Ухвала суду № 88021464, 05.03.2020, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/942/19

Провадження № 2/159/15/20

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року м. Ковель

Ковельський міськрайсуд Волинської обл..

в складі: головуючого - судді Логвинюк І. М.,

при секретарі судового засідання Щесюк Н.Й.,

з участю: представника позивача за первісним позовом – адвоката Гарбарчук Н.М.,

представника відповідача за первісним позовом – адвоката Ковальчука В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі Волинської обл. цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ковельської міськради Волинської області про скасування рішення відповідача – юридичної особи та скасування Державного акта на право власності на земельну ділянку; зустрічним позовом ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, до ОСОБА_1 про зобов`язання звільнення самовільно зайнятої частини земельної ділянки шляхом знесення тимчасової споруди, звільнення самовільно зайнятої частини простору під поверхнею належної йому земельної ділянки – підвалу (цокольного поверху) його житлового будинку,

в с т а н о в и в:

Позивач 20.02.19 р. посередництвом свого представника – адвоката - звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 . У позовній заяві позивач просить скасувати рішення Ковельської міської ради Волинської області від 26.12.06 р. № 13/13; скасувати Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 9061655. Свої позовні вимоги позивач обгрунтував тим, що він є власником гаража АДРЕСА_1 відповідно до рішення Ковельського міськрайсуду Волинської області від 22.02.07 р.. Його право власності зареєстроване КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» 15.03.07 р.. Згідно з техпаспортом на гараж, виготовленим 13.03.07 р., споруда складається з гаража пл. 33, 9 кв. м., погреба пл. 20,3 кв. м., ями оглядової пл. 2,9 кв. м.; вхід у погріб знаходиться безпосередньо у гаражі, сам погріб розміщений вправо відносно входу у гараж і під землею відходить сторону від наземного приміщення гаража. Над погребом біля гаража ним розміщено тимчасову споруду – курник, так як вважав, що цією земельною ділянкою над його погребом не може користуватись ніхто інший. Однак відповідачем ОСОБА_2 безпосередньо впритул до його гаража і над його погребом побудовано житловий будинок. Земельна ділянка під забудову сформована так, що належний йому погріб знаходиться під нею, а курник – на ній. Щодо нього у минулому та позаминулому роках органами держархітектурно – будівельної інспекції, органами Держгеокадастру, місцевого самоврядування проводились неодноразові перевірки і його притягали до відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки пл. 9 кв. м., що у приватній власності відповідача ОСОБА_2 .. Він звертався у різні інстанції для з`ясування того, чому земельна ділянка над його погребом передана у приватну власність сусідові; як міг бути побудований житловий будинок з порушенням будівельних норм і правил, але питання по суті вирішене не було. Він вважає, що земельна ділянка для будівництва та обслуговування господарських споруд заг. пл. 1 000 кв. м., передана у власність відповідача ОСОБА_2 за рішенням Ковельської міськради Волинської області № 13/13 від 26.12.06 р., надана останньому незаконно, з порушенням чинного законодавства, а житловий будинок - збудований з порушенням чинних будівельних та протипожежних норм і правил. На початку 2 000 – х років йому командиром в/ч № А - 2 042 (далі – в/ч) на АДРЕСА_2 м АДРЕСА_2 області, у якій він проходив службу, було надано дозвіл на будівництво гаража для легкового автомобіля. Було дозволено наполовину із сусідом – відповідачем у справі – ОСОБА_2 - який також там побудував гараж, користуватись погребом. Він збудував гаража, з якого облаштував вхід до погреба, якого він із сусідом розділив на 2 рівні частини і відгородили стіною, та почав користуватись побудовою. У 2006 р. постало питання про оформлення права власності на гаражне приміщення і він отримав висновок про те, що побудований ним гараж АДРЕСА_1 відповідає будівельним, санітарним та протипожежним вимогам і нормам; вказаному вище техпаспорту. Рішенням суду від 22.02.07 р. було визнано за ним право власності на спірний гараж. Покликаючись на ст. 188 ЦК України, зазначає, що оскільки гараж складається із наземної частини будівлі, оглядової ями та підвалу, то це все становить одну складну річ і правовий статус - його право власності – поширюється на всі складники цієї речі. Йому належить і гараж, і підвал, і оглядова яма. Після реєстрації свого права власності на гараж, він звернувся до землевпорядної організації для виготовлення техдокументації на земельну ділянку під гаражем для обслуговування останнього. Проте виготовити таку виявилось складно, так як з`ясувалось, що земельна ділянка біля його гаража над погребом вже приватизована відповідачем ОСОБА_2 ; головний архітектор м. Ковеля ОСОБА_3 не погоджує її. Тим часом відповідач ОСОБА_2 з 2007 р. побудував на сусідній земельній ділянці житловий будинок і заявляє, що він самовільно зайняв 9 м. кв. належної відповідачеві ОСОБА_2 земельної ділянки під курник; не погоджує меж земельної ділянки, яку він має намір приватизувати. За відповіддю ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 23.07.18 р. № Н – 222/0 – 266/06 – 18, рішенням Ковельської міськради Волинської області від 06.10.05 р. № 34/5 йому було надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення ділянки орієнтовною пл. 0, 082 га по АДРЕСА_2 ) для надання у тимчасове користування на умовах оренди за рахунок земель в/ч МО України. У 2005 р. Ковельським міськвідділом Волинської регіональної філії Центру держземкадастру було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачеві ОСОБА_2 в оренду для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташованої у АДРЕСА_2 ), що був погоджений висновком держекспертизи землевпорядної документації Волинського обласного ГУ земресурсів Держкому України по земресурсах від 07.02.06 р. № 59 відповідно до постанови КМ України від 26.05.04 р. № 677 «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок». За рішенням Ковельської міськради Волинської області від 26.12.06 р. № 13/14, було передано відповідачеві ОСОБА_2 безоплатно у приватну власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд (присадибну ділянку) пл. 1 000 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 ). Відповідно до Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 9061655, виданого Ковельською міськрадою Волинської області, що зареєстрований у Книзі державних актів на право приватної власності на землю 04.05.07 р. за № 010708000207, відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки пл. 0,1 000 га за вказаною вище адресою. Він вважає, що проект землеустрою щодо відведення ділянки орієнтовною пл. 0, 082 га по АДРЕСА_2 ) для надання у тимчасове користування на умовах оренди за рахунок земель в/ч; наступна передача земельної ділянки пл. АДРЕСА_3 . АДРЕСА_2 відповідачеві ОСОБА_2 здійснені з порушенням норм чинного законодавства. Підлягає скасуванню як рішення Ковельської міськради Волинської області від 26.12.06 р. № 13/14 про передачу відповідачеві ОСОБА_2 безоплатно у приватну власність вказаної вище земельної ділянки для будівництва, так і вказаний вище Державний акт. Покликаючись на ст. 377 ЦК України, зазначає, що він набув права власності на гараж за вказаним вище судовим рішенням. Покликаючись на судову практику, ч. 3 ст. 373 ЦК України, ч. 3 ст. 8, ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 39 ЗК України, зазначає, що відповідно до Плану схеми попереднього погодження розміщення існуючих гаражів по АДРЕСА_2 , що був наданий ним 07.08.06 р. для узаконення існуючого гаража на АДРЕСА_2 , земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 та його гаража не відображено, але відображено існуючі гаражі, у т. ч. і гараж № АДРЕСА_4 , що на той час був крайнім. На час виготовлення проекту землеустрою щодо відведення вказаної вище земельної ділянки йому у тимчасове користування, надання відповідачеві ОСОБА_2 вказаної вище земельної ділянки у власність, його гараж вже існував та він вже користувався тією земельною ділянкою, на якій було розміщено споруду гаража, підвалу, оглядової ями. За планом – схемою попереднього погодження існуючого гаража і хліва по АДРЕСА_2 відповідачеві ОСОБА_2 , його гараж та гараж відповідача ОСОБА_2 вже існували, між ними розміщено ще одну споруду та хлів, тобто, про наявність підземного підвалу було відомо міськраді, землевпорядним організаціям, експертній установі, що погоджувала висновок державної експертизи землевпорядної організації Волинського обласного ГУ земресурсів Держкому України по земресурсах. Покликаючись на ст. ст. 122 - 124 ЗК України, зазначає, що або перевірки органу місцевого самоврядування відповідності місця розташування об`єкта вимогам законодавства не було, або її результати цим органом були проігноровані. Покликаючись на ст. 50 Закону України «Про землеустрій», ст. 186 – 1 ЗК України, п. 3.25* ДБН 60 – 92**, затверджений Наказом Держкоммістобудування 17.04.92 р. № 44, зазначає, що житловий будинок відповідача ОСОБА_2 збудований без розриву з його гаражем і норми містобудування, протипожежні – не дотримані. Покликаючись на ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної організації», зазначає, що оскільки експертизою не було встановлено порушень при виготовленні проекту, вона була проведена формально. Об`єкт держекспертизи не у повній мірі відповідає вимогам законодавства, не повинен був затверджуватись Ковельською міськрадою Волинської області у такому виді, мав би бути повернений на доопрацювання; приведений у відповідність до фактичного землеустрою з урахуванням інтересів суміжних землекористувачів. Він вважає, що відповідальними органами не перевірено відповідність місця розташування об`єкта вимогам законодавства, так як було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у тій частині, що знаходиться над його погребом, без його погодження як користувача суміжної земельної ділянки. Він не погоджував відповідачеві ОСОБА_2 меж земельної ділянки, не підписував документів, актів. При передачі відповідачеві ОСОБА_2 земельної ділянки не було враховано його прав та інтересів, хоча на той час його гараж був збудованим, а ні гаража, ні житлового будинку відповідача ОСОБА_2 ще не було. Покликаючись на ст. 78, ч. 1 ст. 81, ч. 6 ст. 118, ч. 5 ст. 116, ст. ст. 125, 126, 116, 155 ЗК України, ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та її обмежень», просить скасувати вказане вище оспорюване рішення Ковельської міськради Волинської області; Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 9061655.

Ухвалою суду від 02.04.19 р. провадження у справі було відкрито та Ковельську міськраду Волинської області було залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

24.04.19 р. відповідачем подано до суду зустрічну позовну заяву. Він просить зобов`язати позивача (він же – відповідач за зустрічним позовом) звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки пл. 0, 0 009 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом знесення (демонтажу) встановленої (розміщеної) тимчасової споруди; звільнити самовільно зайняту частину простору під поверхнею належної йому земельної ділянки під АДРЕСА_5 (номери приміщень відповідно до експлікації приміщень до плану будинку згідно даних техдокументації: «1 – 1» та «1 – 2»; демонтувати та перенести перегородку, встановлену між належним останньому погребом та його підвалом по контуру меж належної йому земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .

13.05.19 р. представником позивача – адвокатом подано суду збільшені позовні вимоги і закладено позовні вимоги також до Ковельської міськради Волинської області як відповідача. З тим же обґрунтуванням позовних вимог зазначені ті ж позовні вимоги.

Таким чином процесуальний статус Ковельської міськради Волинської області змінився із третьої особи на сторону у справі – відповідача.

Ухвалами суду від 10.09.19 р. було прийнято зустрічний позов до спільного розгляду із первісним позовом і суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; Ковельську міськраду Волинської області було залучено до участі у розгляді справи як відповідача за первісним позовом.

У судовому засіданні 10.10.19 р. представником відповідача – адвокатом подано суду заяву про призначення будівельно – технічної експертизи та просить поставити перед експертом питання про те, чи знаходиться підвал житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_2 , в межах (на території) належної відповідачеві ОСОБА_2 земельної ділянки із також ж адресою, к. № 0710400000:42:005:0029. Просить проведення експертизи доручити експерту Самулевичу В.М. (м. Ковель Волинської області, вул. Незалежності, 166 «А»).

Представник позивача – адвокат проти задоволення такого клопотання не заперечила.

Вона ж 05.03.20 р. подала суду заяву про призначення у справі будівельно – технічної експертизи та просить поставити перед експертом питання: чи можливо визначити приблизний час побудови приміщення підвалу і житлового будинку АДРЕСА_2 ; чи можливо визначити первинно облаштований вхід у підвальне приміщення та де облаштованого його пізніше; якщо – так, то коли і який вхід облаштовано і чи відповідає новий вхід вимогам нормативно – правових актів в галузі будівництва; чи можливо визначити, коли було зведено перегородку у приміщенні підвалу; якщо – так, то який приблизний час її зведення; чи має/мала ця перегородка отвори (двері, арку) для переходу з однієї частини приміщення у іншу; чи був вказаний вище будинок збудованим одночасно з приміщенням підвалу; який вид будівництва фактично виконано на об`єкті: житловий будинок АДРЕСА_2 ; чи відповідає цей будинок проектній документації на його будівництво і вимогам нормативно – правових актів в галузі будівництва; якщо – ні, то у чому невідповідність. Просить проведення експертизи доручити експерту Самулевичу В.М. (м. Ковель Волинської області, вул. Незалежності, 166 «А»).

Суд, заслухавши думки учасників судового засідання, проаналізувавши матеріали справи, що стосуються розглядуваного питання, врахувавши їх запевнення того, що їх довірителі гарантують оплату висновку експерта в частині вирішення питань, поставлених представником кожної із сторін, приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання представника відповідача про призначення експертизи.

На думку суду, слід призначити таку експертизу та на вирішення експерта поставити таке питання: чи знаходиться підвал житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_2 , в межах (на території) належної відповідачеві ОСОБА_2 земельної ділянки із також ж адресою, к. № 0710400000:42:005:0029?

Підстав для задоволення клопотання про призначеня експертизи представника позивача - адвоката, з огляду на суть та обсяг позовних вимлг позивача, суд не вбачає.

Згідно з положеннями ст. 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Сторонам слід роз`яснити обов`язок забезпечити доступ експерта до вказаного у ухвалі об"єкта для проведенні експертизи.

За змістом ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Витрати на проведення експертизи в частині надання відповіді на питання покласти на відповідача ОСОБА_2 ..

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 252, п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи, на час її проведення.

Суд вважає, що слід зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.

Керуючись ст. ст. 104, 109, п. 5 ч. 1 ст. 252, п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача - адвоката задовольнити.

Призначити судову будівельно – технічну експертизу, на вирішення якої поставити таке запитання:

- чи знаходиться підвал житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_2 , в межах (на території) належної відповідачеві ОСОБА_2 земельної ділянки із також ж адресою, к. № 0710400000:42:005:0029?

1.

2.

3.

У задоволенні клопотання представника позивача - адвоката відмовити.

Проведення експертизи доручити експерту Самулевичу В.М. (м. Ковель Волинської області, вул. Незалежності, 166 «А»).

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Експертизу виконати у строк до 30.04.20 р..

У розпорядження експерта надати матеріали цивільної справи.

Витрати на проведення експертизи покласти на відповідача ОСОБА_2 ..

Сторонам роз`яснити обов`язок забезпечити безперешкодний доступ експерта до вказаного у ухвалі об"єкта для проведенні експертизи.

Провадження в справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала в частині зупинення провадження по справі може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Головуючий:І. М. Логвинюк