
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/1552/19
26 лютого 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
за участю:
секретаря судового засідання Павловського Ю.Б.
представник позивача Процько І.Я.
представника відповідача Смик А.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги, з врахуванням уточнених позовних вимог обґрунтовані тим, що позивач звернувся із заявою до відповідача про призначення пенсії. Але, листом від 14.05.2019 року Тернопільського об`єднаного управління ПФУ Тернопільської області, відмовлено у зарахуванні заробітної плати отриманої у Тернопільській дирекції акціонерного комерційного агропромислового банку «України», згідно довідки, посилаючись на те, що при проведенні перевірки виявлено розбіжності між вказаною вище довідкою та сумами нарахованої заробітної плати згідно особових рахунків за 1994-1999р.р. без врахування сум заборгованості по заробітній платі та сум доходу, з яких не були утримані страхові внески.
Позивач вважає, що дії Тернопільського об`єднаного управління ПФУ в Тернопільській області, щодо відмови у здійсненні йому перерахунку пенсії є протиправними та незаконними.
Ухвалою від 08.07.2019 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 19.07.2019. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Позивач 29.01.2019 року звернувся до управління із заявою про призначення пенсії, з 25.11.2018 року позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Для нарахування пенсії була представлена довідка про заробітну плату за період роботи з 18.03.1994 по 31.12.1999.
Відділом контрольно-перевірочної роботи повідомлено, що провести зустрічну перевірку довідки №Л-44/04-11 від 13.09.2018 про заробіток для обчислення пенсії, яка видана Державним архівом Тернопільської області за період роботи з 18.03.1994 по 31.12.1999 в Тернопільській дирекції акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" немає можливості, оскільки первинні документи (особові рахунки по заробітній платі) даної організації велися неналежним чином.
Тому, проводити перерахунок пенсії позивача з урахуванням довідки про заробітну плату за період з 1994 по 1999 роки немає підстав.
Виходячи з вищезазначеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
26 липня 2019 року ухвалою суду було призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 29.08.2019 о 09:45 год.
Ухвалою суду від 29.08.2019, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) замінено сторону відповідача на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та оголошено перерву до 05.09.2019 о 11:15 год.
Ухвалою суду від 05.09.2019 призначено по справі судово - економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Тернопільському відділенню Київського НДІСЕ (46025, м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців,4).
На вирішення експертів поставити наступні питання:
А.) Чи відповідають розміри нарахованої та виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи з 18 березня 1994р. по 31.12.1999р. в Тернопільській дирекції акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» даним архівної довідки Державного архіву Тернопільської області від 13.09.2018р. вих. №Л-44/04-11.
Б.) Які суми заробітної плати ОСОБА_1 повинні включатися до заробітку для обчислення пенсії, що відображені в архівній довідці Державного архіву Тернопільської області від 13.09.2018р. вих. №Л-44/04-11 за період роботи з 18 березня 1994р. по 31.12.1999р. в Тернопільській дирекції акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» з врахуванням даних, відображених в особових рахунках щодо ОСОБА_1 ?
В.) Чи з усіх сум із заробітної плати ОСОБА_1 відображених в архівній довідці Державного архіву Тернопільської області від 13.09.2018р. вих. №Л-44/04-11 та особових рахунках за період роботи з березня 1994р. по 31.12.1999р. в Тернопільській дирекції акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна», утримувалися страхові внески до Пенсійного Фонду України?
А також, зупинено провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії до одержання висновку експертизи.
08 листопада 2019 року ухвалою суду поновлено провадження по справі, так як від Тернопільського відділення Київського НДІСЕ надійшло клопотання про надання дозволу на проведення огляду документів у приміщенні Державного архіву Тернопільської області та призначено розгляд даного клопотання на 11.11.2019 о 09:30 год.
Ухвалою суду від 11.11.2019 надано дозвіл експерту на ознайомлення з оригіналами особових рахунків ОСОБА_1 за період роботи з березня 1994р. по 31.12.1999р. в Тернопільській дирекції акціонерного комерційного агропромислового банку “Україна”, які знаходяться на даний час в Державному архіві Тернопільської області та провадження у справі № 500/1552/19 знову зупинено до одержання результатів експертизи.
08 січня 2020 року експертом Тернопільського відділення Київського НДІСЕ (46025, м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців,4) направлено на адресу суду висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 1258/1702-1707/19-22 від 03.01.2020.
У висновку зазначається, що за період роботи ОСОБА_1 з 18 березня 1994 року по 31 грудня 1999 року загальна сума нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 згідно даних особових рахунків співробітника банку «Україна» по заробітній платі за період з 18.03.1994 по 31.12.1999 року складала 20373,28 гривень, сума нарахованої заробітної плати за виключенням сум одноразової матеріальної допомоги, оплати харчування, проїзду - 19491,58 грн. , сума виплаченої заробітної плати - 15407,10 гривень.
Чи відповідають суми виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 за період з 18.03.1994 р. по 31.12.1999 року даним архівної довідки від 13.09.2018 р. вих. №Л-44/04-11 встановити не видається за можливе, оскільки в архівній довідці дані щодо виплачених ОСОБА_1 сум заробітної плати - відсутні.
Суми заробітної плати ОСОБА_1 , включення яких до заробітку для обчислення пенсії передбачено пенсійним законодавством, що відображені в архівній довідці Державного архіву Тернопільської області від 13.09.2018 вих. №Л-44/04-11 за період роботи з 18.03.1994 по 31.12.1999 в Тернопільській дирекції акціонерно-комерційного агропромислового банку „Україна” з врахуванням даних, відображених в особових рахунках працівника відображені у графі 4 таблиці 1 , графі 2 таблиці 2 експертного дослідження та складають 19491,58 грн. ( 644714803 карбованців або 6447,15 грн. за 1994- серпень 1996 року та 13044,43 грн. за вересень 1996-1999 років ).
В результаті експертного дослідження встановлено, що із сум заробітної плати ОСОБА_1 , отриманих застрахованою особою в період 1994-1999 роки, відображених в архівній довідці Державного архіву Тернопільської області від 13.09.2018 вих. №Л-44/04-11 та особових рахунках за період роботи з 18.03.1994 по 31.12.1999 в Тернопільській дирекції акціонерно-комерційного агропромислового банку „Україна”, утримувалися страхові внески до Пенсійного фонду України у розмірі 239,04 грн.
Дана сума повністю покриває суму утримань до Пенсійного фонду України відповідно до Інструкцій „Про порядок обчислення і сплати страхових внесків підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів”, затверджених постановами правління Пенсійного фонду України, що діяли у відповідні періоди, а також повністю покриває суму утримань до Пенсійного фонду із загальної суми нарахованої заробітної плати, оплати харчування, проїзду, допомоги ОСОБА_1 за період 1994-1999 років (20373,28 грн).
09 січня 2020 року ухвалою суду поновлено провадження по справі та призначено справу до розгляду на 21.01.2020 о 11:45 год.
20 січня 2020 року на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, а саме позивач просив: визнати дії Головного управління ПФУ в Тернопільській області, щодо відмови ОСОБА_1 в обчислені пенсії з урахуванням архівної довідки про заробітну плату №Л-44/04-11 від 13.09.2018 року виданої Державним архівом Тернопільської області за період роботи з 18.03.1994 року по 31 грудня 1999 року в Тернопільській дирекції акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна», протиправними. Зобов`язати Головне управління ПФУ в Тернопільській області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії з урахуванням архівної довідки про заробітну плату №Л-44/04-11 від 13.09.2018 року виданої Державним архівом Тернопільської області за період роботи з 18.03.1994 року по 31 грудня 1999 року в Тернопільській дирекції акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна» та врахуванням окремих розбіжностей визначених Висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №1258/1702-1707/19-22 від 03 січня 2020 року, з дня призначення пенсії та врахуванням раніше виплачених сум.
21 січня 2020 року ухвалою суду відкладено розгляд справи на 26.02.2020 о 11:30 год.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити з мотивів викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях по справі.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, просив в позові відмовити, посилаючись на відзив на позовну заяву.
Суд, заслухавши в судовому засіданні думку сторін, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 18.03.1994 року по 22.03.1999 року працював на різних посадах в Тернопільській дирекції акціонерного комерційного агропромислового банку «України» (банк неодноразово перейменовувався).
Із заробітної плати позивача отримуваної в Тернопільській дирекції акціонерного комерційного агропромислового банку «України» утримувався збір на перерахування внесків в пенсійний фонд.
Однак, при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 , Тернопільське об`єднане управління ПФУ Тернопільської області безпідставно не врахувало Архівну довідку про заробітну плату №Л-44/04-11 від 13.09.2018р. з 18.03.1994р. по 31.12.1999р. видана Державним архівом Тернопільської області за період роботи в Тернопільській дирекції акціонерного комерційного агропромислового банку «України», що долучаються до позову.
Відмова в частині зарахування заробітної плати у період роботи в Тернопільській дирекції акціонерного комерційного агропромислового банку «України», аргументована тим, що при проведенні перевірки виявлено розбіжності між вказаною вище довідкою та сумами нарахованої заробітної плати згідно особових рахунків за 1994-1999р.р., без врахування сум заборгованості по заробітній платі та сум доходу, з яких не були утримані страхові внески.
Сам факт неможливості вчинення державним органом тих чи інших дій у даному випадку проведення перевірки достовірності відомостей, підтверджених в особових рахунках та визначення сум, на які нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, не може бути підставою для обмеження прав пенсіонера, оскільки це не залежить від волі особи, що звернулася за призначенням пенсії.
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського об`єднаного управління ПФУ Тернопільської області із заявою для призначення пенсії за віком.
Так, при поданні документів до Тернопільського об`єднаного управління ПФУ Тернопільської області, для призначення пенсії за віком, позивачем подано Архівну довідки про заробітну плату №Л-44/04-11 від 13.09.2018р. виданої Державним архівом Тернопільської області за період роботи 18.03.1994 по 31.12.1999 р. в Тернопільській дирекції акціонерного комерційного агропромислового банку «України».
Не зважаючи на тривалий трудовий стаж роботи, що підтверджується копією трудової книжки, ОСОБА_1 листом від 14.05.2019 року Тернопільського об`єднаного управління ИФУ Тернопільської області, відмовлено у зарахуванні заробітної плати отриманої у Тернопільській дирекції акціонерного комерційного агропромислового банку «України», згідно вищевказаної довідки, посилаючись на те, що при проведені перевірки виявлено розбіжності між вказаною вище довідкою та сумами нарахованої заробітної плати згідно особових рахунків за 1994-1999р.р. без врахування сум заборгованості по заробітній платі та сум доходу, з яких не були утримані страхові внески.
Відтак, позивач вважає дії відповідача щодо відмови у здійсненні йому перерахунку пенсії є протиправними та незаконними, а тому і звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Це ж саме зазначене у п. 1 Порядку підтвердження наявного стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 р. №637.
Згідно із статтею 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від періоду.
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.
Заробітна плата - це основна форма оплати праці за виконану роботу (або надані послуги згідно з трудовими договорами працівників, як правило в грошовій формі. В окремих випадках може виплачуватися в натуральній формі. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу (відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за роботу понад встановлені норми, за трудові успіхи, винахідливість і особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбаченічинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій .
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належить виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства або здійснюються понад встановлені вказаними актами норми.
З сум нарахованої заробітної плати працівників підприємств, установ та організацій здійснюються різноманітні утримання, які поділяються на обов`язкові утримання та утримання за ініціативою підприємства, але тільки у випадках, передбачених законодавством. Серед обов`язкових утримань із заробітної плати є утримання до Пенсійного фонду. Утримання Пенсійного фонду здійснюються у розмірах, встановлених чинним законодавством.
Як вбачається із матеріалів справи загальна сума нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 згідно даних особових рахунків співробітника банку «Україна» по заробітній платі за період з 18.03.1994 по 31.12.1999 року становила 20373,28 гривень, сума нарахованої заробітної плати за виключенням сум одноразової матеріальної допомоги, оплати харчування, проїзду - 19491,58 грн. , сума виплаченої заробітної плати - 15407,10 гривень, сума утримань із заробітної плати - 4966,18 грн., у тому числі внесків до Пенсійного фонду України - 239,04 грн.
Відповідно до Інструкцій "Про порядок обчислення і сплати страхових внесків підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України, а також обліку надходження і витрачання його коштів", затверджених постановами правління Пенсійного фонду України від 26.03.1992 року №2-1, від 10.06.1994 року №5-5, від 06.09.1996 року №11-1 до Пенсійного фонду України із заробітної плати ОСОБА_1 утримувався збір у розмірі 1%, за жовтень - грудень 1998 року - 2% від суми нарахованої заробітної плати. Перерахування внесків до Пенсійного фонду проводиться одноразово з отриманням заробітної плати.
Сума внесків до Пенсійного фонду України із заробітної плати ОСОБА_1 за період з березня 1994 року по грудень 1999 року за даними особових рахунків співробітника банку «Україна» по заробітній платі складає 239,04 грн., у тому числі : 1994 рік - 347233 крб. (3,47 грн. ), 1995 рік - 3191030 крб. (31,91 грн.), 1996 рік - 55,1 грн , 1997 рік - 42,76 грн., 1998 рік - 40,83 грн., 1999 рік - 64,97 грн.
Судом встановлено, що розходження у сумах нарахованої заробітної плати працівника ОСОБА_1 за період з 18.03.1994 р. по 31.12.1999 року, вказаної в особових рахунках співробітника банку «Україна» по заробітній платі та вказаних в архівній довідці від 13.09.2018 №Л-44/04-11 складають такі суми :
- за 1994 рік у сумі 9407500 карбованців (94,07 грн.) за рахунок сум оплати за харчування, проїзд та оздоровлення;
- за 1995 рік у сумі 33900000 крб. (339,00) грн. - включено суму харчування, допомоги на оздоровлення;
- за 1996 рік у сумі 5000000 крб. (50 грн. ) - включено суму допомоги на оздоровлення;
- за 1997 рік у сумі 127,50 грн. - включено суми матеріальної допомоги.
По інших сумах нарахованої заробітної плати в період 1994-1999 років розходжень у сумах нарахованої заробітної плати встановленої експертним дослідженням за даними особових рахунків ОСОБА_1 та вказаних в архівній довідці не встановлено.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. (ст. 24 вказаного закону).
Для нарахування пенсії в Україні за статтею 41 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії включаються:
дохід отримуваний застрахованою особою після 1.07.2000 року, з якого були фактично обчислені та сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в межах установлене законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу);
суми виплат, отриманих застрахованою особою до 1.07.2000 року, у межах сум, на які згідно із законодавством, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державні пенсійне страхування (Перелік видів оплати праці та інших виплат, на які н; нараховуються страхові внески та які не враховуються при визначень: середньомісячного заробітку для обчислення пенсій;
затверджений Постановою КМУ від 12.10.1992 р. № 583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення" та постановою КМУ від 18.05.1998 року №697);
суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи зі здійсненої застрахованою особою доплати до мінімального страхового внеску (частині 3 статті 24 Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.1998 року затверджено Перелік видів оплати праці та інших виплат, на які не нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної заробітної плати при призначенні пенсій.
Відповідно до вказаного переліку, зокрема, не враховуються такі виплати, як оплата профілактичного харчування, проїзних квитків або суми; коштів для їх відшкодування, доходи громадян від володіння корпоративними правами (отриманими дивідендами), різні види допомоги по соціальному страхуванню, що виплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності).
Отже, суми заробітної плати ОСОБА_1 , включення яких до заробітку для обчислення пенсії передбачено пенсійним законодавством, що відображені в архівній довідці Державного архіву Тернопільської області від 13.09.2018 №Л-44/04-11 за період роботи з 18.03.1994 по 31.12.1999 в Тернопільській дирекції акціонерно-комерційного агропромислового банку „Україна” з врахуванням даних, відображених в особових рахунках працівника складають 19491,58 грн.
Щодо позовної вимоги про визнання дій Головного управління ПФУ в Тернопільській області, щодо відмови ОСОБА_1 в обчисленні пенсії з урахуванням архівної довідки про заробітну плату №Л-44/04-11 від 13.09.2018 року виданої Державним архівом Тернопільської області за період роботи з 18.03.1994 року по 31 грудня 1999 року в Тернопільській дирекції акціонерного комерційного агропромислового банку «Україна», протиправними, то суд зазначає наступне. Надання відмови відповідачем у зарахуванні заробітної плати отриманої у Тернопільській дирекції акціонерного комерційного агропромислового банку «України», згідно довідки, посилаючись на те, що при проведенні перевірки виявлено розбіжності між вказаною довідкою та сумами нарахованої заробітної плати згідно особових рахунків за 1994-1999р.р. без врахування сум заборгованості по заробітній платі та сум доходу, з яких не були утримані страхові внески було здійснено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому, суд вважає відмовити в задоволенні цієї позовної вимоги.
Враховуючи те, що в ході експертного дослідження, судовим експертом знайдено окремі розбіжності даних нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 , які містяться у архівній довідці від 13.08.2018р. №Л-44/04-11 та в особових рахунках співробітника банку «Україна», суд вважає за доцільне зобов`язати відповідача провести перерахунок з 25.11.2018 року і виплатити призначену ОСОБА_1 пенсію з врахуванням архівної довідки про зарплату та висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №1258/1702-1707/19-22 від 03.01.2020 р.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково. Зобов`язати Головне управління ПФУ в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769) провести перерахунок з 25.11.2018 року і виплатити призначену ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_1 ) пенсію з врахуванням архівної довідки про зарплату №Л-44/04-11 від 13 вересня 2018 р. виданої Державним архівом Тернопільської області за період роботи з 18.03.1994 р. по 31.12.1999 р. в Тернопільській дирекції акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна" та висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №1258/1702-1707/19-22 від 03.01.2020 р. з врахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ / ІПН: НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок зі сплати судового збору та 3768 (три тисячі сімсот шістдесят вісім) грн. вартості проведення експертизи за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02 березня 2020 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.
Судове рішення № 88019658, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 26.02.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 500/1552/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: