Рішення № 88020175, 04.03.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/122/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 просить суд визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо припинення йому виплати з 01.07.2016р. призначеної пенсії; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відновити і здійснювати виплату призначеної йому пенсії незалежно від місця його фактичного проживання/перебування, з урахуванням заборгованості, що виникла з 01.07.2016р., шляхом перерахування коштів на поточний рахунок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 01.01.2015р. він перебував на обліку в Управлінні соціального захисту населення як внутрішньо переміщена особа та з 01.01.2015р. по 30.06.2016р. отримував пенсію по втраті годувальника в УПФУ в Новоселицькому районі області. Вказує, що з липня 2016 року відповідачем припинено виплату йому пенсії у зв`язку з тим, що до органу Пенсійного фонду надійшло повідомлення, у якому вказано, що позивач не проживає у місці, де він зареєстрований як внутрішньо переміщена особа (далі - ВПО). Такі дії відповідача позивач вважає незаконними, оскільки зазначає, що чинним законодавством не передбачено такої підстави для припинення виплати пенсії, як зміна місця проживання, втрата статусу ВПО чи виїзд за межі України. Відтак вважає, що дії відповідача щодо припинення виплати пенсії порушують його конституційне право на соціальний захист.

Відповідач подав відзив, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними. Зазначає, що ОСОБА_1 на підставі його заяви та довідки про взяття на облік особи переміщеної з тимчасово окупованої території виплачувалась пенсія в період з 01.01.2015р. по 30.06.2016р. В червні 2016 року Управління праці та соціального захисту населення повідомило орган Пенсійного фонду про те, що ОСОБА_1 на території Боянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області не зареєстрований, не проживає та з 15.06.2016р. знятий з обліку як переміщена особа у зв`язку із зміною місця проживання. Враховуючи зазначене, відповідач вказує, що, оскільки, позивач не перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, виплата пенсії йому припинена з 01.07.2016р. правомірно.

Крім того, відповідач вказує, що ОСОБА_1 не звертався до Головного управління із заявою про поновлення та продовження виплати пенсії, а тому відсутні правові підстави для поновлення виплати йому пенсії.

Ухвалою суду від 03.02.2020р. відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 встановлено інвалідність першої групи з дитинства, що підтверджується довідкою Сер.МСЕ №011290 від 16.10.2002р. та з 19.07.2012р. отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.12-13).

З 27.11.2014р. ОСОБА_1 взято на облік в Управлінні праці та соціального захисту населення Новоселицької РДА як внутрішньо переміщену особу за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.39).

На підставі заяви ОСОБА_1 від 27.11.2014р. та довідки від 27.11.2014р. №7708000051 позивач перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Новоселицькому районі та в період з 01.01.2015р. по 30.06.2016р. отримував пенсію у разі втрати годувальника у розмірі 2643,15грн. (а.с.15).

Листом №4820 від 15.06.2016р. Управління праці та соціального захисту населення Новоселицької РДА повідомило УПФУ в Новоселицькому районі про те, що ОСОБА_1 знято з обліку у зв`язку зі зміною місця проживання (а.с.39 на звороті).

З 01.07.2016р. позивачу припинено виплату пенсії у зв`язку з тим, що він знятий з обліку як переміщена особа у зв`язку із зміною місця проживання.

Позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо припинення виплати йому пенсії, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

З 22.11.2014р. набрав чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014р. №1706-VII (далі - Закон №1706-VII), яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.

Зокрема, відповідно до статті 7 Закону №1706-VII, для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

У пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509. Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, здійснюється виключно через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".

Отже, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк».

У відповідності до п.6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 01.10.2014р. (в редакції Постанови КМУ №352 від 08.06.2016р.) (далі - Порядок №509) довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 р., яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону №1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2)скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення (абз.2 ч.1 ст.12 Закону №1706-VII).

Судом встановлено, що позивач є інвалідом 1 групи та отримував пенсію у зв`язку із втратою годувальника як внутрішньо переміщена особа за місцем обліку в УПФУ в Новоселицькому районі. Відповідач отримав інформацію від органу соціального захисту населення щодо зняття позивача з обліку як переміщеної особи у зв`язку із зміною місця проживання, на підставі якої виплату пенсії призупинено з 15.06.2016р. Однак, суд звертає увагу на те, що виплата пенсій внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, в свою чергу, така довідка може бути скасована рішенням керівника структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №365 від 08.06.2016р. (далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім`ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Відповідно до підпунктів 2 та 4 п.12 указаного Порядку соціальні виплати припиняються, зокрема, у разі скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”; встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.

Відповідачем не надано будь-якого обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, як внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування, а також рішення про скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”.

У зв`язку з цим, суд вважає безпідставними посилання відповідача на отримання інформації від органу соціального захисту населення щодо зняття з обліку позивача як переміщеної особи у зв`язку із зміною місця проживання, як на правомірну підставу для припинення виплати йому пенсії.

У статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідачем не надано жодного обґрунтованого доказу на підтвердження наявності підстав для припинення позивачу виплати пенсії. Інформація про відсутність за місцем проживання або про зняття з обліку як ВПО не є підставою для припинення виплати пенсії.

Згідно з ч.2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 №1382-IV реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України або підставою для їх обмеження.

Отже, держава зобов`язана гарантувати громадянам право на соціальний захист, а обмеження цього права можливо лише на підставі законів, що приймаються Верховною Радою України.

Таким чином, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно припинив виплату пенсії позивачу, посилаючись на підстави, які не передбачені Законом.

При цьому, суд вважає, що необґрунтованість дій органу Пенсійного фонду щодо припинення виплати ОСОБА_1 пенсії не спростовується доводами відповідача про те, що пенсіонер не звертався до органу Пенсійного фонду з відповідною заявою про поновлення пенсійних виплат, як це передбачено нормами чинного законодавства.

Водночас, суттєвою обставиною для вирішення даного спору є те, що позивачу пенсія не виплачена з вини органу Пенсійного фонду.

У відповідності до ст.46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

За таких обставин, враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, закріплені в ст.245 КАС України, та неправомірність дій відповідача у вищевказаній частині, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відновити і здійснювати виплату призначеної йому пенсії незалежно від місця його фактичного проживання/перебування, з урахуванням заборгованості, що виникла з 01.07.2016р., шляхом перерахування коштів на поточний рахунок.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено суду правомірність вчинених дій щодо припинення виплати пенсії позивачу. Відтак, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Суд не вирішує питання щодо судових витрат, оскільки позивача звільнено від їх сплати, а інших осіб, які їх понесли у справі немає, що не суперечить ч.5 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо припинення виплати ОСОБА_1 з 01.07.2016р. призначеної пенсії.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області відновити і здійснювати виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії незалежно від місця його фактичного проживання/перебування, з урахуванням заборгованості, що виникла з 01.07.2016р., шляхом перерахування коштів на поточний рахунок.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл. Центральна, 3, м. Чернівці, 58001; код ЄДРПОУ 40329345)

Суддя В.О. Кушнір