.08.2019 (т.1 а.п.172-174) направлений до камери зберігання речових доказів при Самарському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

- конверт паперовий білого кольору із зразком крові ОСОБА_15 , який визнано речовим доказом відповідно до постанови про визнання речових доказів від 30.08.2019 (т.1 а.п.172-174) направлений до камери зберігання речових доказів при Самарському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

- конверт паперовий білого кольору із осадами з об`єктів №№1;2 на ниточках марлі, контроль марлі, який визнано речовим доказом відповідно до постанови про визнання речових доказів від 30.08.2019 (т.1 а.п.172-174) направлений до камери зберігання речових доказів при Самарському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

- конверт паперовий білого кольору із нігтьовими зрізами з правої руки ОСОБА_1 , який визнано речовим доказом відповідно до постанови про визнання речових доказів від 30.08.2019 (т.1 а.п.172-174) направлений до камери зберігання речових доказів при Самарському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

- конверт паперовий білого кольору із нігтьовими зрізами з лівої руки ОСОБА_1 , який визнано речовим доказом відповідно до постанови про визнання речових доказів від 30.08.2019 (т.1 а.п.172-174) направлений до камери зберігання речових доказів при Самарському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити;

- конверт паперовий експертний коричневого кольору з марлевим тампоном всередині, який визнано речовим доказом відповідно до постанови про визнання речових доказів від 30.08.2019 (т.1 а.п.172-174) направлений до камери зберігання речових доказів при Самарському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області – знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпорвського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя О.В. Поштаренко

Судді Н.М. Грицаюк

А.О. Сухорукова