Ухвала суду № 88020194, 05.03.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 березня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/215/20-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до Головного управління ДФС в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 28 лютого 2019 року за №Ф-2492-56.

05 березня 2020 року до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд зупинити стягнення на підставі виконавчого документа – постанови Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 19 листопада 2019 року по справі ВП №59634567.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову у цій справі вказано про необхідність належного захисту законних прав позивача, який не порушив вимог чинного законодавства стосовно нарахування та сплати ЄСВ, що буде доведено в судовому порядку на підставі відповідних доказів.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та перевіривши подані позивачем матеріали, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Питання забезпечення позову регулюються главою 10 Розділу І Кодексу адміністративного судочинства України (статті 150-158).

Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Наведеними вище нормами процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Однак зі змісту поданої заяви про забезпечення позову не вбачається наведення заявником доводів, які б могли свідчити про те, що невжиття заходів, про які просить позивач, може істотно ускладнити чи унеможливити:

1) виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду даної справи;

2) ефективний захист порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся;

3) поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Отже, позивачем не наведено підстав для забезпечення позову, передбачених пунктом 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстав для забезпечення позову, визначених пунктом 2 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем у заяві про забезпечення позову також не наведено.

Фактично, у поданій в інтересах ОСОБА_1 заяві про забезпечення позову наведено лише мету її подання (належний захист законних прав позивача, який не порушив вимог чинного законодавства стосовно нарахування та сплати ЄСВ), при цьому без зазначення підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, для вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову та доходячи до висновку про відмову у її задоволенні, суд також зважає на такі обставини.

Згідно доданої до позову постанови Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 19 листопада 2019 року (ВП №59634567) звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , який отримує дохід у ТОВ «ДАХМОНТАЖСЕРВІС».

Однак відповідно до відомостей з копії трудової книжки ОСОБА_1 , він 27 грудня 2019 року звільнений з роботи з посади менеджера зі збуту у ТОВ «ДАХМОНТАЖСЕРВІС», про що зазначається і у позовній заяві.

Зазначене свідчить про неможливість наразі звернення стягнення органом державної виконавчої служби на доходи боржника ОСОБА_1 у ТОВ «ДАХМОНТАЖСЕРВІС» згідно постанови від 19 листопада 2019 року (ВП №59634567).

Отже, фактично, відсутня необхідність вжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник.

Крім цього, як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, спосіб, у який заявник просить суд забезпечити позов (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа – постанови Другого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 19 листопада 2019 року по справі ВП №59634567) не узгоджується з тими вимогами, які заявник заявляє у адміністративному позові (про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 28 лютого 2019 року за №Ф-2492-56). Тобто, вимога щодо забезпечення позову стосується рішення органу державної виконавчої служби, яке не є предметом даного спору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 154, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до Головного управління ДФС в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя О.П. Лелюк