Рішення № 88023063, 06.02.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

06.02.2020 Єдиний унікальний номер 205/7797/18

Єдиний унікальний номер судової справи 205/7797/18

Номер провадження 2/205/715/20

РІШЕННЯ

іменем України

06 лютого 2020 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Мікунової К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу № 205/7797/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, ?

встановив:

ОСОБА_1 26 жовтня 2018 року звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Просить поділити майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 ;

- Ѕ частину земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер: 1225081000:04:002:0003;

- Ѕ частину земельної ділянки площею 0,03 га кадастровий номер 1225081000:04:002:0004;

- Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 .

В свою чергу, 15 жовтня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжята просить суд поділити спільне майно подружжя, виділити ОСОБА_2 , у власність 1/2 частину спільного сумісного майна подружжя, а саме:

- домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельної ділянки, площею 0,25 га (кадастровий № 1225081000:04:002:0003);

- земельної ділянки, площею 0,03 га (кадастровий № 1225081000:04:002:0004);

- квартири за адресою: АДРЕСА_3 ;

а також визнати за ОСОБА_2 , право власності на 1/2 частину гаражу № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4 , в обслуговуючому кооперативі «Старт».

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 жовтня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розстрочення судових витрат; позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків (том № 1 а.с. 82).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 листопада 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі (том № 1 а.с. 88).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 березня 2019 року витребувано від КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» повну інформацію щодо власників нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (том № 1 а.с. 103)

02 квітня 2019 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву (том № 1 а.с. 106-108).

22 квітня 2019 року від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив (том № 1 а.с. 116-118).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03 травня 2019 року витребувано від КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» повну інформацію з наданням копій документів, які підтверджують за ким зареєстровано право власності, коли, на підставі яких документів, а також надати копію інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_2 (том № 1 а.с. 124).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі (том № 2 а.с. 121).

20 листопада 2019 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву (том № 2 а.с. 131-137).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2019 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 2/205/824/19 (єдиний унікальний номер 205/7797/18) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та цивільну справу № 2/205/3080/19 (єдиний унікальний номер 205/8945/19) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, присвоїти цивільній справі по об`єднаним позовам № 2/205/824/19 (єдиний унікальний номер 205/7797/18)(том № 2 а.с. 149).

09 грудня 2019 року від ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив (том № 2 а.с. 152-155).

23 грудня 2019 року від ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив (том № 2 а.с. 159-160).

23 грудня 2019 року від ОСОБА_1 надійшли заперечення на відзив на позовну заяву (том № 2 а.с. 166-173).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2020 року відмовлено ОСОБА_2 у прийнятті уточнення до позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та повернуто заяву позивачу (том № 2 а.с. 187).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, позовні вимоги ОСОБА_2 визнала частково, заперечувала проти визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину гаражу № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4 , в обслуговуючому кооперативі «Старт».

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 позовні вимоги ОСОБА_1 визнала та не заперечувала проти їх задоволення, позовні вимоги ОСОБА_2 підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.

Суд, вислухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

В ході судового розгляду встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 18 вересня 1976 року (том № 2 а.с. 5).

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 жовтня 2018 року шлюб між сторонами розірвано (том № 2 а.с. 6). Зазначеним рішенням встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини з 2009 року.

У період шлюбу за спільні кошти ОСОБА_2 таОСОБА_1 було придбане нерухоме майно:

- домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Башмачанською сільською радою Солонянського району Дніпропетровської області згідно до рішення Башмачанської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області за № 14 від 29.11.2010 року (том № 2 а.с. 8).

- земельні ділянки площею 0,25 га (кадастровий № 1225081000:04:002:0003); площею 0,03 га (кадастровий № 1225081000:04:002:0004), що належать ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії І-ДП № 004155, виданого 14.11.1997 року Башмачанською сільською радою Солонянського району Дніпропетровської області на підставі рішення ІУ сесії XXII скликання Башмачанської сільської ради народних депутатів від 27.12.1993року за № 14/ХХІ (том № 2 а.с. 9).

- квартира АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 27.01.1998 року, посвідченої а Товарною Біржею «Новый век» за № 51 та зареєстрована в КП ДББТІ в реєстровій книзі № 416п за реєстровим № 189-152 від 25.02.1998 року (том № 2 а.с. 7).

Ч. 1 ст. 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ч. 2 ст. 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, суд приходить до висновку, що спірне майно, набуте під час шлюбу, у відповідності до положень ст. 60 СК України є об`єктом права спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).

Будь-яких домовленостей між сторонами судом встановлено не було, а тому їх частки у спірному майні складають по Ѕ частки.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям під час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підставою набуття подружжям права спільної сумісної власності є лише одна обставина: набуття (придбання) майна за час шлюбу, крім випадків встановлених законом або договором.

Таким чином, суд приходить до висновку, що часткиспільно нажитого майна подружжя є рівними.

Стаття 321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, було роз`яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Згідно п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у них на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї (ч. 4 ст. 65 СК). Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню.

Суд, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі та вважає за необхідне поділити майно, яке є спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на: Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 ; Ѕ частину земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер: 1225081000:04:002:0003; Ѕ частину земельної ділянки площею 0,03 га кадастровий номер 1225081000:04:002:0004; Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 . Позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню та вважає за необхідне поділити майно, яке є спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виділивши у власність ОСОБА_2 Ѕ частину спільного сумісного майна, а саме: Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 ; Ѕ частину земельної ділянки, площею 0,25 га кадастровий номер: 1225081000:04:002:0003; Ѕ частини земельної ділянки, площею 0,03 га кадастровий номер: 1225081000:04:002:0004; Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 .

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання права власності на 1/2 частину гаражу № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4 , в обслуговуючому кооперативі «Старт», суд виходить з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, рішенням виконавчого комітету Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради від 18 червня 2005 року № 395 переоформлено гараж в гаражному кооперативі «Старт» з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 (том № 2 а.с. 138).

Відповідно до довідки № 23, виданої головою правління обслуговуючого кооперативу «Старт» Псарьовим С.С. 29 листопада 2015 року вбачається, що ОСОБА_1 є членом обслуговуючого кооперативу «Старт» на підставі рішення виконавчого комітету Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради від 18 червня 2005 року № 395 та має гараж № НОМЕР_1 , переоформлений нею у 2005 році. Пайового внеску не має. Заборгованості по оплаті не має (том № 2 а.с. 139).

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи статтю 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя (правові позиції Верховного Суду України від 01 липня 2015 року, 25 листопада 2015 року, 12 жовтня 2016 року).

Під час судового розгляду встановлено, що право власності на гараж № НОМЕР_1 в обслуговуючому гаражному кооперативі «Старт» Штепою Л.П. зареєстровано 02 лютого 2016 року, тобто після припинення шлюбних відносин зі ОСОБА_2 .

З боку ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів, що він приймав участь у набутті права власності на гараж № НОМЕР_1 в обслуговуючому гаражному кооперативі «Старт», чи спірний гараж було придбано за спільні кошти, чи сумісною працею.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину гаражу № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_4 , в обслуговуючому кооперативі «Старт» не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 57, 60, 61, 63, 70, 71 СК України, ст.ст. 2, 4, 81, 82, 133, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити.

Поділити майно, яке є спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , право власності на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,25 га кадастровий номер: 1225081000:04:002:0003.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,03 га кадастровий номер: 1225081000:04:002:0004.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 .

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Поділити майно, яке є спільною сумісною власністю колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виділивши у власність ОСОБА_2 Ѕ частину спільного сумісного майна, а саме:

-Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1 ;

-Ѕ частину земельної ділянки, площею 0,25 га кадастровий номер: 1225081000:04:002:0003;

-Ѕ частини земельної ділянки, площею 0,03 га кадастровий номер: 1225081000:04:002:0004;

-Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 .

В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 14 лютого 2020 року.

Суддя Н.Г. Остапенко