Ухвала суду № 88019299, 04.03.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

04 березня 2020 р. справа № 400/996/20 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є. В., ознайомився з

адміністративним позовом:1. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 2. ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 оф АДРЕСА_4 ,Миколаїв АДРЕСА_5 до відповідача:Краснопільської сільської ради Березанського району Миколаївської області, вул. Шкільна, 1,Краснопілля,Березанський район, Миколаївська область,57434 третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю " ДТЕК ТИЛИГУЛЬСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ", вул. Льва Толстого, 57,Київ 32,01032 про:визнання протиправним та скасування рішення від 17.07.2019 р. № 37, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі-позивачі) звернулись з адміністративним позовом до Краснопільської сільської ради Березанської району Миколаївської області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Тилигульська вітроелектростанція" (далі - третя особа), в якому просить суд скасувати рішення відповідача від 17.07.2019 р. №37 "Про надання дозволу ТОВ "ДТЕК Тилигульська ВЕС" на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років для розміщення та експлуатації енергогенеруючої вітроелектростанції на території Краснопільської сільської ради Березанського району Миколаївської області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Разом із тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб`єктний склад такого спору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі №184/2470/13.

У позовній заяві позивачі оскаржують рішення відповідача щодо надання дозволу третій особі на розроблення документації для відведення земельної ділянки в оренду, при цьому дана земельна ділянка перебуває у власності позивачів.

Таким чином, предметом даної справи є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, а тому може бути розглянутою за правилами КАС.

Так, у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суд України від 25.05.2016 по справі № 21-1204а16, постанові Верховного Суду від 11.02.2019 р. по справі № 820/8648/14.

Також, Конституційний Суд України в п. 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв`язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

Отже, суд приходить до висновку про те, що спірні правовідносини виникли не у публічно-правовій сфері і позивачі діють на захист своїх цивільних прав, а тому такий спір носить приватно-правовий характер.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Як визначено частиною 6 тієї ж статті, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Суд роз`яснює заявнику, що заявлені в цьому позові вимоги належить розглядати за правилами цивільного судочинства і з урахуванням територіальної підсудності такий позов необхідно подавати до Березанського районного суду Миколаївської області.

Відповідно до ст. 7 ч. 1 п. 3 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Суд роз`яснює позивачу його право подати клопотання про повернення судового збору.

Керуючись ст. ст. 170, 241, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі надіслати особі, яка подала позовну заяву разом із усіма доданими до неї матеріалами.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

4. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Суддя Є. В. Марич