Постанова № 88023147, 02.03.2020, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 187/43/20

3/0187/33/20

П О С Т А Н О В А

іменем України

02 березня 2020 року смт Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Говорухи В.О. за участі, особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли від Петриківського ВП Новомосковського ВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Єлизаветівка, місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , працюючого машиністом-трактористом ПрАТ «Оріль-Лідер», ІНН НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого 07.01.2020 о 13:08 в с. Гречане по вул. Садовій водій керував автомобілем ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини. Від проходження огляду на стан сп`яніння, в установленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 проти факту керування автомобілем з ознаками сп`яніння категорично заперечував. При цьому пояснив, що дійсно 07.01.2020 близько 13 год в с. Гречане по вул. Садовій керував автомобілем ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_2 та через свою неуважність та слизьку дорогу, пов`язану з відлигою, допустив наїзд на паркан домоволодіння. При цьому відразу після ДТП він спробував нагукати мешканців даного домоволодіння, однак до нього ніхто не вийшов. Далі він пішов по вказаній вулиці з метою знайти транспортний засіб, який здійснить буксирування його автомобіля. Через деякий час до нього під`їхали працівники поліції, яким він розповів події, за яких сталося ДТП, однак вони безпідставно звинуватили його в керуванні автомобілем в стані сп`яніння. Стверджує, що не мав жодних ознак сп`яніння, так як алкоголю не вживав. ОСОБА_1 наполягає, що працівники поліції пройти не пропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння на місці чи в медичній установі.

Пасажиром в його автомобілі був його знайомий ОСОБА_2 , якого він віз додому з роботи.

Суд, заслухавши ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи виходить з наступного.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Орган (посадова особа), відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Склад правопорушення визначеного ч. 1 ст. 130 КпАП України передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно норм статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.

З метою встановлення наявність чи відсутність адміністративного правопорушення судом досліджено всі надані правоохоронними органами докази:

Так, в протоколі про адміністративні правопорушення серії БД № 254880 від 07.01.2020 (а.с. 1) зафіксовано факт правопорушення. При цьому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень.

Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився в присутності двох свідків (а.с. 3).

Крім того, судом досліджено протокол про адміністративні правопорушення серії ДБ № 254889 від 07.01.2020, схему місця ДТП від 07.01.2020 з фототаблицею де зафіксовано факт правопорушення та його наслідки, а саме: виїзд автомобіля ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_2 на територію домоволодіння в с. Гречане по вул. Садовій, 24 (а.с. 2,4).

Суд звертає увагу на положення пункту «d» частини третьої статті 6 Конвенції, яким кожному обвинуваченому гарантовано право допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення. Слід підкреслити, що частини 1 і 3 (d) статті 6 Конвенції, як загальне правило вимагають надання підсудному відповідної та належної можливості заперечувати докази свідка обвинувачення і допитати його або під час надання останнім своїх показань, або пізніше.

Для встановлення наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та перевірки пояснень ОСОБА_1 судом вживалось заходів для виклику в судове засідання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , але вказані особи до суду не з`явилися.

Таким чином, для перевірки та встановлення обставин справи, судом не приймається як належний та допустимий доказ письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , так як вони в судовому засіданні не допитувалися.

Така ж позиція викладена в Постанові Верховного Суду № 560/751/17 від 27.06.2019.

В матеріалах справи відсутні будь-які відеозаписи факту правопорушення, в тому числі з бодікамер поліцейських, які б могли спростувати пояснення ОСОБА_1 .

Таким чином факт, керування водієм ОСОБА_1 автомобілем з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота та відмова останнього від проходження огляду на стан сп`яніння, в установленому законом порядку не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки будь-яких беззаперечних, належних та допустимих доказів, в розумінні ст. 251 КпАП України, такого факту суду не надано.

При цьому, суд не приймає як належний та допустимий доказ винності ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за принципом поза розумним сумнівом, протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 254880 від 07.01.2020 та Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, оскільки вказані в них відомості не підтверджені жодним доказом та заперечуються ОСОБА_1 .

В такій ситуації протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належними доказами по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Судом також враховано позиція ЄСПЛ щодо розуміння доведеності вини поза розумним сумнівом сформованим в рішенні «Коробов проти України», 2011 рік п. 65, де зазначено, що суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. А також в рішенні «Авшар проти Туреччини», де зазначено таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 247 КпАП України передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вказані обставини та беручи до уваги, що в судовому засіданні не доведено об`єктивну сторону правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, що інкриміновано ОСОБА_1 суд вважає дану адміністративну справу закрити в зв`язку з відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 254880 від 07 січня 2020 року на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 Кодекс України про адміністративні правопорушення, закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її винесення апеляційної скарги.

Суддя: В. О. Говоруха