Рішення № 88020030, 05.03.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4163/19

РІШЕННЯ

іменем України

05 березня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 08 червня 2016 року по 05 липня 2017 року. Покликається на те, що всупереч чинному законодавству у період проходження служби у Луганському прикордонному загоні Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України йому не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною, такою, що порушує його права. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини та рішення Конституційного Суду України, просить позовні вимоги задоволити.

Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав відзив, у якому покликається на те, що індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, а тому, у зв`язку з відсутністю відповідного фінансування від головного розпорядника коштів, яким є Міністерство внутрішніх справ та розпорядника коштів другого рівня Адміністрації Державної прикордонної служби України, виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Луганського прикордонного загону не проводилась. Зазначає, що відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпечення. Вважає, що виплата суми індексації грошового забезпечення проводиться на момент звільнення з військової служби у запас Збройних сил України, відтак оскільки ОСОБА_1 з Луганського прикордонного загону не звільнявся, а був переведений до нового місця служби, відповідач не мав обов`язку стосовно виплати останньому індексації. Зважаючи на ці доводи, просить у позові відмовити.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, наказом начальника Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України за № 287-ос від 08.06.2016 року був зарахований до списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 08.06.2016 року.

Наказом начальника Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №368-ос від 05 липня 2017 року позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення для подальшого проходження служби у розпорядженні Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького.

За вказаний період служби індексація грошового забезпечення позивачу не виплачувалась, що вбачається зі змісту довідки - розрахунку індексації № 226 від 01.08.2019 (а. с. 12) Зазначена у документі причина невиплати індексації - відсутність фінансування.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-XII) Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, серед яких оплата праці (грошове забезпечення) (ч.ч. 1, 5 статті 2 Закону № 1282-ХІІ)

Підприємства, установи та організації, що фінансуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Абзацом 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III визначено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Проведення індексації здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік. З огляду на це, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Судом встановлено, що право позивача на індексацію грошового забезпечення за вказаний період відповідач належними доказами не спростовує, і фактично єдиною підставою для її невиплати стало те, що кошторисні призначення для виплати, за даними відповідача, були відсутні. Суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що:

- у розпорядженні відповідача у період з 08 червня 2016 року по 05 липня 2017 року дійсно не було коштів для виплати позивачу індексації грошового забезпечення;

- у бюджеті відповідного рівня, з якого фінансувався Луганський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, кошти на індексацію грошового забезпечення позивача були відсутні;

- відповідачем вчинялись дії з метою вирішення питання про отримання додаткового фінансування для виплати індексації.Суд відхиляє доводи відповідача про те, що у спірний період кошти на виплату індексації грошового забезпечення головним розпорядником коштів не виділено, а тому відповідач діяв правомірно.

Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача на цю виплату. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі 825/1832/17.

Відповідно до абз. 1-2 п.5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Отже, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації. Право на проведення індексації заробітної плати настає, коли індекс споживчих цін перевищить поріг індексації, встановлений з січня 2016 року у розмірі 103%. Індексації підлягає заробітна плата працівників у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. У разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу у місяці підвищення приймається за 1 або 100 %, тобто місяць підвищення вважається базовим і індексація в цьому місяці не проводиться, якщо сума підвищення заробітної плати (у базовому місяці враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру) перевищить суму індексації. Починаючи з наступного за базовим місяця наростаючим підсумком розраховується індекс для проведення подальшої індексації. Якщо сума підвищення заробітної плати менше ніж сума індексації, яка складається на момент підвищення, то сума індексації у базовому місяці зменшується на суму підвищення заробітної плати.

Суд вважає, що реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян. Обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина України щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі № 825/694/17, від 23.10.2019 у справі №825/1832/17. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі “Кечко проти України” (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Суд критично оцінює покликання відповідача на те, що виплата індексації могла бути здійснена лише станом на день звільнення військовослужбовця зі служби, отже так як позивач з Луганського прикордонного загону не звільнявся, відповідач не був зобов`язаний проводити вказану виплату. Оскільки наказом начальника Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №368-ос від 05 липня 2017 року позивача було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Луганського прикордонного загону, відповідач був зобов`язаний провести на користь ОСОБА_1 усі належні йому виплати та розрахунки, право на які останній набув за час служби. Індексація грошового забезпечення військовослужбовця належить до таких виплат.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Оскільки невиплата позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний ним період була необґрунтованою, а протилежне відповідачем не доведено, належним способом захисту права у даному випадку є зобов`язання виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 08 червня 2016 року по 05 липня 2017 року.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України в частині невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період служби з 08 червня 2016 року по 05 липня 2017 року.

Зобов`язати Луганський прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період служби з 08 червня 2016 року по 05 липня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 березня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Луганський прикордонний загін військова частина (9938) Східного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України (вул. Свободи, 1-а,Старобільськ,Луганська область,92702 , ідентифікаційний номер - 14321736)

Головуючий суддя І.С. Козачок