Рішення № 8802119, 25.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.03.10 р.                     Справа № 43/288                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Т.А. Братченко          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “БОРДИ УКРАЇНИ”, м. Донецьк

до відповідача: Макіївського територіального комітету профспілки працівників вугільної промисловості, м. Макіївка

про стягнення суми заборгованості за договором про надання послуг по розміщенню зовнішньої реклами на рекламоносіях від 01.01.2009р. №26/09 з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 98631,05грн., 3% річних у розмірі 1291,24грн., та пені в розмірі 8874,78грн.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: представник не з`явився

від відповідача: представник не з`явився

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалами від 28.12.2009р., 11.02.2010р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “БОРДИ УКРАЇНИ”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Макіївського територіального комітету профспілки працівників вугільної промисловості, м. Макіївка, про стягнення суми заборгованості за договором про надання послуг по розміщенню зовнішньої реклами на рекламоносіях від 01.01.2009р. №26/09 з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 98631,05грн., 3% річних у розмірі 1291,24грн., та пені в розмірі 8874,78грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором про надання послуг з розміщення зовнішньої реклами на рекламоносіях №26/09 від 01.01.2009р., в частині оплати вартості наданих послуг та копії: договору №26/09 від 01.01.2009р., актів здачі-прийомки робіт (надання послуг) №138 від 31.03.2009р. у сумі 20650грн., №282 від 30.04.2009р. у сумі 20650грн., №381 від 31.05.2009р. у сумі 20650грн., №463 від 30.06.2009р. у сумі 20650грн., №507 від 31.07.2009р.у сумі 13650грн., рахунків на оплату №125 від 24.02.2009р. у сумі 20650грн., №259 від 03.04.2009р. у сумі 20650грн., №394 від 29.05.2009р. у сумі 20650грн., №451 від 22.06.2009р. у сумі 20650грн., №239 від 23.07.2009р. у сумі 13650грн., претензії №02/4-5917 від 10.09.2009р.

Клопотанням без номеру від 28.12.2009р. сторони просили суд відкласти розгляд справи на більш пізній строк в зв`язку з можливим врегулюванням спору мирним шляхом.

Судом наведене клопотання задоволено.

11.02.2010р. сторони звернулись до суду з клопотанням без номеру та дати про продовження строку розгляду справи та відкладення судового розгляду на більш пізній строк для врегулювання суперечностей та проведення переговорів по мирному врегулюванню спору.

Судом наведене клопотання задоволено.

25.03.2010р. сторони звернулись до суду з клопотанням без номеру та дати про продовження строку розгляду справи та відкладення судового розгляду на більш пізній строк для врегулювання суперечностей та проведення переговорів по мирному врегулюванню спору.

Судом у задоволенні клопотання відмовлено, оскільки розгляд справи значно перевищив двомісячний строк розгляду справи, передбачений ст.69 Господарського процесуального кодексу України та сторонами протягом значного часу не представлено суду доказів врегулювання спору мирним шляхом.

З огляду на викладене справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2009р. між Макіївським територіальним комітетом профспілки робітників вугільної промисловості (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “БОРДИ УКРАЇНИ” (виконавець) був укладений договір про надання послуг з розміщення зовнішньої реклами на рекламоносіях №26/09, строком дії до 31.12.2009р. з подальшою пролонгацією (пункт 9.1., 9.7. договору).

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови договору.

Згідно пункту 1.1. договору виконавець приймає на себе зобов`язання самостійно або із залученням субпідрядника проводити рекламні кампанії в інтересах замовника, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити послуги виконавця згідно умов та строків дійсного договору. На період рекламної кампанії виконавець приймає на себе зобов`язання з технічного обслуговування рекламоносіїв з розташованими на них рекламним матеріалом (пункт 1.2. договору).

За приписами ст.903 ЦК УКраїни, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Вартість послуг виконавця з проведення рекламної кампанії визначається виходячи з кількості рекламоносіїв, включених в адресну програму та вартості розміщення реклами на кожному окремому рекламоносії. Повна вартість адресної програми вказується в рахунках виконавця та підписаних сторонами протоколах узгодження ціни, які є невід`ємною частиною договору (пункт 3.1. договору).

Узгоджена сторонами вартість адресної програми дійсна тільки в рамках конкретної адресної програми в період її реалізації (пункт 3.4. договору).

Пунктом 2.7. договору визначено, що протягом 3 робочих днів з дати підписання сторонами адресної програми виконавець виставляє замовнику рахунок на підставі підписаної адресної програми. Рахунок є підставою для оплати послуг виконавця, згідно умовам п.3 дійсного договору. Виконавець приступає до розміщення рекламних матеріалів замовника тільки при умові внесення повної суми оплати рекламної кампанії.

Згідно пункту 2.20. договору розміщення рекламних матеріалів замовника здійснюється виконавцем протягом 3 робочих днів з моменту їх отримання від замовника та оплати рахунку на підставі дійсного договору.

По факту завершення адресної програми уповноважені представники сторін підписують акт прийомки-передачі робіт (послуг). Сторони підписують акт прийому-передачі робіт (послуг) протягом 5 робочих днів з дати завершення адресної програми (пункт 2.24. договору).

За надання послуг за дійсним договором замовник згідно виставлених рахунків здійснює 100% передплату послуг виконавця шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця:

-          за перший місяць експонування – не пізніше ніж за 5 календарних днів від дати початку періоду експонування;

-          за наступні місяці – не пізніше 10 числа поточного місяця експонування (пункт 3.3. договору).

Таким чином проміжні щомісячні платежі здійснюються відповідачем згідно виставленого рахунку на умовах 100% передплати не пізніше 10 числа поточного місяця експонування.

Як встановлено судом на виконання умов договору №26/09 від 01.01.2009р. позивачем надано відповідачеві послуги з розміщення зовнішньої реклами на щитах м. Макіївки загальною вартістю 96250грн., що підтверджується актами здачі-прийомки робіт (надання послуг) №138 від 31.03.2009р. у сумі 20650грн., №282 від 30.04.2009р. у сумі 20650грн., №381 від 31.05.2009р. у сумі 20650грн., №463 від 30.06.2009р. у сумі 20650грн., №507 від 31.07.2009р. у сумі 13650грн.

Відповідач у звязку з підписанням вищенаведених актів повністю погодився з обсягами та вартістю наданих позивачем послуг. Таким чином вказані акти є доказом належного виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору №26/09 від 01.01.2009р.

Як вбачається з актів №282 від 30.04.2009р., №381 від 31.05.2009р., №463 від 30.06.2009р., №507 від 31.07.2009р. позивачем було виставлено відповідачеві рахунки на оплату №259 від 03.04.2009р. у сумі 20650грн., №394 від 29.05.2009р. у сумі 20650грн., №451 від 22.06.2009р. у сумі 20650грн., №239 від 23.07.2009р. у сумі 13650грн.

Поряд з цим, під час судового розгляду позивачем не надано належних доказів виставлення відповідачеві рахунку №125 від 24.02.2009р. у сумі 20650грн.

Як вбачається з рахунків №394 від 29.05.2009р., №451 від 22.06.2009р., №239 від 23.07.2009р. останні були виставлені відповідачеві пізніше 10 числа поточного місяця експонування і лише рахунок №259 від 03.04.2009р. був виставлений відповідачеві з урахуванням строку внесення передплати.

За таких обставин, проаналізувавши умови договору та належно оцінивши зібрані у справі докази, враховуючи, що позивач не виставив відповідачеві рахунки на оплату (окрім рахунку №259 від 03.04.2009р.) з урахуванням строку внесення відповідачем передплати та розмістив рекламні матеріали відповідача без здійснення останнім передплати, суд дійшов висновку, що оплата фактично наданих послуг повинна здійснюватись на підставі актів здачі-прийомки робіт (надання послуг) №138 від 31.03.2009р., №282 від 30.04.2009р., №381 від 31.05.2009р., №463 від 30.06.2009р., №507 від 31.07.2009р. та рахунку №259 від 03.04.2009р.

При цьому, слід зазначити, що за висновком суду рахунок, передбачений пунктом 3.3. договору є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти та вартість рекламних послуг, передбачених адресною програмою; ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити надані послуги, при умові підписаних актів здачі-прийомки робіт (надання послуг).

Таким чином оплата наданих послуг за актом №138 від 31.03.2009р. повинна бути здійснена відповідачем до 01.04.2009р., оплата за рахунком №259 від 03.04.2009р. (акт №282 від 30.04.2009р.) - до 10.04.2009р., оплата за актом №381 від 31.05.2009р. – до 01.06.2009р., оплата за актом №463 від 30.06.2009р. – до 01.07.2009р., оплата за актом №507 від 31.07.2009р. – до 01.08.2009р.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на теперішній час, відповідач свої зобов`язання, всупереч умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК України та ГК України, належним чином не виконав, надані послуги не оплатив, внаслідок чого за ним рахується заборгованість у сумі 96250грн.

Доказів у розумінні ст.ст.33, 36 ГПК України щодо оплати заборгованості у сумі 96250грн. відповідач до матеріалів справи не надав.

Тому, позовні вимоги про стягнення суми заборгованості у сумі 96250грн. є обґрунтованими та доведеними належним чином.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов’язань у відносинах суб’єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 ГК України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

З огляду на зміст статей 534, 549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов’язання, тобто прострочення у виконанні зобов’язання сплатити гроші, є не лише обов’язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, штрафу, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до умов пункту 6.9. договору відповідач, у разі недотримання строків оплати згідно п.3.3. договору більш ніж на 5 банківських днів сплачує пеню у розмірі 4% за кожен день прострочки від суми заборгованості.

Позивачем з урахуванням вимог п.2 ст.343 ГК України щодо обмеження стягнення пені до подвійної облікової ставки НБУ та вимог ст.232 ЦК України нараховано пеню у сумі 8874,78грн. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов`язання від суми заборгованості. Періоди нарахування пені з 10.03.2009р. по 05.09.2009р. (борг 20650грн.), з 10.04.2009р. по 06.10.2009р. (борг 20650грн.), з 10.05.2009р. по 15.10.2009р. (борг 20650грн.), з 10.06.2009р. по 15.10.2009р. (борг 20650грн.), з 10.07.2009р. по 15.10.2009р. (борг 13650грн.).

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов’язань, позивачем на підставі ст.625 ЦК України нараховано та пред’явлено до стягнення 3% річних у сумі 1291,24грн. та інфляційні втрати у сумі 2381,05грн. за періоди нарахування з 10.03.2009р. по 15.10.2009р. (борг 20650грн.), з 10.04.2009р. по 15.10.2009р. (борг 20650грн.), з 10.05.2009р. по 15.10.2009р. (борг 20650грн.), з 10.06.2009р. по 15.10.2009р. (борг 20650грн.), з 10.07.2009р. по 15.10.2009р. (борг 13650грн.).

Судом встановлено, що позивачем наданий невірний розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки позивачем невірно визначено граничний строк оплати фактично наданих послуг. Враховуючи вищенаведені висновки суду щодо строку оплати наданих послуг судом визначено наступні періоди для нарахування пені з 02.04.2009р. по 05.09.2009р. (борг 20650грн.), з 11.04.2009р. по 06.10.2009р. (борг 20650грн.), з 02.06.2009р. по 15.10.2009р. (борг 20650грн.), з 02.07.2009р. по 15.10.2009р. (борг 20650грн.), з 02.08.2009р. по 15.10.2009р. (борг 13650грн.); періоди для нарахування 3% річних з 02.04.2009р. по 15.10.2009р. (борг 20650грн.), з 11.04.2009р. по 15.10.2009р. (борг 20650грн.), з 02.06.2009р. по 15.10.2009р. (борг 20650грн.), з 02.07.2009р. по 15.10.2009р. (борг 20650грн.), з 02.08.2009р. по 15.10.2009р. (борг 13650грн.); періоди для нарахування інфляційних втрат з квітня 2009р. по жовтень 2009р. (борг 20650грн.), з червня 2009р. по жовтень 2009р. (борг 20650грн.), з липня 2009р. по жовтень 2009р. (борг 20650грн.), з серпня 2009р. по жовтень 2009р. (борг 20650грн.).

З урахуванням наведеного, розмір пені, який є арифметично вірним складає 7767,64грн., 3% річних – 1148,32грн., інфляційних втрат – 2228,21грн.

З огляду на викладене, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, а також те, що позивачем при нарахуванні пені, 3% річних та інфляційних втрат допущено помилки, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню частково у сумі 107394,17грн.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 ГПК України.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 534, 549-552, 599, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 229-234 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “БОРДИ УКРАЇНИ”, м. Донецьк до Макіївського територіального комітету профспілки працівників вугільної промисловості, м. Макіївка про стягнення суми заборгованості за договором про надання послуг по розміщенню зовнішньої реклами на рекламоносіях від 01.01.2009р. №26/09 з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 98631,05грн., 3% річних у розмірі 1291,24грн., та пені в розмірі 8874,78грн., задовольнити частково.

Стягнути з Макіївського територіального комітету профспілки працівників вугільної промисловості (86157, Донецька обл., м. Макіївка, пл. Радянська, 2; код ЄДРПОУ 02658011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “БОРДИ УКРАЇНИ” (83096, м. Донецьк, пр. О.Матросова, 24а; код ЄДРПОУ 33670421) суму боргу у розмірі 96250грн., суми пені у розмірі 7767,64грн., інфляційних втрат у розмірі 2228,21грн., 3% річних у розмірі 1148,32грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1073,83грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 232,93грн.

В решті позову відмовити за недоведеністю.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “БОРДИ УКРАЇНИ” (83096, м. Донецьк, пр. О.Матросова, 24а; код ЄДРПОУ 33670421) надмірно сплачене державне мито у сумі 3коп.

Видати наказ та довідку після набрання рішенням законної сили.

Суддя