Ухвала суду № 88018887, 05.03.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"05" березня 2020 р. справа № 300/2240/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап`юк С.В.,

за участю секретаря Мули Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання представника третьої особи – адвоката Шургот О.В. про розподіл судових витрат в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування в частині рішення від 14.12.2018 за № 381-22, -

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2020 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом за результатами розгляду справи №300/2240/19 в задоволені позову ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування в частині рішення від 14.12.2018 за № 381-22 відмовлено.

21.02.2020 представник третьої особи адвокат Шургот О.В. подала клопотання про вирішення питання щодо розподілу судових витрат у справі та долучення доказів на підтвердження понесення третьою особою витрат на правничу допомогу.

Заявлене клопотання мотивовано тим, що відповідно до частини 11 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. Оскільки, третя особа заперечувала позовні вимоги ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, в задоволенні яких судом відмовлено, то підлягають розподілу судові витрати понесені третьою особою.

До поданого клопотання долучено копію договору про надання правничої допомоги №1/20 від 30.01.2020 укладеного між ОСОБА_3 Максимом ОСОБА_4 та адвокатським об`єднанням «Західноукраїнська правнича компанія», акт приймання виконаних робіт від 19.02.2020 на суму 15 000 гривень, квитанція №60 про оплату ОСОБА_2 АО «Західноукраїнська правнича компанія» за юридичні послуги 15 000 гривень 31.01.2020.

Відповідно до статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення питання про судові витрати суд призначив судове засідання на 05.03.2020, в яке учасники справи, будучи належним чином та завчасно повідомлені, не з`явилися, а представник третьої особи – адвокат Шургот О.В. направила клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У зв`язку з неявкою 05.03.2020 у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.

Дослідивши клопотання та долучені до нього докази, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні заяви про розподіл витрат третьої особи на правничу допомогу слід відмовити з огляду на наступне.

За приписами частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною 3 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частина 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином нормами частини 3 статті 143 та частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначений процесуальний порядок вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Умовами застосування такого порядку є подання до закінчення судових дебатів у справі заяви про неможливість надати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, а також поважність причин, з яких учасник справи не може до закінчення судових дебатів у справі подати такі докази.

Наслідок недодержання вказаних умов встановлює абзац третій частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, який передбачає залишення без розгляду заяви про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд зазначає, що представник третьої особи – адвокат Шургот О.В. до закінчення судових дебатів у справі 19.02.2020 заяви про неможливість надати докази, що підтверджують розмір понесених третьою особою судових витрат не подала.

З такою заявою до суду також не зверталися інший представник третьої особи адвокат Борзих А.В. та третя особа – ОСОБА_2 .

Поважність причин, з яких третя особа або її представники не могли до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, а саме договору №1/20 від 30.01.2020 та квитанції про сплату 15 000 гривень від 31.01.2020 необґрунтована і для суду неочевидна.

Враховуючи вказані вимоги, суд констатує недотримання представником третьої особи умов звернення із заявою про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог та відсутність правових підстав для відшкодування третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для винесення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі.

Як наслідок, клопотання представника третьої особи про вирішення питання щодо розподілу судових витрат слід залишити без розгляду, відмовити у прийнятті додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у справі.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 241, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника третьої особи – адвоката Шургот О.В. від 21.02.2020 про розподіл судових витрат в адміністративній справі №300/2240/19 залишити без розгляду.

Відмовити в прийнятті додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування в частині рішення від 14.12.2018 за № 381-22.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання суддею, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Остап`юк С.В.