Рішення № 88019431, 05.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7410/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на її користь середню заробітну плату за вимушений прогул протягом 91 днів (з 02.08.2019 по 09.12.2019) в сумі 37 266,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що постановою 5ААС від 01.08.2019 по справі № 420/6081/18, серед іншого, її поновлено на посаді головного державного інспектора Татарбунарського відділення Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області з 22.10.2018, а також стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. На момент звернення позивача до суду із даним позовом, ГУ ДФС в Одеській області вищезазначене рішення апеляційного суду виконано лише в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а в частині поновлення на посаді залишається невиконаним. Стаття 236 КЗпП України передбачає, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу внаслідок невиконання судового рішення протягом 91 днів (з 02.08.2019 по 09.12.2019) в сумі 37 266,32 грн.

Ухвалою судді від 17.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

06.02.2020 до суду від ГУ ДФС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що на виконання рішення 5ААС від 01.08.20219 по справі № 420/6081/18 в частині стягнення заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 79 446,80 грн ГУ ДКС України в Одеській області було стягнуто зазначену в судовому рішення з ГУ ДФС в Одеській області шляхом безспірного списання на користь позивачки. Щодо виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді відповідач зазначив, що підставою для звільнення позивача з займаної посади слугувало проведення дій з реорганізації Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області. Наразі Арцизьку ОДПІ реорганізовано шляхом приєднання до ГУ ДФС в Одеській області та утворено на права відокремленого підрозділу ГУ ДФС в Одеській області Ізмаїльське управління та у його складі Татарбунарську ДПІ. Отже поновлення ОСОБА_1 повинно відбутися в Татарбунарській ДПІ Ізмаїльського управління ГУ ДФС в Одеській області. В той же час, штатний розписом, який затверджений 28.02.19 в.о. голови ДФС України Власовим О., в Татарбунарській ДПІ Ізмаїльського управління ГУ ДФС в Одеській області не передбачено посади головного державного інспектора; натомість передбачена посада старшого державного інспектора. У зв`язку із цим поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора Татарбунарського відділення Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області є неможливим. Поряд із тим, ГУ ДФС в Одеській області звернулося до відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області із заявою щодо встановлення або зміну способу і порядку виконання судового рішення і подальше виконання судового рішення залежить від відповідного судового розгляду вказаного звернення. Відтак, судове рішення не виконано з поважних причин, а тому підстави для виплати середнього заробітку відсутні.

Ухвалою від 07.02.2020 в задоволенні клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Судом встановлено, що з 06.06.2017 ОСОБА_1 згідно наказу Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області № 39-о прийнята на посаду головного державного інспектора Татарбунарського відділення Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області.

20.08.2018 ОСОБА_1 у зв`язку з реорганізацією Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, було попереджено про реорганізацію, скорочення чисельності або штату працівників Арцизької ОДПІ та наступне її вивільнення 22.10.2018 з займаної посади.

Наказом Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 22.10.2018 № 49-о позивача було звільнено з посади головного державного інспектора Татарбунарського відділення Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області у зв`язку із скороченням чисельності працівників, згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України, що остання оскаржила в судовому порядку (справа № 420/6081/18).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 по справі № 420/6081/18 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування наказу та поновлення на посаді.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 судом апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково:

скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року;

прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області № 49-о від 22.10.2018 про звільнення ОСОБА_1 з посади головного державного інспектора Татарбунарського відділення Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області у зв`язку із скороченням чисельності працівників;

поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора Татарбунарського відділення Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області з 22.10.2018;

стягнуто з Головного управління ДФС в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 79 446,88 грн;

в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою ООАС від 21.10.2019 задоволено заяву представника Бондаренко Т.А. про виправлення помилки у виконавчому листі по справі по справі №420/6081/18 та виправлено помилку у виконавчому листі № 420/6081/18, який виданий 22.08.2019 ООАС з примусового виконання постанови 5ААС від 01.08.2019 про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора Татарбунарського відділення Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області з 22.10.2018, а саме:

- в графі «(найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я по батькові (для фізичних осіб) боржника», - вірне «Головне управління ДФС в Одеській області»;

- в графі «місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб) боржника», - вірне «вул.Семінарська 5, м.Одеса, 65044»;

- в графі «ідентифікаційний код, банківські реквізити суб`єкта господарської діяльності боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер боржника (для фізичних осіб - платників податків)», - вірне «код ЄДРПОУ 39398646».

З огляду на матеріали справи, у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області перебуває виконавче провадження № 60387844 з примусового виконання виконавчого листа № 420/6081/18, виданого ООАС від 22.08.2019 про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора Татарбунарського відділення Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області з 22.10.2018.

Згідно листа Головного управління ДФС в Одеській області в рамках виконавчого провадження № 60387844 від 22.08.2019 (вх. ГУ ДФС в Одеській області № 6847/9/15-32 від 28.10.2019) останнє повідомило виконавця про наявність обставин, що роблять неможливим виконання постанови 5ААС від 01.08.2019 по справі № 420/6081/18 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора Татарбунарського відділення Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області з 22.10.2018.

Зокрема, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 296 «Про реформування територіальних органів ДФС», наказу ДФС від 10.05.2018 №292 «Про реорганізацію територіальних органів ДФС в Одеській області» та наказу ДФС від 12.07.2018 № 445 «Про затвердження переліків управлінь, які утворені на правах відокремлених підрозділів ГУ ДФС в областях, та державних податкових інспекцій» Арцизьку об`єднану державну податкову інспекцію ГУ ДФС в Одеській області реорганізовано, шляхом її приєднання як структурного підрозділу до Головного управління ДФС в Одеській області та утворено на правах відокремленого підрозділу ГУ ДФС в Одеській області Ізмаїльське управління та у його складі Татарбунарську державну податкову інспекцію.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (далі - постанова Пленуму Верховного Суду №9) зазначено, що працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося попереднє місце роботи.

Таким чином, поновлення ОСОБА_1 повинно відбутися в Татарбунарській державній податковій інспекції Ізмаїльського управління ГУ ДФС в Одеській області.

В той же час, штатним розписом, затвердженим 28.02.2019 в.о. голови ДФС України Власовим О., який є чинним також і на момент розгляду даної справи, в Татарбунарській державній податковій інспекції Ізмаїльського управління ГУ ДФС в Одеській області не передбачено посади головного державного інспектора, натомість передбачена посада старшого державного інспектора.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України «Про державну службу», рівнозначна посада – це посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.

Згідно з ст. 41 Закону України «Про державну службу» державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу:

1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення

2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.

Частиною 5 статті 22 передбачено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну посаду або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, здійснюється без обов`язкового проведення конкурсу.

Згідно відзиву ГУ ДФС в Одеській області, виконання судового рішення 5ААС ускладнено тим, що головний спеціаліст державного органу, юрисдикція якого поширюється на територію району, не може бути переведений на посаду головного спеціаліста державного органу, юрисдикція якого поширюється на територію області.

При цьому до реорганізації юрисдикція Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області поширювалась на територію одного району, а юрисдикція ГУ ДФС в Одеській області на територію всієї області.

16.01.2020 до ООАС надійшла заява головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення чи зміну способу виконання рішення по справі № 420/6081/18, в якій заявник просив суд встановити чи змінити спосіб і порядок виконання по виконавчому провадженню № 60387844 з примусового виконання виконавчого листа № 420/6081/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом від 22.08.2019 про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора Татарбунарського відділення Арцизької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області з 22.10.2018 шляхом поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора Татарбунарської державної податкової інспекції Ізмаїльського управління ГУ ДФС в Одеській області.

Ухвалою ООАС від 27.01.2020 вищезазначену заяву задоволено частково та встановлено спосіб виконання постанови 5ААС від 01.08.2019 по справі № 420/6081/18 шляхом поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого державного інспектора Татарбунарської державної податкової інспекції Ізмаїльського управління Головного управління ДФС в Одеській області з 22.10.2018.

Вирішуючи заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про стягнення з відповідача на її користь середньої заробітної плати за вимушений прогул протягом 91 днів (з 02.08.2019 по 09.12.2019) в сумі 37 266,32 грн у поєднанні із встановленими обставинами, суд виходить з наступного.

Пунктом 5 частини 3 статті 2 КАС України обов`язковість судового рішення визначена однією із засад (принципом) адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Згідно з ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Стаття 236 КЗпП України передбачає, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 34 постанови від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися.

Негайним виконанням судового рішення є його виконання не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу оголошення рішення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадянина.

Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП, згідно якої проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Таким чином, згідно зі статтею 236 КЗпП України проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що наявність вини відповідача у затримці виконання судового рішення не є обов`язковою для задоволення заявлених вимог.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

До вимушеного прогулу прирівнюється затримка виконання роботодавцем рішення про поновлення на роботі (стаття 236 КЗпП).

Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 243/2748/16-ц та від 27.06.2019 у справі №821/1678/16.

Таким чином, оскільки постанова 5ААС від 01.08.2019 по справі № 420/6081/18 в частині поновлення ОСОБА_1 не виконано, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України в межах заявлених позовних вимог, а саме за період з 02.08.2019 по 09.12.2019.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100), абз. 3 п. 2 якого встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 зазначеного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до довідки ГУ ДФС в Одеській області від 17.07.2019 № 234/Б/15-32-05-02-09 заробітна плата ОСОБА_1 за серпень-вересень 2018 року становила 17 200 грн, середньомісячна заробітна плата склала 8 600 грн, а середньоденна - 409,52 грн (17 200 грн : (20 + 22 робочих днів = 409,52).

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача за період 02.08.2019-09.12.2019 (91 день) склав 37 266,32 грн (409,52 грн х 91 день).

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; 43142370) про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за вимушений прогул протягом 91 днів (з 02.08.2019 по 09.12.2019) в сумі 37 266,32 грн (тридцять сім тисяч двісті шістдесят шість грн 32 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк