Рішення № 88018761, 02.03.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2020 року № 320/6265/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс»

до Київської митниці Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби, у якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125250/2019/610076/1 від 24.05.2019 р.

-визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125250/2019/00152 від 24 травня 2019 р.

-визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125250/2019/610077/1 від 24.05.2019 р.

-визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00153 від 24.05.2019 р.

-визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 125250/2019/610083/1 від 30.05.2019 р.

-визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125250/2019/00164 від 30.05.2019 р.

-визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125250/2019/610082/1 від 30.05.2019 р.

-визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA 125250/2019/00163 від 30.05.2019 р.

-визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA 125250/2019/610081/1 від 30.05.2019 р.

-визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00162 від 30.05.2019 р.

-визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125250/2019/610087/1 від 03.06.2019 р.

-визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA 125250/2019/00169 від 03.06.2019 р.

-визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 11А125250/2019/610086/1 від 03.06.2019 р.

-визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125250/2019/00168 від 03.06.2019 р.

-визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125250/2019/610088/1 від 03.06.2019 р.

-визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00170 від 03.06.2019 р.

-визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № ІЛА125250/2019/610111/1 від 19.06.2019 р.

-визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125250/2019/00200 від 19.06.2019 р.

-визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125250/2019/610110/1 від 19.06.2019 р.

-визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00199 від 19.06.2019 р.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товарів, які ввозились на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту). Цей показник заявлено у митних деклараціях. На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу документи, що відповідають переліку, визначеному у частині 2 статті 53 Митного кодексу України. Вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. На думку позивача, митний орган безпідставно не погодився із заявленою митною вартістю товарів та незаконно прийняв рішення про наявність підстав для коригування митної вартості із застосування резервного методу.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначив, що під час митного оформлення задекларованого товару позивач надав не всі документи, що її підтверджують і необхідні для визначення митної вартості, у наданих декларантом документах було виявлено розбіжності, вони не містили повну інформацію про митну вартість та її складові частини, а отже, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару. Відповідач вважає, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, у межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, у зв`язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 15.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання на 09.12.2019.

09.12.2019 на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

09.12.2019 у судове засідання прибув представник позивача, відповідач належним чином повідомлений про дату, час, місце розгляду справи у судове засідання не зявився, явку свого представника не забезпечив.

У судовому засіданні відкладено розгляд справи на 28.12.2019.

28.12.2019 у судове засідання прибув представник позивача, відповідач належним чином повідомлений про дату, час, місце розгляду справи у судове засідання не зявився, явку свого представника не забезпечив.

У судовому засіданні оголошено перерву у звязку із витребуванням додаткових доказів по справі до 13.01.2020.

13.01.2020 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (вх.№864/20).

13.01.2020 належним чином повідомлені про дату, час, місце розгляду справи строни у судове засідання не зявилися, явку своїх представників не забезпечили.

Частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, а також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» є юридичною особою (ідентифікаційний код 30479810), що зареєстрована 30.03.2000 (запис про державну реєстрацію в ЄДР від 19.04.2011 № 13561200000001386) за адресою: 08623, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична 49Б, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.163-164).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопромкомплекс» (Виконавець) та компанією-нерезидентом POLAR SEAFOOD Denmark A/S (Замовник) укладено контракт № Р24/10-17 від 24.10.2017, за умовами якого, Замовник надає товар у вигляді сировини, а Виконавець здійснює виготовлення готової продукції (переробку сировини), яку в подальшому експортує Замовнику (а.с.21-23).

Пунктом 1.5. Контракту встановлено, що право власності на відходи, які утворилися в результаті виробництва, передається Виконавцю на безоплатній основі, валюта митного очищення відходів від виробництва - Долар США. Відходи передаються безоплатно, так як вони не являють собою жодної цінності та являються побічним продуктом, не призначеним для споживання людини. Для можливості реалізації побічних продуктів спеціалізованим організаціям та тваринним фермам в обов`язковому порядку необхідно розмитнити відходи в режимі імпорту.

24.05.2019 року позивач подав до митного органу електронну митну декларацію №UA125250/2018/809399 (далі також - ЕМД). Зазначена митна декларація була подана з метою розмитнення 7 935,64 кілограм відходів тріски (кістки, хребти, шкіра, плавники), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини (а.с.28).

На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу наступні документи: проформа інвойс №69 від 02.05.2019, автотранспортна накладна № 494433 від 18.10.2018 р., рішення про визначення коду Товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ- ІІА125000-0084-2018 від 24.09.2018 р., загальний документ на ввезення № П3035/В125.8/6/41 від 22.10.2018 р., розрахунок від 20.05.2019 р., технологічна карта б/н від 20.05.2019 р.

24.05.2019 року відповідачем направлено на адресу декларанта засобами електронної пошти повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення, згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також, додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.

24.05.2019 року митним органом було видано Картку відмови № ІІА125250/2019/00152 в прийнятті спірної мйтної декларації та прийнято рішення про коригування митної вартості №UА125250/2019/610076/1 від 24.05.2019 р. В результаті чого митним органом самостійно визначено митну вартість за резервним методом наступним чином: «відходи риби Тріска свіжоморожена (Frozen Сod/Gadus Morhua), що являє собою заморожені частини хребтів риби з реберними кістками, із незначними залишками м`яса, із шкіркою з лускою та плавцями (bones, backbones, skin, fins), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини. Виробник: ТОВ «Укркарчопромкомплекс», Україна» у розмірі 0,3654 доларів США за 1 кілограм, що всього складає 2899,68 доларів США (т.1 а.с.29-30).

24.05.2019 року позивач подав до митного органу електронну митну декларацію №UA125250.2019.805800. Зазначена митна декларація була подана з метою розмитнення 7 935,64 кілограм відходів тріски (кістки, хребти, шкіра, плавники), що утворилися в результаті виготовлення порцій філе та іншої рибної продукції з давальницької сировини (а.с.28).

При розмитненні партії відходів: вагою 6 021,65 кг. за митною декларацією було визначено митну вартість у розмірі 301,08 доларів США (рахунок-проформа № 68 від 02.05.2019 р.), вагою 5367,14 кг.

На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу наступні документи: проформа інвойс №68 від 02.05.2019, автотранспортна накладна № 494424 від 05.10.2018 р., рішення про визначення коду Товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ- UА125000-0084-2018 від 24.09.2018р., загальний документ на ввезення № П3035/В125.8/6/23 від 08.10.2018 р., розрахунок від 20.05.2019 р., технологічна карта б/н від 20.05.2019 р.(т.1 а.с.42).

24.05.2019 року відповідачем направлено на адресу декларанта засобами електронної пошти повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення, згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також, додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.

Митний орган відмовив позивачу в прийнятті зазначених митних декларацій, прийняв рішення про коригування митної вартості та самостійно визначив митну вартість за резервним методом по 0,3654 долари США за 1 кг відходів тріски прийнявши відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення №UА125250/2019/ та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UА 125250/2019/610077/1 від 24.05.2019 р., яким скореговано митну вартість до 2200,31 долари США, різниця між Заявленою Позивачем і скорегованою Відповідачем вартістю склала 1899,23 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 50 025 грн. 72 коп. (т.1, а.с.42-43,44).

30.05.2019 року позивач подав до митного органу електронну митну декларацію №UA125250.2019.806079. За митною декларацією було визначено митну вартість у розмірі 268,36 доларів США (рахунок-проформа № 79 від 22.05.2019 р.), вагою 6613,55 кг.

На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу наступні документи: проформа інвойс №79 від 22.05.2019, автотранспортна накладна № 494488 від 13.12.2018 р., рішення про визначення коду Товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ- UА125000-0084-2018 від 24.09.2018р., розрахунок від 27.05.2019 р., технологічна карта б/н від 27.05.2019 р.(т.1 а.с.56).

30.05.2019 року відповідачем направлено на адресу декларанта засобами електронної пошти повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення, згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також, додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.

Митний орган відмовив позивачу в прийнятті зазначених митних декларацій, прийняв рішення про коригування митної вартості та самостійно визначив митну вартість за резервним методом по 0,3654 долари США за 1 кг відходів тріски прийнявши відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення №UАІ25250/2019/00164 та прийняd hішення про коригування митної вартості товарів №UA25250/2019/610083/1 від 30.05.2019 р. (т.1, а.с.56-56a,57).

30.05.2019 року позивач подав до митного органу електронну митну декларацію №UA125250.2019.806075. За митною декларацією було визначено було визначено митну вартість у розмірі 330,68 доларів США (рахунок-проформа № 72 від 22.05.2019 р.), вагою 7524,22 кг.

На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу наступні документи: проформа інвойс №72 від 22.05.2019, автотранспортна накладна № 494446 від 01.11.2018 р., рішення про визначення коду Товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ- UА125000-0084-2018 від 24.09.2018р., розрахунок від 27.05.2019 р., технологічна карта б/н від 27.05.2019 р.(т.1 а.с.66).

30.05.2019 року відповідачем направлено на адресу декларанта засобами електронної пошти повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення, згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також, додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.

Митний орган відмовив позивачу в прийнятті митної декларації, прийняв рішення про коригування митної вартості яким скореговано митну вартість до 2416,59 долари США, різниця між заявленою позивачем і скорегованою відповідачем вартістю склала 2085,91 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 55 652 грн. 08 коп та прийнято відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення №UА125250/2019/00163 та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № 114-125250/2019/610082/1 від 30.05.2019 р. (т.1, а.с.77-78, 79).

30.05.2019 року позивач подав до митного органу електронну митну декларацію №UA125250.2019.806171. За митною декларацією було визначено було визначено митну було визначено митну вартість у розмірі 376,21 доларів США (рахунок-проформа №74 від 22.05.2019 р.), 7003,72 кг.

На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу наступні документи: проформа інвойс №74 від 22.05.2019, автотранспортна накладна № 494453 від 09.11.2018 р., рішення про визначення коду Товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ- UА125000-0084-2018 від 24.09.2018р., розрахунок від 27.05.2019 р., технологічна карта б/н від 27.05.2019 р.(т.1, а.с.88).

30.05.2019 року відповідачем направлено на адресу декларанта засобами електронної пошти повідомлення про необхідність надання додаткових документів.

На вказаний запит позивач направив пояснення, що товар, який було подано для митного оформлення, згідно спірної митної декларації, є залишками (відходами), що утворились в результаті здійснення операцій з переробки іноземних товарів, які було ввезено в Україну в митному режимі переробки на митній території. Відходи переробки передаються позивачу на безоплатній основі та вартість визначається тільки для цілей митного оформлення згідно до умов Митного кодексу України. Також, додатково було надано копії митних декларацій країни відправлення для товару, в результаті переробки якого утворилися спірні відходи.

Митний орган відмовив в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення №UА125250/2019/00162 та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UА125250/2019/61008/1, яким скореговано митну вартість на 2749,35 долари США, різниця між заявленою позивачем і скорегованою відповідачем вартістю склала 2373,14 долазів США, що у гривневому еквіваленті складає 63 315 грн. 38 коп. (т.1, а.с.88-90).

30.05.2019 року позивач подав до митного органу електронну митну декларацію №UA125250.2019.806169. За Митною декларацією було визначено митну вартість у розмірі 350,19 доларів США (Рахунок- проформа № 74 від 22.05.2019 р.), 7941,67 кг.

Митний орган відмовив позивачу в прийнятті митної декларації, прийняв рішення про коригування митної вартості яким відмовив в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення №UА125250/2019/00169 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UА125250/2019/610087/1 від 03.06.2019 р., яким скореговано митну вартість до 2559,16 дол. США, різниця між заявленою позивачем і скорегованою відповідачем вартістю склала 2208,97 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 59 310 грн. 84 коп. (т.1, а.с.99-101).

30.05.2019 року позивач подав до митного органу електронну митну декларацію № UA125250.2019.806175. За митною декларацією було визначено митну вартість у розмірі 342,65 доларів США (рахунок-проформа №75 від 22.05.2019 р.), 7730,88кг.

Митний орган відмовив позивачу в прийнятті зазначених митної декларації, прийняв рішення про відмова в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення №UА 125250/2019/00170 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UА125250/2019/610088/1 від 03.06.2019 р., яким скореговано митну вартість до 2504,05 дол. США. різниця між заявленою позивачем і скорегованою відповідачем вартістю склала 2161,40 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 58 033 грн. 59 коп. (т.1, а.с.110-112).

30.05.2019 року позивач подав до митного органу електронну митну декларацію № UA125250.2019.806748. за митною декларацією було визначено митну вартість у розмірі 386,54 доларів США (Рахунок- проформа № 77 від 11.06.2019 р.), 7748,82 кг.

Митний орган відмовив позивачу в прийнятті митної декларації, прийняв рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарі, транспортних і засобів комерційного призначення № UА 125250/2019/00200 та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UА 125250/2019/610111/1 від 19.06.2019 р., яким скореговано митну вартість до 2824,86 долари США, різниця між заявленою позивачем і скорегованою відповідачем вартістю склала 2438,32 дол. США, що у гривневому еквіваленті складає 64347 грн. 26 коп. (т.1, а.с.121-123).

30.05.2019 року позивач подав до митного органу електронну митну декларацію № UA125250.2019.806746. За митною декларацією було визначено митну вартість у розмірі 387,44 доларів США (Рахунок-проформа № 76 від 11.06.2019 р.).

Митний орган відмовив позивачу в прийнятті митної декларації, прийняв рішення про відмову в прийнятті митної декларації пропуску товарі, транспортних засобів комерційного призначення № UА 25250/2019/00199 митному оформленні випуску та прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів № UА 125250/2019/610110/1 від 19.06.2019 р., яким скореговано митну вартість до 2831,42 долари США, різниця між заявленою позивачем і скорегованою відповідачем вартістю склала 2443,98 доларів США, що у гривневому еквіваленті складає 64 496 грн. 63 коп. (т.1, а.с.133-135).

Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, є митні декларації від 19.04.2018 № UA125250/2018/804319, рішення про визначення митної вартості №UA125250/2018/610006/2 від 19.04.2018 та МД від 10.10.2018 №UA125250/2018/810674, рішення про визначення митної вартості № UA125250/2018/610033/1 від 10.10.2018.

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Суд, у відповідності до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.

Частиною 2 статті 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із статтею 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (стаття 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною другої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Згідно частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Тобто, однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

VI. Оцінка суду

Статтями 49, 50 Митного кодексу України встановлюється, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з цим, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною другої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини п`ятою статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що законодавствомвизначено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Наведена норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частини третя статті 53 Митного кодексу України).

Крім цього, відповідно до частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз вищевикладених норм законодавства дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Водночас, суд звертає увагу на те, що повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи митний орган має обґрунтовувати свої вимоги щодо їх надання, узгоджуючи таке надання документів з правовою суттю правовідносин, які склалися між позивачем та його контрагентом.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 31 березня 2015 року №21-53а15 та №21-127а15Верховного Суду України.

Право витребовувати додаткові документи не означає безапеляційного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються.

З наведених норм вбачається наявність у митного органу обов`язку зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Крім того, для витребування доказів на спростування наявності впливу взаємозв`язку покупця та продавця на митну вартість задекларованого товару митниця зобов`язана обґрунтувати обставини, які свідчать про ймовірність існування такого взаємозв`язку.

Тобто, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують число визначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналіз викладених статей свідчить про обов`язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15.

Судом встановлено, що задекларована митна вартість товарів підтверджується рахунками-проформи (інвойсами) №69, №68, №79, №72, №71, №74, №73, №75, №77, №76, а також документами (автотранспортні накладні, рішення про визначення коду Товару згідно з УКТ ЗЕД № КТ- ІІА125000-0084-2018 від 24.09.2018р.,загальним документом на ввезення № П3035/В125.8/6/41 від 22.10.2018 р., розрахунками від 20.05.2019 р., технологічними картками б/н від 20.05.2019 р., що подавалися позивачем до митного органу для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

Дослідивши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

З матеріалів справи вбачається, що фактично висновок про відсутність у документах, приєднаних до ЕМД, всіх відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, відповідач пов`язує з джерелом інформації, яким він користувався при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, а саме: рішення про визначення митної вартості №UA125250/2018/610006/2 від 19.04.2018, №UA125250/2018/610033/1 від 10.10.2018, № UA125250/2019/610039/1 від 27.03.2019, №UA125250/2019/610040/1 від 27.03.2019, №UA125250/2019/610065/1 від 06.05.2019.

У той же час, із позовної заяви та заперечення на відзив, суд встановив, що рішення про визначення митної вартості, які відповідач використав, як джерело інформації, не можуть бути належними доказами ціни у розмірі 0,3654 Дол./кг, так як рішення про визначення митної вартості № UA125250/2018/610006/2 від 19.04.2018,

№ UA125250/2019/610039/1 від 27.03.2019, №UA125250/2019/610040/1 від 27.03.2019, №UA125250/2019/610065/1 від 06.05.2019 скасовано рішеннями Київського окружного адміністративного суду у справі № 810/2211/18, справі № 320/4557/19, справі № 320/4556/19 та у справі № 320/4691/19 відповідно.

Посилання відповідача на джерело інформації щодо визначення митної вартості не є достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару дійсно було імпортовано до України.

Також, суд наголошує, що відповідно до положень митного законодавства, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладено у постанові від 19.06.2018 у справі № 826/6346/13 (№К/9901/36092/18).

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої декларантом митної вартості товару судом не встановлено.

Натомість, доказами, що містяться в матеріалах справи, підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях.

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що документами, поданими до митного оформлення товарів, підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару відходів риби тріски свіжомороженої базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню.

Будь-яких належних доказів, що свідчили б про відсутність у документах, які підтверджують митну вартість товарів, перелік яких наведено у частині другої статті 53 Митного кодексу України, відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, митний орган не надав.

Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Тобто, не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі №21-91а12 та від 11.09.2012 у справі №21-262а12.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Щодо вимог позивача про скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Тобто, однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

Оскільки, на час прийняття оскаржуваних карток відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 Митного кодексу України відповідні рішення суб`єкта владних повноважень також є протиправними та необгрунтованими, а отже підлягають скасуванню.

VII. Висновок суду

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, про задоволення адміністративного позову.

ІX. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 38 420, 00 грн. (а.с.4-6).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 38 420, 00 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125250/2019/610076/1 від 24.05.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125250/2019/00152 від 24 травня 2019 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125250/2019/610077/1 від 24.05.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00153 від 24.05.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 125250/2019/610083/1 від 30.05.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125250/2019/00164 від 30.05.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125250/2019/610082/1 від 30.05.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA 125250/2019/00163 від 30.05.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA 125250/2019/610081/1 від 30.05.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00162 від 30.05.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA125250/2019/610087/1 від 03.06.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA 125250/2019/00169 від 03.06.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA 11А125250/2019/610086/1 від 03.06.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125250/2019/00168 від 03.06.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125250/2019/610088/1 від 03.06.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00170 від 03.06.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125250/2019/610111/1 від 19.06.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС № UA125250/2019/00200 від 19.06.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA125250/2019/610110/1 від 19.06.2019 р.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці ДФС №UA125250/2019/00199 від 19.06.2019 р.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопромкомплекс" (адреса: 08623, Київська область, Васильківський район, смт. Калинівка, вул. Залізнична, 49б; код ЄДРПОУ 30479810) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС (адреса: 08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль»; код ЄДРПОУ 39470947) судовий збір у розмірі 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення: 02 березня 2020р.