Рішення № 88019470, 24.02.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3111/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Протас О.М.,

представника позивача - Говорової С.Л.,

представника відповідача - Сухомлин Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пирятин" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пирятин" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.03.2019 №0003251401, №0003231401 та №0003241401.

Позовні вимоги товариство мотивує необґрунтованістю та безпідставністю висновків контролюючого органу про не підтвердження взаємовідносин ТОВ "Агрофірма "Пирятин" з контрагентами ТОВ "Талларінга-Стар" (раніше ТОВ "Лотос Фінанс"), ТОВ "Габер", ТОВ "Бокаро Інвест", ТОВ "Мулен Агро", ПП "Буд-опторг-прайм", ТОВ "Сеймакс", ПП "Пром-органік", ТОВ "Завод по виготовленню органічних добрив "Урожай", ТОВ "Фінанс-Л", ТОВ "Денеб Компані", ТОВ "Євро Пауер", ТОВ "Сластінг Груп", ТОВ "Норд Окленд", ТОВ "Стар Фест Груп", ТОВ "Нілайм Сіті", ТОВ "Бура студіо", ТОВ "Ін-том", ТОВ "Стейл Оіл" по придбанню у останніх товарно-матеріальних цінностей (соняшника, олії, сої, нафтопродуктів, добрив) та послуг (по збиранню урожаю кукурудзи, по організації транспортних послуг, по перевезенню вантажів сільськогосподарської продукції), оскільки реальність господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами підтверджується відповідними первинними, бухгалтерськими та іншими документами, копії яких долучені до матеріалів справи. При цьому, вказує, що наявність або відсутність окремих документів, а також помилки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про фактичну відсутність господарських операцій, так як з інших документів та даних вбачається, що відбувався фактичний рух активів та зміни у власному капіталі і зобов`язаннях платника податків ТОВ "Агрофірма "Пирятин" у зв`язку з його господарською діяльністю. Зауважує, що відповідач робить свої висновки стосовно виявлених порушень за операціями з контрагентами керуючись виключно даними податкових інформаційних баз, а не первинною документацією, як цього вимагає чинне законодавство України. Вважає, що наявність кримінальних проваджень стосовно ряду контрагентів не свідчить про фіктивність спірних господарських операцій, оскільки відсутні вироки, що набрали законної, які б підтверджували наявність змови між посадовими особам позивача та контрагентів про проведення фіктивних операцій.

Ухвалою суду від 27.08.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/3111/19, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /том 4 а.с. 118-127/. Свою позицію мотивував посиланням на висновки, викладені в акті від 15.02.2019 №190/16-31-14-01 10/36814431 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Агрофірма "Пирятин". Зокрема, зазначив, що дослідженими під час перевірки первинними документами у їх сукупності не доведено реальність взаємовідносин позивача з його контрагентами ТОВ "Талларінга-Стар", ТОВ "Габер", ТОВ "Бокаро Інвест", ТОВ "Мулен Агро", ПП "Буд-опторг-прайм", ТОВ "Сеймакс", ПП "Пром-органік", ТОВ "Завод по виготовленню органічних добрив "Урожай", ТОВ "Фінанс-Л", ТОВ "Денеб Компані", ТОВ "Євро Пауер", ТОВ "Сластінг Груп", ТОВ "Норд Окленд", ТОВ "Стар Фест Груп", ТОВ "Нілайм Сіті", ТОВ "Бура студіо", ТОВ "Ін-том", ТОВ "Стейл Оіл" по постачанню товарів та послуг.

У підготовчому засіданні 01.10.2019 суд усною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, задовольнив клопотання представника відповідача про заміну відповідача у справі з Головного управління ДФС у Полтавській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області.

21.10.2019 до суду від ТОВ "Агрофірма "Пирятин" надійшли заперечення на відзив на позовну заяву, у яких товариство наполягає на реальності спірних господарських операцій /том 4 а.с. 161-175/.

Ухвалою суду від 23.12.2020 підготовче провадження у справі за позовом ТОВ "Агрофірма "Пирятин" до ГУ ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 24.02.2020 представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.02.2020 проти позову заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ТОВ "Агрофірма "Пирятин" зареєстроване Пирятинською РДА Полтавської області 26.03.2010, свідоцтво про державну реєстрацію №15761020000000517 від 26.03.2010, що учасниками справи не заперечується.

У період з 01.01.2011 по 30.09.2018 ТОВ "Агрофірма "Пирятин" рахувалося платником податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, екологічного податку, ЄСВ, військового збору.

З 01.01.2016 по 31.12.2016 товариство знаходилося на спеціальному режимі оподаткування ПДВ, як виробник сільськогосподарської продукції.

У період з 21.01.2019 по 08.02.2019 посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Агрофірма "Пирятин", податковий номер 36814431, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2018.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 15.02.2019 №190/16-31-14-01-10/36814431 /том 1 а.с. 48-76/, відповідно до висновків якого зафіксовано порушення позивачем, зокрема:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, п.6, пп.9.2 п.9 ПСБО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, внаслідок чого підприємством неправомірно визначено показники податкової декларації з податку на прибуток підприємства, наслідком чого стало заниження податку на прибуток всього в розмірі 2214633,00 грн, в тому числі за І квартал 2018 року – 146721,00 грн, ІІ квартал 2018 року – 2067913,00 грн;

- пп.14.1.181 п.14.1 с.14, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податку на додану вартість на загальну суму 13737133,00 грн, в тому числі за вересень 2017 року на суму 1338987,00 грн, за жовтень 2017 року на суму 563349,00 грн, за листопад 2017 року на суму 920644,00 грн, за грудень 2017 року на суму 455899,00 грн, за січень 2018 року на суму 453093,00 грн, за лютий 2018 року на суму 1304943,00 грн, за березень 2018 року на суму 2488550,00 грн, за квітень 2018 року на суму 827008,00 грн, за травень 2018 року на суму 3512300,00 грн, за червень 2018 року на суму 646690,00 грн, за липень 2018 року на суму 128859,00 грн, за серпень 2018 року на суму 758801,00 грн, за вересень 2018 року на суму 338010,00 грн;

- пп.14.1.181 п.14.1 с.14, п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту (р. 19 декларації) в сумі 163246,00 грн, в тому числі за вересень 2018 року - 163246,00 грн.

Не погодившись із вказаними висновками акту перевірки, позивач подав заперечення на акт перевірки /том 1 а.с. 77-84/.

За результатами розгляду заперечень підприємства першим заступником начальника ГУ ДФС у Полтавській області Д. Коротюк оформлено відповідь на заперечення від 13.03.2019 №10347/10/16-31-14-01-10, якими висновки акту перевірки залишені без змін /том 1 а.с. 85-87/.

18.03.2019 на підставі висновків акту від 15.02.2019 №190/16-31-14-01-10/36814431 ГУ ДФС у Полтавській області винесені, зокрема, податкові повідомлення-рішення:

- №0003251401, яким ТОВ "Агрофірма "Пирятин" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" на 17171416,25 грн, з яких: 13737133,00 грн – податкові зобов`язання, 3434283,25 грн – штрафні (фінансові) санкції /том 1 а.с. 21-22/;

- №0003231401, яким ТОВ "Агрофірма "Пирятин" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 2768291,25 грн, з яких: 2214633,00 грн – податкові зобов`язання, 553658,25 грн – штрафні (фінансові) санкції /том 1 а.с. 23-24/;

- №0003241401, яким ТОВ "Агрофірма "Пирятин" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів на 163246,00 грн /том 1 а.с. 25-26/.

Із даними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України /том 1 а.с. 88-97/.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 30.05.2019 №24832/6/99-99-11-04-01-25 скаргу позивача на зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 18.03.2019 №0003251401, №0003231401 та №0003241401 залишені без змін /том 1 а.с. 104-106/.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування цих податкових повідомлень-рішень.

Спірні відносини стосуються правомірності визначення та відображення позивачем у податковій звітності з ПДВ сум податкового кредиту та у податковій звітності з податку на прибуток сум витрат за наслідками здійснення господарських операцій щодо купівлі-продажу товарів та послуг, вчинених між ТОВ "Агрофірма "Пирятин" та його контрагентами ТОВ "Талларінга-Стар", ТОВ "Габер", ТОВ "Бокаро Інвест", ТОВ "Мулен Агро", ПП "Буд-опторг-прайм", ТОВ "Сеймакс", ПП "Пром-органік", ТОВ "Завод по виготовленню органічних добрив "Урожай", ТОВ "Фінанс-Л", ТОВ "Денеб Компані", ТОВ "Євро Пауер", ТОВ "Сластінг Груп", ТОВ "Норд Окленд", ТОВ "Стар Фест Груп", ТОВ "Нілайм Сіті", ТОВ "Бура студіо", ТОВ "Ін-том", ТОВ "Стейл Оіл".

На переконання відповідача, господарські операції ТОВ "Агрофірма "Пирятин" з вищевказаними контрагентами, не носили реального характеру та безпідставно відображені у податковій звітності позивача.

Мотивуючи дані доводи, контролюючий орган, зокрема, виходить з наступного.

Так, товарно-транспортні накладні, отримані від постачальників, мають дефектність в їх оформленні (по послугах перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами та організації транспортних послуг не були надані товарно-транспортні накладні).

Також, до перевірки не надано документів, які свідчать про фактичне перевезення вантажів, довіреностей на отримання ТМЦ, відсутні документальні підтвердження перебування осіб, відповідальних за здійснення господарської операції в місцях прийому-передачі товару.

Документи, що підтверджують якість товарів та пального, відсутні.

До перевірки не надано актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей при надходженні матеріалів від постачальників – прибутковий ордер типової форми М-4 (наказ Мінстату від 21.06.1996 №193), а також акти про приймання продукції за кількістю та якістю/зокрема, не надано документи, що підтверджують відповідність отриманого товару встановленим стандартам, та технічну документацію, яка встановлює вимоги до його якості.

У ході перевірки по придбанню пального встановлено, що:

- у позивача відсутні виробничі (технологічні) потреби у придбанні пального, відсутнє устаткування, для експлуатації якого здійснювалося придбання цього виду пального;

- на балансі підприємства відсутнє обладнання для зберігання пального в обсягах, що ніби то придбавалися;

- підприємство не отримувало спеціальних документів (дозволів Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки та реєстрації у Державному реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки);

- документи, що підтверджують якість пального відповідно до п.7.1 ДСТУ 4047-2001, відсутні;

- докази фактичного транспортування пального, яке має здійснюватися відповідно до Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, а також перебування спеціальних транспортних засобів, зазначених в товарно-транспортних накладних, не встановлено.

За даними перевірки пальне передано на зберігання ТОВ "Торговий дім "Дік" відповідно до договору зберігання, при цьому, ТОВ "Агрофірма "Пирятин" не надано акти приймання-передачі авіаційного палива та дизельного пального на зберігання.

Крім того, у ТОВ "Торговий дім "Дік", якому передавалося авіаційне паливо на зберігання, відсутні основні засоби, чисельність працюючих 1 особа, відповідно до податкового розрахунку за формою 1-ДФ відсутні взаємовідносини з ФОП за ознакою доходу "157", відповідно до аналізу ЄРПН відсутні зареєстровані податкові накладні по послугам зберігання, що свідчить про відсутність технічної можливості зберігати авіаційне та дизельне паливо.

Згідно зі службовою запискою СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області надано копію протоколу допиту директора ТОВ "Талларінга-Стар" ОСОБА_1 , яка надала пояснення щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності даного підприємства.

Крім того, відносно контрагентів в акті перевірки зазначено негативну податкову інформацію відносно чисельності працівників та наявності основних засобів, про фігурування контрагентів в кримінальних справах, пересортування в ланцюгах постачання.

Оцінюючи наведені доводи контролюючого органу у їх сукупності з фактичними обставинами справи, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст.198 ПКУ передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями п.198.6 ст.198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з викладеного, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Тобто, податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені Податковим кодексом України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Базою оподаткування визначено грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1 ст.135 ПКУ), а звітним для цілей податку на прибуток періодом - календарний рік (п.137.4 ст.137 ПКУ).

За змістом ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Відповідно до положень п.14.1.36 ст.14 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.22.1 ст.22 ПКУ об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Матеріали справи свідчать, що спірні витрати та податковий кредит позивачем формувалися за рахунок господарських операцій з придбання нафтопродуктів, сої, соняшника, олії, добрив та послуг у контрагентів ТОВ "Талларінга-Стар" (раніше ТОВ "Лотос Фінанс"), ТОВ "Габер", ТОВ "Бокаро Інвест", ТОВ "Мулен Агро", ПП "Буд-опторг-прайм", ТОВ "Сеймакс", ПП "Пром-органік", ТОВ "Завод по виготовленню органічних добрив "Урожай", ТОВ "Фінанс-Л", ТОВ "Денеб Компані", ТОВ "Євро Пауер", ТОВ "Сластінг Груп", ТОВ "Норд Окленд", ТОВ "Стар Фест Груп", ТОВ "Нілайм Сіті", ТОВ "Бура студіо", ТОВ "Ін-том", ТОВ "Стейл Оіл".

Щодо операцій по придбанню нафтопродуктів.

Так, під час розгляду справи встановлено, що господарські операції ТОВ "Агрофірма "Пирятин" по придбанню нафтопродуктів здійснювалися з ТОВ "Бура студіо" у серпні-вересні 2018 року, з ТОВ "Нілайм Сіті" у серпні-вересні 2018 року, з ТОВ "Стейл Оіл" у вересні 2017 року, з ТОВ "Сеймакс" у червні 2018 року, з ТОВ "Фінанс-Л" у квітні 2018 року, з ТОВ "Денеб Компані" у жовтні-листопаді 2017 року, з ТОВ "Євро Пауер" у вересні-листопаді 2017 року та квітні-червні 2018 року, з ТОВ "Стар Фест Груп" у липні-серпні 2018 року, з ТОВ "Ін-том" у листопаді 2017 року, травні та вересні 2018 року відповідно до умов договорів: поставки від 02.08.2018 (ТОВ "Бура студіо"); поставки нафтопродуктів від 02.08.2018 (ТОВ "Нілайм Сіті"); поставки від 01.09.2017 (ТОВ "Стейл Оіл"); поставки нафтопродуктів №21.05.О від 05.06.2018 (ТОВ "Сеймакс"); поставки №1/04-18 від 01.04.2018 (ТОВ "Фінанс-Л"); поставки №19/10-17 від 19.10.2017 (ТОВ "Денеб Компані"); поставки №15.06/17 від 15.05.2017 (ТОВ "Євро Пауер"); поставки від 02.07.2018 (ТОВ "Стар Фест Груп"); поставки №28/11-17 від 28.11.2017 (ТОВ "Ін-том") /том 3 а.с. 3, 139, 153, 185, 226, том 4 а.с. 176-177, 184, 197-198, 215/.

Всього у контрагентів по зазначених господарських операціях позивачем було придбано нафтопродуктів на загальну суму 49783429,44 грн, в тому числі ПДВ - 8297238,25 грн.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання нафтопродуктів у вказаних вище контрагентів позивачем до матеріалів справи надані: - видаткові накладні, - податкові накладні, - акти прийому-передачі, - товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів; - витяги з Єдиного реєстру податкових накладних; - накази та посвідчення про відрядження керівника для підписання договорів; - рахунки на оплату; - акти звіряння розрахунків; - листи контрагентів на підтвердження взаємовідносин з позивачем /том 3 а.с. 1-2, 4-5, 14-18, 20-22, 38-41, 51-54, 62-67, 78-81, 84-88, 97-98, 137-138, 140-145, 150-152, 155-159, 162-164, 166-168, 170-172, 174-176, 181-184, 186, 188-191, 197, 199-208, 221-225, 228-230, 234-236, 240-242, 244-245, 247-248, 250, том 4 а.с. 1, 3-4, 6-7, 9-10, 12-13, 15-16, 18-19, 21-22, 24-25, 27-28, 30-31, 33-34, 36-37, 39-40, 42-43, 45-46, 48-49, 51-52, 54-55, 57-58, 60-61, 63-64, 67-69, 71-72, 74-79, 178-182, 185-194, 199-194, 214, 216-240, том 5 а.с. 20-22, 187-188, 190/.

Суд зауважує, що перевіряючими у акті перевірки зауважень до здійснення позивачем розрахунків з контрагентами за придбані нафтопродукти не висловлено.

Підставою для придбання вказаних нафтопродуктів слугувало те, що ТОВ "Агрофірма "Пирятин" вирішило розширити види діяльності та надавати елеваторні послуги на комплексі по сушці зерна, що увійшов до складу майнового комплексу товариства при зміні власників (том 5 а.с. 86-99, 216-217/.

З цієї метою 06.05.2017 між позивачем та ТОВ "АВМ Інновації" укладено договір №8061/01, за умовами якого останній зобов`язувався удосконалити роботу комплексу по сушці зерна, а саме, виконати роботи з розробки технологічної частини проекту автоматизації, електромонтажні роботи, поставку відсутнього обладнання, будівництва та реконструкції об`єкта сушки зерна для переходу з роботи сушки на твердому паливі на роботу сушки на рідких нафтопродуктах /том 2 а.с. 242-245, том 5 а.с. 218-221/.

Саме для забезпечення річної потреби в паливно-мастильних матеріалах позивач завчасно до початку роботи сушки зерна придбав потрібну кількість нафтопродуктів у контрагентів ТОВ "Бура студіо", ТОВ "Нілайм Сіті", ТОВ "Стейл Оіл", ТОВ "Сеймакс", з ТОВ "Фінанс-Л", ТОВ "Денеб Компані", з ТОВ "Євро Пауер", ТОВ "Стар Фест Груп" та ТОВ "Ін-том" згідно спірних господарських операцій.

Вказане спростовує доводи перевіряючих у акті перевірки про відсутність у товариства виробничих (технологічних) потреб у придбанні нафтопродуктів у зазначених контрагентів.

Як свідчать наявні у матеріалах справи наказ про призначення комісії від 01.12.2018 та акт огляду об`єкта від 01.12.2018, в результаті проведеного огляду сушки зерна, розташованої в с. Повстин Пирятинського району Полтавської області по вул. Маяковського, комісія встановила неналежну якість обладнання сушки для зерна та удосконалення процесів сушіння та сортування продукції /том 5 а.с. 231-232/.

Відтак, оскільки робота сушки зерна так і не була фактично запущена, позивач був змушений передати усі придбані у вказаних контрагентів нафтопродукти на відповідальне зберігання ТОВ "Торговий дім "Дік" на підставі договору відповідального зберігання від 19.10.2017 №19/10-17, де останні зберігаються до цього часу /том 2 а.с. 248-249, том 5 а.с. 248-249/.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи: - наказом та посвідченням про відрядження керівника ТОВ "Агрофірма "Пирятин" для підписання договору відповідального зберігання; - актами звірки кількості та вартості майна; - актами приймання-передачі майна; - товарно-транспортними накладними /том 2 а.с. 246-247, 250, том 3 а.с. 6-13, 19, 23-37, 42-50, 55-61, 68-77, 82-83, 89-96, 146-149, 154, 160-161, 169, 173, 177-180, 187, 192-196, 198, 209-220, 227, 231-233, 237-239, 243, 246, 249, том 4 а.с. 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29, 32, 35, 38, 41, 44, 47-50, 53, 56, 59, 62, 65-66, 70, 73, 183, 195-196, том 5 а.с. 229, том 6 а.с. 84-103, 184-189, 195, 216/.

Посилання відповідача на відсутність будь яких розрахунків між ТОВ "Агрофірма "Пирятин" та ТОВ "Торговий дім "Дік" по договору відповідального зберігання, як на обставину, яка спростовує таке фактичне зберігання, судом оцінюються критично, оскільки за змістом умов наявної у матеріалах справи додаткової угоди від 01.12.2017 до договору відповідального зберігання №19/10-17, підписаної між останніми, грошові кошти за зберігання сплачуються протягом 3 робочих днів з дати підписання між сторонами акту виконаних робіт при поверненні майна з відповідального зберігання /том 6 а.с. 217/.

Тобто, оскільки станом на момент розгляду справи майно з відповідального зберігання ще не повернуто, відтак строк оплати вартості послуг зберігання для позивача не настав.

З приводу відсутності у ТОВ "Торговий дім "Дік" за висновками перевіряючих основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності зі зберігання нафтопродуктів, то суд зазначає, що чинне законодавство не позбавляє права залучати трудові ресурси та орендувати відповідні приміщення, цистерни, обладнання, тощо.

Таким чином, враховуючи документальне підтвердження передачі позивачем придбаних нафтопродуктів на зберігання ТОВ "Торговий дім "Дік", судом критично оцінюються посилання відповідача в обґрунтування нереальності спірних операцій з постачання нафтопродуктів на відсутність у ТОВ "Агрофірма "Пирятин" обладнання для їх зберігання.

Стосовно посилань перевіряючих у акті перевірки на відсутність у позивача документів, що підтверджують якість придбаних нафтопродуктів, а також недоліки в оформленні товарно-транспортних накладних на перевезення нафтопродуктів, то суд зауважує, що сама по собі відсутність окремих документів чи наявність недоліків в їх оформленні ще жодним чином не свідчить про нереальність спірних господарських операцій з поставки нафтопродуктів, оскільки з інших первинних документів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що останні фактично мали місце у господарській діяльності ТОВ "Агрофірма "Пирятин".

Суд відмічає наявність у акті перевірки посилань перевіряючих на фігурування ряду контрагентів з поставки нафтопродуктів, а саме - ТОВ "Фінанс-Л", ТОВ "Євро Пауер" та ТОВ "Бура студіо" у кримінальних провадженнях, однак зауважує, що до матеріалів справи відповідачем не надано будь яких документальних доказів, які б підтверджували порушення кримінальних проваджень відносно вказаних товариств чи їх посадових осіб, пред`явлення їм обвинувачення та ухвалення відносно останніх вироку суду.

Відносно протоколів допиту свідків ОСОБА_2 від 09.08.2019 та ОСОБА_3 від 09.08.2019, копії яких маються в матеріалах справи та за якими останні заперечують фактичне транспортування нафтопродуктів за спірними господарськими операціями, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що протоколи допиту свідка складені в рамках досудових розслідувань діянь, що носять ознаки злочину, та в силу вимог Кримінального процесуального кодексу України: не є документами, що встановлюють факт правопорушення та/або винну особу; не підлягають розголошенню до завершення досудового розслідування; досліджуються і набувають статусу доказу тільки за наслідками розгляду їх судом в рамках кримінального провадження /том 5 а.с. 147-148, 150-151/.

При цьому, в силу приписів ч.6 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду у справах про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Тобто, обов`язковість преюдиційних обставин, передбачена ч.6 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок.

Відповідно, обставини, встановлені в інших процесуальних актах у кримінальних справах чи справах про адміністративні проступки, не можуть розглядатись як обов`язкові відповідно до ч.6 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, до компетенції податкового органу не відноситься аналіз відомостей, що викладені у протоколі допиту свідка, а також висновки про наявність або відсутність події злочину, так як вказані функції притаманні виключно судам загальної юрисдикції при здійсненні кримінального судочинства.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що відповідачем у спірному випадку не наведено жодних обґрунтованих доводів щодо наявності в діях ТОВ "Агрофірма "Пирятин" ознак неправомірних дій щодо правомірності формування витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Бура студіо", ТОВ "Нілайм Сіті", ТОВ "Стейл Оіл", ТОВ "Сеймакс", з ТОВ "Фінанс-Л", ТОВ "Денеб Компані", з ТОВ "Євро Пауер", ТОВ "Стар Фест Груп" та ТОВ "Ін-том".

Щодо операцій по придбанню послуг.

Судовим розглядом встановлено, позивач у грудні 2017 року здійснив придбання послуг по збиранню урожаю у ТОВ "Габер" на загальну суму 599999,99 грн, в тому числі ПДВ – 100000,00 грн, та послуг по організації транспортування ТМЦ у ТОВ "Норд Окленд" на загальну суму 1108557,00 грн, в тому числі ПДВ – 184759,48 грн, а також у липні 2018 року придбав послуги з перевезення сільськогосподарської продукції у ТОВ "Сластінг Груп" на загальну суму 363720,00 грн, в тому числі ПДВ – 60620,00 грн.

Вказані операції відбувалися в рамках виконання умов договорів про надання послуг від 01.09.2017, від 22.12.2017, від 01.06.2018, підписаних між позивачем та ТОВ "Габер", ТОВ "Норд Окленд", ТОВ "Сластінг Груп" відповідно /том 4 а.с. 241, 245, 258/.

Результати здійснення вказаних господарських операцій оформлені наступними документами: - актами приймання-передачі/здачі-приймання робіт/послуг; - податковими накладними /том 4 а.с. 242-243, 246-249, том 5 а.с. 1-16/.

Дослідивши первинні документи для документального оформлення господарських операцій з придбання ТОВ "Агрофірма "Пирятин" послуг, суд не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності.

У акті перевірки зафіксовано відсутність у ТОВ "Агрофірма "Пирятин" будь якої заборгованості по зазначених господарських операціях перед контрагентами.

Поряд з цим, на підтвердження реальності господарських операцій з придбання у ТОВ "Норд Окленд" послуг з перевезення кукурудзи з полів ТОВ "Агрофірма "Пирятин" останнім до матеріалів справи долучені: - реєстр від 22.12.2017 по автомобілях до договору про надання послуг від 22.12.2017; - додаток №1 до договору про надання послуг від 22.12.2017; - карту №179 складського обліку матеріалів; - прибутковий ордер №115; - товарно-транспортні накладні від 22.12.2017 №№025, 021, 020, 017, 016, 015, 014, 013, 012, 03, 007, 008, 009, 0010, 011 /том 6 а.с. 60-78/.

Фактичне надання ТОВ "Габер" на користь позивача послуг по збиранню кукурудзи на полях замовника підтверджується наявними у матеріалах справи: - додатком №1 від 16.12.2017 до договору про надання послуг №03/09/17 від 01.09.2017; - реєстром прийому зерна вагарем №8 від 12.12.2017; - реєстром прийому зерна вагарем №7 від 09.12.2017; - звітом про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2017 року /том 4 а.с. 250-256, том 6 а.с. 79-83/.

Щодо послуг ТОВ "Сластінг Груп" з перевезення сої з полів ТОВ "Агрофірма "Пирятин", то про їх фактичне виконання свідчать також: - додаток №1 до договору про надання послуг; - реєстр №1 від 05.07.2018 до договору надання послуг; - реєстр отримання вагарем від 06.07.2018; - товарно-транспорті накладні від 05.07.2018 №№7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 19; - прибутковий ордер від 05.07.2018 №231; - картка №325 складського обліку матеріалів /том 6 а.с. 109-125/.

Позивач стверджує, що підставою для придбання спірних господарських послуг слугувала відсутність у позивача власного вантажного транспорту та сільськогосподарської техніки, проти чого відповідач в ході розгляду справи не заперечував.

З приводу доводів контролюючого органу про те, що за даними ІС "Податковий блок" контрагенти ТОВ "Габер", ТОВ "Норд Окленд" та ТОВ "Сластінг Груп" не подають податку звітність, у останніх відсутні трудові ресурси (працевлаштовані особи), основі засоби, інша нерухомість, в тому числі складські приміщення, виробничі потужності та транспортні засоби, а з ТОВ "Габер" ще й маються розбіжності між сумою податкових зобов`язань та кредиту, то як вже вказувалося вище судом чинне законодавство не позбавляє права господарюючих суб`єктів залучати трудові ресурси та орендувати основні засоби, складські приміщення, виробничі потужності, обладнання, транспортні засоби, тощо.

Документів, які б підтверджували те, що на момент здійснення спірних господарських операцій контрагенти ТОВ "Габер", ТОВ "Норд Окленд" та ТОВ "Сластінг Груп" не були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, а їх установчі документи визнані недійсними в судовому порядку, матеріали даної справи не містять.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності та можливої фіктивності вказаних товариств.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його контрагентів-надавачів послуг для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Враховуючи наведене в своїй сукупності, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "Габер", ТОВ "Норд Окленд" та ТОВ "Сластінг Груп" мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, мали зв`язок із господарською діяльністю позивача, тому формування позивачем за вказаними господарськими операціями витрат та податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах ПК України.

Щодо операцій по придбанню товарно-матеріальних цінностей, а саме – олії, соняшника та сої.

Під час розгляду справи встановлено, що господарські операції ТОВ "Агрофірма "Пирятин" по придбанню товарно-матеріальних цінностей здійснювалися з ТОВ "Мулен Агро" у травні 2018 року (придбання сої), з ТОВ "Бокаро Інвест" у листопаді 2017 року та березні 2018 року (придбання олії та соняшника) та з ТОВ "Талларінга-Стар" у березні 2018 року (придбання соняшника, сої) відповідно до умов: - договору поставки від 02.05.2018 №23543/С (з ТОВ "Мулен Агро"); - договору поставки від 01.03.2018 №Б/н (з ТОВ "Талларінга-Стар", колишня назва ТОВ "Лотос Фінанс"); - договорів поставки від 16.03.2018 та від 20.11.2017 №Б/н (з ТОВ "Бокаро Інвест") /том 2 а.с. 40-41, 64-65; том 3 а.с. 101-102, 117-118/.

На виконання умов вказаних договорів позивачем у ТОВ "Мулен Агро" придбано сої у кількості 84,4 тон на загальну суму 1160499,66 грн, в тому числі ПДВ – 193416,61 грн, у ТОВ "Бокаро Інвест" соняшника у кількості 33,17 тон на загальну суму 378138,00 грн, в тому числі ПДВ – 63023,00 грн, та олії у кількості 214,3 тон на загальну суму 450030,00 грн, в тому числі ПДВ – 75005,00 грн, у ТОВ "Талларінга-Стар" сої у кількості 250,00 тон та соняшника у кількості 910,8 тон на загальну суму 12625584,0 грн, в тому числі ПДВ – 2104264,00 грн.

Вказані господарській операції знайшли своє відображення в наступних документах: - наказах та посвідченнях про відрядження для підписання договорів поставки; - актах прийому-передачі; - видаткових накладних; - податкових накладних; - товарно-транспортних накладних; - акті звіряння розрахунків та виписках по рахунках /том 2 а.с. 37-38, 42-48, 62-63, 66-76, 99-151, 99-100, 103-109, 115-116, 119-121/.

Реальність операцій підтверджується листами контрагентів-постачальників, копії яких маються у матеріалах справи /том 5 а.с. 86, 189/.

В акті перервірки перевіряючі зазначають про дефектність оформлення товарно-транспортних накладних по операціях з ТОВ "Мулен Агро", ТОВ "Бокаро Інвест" та ТОВ "Талларінга-Стар" в частині неконкретизації адреси пункту навантаження ТМЦ, однак, це не відповідає дійсності, оскільки у вказаних товарно-транспортних накладних чітко зазначені як адреса навантаження, так і адреса розвантаження ТМЦ.

Стосовно посилань контролюючого органу на відсутність у позивача прибуткових ордерів, актів прийняття ТМЦ за якістю та документів, що підтверджують відповідність придбаного товару вимогам та стандартам, то суд вкотре відмічає, що відсутність окремих документів жодним чином не свідчить про нереальність спірних господарських операцій з поставки товарів, оскільки з інших первинних документів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що останні фактично мали місце у господарській діяльності ТОВ "Агрофірма "Пирятин".

Відносно тверджень відповідача, що у ТОВ "Агрофірма "Пирятин" повинні бути сертифіковані склади та останнім має вестися спеціальний складський облік зерна у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2003 №510 "Про затвердження Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам та типового договору складського зберігання зерна" та Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", то суд вважає їх безпідставними, оскільки вказані нормативно-правові акти застосовуються до зернових складів - суб`єктів підприємництва, що є власниками зерносховища і надають фізичним та юридичним особам послуги із зберігання зерна з видачею складських документів на зерно та в передбаченому законом порядку отримали право на здійснення такої діяльності шляхом участі в Гарантійному фонді виконання зобов`язань за складськими документами на зерно (п.15 ч.1 ст.1 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні").

Водночас, позивач не надає послуги по зберіганню зерна, а тому він не зобов`язаний у своїй господарській діяльності керуватися нормами Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам та типового договору складського зберігання зерна" та Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

Судовим розглядом встановлено, що придбаний у ТОВ "Бокаро Інвест" соняшник у подальшому був реалізований на користь ТОВ "БЦ Агролідер", про що свідчать накладна від 02.05.2018 №21, податкова накладна від 02.05.2018 №21, акт приймання-передачі від 02.05.2018 та товарно-транспортні накладні від 02.05.2018 /том 2 а.с. 208-214, том 3 а.с. 111-114/.

Щодо придбаної у ТОВ "Бокаро Інвест" олії суд зауважує, що остання була технічною. Вказане підтверджується її вартістю, яка становить 1750 грн за тонну, при тому, що за даними ринку вартість звичайної (нетехнічної) олії на момент господарських операцій становила 22000-22500 грн/т /том 6 а.с. 134-140/.

Поставлена позивачу технічна олія придбавалася останнім у ТОВ "Бокаро Інвест" з метою її подальшої реалізації на користь ТОВ "Агро-клер", від якого надійшла пропозиція від 10.11.2017 №431з проектом договору /том 6 а.с. 126-133/.

Однак, в результаті відмови ТОВ "Агро-клер" у подальшому придбавати таку технічну олію у позивача, останній, зважаючи на відсутність у нього можливості самостійно зберігати таку кількість олії, передав її на зберігання ТОВ "Торговий дім "ДІК". Підтвердженням цьому є: - договір відповідального зберігання №20/11-17 від 20.11.2017, наказ та посвідчення про відрядження керівника ТОВ "Агрофірма "Пирятин" для підписання договору відповідального зберігання; - акт звірки кількості та вартості майна; - акт приймання-передачі майна; - товарно-транспортні накладні /том 3 а.с. 122-135/.

При цьому, саме та обставина, що поставлена позивачу олія являлася технічною, зумовили можливість її транспортування у цистернах, які також використовувалися для транспортування нафтопродуктів.

Відтак, посилання представника відповідача в ході розгляду справи на фактичну неможливість транспортування олії та нафтопродуктів одними й тими ж транспортними засобами, суд вважає безпідставними.

Доводи відповідача про відсутність будь яких розрахунків між ТОВ "Агрофірма "Пирятин" та ТОВ "Торговий дім "Дік" по договору відповідального зберігання, як на обставину, яка спростовує таке фактичне зберігання, судом оцінюються критично, оскільки за змістом умов наявної у матеріалах справи додаткової угоди від 19.12.2017 до договору відповідального зберігання №20/11-17, підписаної між останніми, грошові кошти за зберігання сплачуються протягом 3 робочих днів з дати підписання між сторонами акту виконаних робіт при поверненні майна з відповідального зберігання /том 6 а.с. 218/.

Тобто, оскільки станом на момент розгляду справи майно з відповідального зберігання ще не повернуто, строк оплати вартості послуг зберігання для позивача ще не настав.

Поставлена позивачу ТОВ "Мулен Агро" соя у подальшому реалізована на користь ТОВ "Катеринопільський елеватор", про що оформлені наступні документи: - договір поставки від 14.09.2017 №10119/к; - накладна від 07.05.2018 №5; - податкова накладна від 07.05.2018 №7; - накладна від 12.05.2018 №7; - податкова накладна від 12.05.2018 №9 /том 2 а.с. 49-59/.

Згідно з наявними у матеріалах справи договором поставки від 14.09.2017 №10119/к, договором поставки від 01.03.2018 №б/н, накладними, податковими накладними, квитанціями про реєстрацію ПН/РК, актами прийому-передачі, товарно-транспортними накладними соняшник та соя, які придбавалися ТОВ "Агрофірма "Пирятин" у ТОВ "Талларінга-Стар", були реалізовані на користь ТОВ "БЦ Агролідер", ТОВ "Стар Ово" та ТОВ "Катеринопільський елеватор" /том 2 а.с. 77-98, 153-230/.

Взаємовідносини ТОВ "Агрофірма "Пирятин" та ТОВ "Катеринопільський елеватор" по передачі сої підтверджуються також наявними у матеріалах справи перепустками, товарно-транспорними накладними та реєстрами /том 6 а.с. 26-59/.

Доводи контролюючого органу щодо відсутності як у контрагентів-продавців, так і контрагентів-покупців позивача трудових ресурсів, основних засобів, іншої нерухомість, в тому числі складських приміщень, виробничих потужностей, ємностей для зберігання рідких ТМЦ, судом відхиляються як безпідставні з огляду на відсутність у чинному законодавстві будь яких заборон залучати трудові ресурси та орендувати основні засоби, складські приміщення, виробничі потужності, обладнання, ємності, тощо.

Матеріали даної справи не містять будь яких документальних доказів, які б підтверджували порушення кримінальних проваджень відносно ТОВ "Мулен Агро", ТОВ "Бокаро Інвест" чи їх посадових осіб, пред`явлення їм обвинувачення та ухвалення відносно останніх вироку суду, а тому, твердження контролюючого органу про фігурування вказаних товариств у кримінальних провадженнях судом відхиляються, як такі, що не підтверджені документально.

При цьому, наявні у матеріалах справи протоколи допиту свідків від 09.08.2019 на ім`я ОСОБА_2 , від 09.08.2019 на ім`я ОСОБА_3 , від 12.06.2019 на ім`я Максіменко Л.С. та від 16.09.2019 на ім`я ОСОБА_4 , складені в рамках кримінального провадження №32018170000000006, посилань на яке акт перевірки у прив`язці до контрагентів ТОВ "Мулен Агро", ТОВ "Бокаро Інвест", ТОВ "Талларінга-Стар" взагалі не містить /том 5 а.с. 147-148, 150-151, 154-161/.

Крім того, як вже зазначалося судом протоколи допиту свідків в силу вимог Кримінального процесуального кодексу України не є документами, що встановлюють факт правопорушення та/або винну особу, не підлягають розголошенню до завершення досудового розслідування, досліджуються і набувають статусу доказу тільки за наслідками розгляду їх судом в рамках кримінального провадження.

Посилання ж контролюючого органу в акті перевірки на висновок експерта від 07.08.2019 №940 у кримінальному провадженні №32018170000000006, за змістом якого підписи у первинних та інших бухгалтерських документах від імені директора ТОВ "Талларінга-Стар" ОСОБА_1 виконані іншою особою, суд вважає недоречними, оскільки за приписами п.83.1 ст.83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Згідно з п.84.2 ст.84 ПК України експертиза призначається за заявою платника податків або за рішенням керівника (або його заступника) контролюючого органу.

У свою чергу, як слідує з висновку експертизи №940, остання призначена на виконання постанови заступника начальника першого відділу РКП СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області підполковника податкової міліції Терещенко А.В. в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018170000000006 від 29.01.2018 /том 5 а.с. 116-124/.

Поряд з цим, суд наголошує, що вказана експертиза проведена з порушенням вимог п.1.3 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5.

Так, згідно зазначеного пункту для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

Згідно змісту експертизи вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_1 не відбирались.

Враховуючи викладене, суд не може прийняти до уваги, як належний доказ, висновок експерта від 07.08.2019 №940.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем у спірному випадку не наведено жодних обґрунтованих доводів щодо наявності в діях ТОВ "Агрофірма "Пирятин" ознак неправомірних дій щодо правомірності формування витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Мулен Агро", ТОВ "Бокаро Інвест", ТОВ "Талларінга-Стар".

Щодо операцій по придбанню мінеральних добрив.

ТОВ "Агрофірма "Пирятин" у грудні 2017 року здійснило придбання органічних добрив у ТОВ "Завод по виготовленню органічних добрив "Урожай" на загальну суму 580500,00 грн, в тому числі ПДВ – 96750,00 грн, у січні-березні 2018 року добрив мінеральних "Органік" у ТОВ "Пром-Органік" на загальну суму 12552526,40 грн, в тому числі ПДВ – 2092087,73 грн, а також у вересні 2017 року мінеральних добрив та гербіцидів у ТОВ "Буд-опторг-прайм" на загальну суму 189760,00 грн, в тому числі ПДВ – 31626,67 грн згідно договорів: купівлі-продажу від 15.12.2017 №15/12-2017; купівлі-продажу від 01.09.2017 №191; купівлі-продажу від 17.01.2018 №17/01-2018 відповідно /том 1 а.с. 204, том 2 а.с. 27, 231-233/.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання добрив у вказаних контрагентів позивачем до матеріалів справи надані: - видаткові накладні, - податкові накладні, - акти прийому-передачі, - товарно-транспортні накладні; - витяги з Єдиного реєстру податкових накладних; - накази та посвідчення про відрядження; - акти звіряння розрахунків; - сертифікати якості; - виписки по рахунках; - листа контрагента про підтвердження взаємовідносин /том 1 а.с. 206-250, том 2 а.с. 1-21, 24-26, 28-32, 35-36, 234-240/.

Судовим розглядом встановлено, що мінеральні добрива придбавалися позивачем для власних посівів та використані на його посівних площах, що підтверджується актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин / том 2 а.с. 22-23, 33-34, 241/.

Наявність у ТОВ "Агрофірма "Пирятин" посівних площ відповідачем не заперечується та підтверджується звітом про посівні площі, на який вже маються посилання у даному рішенні.

Твердження контролюючого органу щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних на транспортування добрив від ТОВ "Буд-опторг-прайм" спростовуються з огляду на наявність таких документів у матеріалах справи.

З аналогічних підстав спростовуються посилання перевіряючих у акті на відсутність у позивача документів, що підтверджують якість добрив, поставлених останньому ТОВ "Завод по виготовленню органічних добрив "Урожай", ТОВ "Пром-Органік".

Щодо недоліків в оформленні товарно-транспортних на транспортування добрив від ТОВ "Завод по виготовленню органічних добрив "Урожай" та ТОВ "Пром-Органік", то вказані доводи не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи. Щодо відсутності прибуткових ордерів, то суд повторно вказує, що сама по собі відсутність окремих документів чи наявність недоліків в їх оформленні ще жодним чином не свідчить про нереальність спірних господарських операцій з поставки добрив, оскільки з інших первинних документів, долучених до матеріалів справи, вбачається, що останні фактично мали місце у господарській діяльності ТОВ "Агрофірма "Пирятин".

Відсутність же, за висновками перевіряючих, у контрагентів-постачальників добрив основних засобів та трудових ресурсів, на переконання суду, жодним чином не може спростовувати реальності здійснення спірних господарських операцій з поставки добрив, враховуючи можливість підприємств в господарській діяльності залучати трудові ресурси та орендувати відповідні приміщення, обладнання, засоби, тощо.

Поряд з цим, суд відмічає відсутність у позивача обов`язку перевіряти своїх контрагентів-постачальників на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства в частині обов`язку подання податкової звітності, досліджувати увесь ланцюг постачання ТМЦ, що придбаваються, оскільки відповідальність має бути виключно індивідуальною і позивач не повинен нести відповідальність у разі недотримання вимог податкового законодавства його контрагентами-постачальниками.

Важливою обставиною у даній справі суд також вважає те, що перевіряючі, формулюючи висновки акту перевірки про порушення позивачем податкового законодавства, не зверталися як до ТОВ "Завод по виготовленню органічних добрив "Урожай", ТОВ "Пром-Органік" та ТОВ "Буд-опторг-прайм", так і до всіх інших контрагентів-постачальників ТОВ "Агрофірма "Пирятин", що згадуються у акті перевірки, з вимогами про проведення зустрічних звірок, перевірок, а також надання ними документів по спірних господарських операціях з метою перевірки їх реальності.

Враховуючи наведене в своїй сукупності, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "Завод по виготовленню органічних добрив "Урожай", ТОВ "Пром-Органік" та ТОВ "Буд-опторг-прайм" мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, мали зв`язок із господарською діяльністю позивача, тому формування позивачем за вказаними господарськими операціями витрат та податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах ПК України.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції", Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем не наведено жодних доводів щодо наявності в діях ТОВ "Агрофірма "Пирятин" ознак неправомірних дій щодо правомірності формування витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "Талларінга-Стар", ТОВ "Габер", ТОВ "Бокаро Інвест", ТОВ "Мулен Агро", ПП "Буд-опторг-прайм", ТОВ "Сеймакс", ПП "Пром-органік", ТОВ "Завод по виготовленню органічних добрив "Урожай", ТОВ "Фінанс-Л", ТОВ "Денеб Компанія", ТОВ "Євро Пауер", ТОВ "Сластінг Груп", ТОВ "Норд Окленд", ТОВ "Стар Фест Груп", ТОВ "Нілайм Сіті", ТОВ "Бура студіо", ТОВ "Ін-том", ТОВ "Стейл Оіл.

В силу положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на контролюючий орган.

Однак, відповідачем суду таких доказів не надано.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ "Агрофірма "Пирятин" в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь ТОВ "Агрофірма "Пирятин" витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пирятин" (вул. Івана Франка, буд. 9-Б, с. Повстин, Пирятинський район, Полтавська область, 37053, ідентифікаційний код 36814431) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 43142831) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 18.03.2019 №0003251401, №0003231401 та №0003241401.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Пирятин" судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 19210,00 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 березня 2020 року.

Cуддя О.В. Гіглава