Рішення № 88020172, 05.03.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/820/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2019 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (позивач) до Управління Держпраці у Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ЧВ757/19/423/АВ/П/ТД-ФС/140 від 11.04.2019 року, про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 125190,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі направлення №04-126 від 21.03.2019 року, без наказу Управління Держпраці Чернівецькій області №165 від 21.03.2019 року, в період з 22.03.2019 року по 25.03.2019 року проведено інспекційне відвідування з питання дотримання ним вимог законодавства про працю, укладання трудових договорів та оформлення трудових відносин з працівниками.

За результатами перевірки, 25.03.2019 року складено акт інспекційного відвідування №ЧВ-757/19/423/АВ, яким зафіксовано порушення з боку позивача, у тому числі і те, що в порушення пп. 5 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівниця ОСОБА_2 нібито 22.03.2019 року була допущена до роботи в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

На підставі акту інспекційного відвідування №ЧВ-757/19/423/АВ від 25.03.2019 року винесено постанову про накладання на позивача штрафу №ЧВ-757/19/423/АВ/П/ТД-ФС/140 від 11.04.2019 року у розмірі 125190,00 грн.

Щодо заповнення нібито 22.03.2019 форми трудового договору від 21.03.2019 року з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за професію офіціанта, позивач зазначає, що не відповідає дійсності, оскільки трудовий договір був укладений 21.03.2019 року, що підтверджує письмовий доказ повідомлення про прийом працівника на роботу ОСОБА_3 та дана обставина встановлена самими перевіряючими.

Позивач стверджував, що насправді має місце факт укладання та допуску працівника до роботи з оформленням трудового договору, хоча і допущенна помилка по батькові, тобто замість ОСОБА_4 . Таким чином, в даному випадку відсутні ознаки складу правопорушення у вигляді допущення до роботи в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " без укладання трудового договору. Отже, допущена помилка під час складання трудового договору по батькові не є несвоєчасним укладанням трудового договору і повинна кваліфікуватися як дія, яка не містить ознак бездіяльності при укладанні трудового договору.

Також позивач зазначав, що не можуть бути прийняті до уваги письмові пояснення ОСОБА_2 , оскільки від даної неповнолітньої особи інспектором відібрано письмове пояснення без присутності законних представників, внаслідок чого таке пояснення є неналежним та недопустимим доказом та у відповідності до положень ст. 62 Конституції України не може прийматися до уваги.

Позивач вважає, що висновки відповідача про порушення ним пп. 5 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України зроблено безпідставно, з порушенням чинного законодавства та без з`ясування всіх обставин необхідних для таких висновків, а тому постанова про накладання на штрафу №ЧВ-757/19/423/АВ/П/ТД-ФС/140 від 11.04.2019 року є неправомірною.

На думку позивача, порушення критеріїв правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, є підставою для визнання оскаржуваного рішення №ЧВ-757/19/423/АВ/П/ТД-ФС/140 від 11.04.2019 року протиправним та таким, що підлягає скасування.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив проти позову в якому зазначив, що Управління Держпраці у Чернівецькій області проводило інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 відповідно до Наказу № 165 та Направлення №04-126 від 21.03.2019 року за рішенням керівника за результатами аналізу інформації, викладеної в листі Вижницької міської ради від 21.03.2019 року №02-16/447.

22.03.2019 року в ході проведення інспекційного відвідування при відвідуванні готельно-ресторанного комплексу "Стожари" в момент приходу о 10.00год. в кафе виконували свої трудові функції три працівниці, а саме: одна працівниця за барною стійкою виконувала свої функціональні обов`язки з обслуговування клієнтів кафе, яка назвалась ОСОБА_2 та повідомила що трудові відносини з нею не оформлялись, так як вона проходить стажування; друга працівниця виконувала роботи по прибиранню залу для відвідувачів, яка назвалась ОСОБА_5 та повідомила що оформлена приватним підприємцем; третя працівниця на кухні виконувала трудові функції по розробці м`яса, яка назвалась ОСОБА_6 .

В той же день ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 надала письмові пояснення, щодо своєї роботи у ФОП ОСОБА_1 , вказала, що 22.03.2019 року прийшла на стажування чи на практику за домовленістю з ОСОБА_1 , заробітна плата складала 200 грн в день. Також ОСОБА_2 зазначила, що з 01.09.2018 року навчається в 11 класі Вижницької ЗОШ І-ІІІ ступенів.

В той же день інспекційного відвідування, 22.03.2019 року близько 11.00 год. на усну вимогу ФОП ОСОБА_1 щодо надання всіх документів, які врегульовують її взаємовідносини з працівниками готельно-ресторанного комплексу "Стожари", підприємець ОСОБА_1 повідомила, що ОСОБА_2 не оформлялась на роботу, так як проходить стажування з метою навчання роботи та повідомила, що на письмову вимогу інспектора праці щодо надання документів до 14.00 год. укладе трудовий договір з ОСОБА_2 , наддасть копію повідомлення про прийом її на роботу та копії документів про оформлення інших працівників.

В ході інспекційного відвідування 22.03.2019 року ФОП ОСОБА_1 заповнила форму трудового договору від 21.03.2019 року з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за професією офіціанта, за яким встановлено час виконання робіт з 10.00 год до 19.00 год, вихідні дні субота та неділя, оплата праці працівника у розмірі 3500 грн на місяць.

ФОП ОСОБА_1 щодо роботи працівниць в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " пояснила, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 працюють на кухні позмінно з доходами в місяць 3800 грн, з оплатою один раз на тиждень, два рази в місяць, офіціанти працюють позмінно з доходами 3500 грн, з оплатою щотижнево. Щодо працюючої особи ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являється однією і тією ж особою, яка подала інформацію про різні імена батьків, так як у неї є біологічний батько ОСОБА_9 , а фактичним батьком є ОСОБА_10 .

Відповідач зазначив, що працівниця ОСОБА_2 о 10год. 22.03.2019 року була допущена до роботи в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

У відповіді на припис ФОП ОСОБА_1 підтвердила, що допустила вказану громадянку до роботи та проводила з ОСОБА_11 навчання.

Таким чином, на думку відповідача, постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ-757/19/423/АВ/П/ТД-ФС/140 від 11.04.2019 року та інші документи, що стосуються інспекційного відвідування, відповідають чинному законодавству є правомірними і не підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 24.07.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 22.08.2019 року.

Судове засідання призначене на 22.08.2019 року відкладено на 01.10.2019 року, у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

В судовому засіданні призначеному на 01.10.2019 року оголошено перерву до 05.11.2019 року, за клопотанням представника позивача.

В судовому засіданні призначеному на 05.11.2019 року оголошено перерву до 21.11.2019 року.

Представник позивача в судовому підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому заперечували проти позовних вимог, просили відмовити у його задоволенні.

21.11.2019 року за заявами представників сторін суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 02.11.2007 року Косівським РВ УМВС України в Івано-Франківській області (а.с. 53-54). Основний вид діяльності: 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Загальна кількість оформлених працівників станом на день перевірки становить 4 особи.

В період з 22.03.2019 року по 25.03.2019 року, на підставі направлення від 21.03.2019 року №04-126 (а.с. 37) та наказу на проведення інспекційного відвідування №165 від 21.03.2019 року (а.с. 66), головним державним інспектором відділу з питань, додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Митрофан Параскою Танасіївною, за участю спеціаліста І категорії відділу праці, інспектора праці Вижницької міської ради Осташека Василя Семеновича, проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

За результатами проведеного інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ЧВ-757/19/423/АВ від 25.03.2019 року (а.с. 38-45), яким зафіксовано наступні порушення:

1) пп. 5 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України "Укладення трудового договору" - працівниця ОСОБА_2 о 10 год. 22.03.2019 року була допущена до роботи в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

2) Постанова КМУ "Про порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 року №413 - підприємець Шандро Т.В. не повідомила територіальний орган Державної фіскальної служби про прийняття на роботу ОСОБА_2 до початку її роботи в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ";

3) ст. 142 КЗпП України "Правила внутрішнього трудового розпорядку. Статути і положення про дисципліну" - у підприємця відсутні правила внутрішнього трудового розпорядку;

4) ст. 57 КЗпП України - підприємцем ОСОБА_1 не розроблені графіки змінності роботи працівників кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " відповідно до вимог чинного законодавства;

5) ч. 2 ст. 30 ЗУ "Про оплату праці" - впродовж 2018 року підприємцем ОСОБА_1 не вівся у встановленому порядку облік виконуваної працівниками роботи, не велася типова форма П-5 "Табель обліку використання робочого часу", яка застосовується для обліку використання робочого часу всіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, тощо;

6) стаття 189 КЗпП України - підприємцем не ведеться спеціальний облік неповнолітньої працівниці ОСОБА_2 із зазначенням дати її народження, дати прийняття на роботу, результатів медогляду;

7) стаття 191 КЗпП України - на день інспекційного відвідування 22.03.2019 року в неповнолітньої ОСОБА_2 відсутні дані про попередній медичний огляд із заключенням медичного закладу;

8) п. 1 ч. 1 статті 51 КЗпП - особам молодше вісімнадцяти років не встановлений скорочений робочий час. Так, за трудовим договором від 21.03.2019 року офіціанту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , час виконання робіт встановлено з 10.00 до 19.00, вихідні дні субота, неділя.

Під час інспекційного відвідування у ОСОБА_2 були відібрані пояснення, яка пояснила, що вона прийшла домовитись про роботу. Після закінчення школи хотіла працювати в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Вчитися не планує іти. Сьогодні, 22.03.2019 року, ОСОБА_2 прийшла на стажування, щоб побачити, яка там обстановка щоб працювати. Прийшла в кафе "Стожари" на 10:00 год. на практику. Заробітна плата 200 грн на день (а.с. 69).

ОСОБА_1 під час проведеного інспекційного відвідування 22.03.2019 року надала письмові пояснення в яких зазначила, що згідно пояснень ОСОБА_3 вона знаходилась в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " домовитись та ознайомитись з роботою, яку вона може виконувати після закінчення школи (а.с. 71).

Також, ОСОБА_1 під час проведеного інспекційного відвідування 25.03.2019 року надала додаткові письмові пояснення в яких зазначила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являється однією і тією ж особою, яка надала інформацію про різні імена батьків, так як у неї є біологічний батько – ОСОБА_9 , а фактичний – ОСОБА_10 (а.с. 70).

З метою усунення порушень виявлених під час інспекційного відвідування, позивачу було надіслано припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-19/423/АВ/П від 25.03.2019 року, яким зобов`язано позивача в встановлені строки усунути порушення вказані в акті №ЧВ-757/19/423/АВ від 25.03.2019 року (а.с. 46-47).

28.03.2019 року ФОП ОСОБА_1 надала відповідь на припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-19/423/АВ/П від 25.03.2019 року в якій повідомила (а.с.107-108), що як вже було виявлено, під час інспекційного відвідування, в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " знаходилась ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дана особа, як виявилось є ученицею школи і окрім цього не має ідентифікаційного коду. Однак мала велике бажання працювати і пішла на обман, надавши усно ідентифікаційний код ОСОБА_3 , яку і фактично було прийнято на роботу, про що є підтвердження Повідомлення про прийняття працівника на роботу від 21.03.2019 року (а.с.119) Трудовий договір, посадові інструкції, інструкції з охорони праці готувались до підпису. Виявлені інспектором неточності з даними ОСОБА_2 під час перевірки розкрили обман неповнолітньої і ФОП ОСОБА_1 було прийнято рішення відмінити прийняття на роботу ОСОБА_2 . Станом на 25.03.2019 року після виявленого порушення, було знайдено жительку міста Вижниця Курилюк Іванну ОСОБА_10 і оформлено наказ на її звільнення за згодою сторін (а.с. 115, 118). Податки передбачені згідно нарахування заробітної плати за період з 21.03.2019 року по 25.03.2019 року буде сплачено (а.с. 120-123). В зв`язку з вищевикладеним, у ФОП ОСОБА_1 не має прийнятих на роботу неповнолітніх.

На підставі акта про інспекційне відвідування №ЧВ-757/19/423/АВ від 25.03.2019 року, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЧВ-757/19/423/НД/АВ/П/ТД-ФС/140 від 11.04.2019 року, якою, за порушення пп. 5 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, на ФОП ОСОБА_1 вирішено накласти штраф у розмірі 125190,00 грн (а.с. 48-49).

Вважаючи протиправною постанову Управління Держпраці в Чернівецькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧВ757/19/423/АВ/П/ТД-ФС/140 від 11.04.2019 року, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.

Крім того, в судовому засіданні, в присутності матері - ОСОБА_12 , в якості свідка була допитана неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З приводу відомих їй обставин у справі ОСОБА_2 пояснила, що 21.03.2019 року вона хотіла влаштуватись на роботу в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " власником якого є ОСОБА_1 . Вони домовились, що вона прийде в кафе 22.03.2019 року о 11год.00хв. для оформлення трудового договору.

22.03.2019 року ОСОБА_2 прийшла в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " раніше, о 10 год. 00хв., для того, щоб ознайомитись з умовами праці. Зайшовши в приміщення кафе, ОСОБА_2 привіталась із працюючим там персоналом, сказала, що прийшла влаштовуватись на роботу, у відповідь їй запропонували зачекати біля борної стійки.

В цей же час, до приміщення кафе зайшли інспектори Управління Держпраці у Чернівецькій області і запитали у ОСОБА_2 чи вона працює у даному кафе. ОСОБА_2 відповідала інспекторам, що не працює тут, а лише прийшла влаштовуватись на роботу, на що останні дали їй аркуш паперу для написання пояснень та почали диктувати, що писати.

Під час надання пояснень, ОСОБА_2 повідомила інспекторам в якому класі вона вчиться та якого року вона народження, проте інспектори не запропонували їй покликати педагога чи батьків для дачі пояснень у їх присутності. ОСОБА_2 зазначила, що під час написання пояснень інспектори на неї тиснули, вказуючи що їй потрібно писати в поясненнях.

Після надання пояснень, ОСОБА_2 пішла додому, на в кафе більше не ходила, бо злякалась тих подій, що відбулись. В телефонному режимі ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_1 , що ходити на роботу не буде.

Також свідок пояснила, що не правильно сказала інспекторам своє ім`я по батькові, оскільки ім`я її біологічного батька – ОСОБА_9 , а вітчима, з яким вона проживає тривалий час, - ОСОБА_10 . Тому, у зв`язку із сильним хвилюванням, назвала своє по батькові таке, яким її називають у побуті.

До вказаних спірних правовідносин суд застосовує наступні положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 Положення Про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 11.02.2015 року №100 управління Держпраці у Чернівецькій області є територіальним органом Державної служби з питань праці.

Відповідно до п. 1 Положення про Управління Держпраці у Чернівецькій області, затвердженого наказом Держпраці від 03.08.2018 року №84 (далі - Положення №84) управління Держпраці у Чернівецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковуються.

Підпунктом 1 пунктом 3 Положення №84 визначено, що основними завданнями управління Держпраці є, зокрема реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно п.п. 5 п. 4 Положення №84 управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, в тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Тобто, закон визначає, що планові та позапланові заходи можуть здійснюватись у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Згідно ч.2 ст.7 Закону №877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 3 статті 7 Закону №877-V визначено, що в посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Тобто, даною нормою законодавцем визначено вимоги, яким повинно відповідати посвідчення (направлення) контролюючого органу на проведення перевірки.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону №877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

З аналізу вказаної норми, видно, що обов`язковою умовою для здійснення заходу (перевірки) є пред`явлення посадовими особами органу державного нагляду (контролю) керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надання їх копії суб`єкту господарювання, що й було зроблено працівниками відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно пп.5 ч.1 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим, зокрема при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу).

Частиною другою статті 24 КЗпП України встановлено, що при укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Згідно ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за порушення законодавства про працю встановлено ст. 265 КЗпП України, відповідно до ч. 2 якої юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

Крім того, згідно зі статтею 41 КУпАП України фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судовим розглядом встановлено, що 22.03.2019 року, на підставі направлення від 21.03.2019 року №04-126 та наказу на проведення інспекційного відвідування №165 від 21.03.2019, головним державним інспектором відділу з питань, додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Митрофан Параскою Танасіївною, за участю спеціаліста І категорії відділу праці, інспектора праці Вижницької міської ради Осташека Василя Семеновича, проведено інспекційне відвідування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 ).

Під час проведення інспекційного відвідування, перевіряючими у приміщенні кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " була виявлена неповнолітня особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою ФОП ОСОБА_1 не уклала трудовий договір. У зв`язку з вказаним перевіряючи у ОСОБА_2 були відібрані пояснення та зафіксовано факт не укладення трудового договору в акті інспекційного відвідування №ЧВ-757/19/423/АВ від 25.03.2019 року та встановлено порушення пп. 5 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

В судовому засіданні, в присутності матері - ОСОБА_12 , в якості свідка була допитана неповнолітня ОСОБА_2 . При цьому суд враховує, що своїми поясненнями, даними безпосередньо в суді, з участю свого законного представника, неповнолітня свідок ОСОБА_2 повністю спростувала свої письмові пояснення, відібрані у неї державним інспектором праці без участі законного представника та без роз`яснення їй процесуальних прав.

Враховуючи наведене суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_2 від 22.03.2019 року, натомість приймає до уваги пояснення надані нею у судовому засіданні в якості свідка.

Так, ОСОБА_2 пояснила, що 22.03.2019 року о 10 год. 00 хв., за попередньою домовленістю, прийшла в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", яке належить ФОП ОСОБА_1 , для того, щоб влаштуватись на роботу. Очікуючи ОСОБА_1 . для обговорення з нею деталей працевлаштування ОСОБА_2 перебувала біля барної стійки, в цей момент до неї підійшли інспектори Управління Держпраці у Чернівецькій області та відібрали пояснення.

Під час надання пояснень, ОСОБА_2 повідомила перевіряючим, що не працює у кафе, а прийшла працевлаштовуватись та очікує на роботодавця для обговорення умов майбутнього працевлаштування.

Крім того, згідно наданих під час проведеного інспекційного відвідування 22.03.2019 року письмових пояснень, ОСОБА_1 пояснила, що згідно пояснень ОСОБА_3 вона знаходилась в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " домовитись та ознайомитись з роботою, яку вона може виконувати після закінчення школи.

Також, під час проведеного інспекційного відвідування 25.03.2019 року ОСОБА_1 надала додаткові письмові пояснення в яких зазначила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являється однією і тією ж особою, яка надала інформацію про різні імена батьків, так як у неї є біологічний батько – ОСОБА_9 , а фактичний – ОСОБА_10 .

Що тверджень позивача про те, що у матеріалах перевірки неправильно вказано ім`я по-батькові ОСОБА_2 , суд не приймає такі твердження, оскільки в судовому засіданні сторонами визнано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 це одна і та сама особа, а неправильне зазначення по батькові стало наслідком надання Курилюк Іванною неправильних відомостей без умислу ввести в оману перевіряючих.

Разом з цим, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не враховано пояснення ФОП ОСОБА_1 від 28.03.2019 року, які було надано у відповідь на припис про усунення виявлених порушень №ЧВ-19/423/АВ/П від 25.03.2019 року, в яких остання повідомила (а.с.107-108), що під час інспекційного відвідування, в кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 " знаходилась ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дана особа, як виявилось є ученицею школи і окрім цього не має ідентифікаційного коду. Однак мала велике бажання працювати і пішла на обман, надавши усно ідентифікаційний код ОСОБА_3 , яку і фактично було прийнято на роботу, про що є підтвердження Повідомлення про прийняття працівника на роботу від 21.03.2019 року(а.с.119) Трудовий договір, посадові інструкції, інструкції з охорони праці готувались до підпису. Виявлені інспектором неточності з даними ОСОБА_2 під час перевірки розкрили обман неповнолітньої і ФОП ОСОБА_1 було прийнято рішення відмінити прийняття на роботу ОСОБА_2 . Станом на 25.03.2019 року після виявленого порушення, було знайдено жительку міста Вижниця Курилюк ОСОБА_13 і оформлено наказ на її звільнення за згодою сторін (а.с. 115, 118). Податки передбачені згідно нарахування заробітної плати за період з 21.03.2019 року по 25.03.2019 року буде сплачено (а.с. 120-123). В зв`язку з вищевикладеним, у ФОП ОСОБА_1 не має прийнятих на роботу неповнолітніх.

При цьому, відповідачем не наведено та не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення позивачем правопорушення, передбаченого пп. 5 ч. 1 та 3 ст. 24 КЗпП, зокрема факт допуску неповнолітньої ОСОБА_2 до виконання обов`язків будь-якого працівника кафе " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що належить ФОП ОСОБА_1 .

За відсутності доведення відповідачем належними та допустимими доказами в діях позивача правопорушення, передбаченого пп. 5 ч. 1 та 3 ст. 24 КЗпП, оскаржувана постанова №ЧВ757/19/423/АВ/П/ТД-ФС/140 від 11.04.2019 року про накладення, що винесена за результатами проведеного відповідачем контрольного заходу на підставі акту інспекційного відвідування від 25.03.2019 року №ЧВ-757/19/423АВ, є протиправною та підлягає скасуванню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Під час розгляду справи відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами обґрунтованості винесеної ним постанови про накладення на позивача штрафу №ЧВ757/19/423/АВ/П/ТД-ФС/140 від 11.04.2019 року та не спростовано доводів позивача.

Враховуючи все зазначене вище, позовні вимоги позивача про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Чернівецькій області про накладення штрафу за №ЧВ757/19/423/АВ/П/ТД-ФС/140 від 11.04.2019 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1251,90 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.1406401160.1 від 12.07.2019 року.

Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення повністю, суд, у відповідності до статті 139 КАС України, присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1251,90 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькій області №ЧВ757/19/423/АВ/П/ТД-ФС/140 від 11.04.2019 року про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 125190 (сто двадцять п`ять тисяч сто дев`яносто) грн 00 коп.

3. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1251 (одна тисяча двісті п`ятдесят одна) грн 90 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Чернівецькій області, сплачений згідно квитанції №0.0.1406401160.1 від 12.07.2019 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 );

Відповідач - Управління Держпраці у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39888333, вул. Зелена, 3, м. Чернівці, Чернівецька область, 58003).

Суддя В.О. Григораш