Рішення № 88019130, 04.03.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2020 року справа № 340/188/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , національний паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ УМВС України в Кіровоградській області 04.11.1998 року; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 )

до відповідача:

Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802; адреса: вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009)

про визнання протиправними дій, визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі – відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області щодо відмови призначення ОСОБА_1 пенсії за віком;

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у зарахуванні в страховий стаж ОСОБА_1 для обчислення пенсій період роботи в кооперативі «Оригінал» згідно даних трудової книжки з 07.06.1989 р. по 30.01.1998 р. та зайняття підприємницькою діяльністю в період з 01.03.2004 р. по 22.03.2009 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області включити в страховий стаж ОСОБА_1 для обчислення пенсії період роботи в кооперативі «Оригінал» згідно даних трудової книжки з 07.06.1989 р. по 30.12.1998 р. та зайняття підприємницькою діяльністю в період з 01.03.2004 р. по 22.03.2009 р..

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, однак на таку заяву головним управлінням Пенсійного фонду у Кіровоградській області було прийнято рішення від 26.12.2019 року №110130003384, яким було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Не погоджуючись із таким рішенням, вказуючи, що має відповідний страховий стаж, позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 04.02.2019 року по справі відкрито спрощене провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні (а.с.45).

Представником відповідача на виконання процесуальних приписів Кодексу адміністративного судочинства України подано відзив на позовну заяву, в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити вказавши на правомірності дій посадових осіб управління пенсійного фонду при прийнятті спірного рішення (а.с.54-55).

Відповідно до ст. ст. 262, 263 КАС України, дану справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

ОСОБА_1 31.12.2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком, додавши до неї копії ідентифікаційного коду, паспорту, трудової книжки, довідку з ДПІ про облік як суб`єкта підприємницької діяльності, довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 року по день звернення (а.с.11).

На таку заяву, Головне управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області Кріпаку С.М., листом від 26.12.2019 року надало позивачу відповідь, за змістом якого посилаючись на статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Кодексу законів про працю, Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року №118, вказано, що за результатами правової оцінки змісту та належного оформлення наданих документів, встановлено, що записи про періоди роботи з 07.06.1989 року по 31.12.1989 року внесені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 20.06.1974 року №162; запис про період роботи в трудовій книжці з 04.01.1999 року по 01.01.2004 року завірено печаткою підприємства, яка не містить ідентифікаційного коду. При цьому, документи, що підтверджують сплату страхових внесків надано не було, в системі персоніфікованого обліку за даний період відомості відсутні. Тому, страховий стаж становить 20 років 3 місяці 5 днів, з урахуванням ведення підприємницької діяльності, врахованої для визначення права незалежно від сплаченого розміру страхових внесків (єдиного внеску) – 21 рік 3 місяці 29 днів, є недостатнім для призначення пенсії за віком, тому право на пенсію буде набутим після досягнення віку 63 роки (а.с.13-14).

В свою чергу, у своєму відзиві, Головне управління Пенсійного фонду у Кіровоградській області повідомило суду, що рішенням від 26.12.2019 року за №110130003384 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до норм статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058 (а.с.54-55).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи його незаконним, вказуючи, що має право на зарахування до страхового стажу для пенсії пільговий стаж здобутий в кооперативі «Оригінал» та зайняття підприємницькою діяльністю, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, за захистом порушеного на його думку, права.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Предметом спору даної справи є встановлення правомірності дій Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області щодо відмови призначення ОСОБА_1 пенсії за віком рішенням від 26.12.2019 року за №110130003384 відповідно до норм статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та встановлення наявності підстав для зарахування ОСОБА_1 страхового стажу для обчислення пенсії період роботи в кооперативі «Оригінал» та періоду зайняття підприємницькою діяльністю.

В обґрунтування адміністративного позову, позивачем надано копії заяв та трудових книжок громадян, які працювали у кооперативі «Оригінал», на підтвердження факту перебування його на посаді голови вказаного кооперативу (а.с.19-28).

З таких заяву вбачається, що вони скеровані голові кооперативу «Оригінал» ОСОБА_2 ..

Разом з тим, судом встановлено, що 01.03.2004 року ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради суб`єктом підприємницької діяльності як фізична особа-підприємець, що підтверджується відповідним свідоцтвом, випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. З вказаного свідоцтва вбачається, що таке свідоцтво було замінено 23.03.2009 року (а.с.30-32).

Судом встановлено, що відповідно до листа виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького 13.01.2020 року №К-265 на заяву ОСОБА_1 від 09.01.2020 р. №К-265 повідомлено, що документи кооперативу «Оригінал» на зберігання до архівного відділу міської ради Кропивницького не надходили (а.с.29).

Також, листом Головного управління статистики у Кіровоградській області від 24.12.2019 року №03.5-27/4064-19 повідомлено позивачу на його запит, що кооператив «Оригінал» в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій по Кіровоградській області станом на 24 грудня 2019 року не значиться, даних щодо припинення кооператива «Оригінал» не знайдено.

Відповідно до інформаційного повідомлення Державного архіву Кіровоградської області Кіровоградської обласної державної адміністрації від 13.01.2020 року №К-53/01-57, документи з кадрових питань (особового складу) кооперативу «Оригінал» за 1989-1998 роки на зберігання до архіву не надходили. Місцезнаходження зазначених документів архіву невідоме (а.с.34).

В матеріалах справи міститься, лист Кропивницького управління Головного управління ДПС у Кіровоградській області адресований ОСОБА_1 , в якому вказано, що відповідно до типового Переліку документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 14.04.2012 року №578/5 із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України від 07.03.2013 року №400/5 документи облікової справи за період з 2004 року по 2009 рік по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 відібрані до знищення як такі, що не мають науково-історичної цінності та втратили практичне значення, і термін зберігання в податкових органах минув. Акт про вилучення для знищення документів, невнесених до Національного архівного фонду, затверджено Протоколом засідання експертно-перевірочної комісії Державного архіву Кіровоградської області від 27.09.2012 року №11 (а.с.38-39).

В матеріалах справи міститься індивідуальні відомості позивача з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, з яких вбачається періоди зарахування стажу для нарахування пенсії з 2009 по 2019 звітні роки (а.с.60-62).

При цьому, суд зауважує, що позивачем не було долучено до адміністративного позову копії його трудової книжки, так само не надано доказів сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від ведення підприємницької діяльності у період з 01.03.2004 р. по 22.03.2009 р. та під час перебування на посаді голови кооперативу «Оригінал»..

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них та їхніх сімей.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 77 КАС України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Оскільки відповідач по справі в силу норм статті 5 КАС України є суб`єктом владних повноважень, то застосуванню при розв`язанні спору підлягають норми частини 2 статті 77 КАС України, де зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивач просить суд, зарахувати до страхового стажу для пенсії його трудовий (страховий) стаж за період роботи на в кооперативі «Оригінал» згідно даних трудової книжки з 07.06.1989 р. по 30.01.1998 р. та зайняття підприємницькою діяльністю в період з 01.03.2004 р. по 22.03.2009 р..

Відповідач не погоджується із наявністю у позивача такого стажу, та наполягає на правомірності свого рішення від 26.12.2019 року №110130003384.

Згідно з частиною 1 статі 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з пунктами 1, 3 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому, підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Як передбачено пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначені умови призначення пенсії за віком.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій вирішується Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 листопада 2005 року за №1566/11846 (далі Порядок №22-1).

Відповідно до п. 4.1, 4.2, 4.7 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до п. 7 Порядку №22-1 до заяви про призначення (перерахунок) пенсії за віком додаються, зокрема, документи про стаж та довідка про заробітну плату особи (додаток 1) за період страхового стажу до 01.07.2000 року, а починаючи з 01.07.2000 року індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку.

Пунктом 17 цього Порядку передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

В той же час п. 43 Порядку гарантує, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що відповідні територіальні управління пенсійного фонду України здійснюють, зокрема, (призначення) перерахунок пенсії саме на підставі тих документів, які надані заявником до органу, що здійснює такий перерахунок (призначення) та вимагають всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, водночас, суд зауважує, що територіальні органи пенсійного фонду мають право, а не зобов`язані, в окремих випадках вимагати від підприємств подання додаткових документів.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, як вже було вказано вище пункт 3 Порядку 637, містить вказівку, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Разом з тим, за змістом підпункту «в» пункту 7 Порядку № 22-1 заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку № 22-1).

Також, Порядком №22-1 передбачено форму довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, яка повинна містити: розшифровку сум помісячно, штамп підприємства, що видало довідку, найменування грошової одиниці сум, така довідка завіряється печаткою та підписується головним бухгалтером та керівником підприємства з розшифруванням прізвищ. Довідка надається на підставі особистих рахунків особи з зазначенням років, за які вона видана (Додаток №1).

Зважаючи на вказані положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що в разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці, особа має право подати до органів пенсійного фонду довідку, що містить інформацію на підтвердження загального страхового стажу.

Поряд з тим, вказані вище норми матеріального права вказують, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено, вказані норми чинного законодавства є виключними та розширеному тлумаченню не підлягають.

В матеріалах справи відсутні копія трудової книжки позивача.

Жодних інших документів визначених вищевказаним Законом та пунктами 1, 3 Порядку №637, що підтверджують наявний трудовий стаж для призначення пенсії, суду також не надано.

В матеріалах також відсутні відомості щодо здійснення відрахувань зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період роботи позивача в кооперативі «Оригінал» згідно даних трудової книжки з 07.06.1989 р. по 30.01.1998 р. та зайняття підприємницькою діяльністю в період з 01.03.2004 р. по 22.03.2009 р.

Разом з тим, суд зауважує, що статтею 41 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV, визначено, що до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 78 Закону СРСР «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески.

Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до підпункту "д" пункту 15 «Інструкції про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування», затвердженої постановою Президії ВЦРПС від 29.02.1960 року, в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися районний коефіцієнт та надбавка.

Статтею 6 «Угоди про гарантії прав громадян - держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» від 13.03.1992 року визначено, що для встановлення права на пенсію, громадянам держав - учасниць Угоди, враховується трудовий стаж набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди. Обчислення пенсії проводиться з заробітку за період роботи, який зараховується в трудовий стаж.

Відповідно до Конституції України та чинного законодавства України, міжнародна угода, ратифікована Верховною Радою України має перевагу над чинним законодавством України, в тому числі і в галузі пенсійного забезпечення.

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року №1906-ІУ, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до статті 11 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 01 грудня 1991 року, приймаються на території держав-учасниць Співдружності без легалізації.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування.

Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункту 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З огляду на вказане, суд зауважує, що чинними приписами вищевказаного законодавства передбачено обов`язок управління пенсійного фонду здійснити відповідне призначення пенсійного забезпечення у разі звернення пенсіонера з відповідною заявою, за наявності всіх передбачених чинним законодавством передумов необхідних для такого призначення.

Відтак, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зауважує, що у позивача відсутнє право на зарахування до трудового стажу період роботи в кооперативі «Оригінал» згідно даних трудової книжки з 07.06.1989 р. по 30.01.1998 р. та зайняття підприємницькою діяльністю в період з 01.03.2004 р. по 22.03.2009 р.

За сукупністю наведених обставин, з огляду на вказане, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відтак, з огляду на відмову в задоволенні адміністративного позову судові витрати, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260-263, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , національний паспорт серії НОМЕР_1 виданий Ленінським РВ УМВС України в Кіровоградській області 04.11.1998 року; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802; адреса: вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009) про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області щодо відмови призначення ОСОБА_1 пенсії за віком; визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області у зарахуванні в страховий стаж ОСОБА_1 для обчислення пенсій період роботи в кооперативі «Оригінал» згідно даних трудової книжки з 07.06.1989 р. по 30.01.1998 р. та зайняття підприємницькою діяльністю в період з 01.03.2004 р. по 22.03.2009 р.; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області включити в страховий стаж ОСОБА_1 для обчислення пенсії період роботи в кооперативі «Оригінал» згідно даних трудової книжки з 07.06.1989 р. по 30.12.1998 р. та зайняття підприємницькою діяльністю в період з 01.03.2004 р. по 22.03.2009 р. – відмовити повністю.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. ст. 255, 295 КАС України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня отримання його копії.

Згідно до пп.15.5 п. 1 Розділу VII “Перехідні положення” КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько