Ухвала суду № 88019483, 04.03.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 березня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/1100/20

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., ознайомившись з матеріалами позовної заяви Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2020 року позивач Приватне сільськогосподарське підприємство "Оболонь" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, визначивши в якості третіх осіб Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріс" та державного реєстратора Сухинівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області Письмака Артема Олександровича, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Міністра юстиції України від 05.02.2020 №391/5 "Щодо скасування рішення", яким, зокрема, скасовано рішення від 06.12.2019 №50067299, прийняте державним реєстратором Сухинівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області Письмаком Артемом Олександровичем.

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує, що 06.12.2019 державним реєстратором Сухинівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області Письмаком Артемом Олександровичем було прийнято рішення №50067299 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324 5851 00:00:005:0637 площею 16,2498 га, яка розташована по АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 . АДРЕСА_2 , про реєстрацію права власності на земельну ділянку ПСП "Оболонь" на підставі: лист, серія та номер: 1035/115-19, виданий 03.12.2019, видавник ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, розпорядження РДА, серія та номер 125, виданий 11.04.2000, видавник: Семенівська РДА; розпорядження РДА серія та номер: 49, виданий 08.02.2000, видавник: Семенівська РДА; державний акт на право колективної власності на землю, серія та номер: ІІ-ПЛ №000087, виданий 17.01.1996, видавник Оболонська сільська рада народних депутатів Семенівського району; рішення суду, сері та номер: 816/1618/17, виданий 06.06.2018, видавник: Верховний суд.

15.01.2020 директору ПСП "Оболонь" засобами телефонного зв`язку надійшло повідомлення про те, що 16.01.2020 о 18:10 год відбудеться засідання Колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, де розглядатимуть скаргу адвоката Пироженка О.М. в інтересах ТОВ "Агріс" з приводу реєстрації спірної земельної ділянки.

Незважаючи на те, що позивач направив на офіційну адресу відповідача повідомлення про відкладення розгляду скарги адвоката Пироженка О.М. в інтересах ТОВ "Агріс" у зв`язку з участю представника ПСП "Оболонь" адвоката Близнюка І.В. у судовому засіданні в Автозаводському районному суді м. Кременчука Полтавської області у справі №524/8702/19, Колегія з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції здійснила 16.01.2020 розгляд скарги ТОВ "Агріс", наслідком чого стало прийняття спірного наказу.

З посилання на порушення пункту 11 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, позивач стверджує, що відповідач несвоєчасно повідомив позивача про розгляд скарги (лише за один день до розгляду скарги), що унеможливлювало забезпечити участь представника ПСП "Оболонь" при розгляді скарги у м. Києві та відповідно не давало можливості отримати копію скарги у сфері державної реєстрації та доданих до неї документів, можливості ознайомлення з відповідною скаргою та доданих до неї документів, права подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації.

До того ж, як на переконання позивача, скарга адвоката Пироженка О.М. в інтересах ТОВ "Агріс" з приводу спірного майна - земельної ділянки з кадастровим номером 5324 5851 00:00:005:0637 не могла бути розглянути відповідачем, оскільки подана особою, яка не підтвердила факту порушення її прав у розумінні ч. 5 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження в адміністративній справі, суддя виходить з наступного.

Вимоги за даним позовом зводяться до визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції про скасування рішення державного реєстратора щодо реєстрації за позивачем права власності на земельну ділянку у зв`язку з порушенням права позивача на цю ж земельну ділянку іншою особою, яка претендує на аналогічне право відносно тієї ж земельної ділянки.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративна справа – це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір – спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (частина перша статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ужитий у наведеній процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Водночас помилковим є застосування статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України та поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною в яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, і господарських чи цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію, як то за суб`єктним складом спірних правовідносин.

Визначальною ознакою, для правильного вирішення спору, є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта (інших суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17.

З огляду на викладене, спір, з яким звернувся до адміністративного суду позивач, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ про скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно (право власності на спірну земельну ділянку), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про скасування державної реєстрації ухвалене за скаргою іншої особи, а не позивача.

Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Визнання протиправним і скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за позивачем є способом захисту прав третьої особи на земельну ділянку від їх порушення іншою особою.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №1840/3241/18.

Позивач фактично обґрунтує позовні вимоги наявністю у нього права власності і відсутністю такого права у ТОВ "Агріс" і, як наслідок, відсутністю в останнього правомірного інтересу щодо скасування реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПСП "Оболонь".

Таким чином цей спір є спором про право цивільне, тобто має приватноправовий характер, оскільки є спором позивача та ТОВ "Агріс" щодо права на спірну земельну ділянку, яке підлягає державній реєстрації.

З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про скасування наказу Мін`юсту, яким скасовано рішення Державного реєстратора про державну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, яка претендує на реєстрацію аналогічного права щодо тієї ж земельної ділянки. Участь Мін`юсту (якщо позивач чи третя особа вважають їх винними в порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про скасування наказу Мін`юсту безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з ТОВ "Агріс", яке заперечує законність дій державного реєстратора з реєстрації за позивачем права власності на земельну ділянку. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб`єктний склад сторін спору його слід вирішувати за правилами господарського судочинства.

Подібного висновку за схожих відносин дійшла Велика палата Верховного Суду у справі №802/385/18-а в постанові від 19.06.2019 та у справі №1840/3241/18 в постанові від 12.02.2020.

Посилання позивача на висновки Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами (№826/9046/16, №910/8424/17), в яких Суд дійшов висновку щодо належності зазначеної категорії спорів саме до юрисдикції адміністративних судів, є безпідставним, оскільки такі були зроблені Судом до прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови від 29.05.2019 у справі №826/9341/17, в якій висловлено правову позицію стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, що виникають з подібних правовідносин.

Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитися із запропонованим підходом, про що зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 23.12.2019 №640/2614/19.

Крім того, у постанові від 05.12.2018 (справа №757/1660/17-ц) Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок, відповідно до якого «… розгляд одного спору про право на нерухоме майно або про його обтяження чи вирішення цього спору за правилами цивільного або господарського судочинства не є підставою вважати публічно-правовим і розглядати за правилами адміністративного судочинства інший спір – про скасування рішення чи запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно або його обтяження, прийнятого державним реєстратором чи внесеного ним до відповідного державного реєстру на користь одного з учасників цивільної або господарської справи під час її розгляду чи після її вирішення. Ці спори залежно від суб`єктного складу теж мають розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства.».

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тож з урахуванням з`ясованих обставин звернення позивача, відповідно до яких заявлений у даному випадку до адміністративного суду позов за своєю суттю відноситься до цивільно-правових, суд застосовує висновки Верховного Суду, сформульовані у вищезазначених справах, відповідно до яких даний спір не відноситься до компетенції судів адміністративної юрисдикції.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відтак, оскільки сама лише наявність суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах не є в даному разі визначальною підставою для віднесення спору до категорії публічно-правових, а також враховуючи ту обставину, що заявлений позов не поєднаний з вимогами про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності державного реєстратора, суд дійшов до висновку, що вказаний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, у зв`язку з чим позивач, у такому випадку, не позбавлений можливості звернутися за захистом порушеного права до господарського суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 19, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою Приватного сільськогосподарського підприємства "Оболонь" до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу.

Повторне звернення до адміністративного суду тієї самої особи з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Роз`яснити позивачу право на звернення з даним позовом до суду в порядку господарського судочинства.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун