Рішення № 88018666, 02.03.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2020 року м. Ужгород№ 260/1844/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.

при секретарі судового засідання – Завидняк А.В.,

учасники справи не з`явилися,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про скасування вимоги та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Закарпатській області, в якій просить: визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Закарпатській області №Ф-2793-56 від 04.11.2019 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 26539,26 грн. та зобов`язати Головне управління ДФС у Закарпатській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 виключивши суму недоїмки зі сплати ЄСВ в розмірі 26539 грн. 26 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 листопада 2019 року відповідачем сформована вимога про сплату позивачем боргу (недоїмки) № Ф-2793-56 в розмірі 26 539,26 грн. з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таку вимогу позивач вважає протиправною, оскільки вже протягом 11 років не здійснює підприємницьку діяльність, окрім цього позивач зазначив, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року встановлено факт відсутності здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності. За таких обставин вважає ефективним способом захисту порушеного права позивача є скасування вимоги Головного управління ДПС в Закарпатській області від 31 січня 2019 року №Ф-731-17 та зобов`язання ГУ ДПС внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 про виключення недоїмки зі сплати ЄСВ.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження за вказаною позовною заявою.

13 січня 2020 року представником відповідача подано відзив, відповідно до яких просить замінити не належного відповідача та відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в податковому органі як фізична особа-підприємець, отже є платником єдиного внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого йому правомірно нараховано суму єдиного внеску у розмірі 26539,26 грн. станом на 31.10.2019 та винесено вимогу про сплату боргу №Ф-2793-56 від 04.11.2019.

03 лютого 2020 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду замінено у даній адміністративній справі первісного відповідача на належного – Головне управління ДПС у Закарпатській області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Закарпатській області).

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, однак 03 лютого 2020 року до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача (а.с.47).

Представник відповідача в судове засідання також не з`явилася, проте останньою було подано заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача (а.с.57).

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що неприбуття у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

З`ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 04 листопада 2019 року ГУ ДПС у Закарпатській області, на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів, винесено вимогу № Ф-2793-56 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 26539,26 грн.

Відповідно до вказаної вимоги та облікової картки станом на 31 жовтня 2019 року заборгованість ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску становить 26539,26 грн.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ) визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно п. 2 ч. 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІплатниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7Закону № 2464-VІєдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 2464-VІ облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Згідно з ч.ч.2 та 3 ст. 9 Закону № 2464-VІ обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

У свою чергу, відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003№ 755-IV (надалі також - Закон № 755-IV) фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закон № 755-IV, для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця подається один з таких документів: 1) заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням; 2) ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв`язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою.

Згідно з абзацом 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2464-VI взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Взяття на облік осіб, зазначених: в абзацах другому, третьому, п`ятому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", - здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей.

Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених в абзацах другому, п`ятому та сьомому пункту 1 та пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, платників єдиного внеску - фізичних осіб-підприємців, - на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці шостому пункту 1 та пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", - за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку, а платників єдиного внеску, зазначених в абзаці восьмому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - за їхньою заявою (абзац 7 ч. 1 ст. 5 Закону № 2464-VI).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 23.02.1995 зареєстрований як фізична особа-підприємець та з 23.02.1995 перебуває на обліку в ГУ ДФС у Закарпатській області.

Разом з тим, згідно доказів наявних у матеріалах справи слідує, що ані електронними відомостями, ані паперовими не підтверджується що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем. Зокрема, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань записів щодо ОСОБА_1 не знайдено.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У той же час, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач перебував на податковому обліку як фізична особа-підприємець в періоди нарахованої суми боргу.

Водночас, представником відповідача було надано витяг з інформаційної системи «Податковий блок», проте суд не може вважати його беззаперечним доказом того, що позивач була зареєстрований як фізична особа-підприємець у вказаний період, адже відповідні записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні.

Відповідно до п. 1, 2, 3, 7, 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб`єктів господарювання від 01.07.2010 № 2390-VI в редакції станом на 01.07.2010 (надалі також - Закон № 2390-VI) цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.

Процес включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов`язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру та для заміни свідоцтв про їх державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання таких свідоцтв.

Спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації протягом місяця з дати завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, передає відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи), які в межах своїх повноважень ведуть облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та/або проводять реєстрацію юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм та фізичних осіб - підприємців.

Уповноважені органи протягом місяця з дня отримання від спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, включених до Єдиного державного реєстру, проводять звірення даних реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), що ведуться ними, з даними Єдиного державного реєстру. За результатами звірення уповноважені органи подають спеціально уповноваженому органу з питань державної реєстрації відомості з відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо) про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про яких не включені до Єдиного державного реєстру.

За результатами проведеного звірення уповноважені органи оприлюднюють у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та/або на відомчих веб-сайтах відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відомості про яких на дату завершення процесу включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не включені до Єдиного державного реєстру.

Після закінчення передбаченого для включення відомостей до Єдиного державного реєстру строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, уповноважені органи у місячний строк проводять остаточне звірення даних відомчих реєстрів (баз даних реєстрів, журналів реєстрації, обліку тощо), за результатами якого готують аналітичну інформацію для передачі її тимчасовим міжвідомчим спеціальним комісіям, утвореним з метою проведення в Автономній Республіці Крим та відповідних областях інвентаризації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, відомості про яких до строку, встановленого пунктом 2 цього розділу, не включені до Єдиного державного реєстру.

За результатами проведеної тимчасовими міжвідомчими спеціальними комісіями роботи відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, включаються до Єдиного державного реєстру з відміткою про те, що свідоцтва про їх державну реєстрацію, оформлені з використанням бланків старого зразка та видані до 1 липня 2004 року, вважаються недійсними.

Доказів подання позивачем державному реєстратору у встановлений п. 2 розділу ІІ Закону № 2390-VI строк реєстраційної картки для включення відомостей про нього до Єдиного державного реєстру та для заміни свідоцтва про його державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка або для отримання такого свідоцтва відповідачем суду не надано.

Також матеріали справи не містять належних та допустимих доказів отримання позивачем свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи нового зразка.

Водночас, як уже було встановлено судом, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 станом на час розгляду даної адміністративної справи відомості відсутні.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про відсутність в останнього обов`язку зі сплати єдиного внеску.

Окрім цього, як слідує з відомостей облікової картки ОСОБА_1 станом на 31.10.2018, а також на 21.01.2019 року заборгованість позивача складала 15819,54. Водночас, судом встановлено, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року по справі №260/1344/18 встановлено протиправність нарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податкового боргу як фізичній особі- підприємцю заборгованості у розмірі 15819,54 грн, яка виникла станом на 31.10.2018.

Зокрема, вказаним рішенням встановлено факт про те, що позивач не є платником єдиного соціального внеску в розумінні статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" у зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження здійснення позивачем підприємницької діяльності, не включенням його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже вказаним рішення було встановлено відсутність обов`язку позивача сплачувати єдиний соціальний внесок, у зв`язку з нездійсненням позивачем підприємницької діяльності, зокрема, станом на 25.06.2019 року, водночас у зв`язку з перебуванням позивача на обліку в податковому органі як фізичної особи-підприємця, ГУ ДПС у Закарпатській області було нараховано заборгованість на підставі даних інформаційної системи заборгованість у загальному розмірі 26539,26 грн.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Закарпатській області протиправно була пред`явлена вимога від 04.11.2019 року за №Ф-2793-56 про сплату позивачем податкового боргу (недоїмки) в сумі 26539,26 грн.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДФС у Закарпатській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 виключивши суму недоїмки зі сплати ЄСВ в розмірі 26539 грн. 26 коп. суд зазначає наступне.

Оперативний облік платежів до бюджету здійснюється органами державної фіскальної служби відповідно до Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881 (надалі Порядок обліку).

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку обліку визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Згідно пункту 2 розділу IV Порядку обліку статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку»/ «Вручено, судовий розгляд»/ «Анульовано»).

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку»/ «Вручено, судовий розгляд»/ «Анульовано» при частковому скасуванні. (…)

На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Вручено, судовий розгляд»), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/зменшення суми.

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування /зменшення суми не проводиться.

Інформація, внесена та збережена відповідальними працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Відповідальні працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.

Отже, будь-які нарахування, збільшення або зменшення сум податкових зобов`язань платника податків, розрахунки з бюджетом контролюючий орган відображає в інтегрованій картці платника податків.

Оскільки нарахування, збільшення або зменшення сум податкових зобов`язань платника податків, його податкового боргу, розрахунки з бюджетом здійснюються в інтегрованій картці платника податків, суд дійшов висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, відображали реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків.

Згідно частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Оскільки відомості згідно оскаржуваної вимоги щодо наявної заборгованості позивача включено до інтегрованої картки платника податків – позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача вчинити дії щодо списання у інтегрованій картці платника ОСОБА_1 суму недоїмки (боргу) по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі – 26539,26 грн.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Волошина, буд.52, код ЄДРПОУ 43143065) про визнання протиправною і скасування вимоги та зобов`язання вчинити дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Закарпатській області №Ф-2793-56 від 04.11.2019 про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 26539,26 (двадцять шість тисяч п`ятсот тридцять дев`ять гривень 26 копійок)

Зобов`язати Головне управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 43143065) внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) виключивши суму недоїмки зі сплати ЄСВ в розмірі 26539 грн. 26 коп. (двадцять шість тисяч п`ятсот тридцять дев`ять гривень 26 копійок)

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 52, код ЄДРПОУ 43143065) судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 05.03.2020 року.

СуддяЮ.Ю.Дору