Рішення № 88018409, 05.03.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/9628/19

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом та просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Житомирської міської ради від 18.12.2018 року №1307 в частині відмови їй у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;

- зобов`язати Житомирську міську раду розглянути її заяву на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10га для будівництва і обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , з врахуванням вимог чинного законодавства.

В обґрунтування позову зазначає, що в липні 2018 року звернулась до Житомирської міської ради з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки площею 0,10 га у м АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Рішенням Житомирської міської ради від 18.12.2018 №1307 їй відмовлено у задоволенні клопотання. Вважає відмову протиправною, оскільки вона суперечить Конституції України та Земельному кодексу України. Крім того, їй, як ветерану праці гарантовано пільгу переважного права на відведення земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання.

Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, суд перейшов в письмове провадження по справі.

Житомирська міська рада подала відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що позивач не має права на отримання земельної ділянки за пільговою категорією, оскільки посвідчення ветерана праці видано тільки 22.01.2019.

У відповіді на відзив ОСОБА_1 відзначила, що законні заперечення у відповідача для передачі їй земельної ділянки відсутні.

У запереченні на відповідь відповідачем зазначено, що, як вбачається з викопіювання з кадастрового плану, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, то така входить в межі детального плану території, розробленого для сімей загиблих, затвердженого рішенням Житомирської міської ради від 21.07.2016 № 294. Також, на зазначену позивачем земельну ділянку згідно рішення Житомирської міської ради від 24.02.2016 № 138 «Про надання дозволу на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам, які мають право на пільги, відповідно до вимог чинного законодавства» надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки учаснику бойових дій ОСОБА_2 . А рішенням Житомирської міської ради від 30.11.2016 № 421 «Про надання юридичним особам комунальної форми власності дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок родинам загиблих військовослужбовців та громадян, які приймали участь у антитерористичній операції по врегулюванню кризової ситуації в Україні, в районі провулку Річкового.

В свою чергу ОСОБА_1 у поясненнях повідомила, що ОСОБА_2 погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 , тобто на іншу земельну ділянку. Більш того, відмова у наданні дозволу відповідачем взагалі немотивована, а тому незаконна.

В ході розгляду справи в судових засіданнях позивач підтримала позов з підстав, зазначених у ньому, відповіді на відзив, поясненнях та просила його задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з мотивів, вказаних у відзиві на позов, запереченні на відповідь.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що ОСОБА_1 07.07.2018 звернулась до Житомирської міської ради із заявою, у якій просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га у АДРЕСА_1 (адреса орієнтовна), з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. До заяви додала викопіювання з кадастрової карти.

Рішенням Житомирської міської ради від 18.12.2018 №1307 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Мотиви відмови у рішенні та додатку до нього відсутні.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.2 ст.116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:

а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;

б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного Кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно із положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, при цьому зобов`язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в наданні такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні від 18.12.2018 № 1307 та додатку до нього взагалі відсутні будь-які підстави відмови.

Відтак, обгрунтованою є вимога позивача визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської міської ради від 18.12.2018 року №1307 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

При цьому, суд обмежується дослідженням наведених обставин та не надає оцінку аргументам правомірності відмови відповідача, викладеним у відзиві на позовну заяву, запереченні на відповідь, оскільки вони не впливають на правові висновки у цій справі та ці твердження не покладені в основу відмови у рішенні від 18.12.2018 року №1307.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади

Питання щодо надання дозволу або відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у даному випадку належить до дискреційних повноважень відповідача.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 КАС України.

Зважаючи на наведене та протиправність оскаржуваного рішення в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, застосовуючи механізм захисту порушеного суб`єктом владних повноважень права та його відновлення, суд вважає за необхідне зобов`язати Житомирську міську раду повторно розглянути заяву позивача від 07.07.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого прийняти рішення з урахуванням положень ст.118 Земельного кодексу України.

Згідно зі ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги зазначене та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 250, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Житомирської міської ради (майдан ім. С.П.Корольова, 4/2, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 13576954) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської міської ради від 18.12.2018 року №1307 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Зобов`язати Житомирську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.07.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами розгляду якої прийняти рішення з урахуванням положень ст.118 Земельного кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова