Ухвала суду № 88019289, 02.03.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/419/20

УХВАЛА

з питань залишення позову без розгляду

02 березня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Тронка О.В.,

за участю:

представника позивача Трофімова Р.В.,

представника відповідача Поповича С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України Західного регіонального управління про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України Західного регіонального управління (місцезнаходження: м.Великі Мости, Сокальський район, Львівська область, 80074; код ЄДРПОУ: 14321498), в якій просить:

-стягнути з Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління Державної Прикордонної Служби України на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплату індексації грошового забезпечення) за період із 01.08.2018 по день фактичної виплати заборгованості індексації грошового забезпечення 15.10.2019 терміном 440 днів із розрахунку 300 грн. 41 коп. в день у сумі 132180 грн. 40 коп. із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15.01.2004 №44.

Ухвалою судді від 20.01.2020 року відкрито спрощене провадження у справі.

27.02.2020 року відповідачем подано клопотання про залишення позову без розгляду. На обґрунтування клопотання зазначає, що позивачем пропущено строк на звернення до суду, оскільки наказом начальника Кінологічного навчального центру від 18.07.2018 за №139-ос ОСОБА_1 звільнено з військової служби, наказом від 01.08.2018 за №152-ос ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, а фактичний розрахунок з ним відбувся 15.10.2019. Разом з тим, з даним позовом до суду позивач звернувся 14.01.2020, тобто з пропуском місячного строку на звернення до суду, а тому просить позов залишити без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача просив суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Представник відповідача підтримав клопотання, просив позовну заяву позивача залишити без розгляду.

При постановленні ухвали суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 5 КАС України регламентовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Відповідно до частини 1 статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого законусуд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Верховний Суд України у постанові від 17.02.2015 (справа № 21-8а15), з-поміж іншого, зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Так, спеціальним законодавством, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак такі питання регулює Кодекс законів про працю України.

Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Разом з цим, згідно з частиною 1 статті 233 КЗпП працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

З огляду на наведене, Конституційний Суд України дійшов висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Як встановлено судом, остаточний розрахунок індексації грошового забезпечення з позивачем відбувся 15.10.2019 року, а 15.01.2020 він звернувся до суду з даним позовом.

Відтак, позивачем не пропущено тримісячний строк на звернення до суду.

За таких обставин, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України передбачає, що інші закони можуть встановлювати строки звернення до суду, застосуванню в цій справі підлягають саме положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України.

Враховуючи вищевикладене, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 240, 248, 256 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується, заперечення щодо строку звернення до суду може бути викладено в апеляційній скарзі на рішення у даній справі.

Повний текст ухвали виготовлено 05.03.2020 року.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна