Рішення № 88018553, 14.02.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 лютого 2020 року Справа № 280/5674/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Запорізького обласного військового комісаріату

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Запорізького обласного військового комісаріату (далі - відповідач), в якому позивач (з урахуванням уточнень) просить:

-визнати протиправними дії відповідача щодо не направлення висновку та документів позивача до Міністерства оборони України з метою призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, передбаченої статтею 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”;

-зобов`язати відповідача направити висновок та документи позивача до Міністерства оборони України з метою призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності передбаченої ст. 16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням. При первинному огляді 06.03.2013 позивачу встановлено ІII групу інвалідності, внаслідок захворювання, отриманого під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №481085. 24.10.2019 позивач звернувся до Запорізького обласного військового комісаріату із заявою про направлення його документів до Міністерства оборони України з метою призначення і виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності, передбаченої Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». 28.10.2019 Запорізький обласний військовий комісаріат повернув документи позивача без реалізації, оскільки пройшло більше трьох місяців між звільнення позивача з військової служби та встановленням групи інвалідності. Однак, позивач вказує, що така відмова відповідача є протиправною та необґрунтованою. З огляду на наведене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов (вх. №1381від 11.01.2020), в якому відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві зазначивши, що відповідно до приписів «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого 25.12.2013 постановою Кабінету Міністрів України №975, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» наполягає на тому, оскільки з моменту виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги (06.03.3013) до моменту звернення ОСОБА_1 за відповідною допомогою до Запорізького ОВК (жовтень 2019 року) пройшло 6 років 7 місяців, позивач втратив право на її отримання у відповідності до п.8 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Просить відмовити в задоволені позовних вимог.

Ухвалою суду від 16.12.2019 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 11 березня 2013 року (а.с.10).

06.03.2013 року позивачу первинно встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, отриманого під час виконання обов`язків військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 10ААБ №481085 від 06.03.2013 року (а.с.11).

24.10.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про направлення документів до Міністерства оборони України з метою призначення і виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

28.10.2019 року відповідач своїм листом №1396/с відмовив позивачу у направлені документів до Міністерства оборони України для нарахування та виплати одноразової грошової допомоги (а.с.12).

Вважаючи дії відповідача протиправними щодо не направлення висновку та документів позивача до Міністерства оборони України з метою призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги та таким, що порушує його право на призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги, позивач звернувся з даним позовом до суду.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, оцінивши надані докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги, що згідно із ст.41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, яка діяла станом на час призначення позивачу інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві; 4) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті; 5) встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби; 6) встановлення військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві; 7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності; 8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності; 9) отримання військовозобов`язаним або резервістом, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності.

Згідно з ч.2 ст.162 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, яка діяла станом на час призначення позивачу інвалідності) одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.

У п.2 постанови Кабінету Міністрів України №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. №499 (Офіційний вісник України, 2008р., №39, ст.1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007р. №284 (Офіційний вісник України, 2007р., №14, ст.532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007р. №1331 (Офіційний вісник України, 2007р., №89, ст.3255); допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Згідно з п.12 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого 25.12.2013 постановою Кабінету Міністрів України №975 (надалі – «Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»), призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Як зазначено у п.13 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Відповідно до пп.30 п.10 «Положення про Міністерство оборони України», затвердженого 26.11.2014 постановою Кабінету Міністрів України №671, Міністр: приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вирішення питання стосовно можливості призначення і виплати одноразової грошової допомоги позивачу відноситься до компетенції Міністерства оборони України. Відповідач повинен лише подати у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги (висновок про наявність або відсутність у позивача підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги).

Запорізьким обласним військовим комісаріатом не було подано висновок стосовно можливості призначення і виплати позивачу одноразової грошової допомоги до Міністерства оборони України, а, отже, будь-яке рішення з даного питання Міністерством оборони України не приймалося.

Враховуючи, що рішення про виплату одноразової грошової допомоги приймається Міністерством оборони України, то Запорізький обласний військовий комісаріат приймаючи рішення про відмову ОСОБА_2 у складанні висновку щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги та направленні його на розгляд до Міністерства оборони України, допустив порушення процедури розгляду звернення позивача та діяв поза межами наданих йому повноважень.

Оскільки передбачений п.13 «Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» висновок військового комісару не є безумовним щодо виплати одноразової грошової допомоги та складається як при наявності, так і при відсутності у особи права на отримання такої допомоги, суд не погоджується з формулюванням позовних вимог позивачем.

Також, суд керуючись ч.2 ст.9, п.10 ч.2 ст.245 КАС України вважає, що відповідач повинен бути зобов`язаний направити висновок та документи позивача до Міністерства оборони України з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, передбаченої ст.16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Аналогічне застосування норм права здійснено Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом у постанові від 19.07.2018 у справі №808/488/18.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

З урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Запорізького обласного військового комісаріату (69063, м.Запоріжжя, пров.Тихий, 7, код ЄДРПОУ 07835529) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Запорізького обласного військового комісаріату щодо не направлення висновку та документів ОСОБА_1 до Міністерства оборони України з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням IIІ групи інвалідності, передбаченої ст.16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Зобов`язати Запорізький обласний військовий комісаріат направити висновок та документи ОСОБА_1 до Міністерства оборони України з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням III групи інвалідності, передбаченої ст.16 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В.Стрельнікова