Ухвала суду № 88018051, 04.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 березня 2020 року Справа № 160/1564/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» про застосування заходів реагування, -

в с т а н о в и в:

Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» із позовними вимогами про застосування заходів реагування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків, шляхом надання суду: - доказів сплати судового збору у розмірі 2102,00грн.

Копія ухвали отримана представником позивача 25.02.2020 року, що підтверджується відповідною розпискою, яка міститься в матеріалах справи.

Проте, у встановлений судом десятиденний строк, тобто до 02 березня 2020 року та станом на 04.03.2020р., позивач не виконав вимоги ухвали суду.

Згідно ч.5 ст.169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Водночас, 02.03.2020 року позивач надав до суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків. В обґрунтування клопотання посилається на те, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області є органом державної влади, включене до Реєстру неприбуткових установ та організацій та Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів. Відповідно до довідки №101 від 02.03.2020 року залишок коштів на оплату судового збору за КВЕД 2800 «Інші видатки» складає 16900грн.

Положеннями частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк є врахування судом майнового стану сторони.

При цьому, Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI встановлено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За приписами частини другої вищевказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, суд зазначає, що вищенаведений перелік є вичерпним.

Враховуючи вищезазначені приписи, можна дійти висновку, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Водночас, статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, звільнених від сплати судового збору, але позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору та повинен сплачувати судовий збір при зверненні із даним адміністративним позовом.

Посилання позивача на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставини не є встановленою законом підставою для звільнення від сплати судового збору.

Як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.01.2014р., від 15.04.2014р., 29.07.2014р.).

Поряд із цим, відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З приводу заявленого клопотання суд зазначає, що вирішуючи питання щодо можливості продовження позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви для сплати судового збору, суд виходить із того, що таке клопотання є необґрунтованим. Адже суд, надаючи правову оцінку поважності причин не усунення позивачем недоліків позовної заяви з підстав відсутності коштів на рахунках позивача за відповідним кодом економічної класифікації видатків, дійшов висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням ГУ Держпраці у Дніпропетровській області з Державного бюджету України та відсутністю коштів на рахунках, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України в ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі № 21-5496а15, а також, неодноразово висловлював і Верховний Суд, зокрема, у постанові від 21.08.2018 року у справі № 815/4575/15, адміністративне провадження № К/9901/47962/18, у постанові від 31.07.2018 року у справі № 804/5200/17, адміністративне провадження № К/9901/51692/18, у постанові від 11.12.2018 року у справі № 820/2160/17, адміністративне провадження № К/9901/57225/18.

Суд вважає, що зазначені позивачем підстави не є поважними для задоволення клопотання, оскільки позивачем взагалі не зазначено, до якого часу необхідно продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви у зв`язку з вирішенням питання сплати судового збору, крім того відсутність додаткових асигнувань на 2020 рік не може свідчити про виконання ухвали у додатково наданий строк.

Згідно із статтею 129 Конституції України та статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України, однією з засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України» принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків адміністративного позову на доволі тривалий строк може призвести до порушення процесуальних строків та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - позивача у справі.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для продовження строку для усунення недоліків адміністративного позову.

Таким, суд прийшов до висновку, що позивач своєчасно не виконав вимоги ухвали суду та не усунув недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.

Відповідно до п.1 ч.4 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на вищевикладене, адміністративний позов підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про продовження строку для усунення недоліків – відмовити.

Адміністративний позов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області до Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» про застосування заходів реагування – повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви направити позивачу, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова