Ухвала суду № 88019795, 05.03.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 березня 2020 р. Справа № 520/2893/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справі України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність МВС України, яке полягає у не наданні до Пенсійного фонду України інформації про зміни у грошовому забезпеченні поліцейських з моменту введення виплат премії, яким є 01 листопада 2016 року та у не направленні вказівки до ліквідаційній комісії ГУ МВС України в Харківській області на виготовлення додаткових довідок про збільшення грошового забезпечення поліцейських ГУ НП України в Харківській області з 01 листопада 2016 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- визнати що станом на 01.01.2016 року державою не було надано асигнувань на виплату премій поліцейських ГУ НП України в Харківській області;

- визнати що введення виплати премій поліцейським ГУ НП України в Харківській області за постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з 01 листопада 2016 року, є збільшенням розміру грошового забезпечення поліцейських;

- визнати що введення виплати щомісячної премії поліцейським ГУ НП України в Харківській області з 01 листопада 2016 року є моментом виникнення у ОСОБА_1 , права на перерахунок пенсії з врахуванням введення виплат премії, що є збільшенням розміру грошового забезпечення поліцейських станом на 01 листопада 2016 року;

- зобов`язати МВС України в порядку п.2 постанови КМУ №45 від 13.02.2008 року(в редакції 2016 року) повідомити Пенсійний фонд України про введення виплати премії поліцейським Національної поліції, в тому числі поліцейським ГУ НП України в Харківській області з 01 листопада 2016 року, що є підставою для перерахунку пенсії мені, зобов`язати МВС України в порядку п.2 постанови КМУ №45 від 13.02.2008 року (в редакції 2016 року) повідомити Пенсійний фонд України про введення виплати премії поліцейським Національної поліції, в тому числі поліцейським ГУ НП України в Харківській області з 01 листопада 2016 року, що є підставою для перерахунку пенсії мені, ОСОБА_1 ;

- після отримання списків від ГУ Пенсійного фонду України в Харківській області для перерахунку пенсії, зобов`язати МВС України надати відповідне розпорядження до сектору із соціально- гуманітарних питань Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Харківській області» про виготовлення та направлення до пенсійного органу додаткової довідки про грошового забезпечення поліцейських з 01 листопада 2016 року для перерахунку пенсії мені, ОСОБА_1 .

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Всупереч вищевказаної норми позивачем не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача, Міністерства внутрішніх справ України та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Також, суд зазначає що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі № 826/16958/17.

Так, в прохальній частині позовної заяви позивач, зокрема, просить суд:

- визнати що станом на 01.01.2016 року державою не було надано асигнувань на виплату премій поліцейських ГУ НП України в Харківській області;

- визнати що введення виплати премій поліцейським ГУ НП України в Харківській області за постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з 01 листопада 2016 року, є збільшенням розміру грошового забезпечення поліцейських;

- визнати що введення виплати щомісячної премії поліцейським ГУ НП України в Харківській області з 01 листопада 2016 року є моментом виникнення у ОСОБА_1 , права на перерахунок пенсії з врахуванням введення виплат премії, що є збільшенням розміру грошового забезпечення поліцейських станом на 01 листопада 2016 року.

Зі змісту вищевказаних позовних вимог не можливо встановити яким чином окреслені вимоги порушують права саме позивача, кому саме державою не було надано асигнувань на виплату премій поліцейських ГУ НП України в Харківській області, а також не можливо встановити, що саме позивач просить суд визнавши що введення виплати премій поліцейським ГУ НП України в Харківській області за постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з 01 листопада 2016 року, є збільшенням розміру грошового забезпечення поліцейських.

Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.

Також суд зазначає, що в пункті п`ятому позивачем викладена позовна вимога наступним чином: зобов`язати МВС України в порядку п.2 постанови КМУ №45 від 13.02.2008 року (в редакції 2016 року) повідомити Пенсійний фонд України про введення виплати премії поліцейським Національної поліції, в тому числі поліцейським ГУ НП України в Харківській області з 01 листопада 2016 року, що є підставою для перерахунку пенсії мені, зобов`язати МВС України в порядку п.2 постанови КМУ №45 від 13.02.2008 року (в редакції 2016 року) повідомити Пенсійний фонд України про введення виплати премії поліцейським Національної поліції, в тому числі поліцейським ГУ НП України в Харківській області з 01 листопада 2016 року, що є підставою для перерахунку пенсії мені, ОСОБА_1 , тобто текст окресленої вимоги дублюється позивачем повторно.

Отже, зазначені вимоги позивача в прохальній частині позовної заяви визначені нечітко та не конкретизовано, у зв`язку із чим позивачу слід визначитись із позовними вимогами, враховуючи положення ст. 5 КАС України, надавши до суду відповідні уточнення до позовної заяви.

Згідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як вбачається зі змісту позову, позивачем не зазначено власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Окрім того, ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

При цьому, частиною 3 статті 6 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривень.

При цьому, позивачем разом з позовною заявою не надано до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі відповідно до закону, що підтверджується переліком доданих до позовної заяви документів.

Однак, позивачем разом з позовною заявою подано до суду заяву в якій останній просить суд відстрочити сплату судового збору до постановляння рішення по даній справі або звільнити останнього від сплати судового збору за звернення з означеним позовом.

В обґрунтування зазначеної заяви вказано, що майновий стан позивача незадовільний, пенсія яку останній отримує є єдиним джерелом існування позивача.

Дослідивши вищевказану заяву та перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив наступне.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, суд зауважує, що особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, через що в неї існують перешкоди для доступу до правосуддя, має подати до суду відповідні клопотання і документи, які свідчили би про поганий майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо).

Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, у розумінні приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що в якості підстави для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на обставини того, що його майновий стан не дозволяє сплатити зазначені судові витрати внаслідок того, що отримувана позивачем пенсія є єдиним джерелом існування.

При цьому, суд зазначає, що на підтвердження вказаних обставин позивачем до суду надано: копію довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про розмір пенсії позивача, яку додано до позовної заяви та копію пенсійного посвідчення.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, зазначає наступне.

Надана позивачем на підтвердження обставин того, що майновий стан позивача не дозволяє сплати судовий збір, довідка Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про розмір пенсії позивача та копія пенсійного посвідчення, не підтверджує відсутність у позивача іншого доходу для сплати судового збору, а лише встановлює факт суми призначеної (перерахованої) позивачу пенсії.

Водночас, суд зазначає, що ДПС формує й веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків. До інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб: джерела отримання доходів, об`єкти оподаткування, сума нарахованих та/або отриманих доходів, сума нарахованих та/або сплачених податків, інформація про податкову знижку й податкові пільги платника податків.

Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, фізична особа звертається особисто або через уповноважену особу до територіального органу ДПС за місцем свого проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об`єкта оподаткування. Для цього необхідно подати документ, що посвідчує особу та заяву встановленого зразка.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 05.07.2019 року по справі №140/2033/18.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що оскільки позивачем не надано відповідної довідки про доходи від контролюючого органу, яка б підтверджувала його майновий стан щодо неможливості слати судового збору відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», то відсутні підстави для задоволення заяви про відсторонення або звільнення від сплати судового збору.

Відтак, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем, в порушення вимог ч. 3 ст. 161 КАС України, не надано належних доказів сплати судового збору, у розмірі, встановленому чинним законодавством.

При цьому, визначити суму до сплати судового збору суддею вбачається не можливим, оскільки даною ухвалою встановлено вимогу щодо уточнення позовних вимог, та як внаслідок в разі уточнення позовних вимог, розмір судового збору може змінитись.

Також, згідно ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Відповідно до вимог абзацу 2 частини 5 статті 94 КАС України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Натомість, надані до адміністративного позову докази не містять підпису та дати такого засвідчення.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

"...Суд уже констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів" (див. рішення від 21 жовтня 2010 року у справі “Дія-97” проти України” (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями).

Тобто, встановлені процесуальним кодексом вимоги щодо змісту та форми позовної заяви обов`язкові до виконання усіма учасниками процесу та їх дотримання перевіряється судом.

Відповідно, адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справі України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, поданий з порушенням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:

- надати до суду уточнену позовну заяву конкретизувавши позовні вимоги відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України;

- вказати ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - Міністерства внутрішніх справ України та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

- надати до суду власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- надати до суду оригінал платіжного документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі встановленому законодавством на наступні реквізити: одержувач: УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код 37999628, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA778999980313131206084020011, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім`я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

- підтвердити відповідність копій письмового доказу оригіналу, який знаходиться у позивача, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення;

Суд наголошує, що відповідно до ч. 1ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вищевказані документи безпосередньо до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду.

Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику з усіма доданими до неї документами.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ю.О. Супрун