Рішення № 88019729, 05.03.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2020 р. № 820/4987/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного територіальне управління юстиції у Харківській області (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 34859812) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якому просив суд: зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у Харківській області вжити заходів відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду № 820/5259/17 від 20.02.2018 року про примусове виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року у адміністративній справі № 820/5259/17; стягнути з Головного територіального управління юстиції у Харківській області моральну шкоду у розмірі 5000, 00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року по справі № 820/5259/17 було видано виконавчий лист. Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області - Щедріни В.В. від 05.03.2018 року відкрито виконавче провадження № 55926127 за виконавчим листом № 820/5259/17, виданим 20.02.2018 року Харківським окружним адміністративним судом. Позивач також зазначив, що на час подання даної позовної заяви до суду, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року по справі № 820/5259/17 залишається не виконаним, а державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області - Щедріною В.В. не вжито передбачених ЗУ "Про виконавче провадження" заходів щодо примусового виконання рішень, своєчасно і в повному обсязі не вчинені виконавчі дії.

Ухвалою суду від 24.02.2020 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Згідно ч. 4 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Від відповідача, Головного територіальне управління юстиції у Харківській області, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року по справі № 820/5259/17 адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії було задоволено в повному обсязі. Визнано бездіяльність Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, щодо протиправної відмови у наданні інформації за запитами від 12.09.2017 року та 25.10.2017 року про розмір заборгованості компенсації вартості продуктів за постановою Барвінсківського районного суду Харківської області від 17.06.2017 року у справі № 2002/2-а-464/11 по 10 видах продуктів. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області повторно розглянути запити від 12.09.2017 року та 25.10.2017 року на інформацію про розмір заборгованості компенсації вартості продуктів за постановою Барвінсківського районного суду Харківської області від 17.06.2017 року у справі № 2002/2-а-464/11 по 10 відсутніх видах продуктів в листах Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області від 15.09.2017 року № 01/1843 та від 31.10.2017 року № 2228.

Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року по справі № 820/5259/17 набрала законної сили 02.01.2018 року та у відповідь на заяву позивача про видачу виконавчого листа 20.02.2018 року виконавчий лист було надіслано на адресу позивача поштою.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області - Щедріни В.В. від 05.03.2018 року відкрито виконавче провадження № 55926127 за виконавчим листом № 820/5259/17, виданим 20.02.2018 року Харківським окружним адміністративним судом.

Також судом встановлено, що 24.04.2018 року за № 762 Управлінням соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області позивачу було надано відповідь відповідно до якої зазначено, що відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 55926127 про зобов`язання управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації про розмір заборгованості компенсації вартості продуктів харчування та по 10 відсутніх видах продуктів управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області було повідомлено, що постанова Барвінківського районого суду Харківської області від 17.06.2011 року у справі № 2002/2-а-464/11, якою зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, Міністерство соціальної політики України, здійснити необхідні дії відповідно до вимог п. 14 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 року № 258 "Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", направлені на забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов`язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання та компенсацією 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими Міністерством охорони здоров`я України, починаючи із 1 грудня 2010 року, за виключенням раніше виплачених із цього питання коштів, виконана частково: - зроблено нарахування, але не в повному обсязі (список продуктів, на які відсутні ціни: крохмаль, какао, кава ячмінна, дріжджі, ванільний цукор, молоко згущене, ікра лососева, консерви "печінка тріски", краби (консерви), м`ясні консерви), сума якого станом на 01.01.2018 року складає 63212,05 грн.; - порахувати по 10 відсутніх видах продуктів та прикріпити до відповідного магазину на даний час не можливо, оскільки відсутній механізм самої процедури.

Також в зазначеному листі повідомлялось, що нарахування за І квартал 2018 року по продуктам харчування згідно листа Держкомстату буде зроблено до кінця квітня 2018 року і повідомлено позивача додатково.

Також судом під час розгляду справи судом було встановлено, що 02.05.2018 року за № 806 Управлінням соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області позивачу було повідомлено, що Барвінківського районого суду Харківської області від 17.06.2011 року у справі № 2002/2-а-464/11, якою зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області, Міністерство соціальної політики України, здійснити необхідні дії відповідно до вимог п. 14 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.1992 року № 258 "Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", направлені на забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов`язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання та компенсацією 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, встановленими Міністерством охорони здоров`я України, починаючи із 1 грудня 2010 року, за виключенням раніше виплачених із цього питання коштів, виконана не повністю: - зроблено нарахування, але не в повному обсязі (список продуктів, на які відсутні ціни: крохмаль, какао, кава ячмінна, дріжджі, ванільний цукор, молоко згущене, ікра лососева, консерви "печінка тріски", краби (консерви), м`ясні консерви, какао), сума якого станом на 01.04.2018 року складає 67199,01 грн. за виключенням раніше виплачених коштів;

Також позивачу було повідомлено, що розрахунок проведено комісією наростаючим з грудня 2010 року, а саме: грудень 2010 року - 374,93 грн., січень 2011 року - 780,71 грн., лютий 2011 року - 1202,72 грн., березень 2011 року - 1636,73 грн., квітень 2011 року - 2088,81 грн., травень 2011 року - 2550, 45 грн., червень 2011 року - 3004,36 грн., липень 2011 року - 3421,75 грн., серпень 2011 року - 3820,12 грн., вересень 2011 року - 4191,25 грн., жовтень 2011 року - 4561,96 грн., листопад 2011 року - 4956,36 грн., грудень 2011 року - 5365,09 грн., січень 2012 року - 5824,58 грн., лютий 2012 року - 6293,73 грн., березень 2012 року - 6757,80 грн., квітень 2012 року - 7226,51 грн., травень 2012 року - 7691,07 грн., червень 2012 року - 8135,88 грн., липень 2012 року - 8568,94 грн., серпень 2012 року - 8987,65 грн., вересень 2012 року - 9396,22 грн., жовтень 2012 року - 9805,98 грн., листопад 2012 року - 10229,42 грн., грудень 2012 року - 10667,60 грн., січень 2013 року - 11148,94 грн., лютий 2013 року - 11623,07 грн., березень 2013 року - 12088,53 грн., квітень 2013 року - 12561,49 грн., травень 2013 року - 13038,05 грн., червень 2013 року - 13523,34 грн., липень 2013 року - 13950,85 грн., серпень 2013 року - 14383,32 грн., вересень 2013 року - 14816,40 грн., жовтень 2013 року - 15269,31 грн., листопад 2013 року - 15719,25 грн., грудень 2013 року - 16188,02 грн., січень 2014 року - 16718,70 грн., лютий 2014 року - 17263,73 грн., березень 2014 року - 17816,63 грн., квітень 2014 року - 18406,92 грн., травень 2014 року - 19031,91 грн., червень 2014 року - 19660,91 грн., липень 2014 року - 20256,04 грн., серпень 2014 року - 20859,67 грн., вересень 2014 року - 21476,95 грн., жовтень 2014 року - 22099,91 грн., листопад 2014 року - 22752,78 грн., грудень 2014 року - 23455, 24 грн., січень 2015 року - 24142,51 грн., лютий 2015 року - 24880,53 грн., березень 2015 року - 25773,03 грн., квітень 2015 року - 26705,68 грн., травень 2015 року - 27725,18 грн., червень 2015 року - 28806,08 грн., липень 2015 року - 29859,92 грн., серпень 2015 року - 30794,35 грн., вересень 2015 року - 31730,24 грн., жовтень 2015 року - 32668,60 грн., листопад 2015 року - 33640,25 грн., грудень 2015 року - - 34626,47 грн., січень 2016 року - 35498,90 грн., лютий 2016 року - 36363,47 грн., березень 2016 року - 37219,52 грн., квітень 2016 року - 38085,23 грн., травень 2016 року - 38967,49 грн., червень 2016 року - 39845,34 грн., липень 2016 року - 40695,91 грн., серпень 2016 року - 41534,16 грн., вересень 2016 року - 42389,51 грн., жовтень 2016 року - 43252,71 грн., листопад 2016 року - 44511,11 грн., грудень 2016 року - 45851,74 грн., січень 2017 року - 47288,20 грн., лютий 2017 року - 48802,08 грн., березень 2017 року - 50336,17 грн., квітень 2017 року - 51898,32 грн., травень 2017 року - 53460,32 грн., червень 2017 року - 55043,42 грн., липень 2017 року - 56631,64 грн., серпень 2017 року 58050,90 грн., вересень 2017 року - 59477,06 грн., жовтень 2017 року - 60710,82 грн., листопад 2017 року - 61965,97 грн., грудень 2017 року - 63212,05 грн., січень 2018 року - 64515,63 грн., лютий 2018 року - 65840,12 грн., березень 2018 року - 67199,01 грн.; - прикріпити до відповідного магазину на даний час неможливо, оскільки відсутній механізм самої процедури.

Також позивачу було зазначено, що на виконання вимог ч. 4 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" роз`яснено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. відповідно до ч. 3 статті 23 Закону оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до КАС України.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не вчиненні дій для повного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2017 року, звернувся з позовом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII (далі-Закон № 1404-VIII).

Згідно ст.1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (ч.6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Порядок виконання рішень, за якими боржник повинен вчинити певні дії визначений ст.63 Закону № 1404-VIII, частина перша якої передбачає, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Суд зазначає, що згідно рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2020 року по справі № 520/10998/18 встановлено, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у харківській області - Щедріної В.Р. від 18.06.2018 року закінчено виконавче провадження № 55926127 за виконавчим листом № 820/5259/17, виданим 20.02.2018 року Харківським окружним адміністративним судом, у зв`язку з тим, що боржник фактично та в повному обсязі виконав виконавчий лист № 820/5259/17 від 20.02.2018 року виданий Харківським окружним адміністративним судом, щодо розгляду повторно запитів від 12.09.2017 року та 25.10.2017 року на інформацію про розмір заборгованості компенсації вартості продуктів за постановою Барвінківського районного суду Харківської області від 17.06.2017 року у справі № 2002/2-а-464/11 по 10 відповідних видах продуктів в листах Управління соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області від 15.09.2017 року № 01/1843 та від 31.10.2017 року № 2228.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що станом на час розгляду справи, Головного територіальне управління юстиції у Харківській області вжито заходів щодо примусового виконання судового рішення, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", у ВП № 55926127 за виконавчим листом 520/5259/17, своєчасно вчинено належні виконавчі дії.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не допущено бездіяльності в ході виконавчого провадження № 55926127, через що наявні підстав для відмови в задоволенні позову.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного територіальне управління юстиції у Харківській області (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 34859812) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.