Ухвала суду № 88017651, 03.03.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про продовження процесуального строку

03 березня 2020 року ЛуцькСправа № 140/40/20 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправними і скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправними і скасування постанов про стягнення виконавчого збору від 31 жовтня 2019 року в виконавчих провадженнях № 20417008, № 40616303, № 42004913, № 42004753, № 23039768, № 46171411, № 18692645, № 19790252, № 21399712, № 22045377, № 43399598, № 41224067, № 31180187, № 26072370, № 26072316, № 25930527, № 23038881.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху. Відповідно до вимог статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивачу, ОСОБА_1 , надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивачу у цей строк необхідно було усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи; подачі усіх наявних у нього доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у тому числі оскаржені рішення); надання доказів про сплату судового збору у розмірі та порядку, визначеному Законом України “Про судовий збір”; надання доказів щодо обставин про те, коли позивачу стало відомо про його порушені права, у разі необхідності – подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху від 08 січня 2020 року позивач 26 лютого 2020 року подав до суду нову редакцію позовної заяви з додатками (у двох примірниках), заяву про поновлення строку звернення до суду та заяву про звільнення від сплати судового збору.

У заяві про звільнення від сплати судового збору позивач зазначив, що обставини стосовно його незадовільного майнового стану встановлено судовими рішеннями, а також підтверджуються довідками Ковельського управління ГУ ДФС у Волинській області за 2018 рік та за період із 01 січня 2019 року по 30 вересня 2019 року. При цьому зазначає, що на даний момент його незадовільний майновий стан не змінився, а розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік, у зв`язку із чим просить звільнити його від слати судового збору.

Суд звертає увагу, що предметом даного адміністративного позову є оскаржені індивідуальні акти (17 окремих постанов про стягнення виконавчого збору в окремих виконавчих провадженнях):

1) № 20417008 (оскаржена сума виконавчого збору – 4 193 грн 66 коп.),

2) № 40616303 (оскаржена сума виконавчого збору – 9 348 грн 56 коп.),

3) № 42004913 (оскаржена сума виконавчого збору – 3 601 грн 96 коп.),

4) № 42004753 (оскаржена сума виконавчого збору – 36 грн 02 коп.),

5) № 23039768 (оскаржена сума виконавчого збору – 33 грн 87 коп.),

6) № 46171411 (оскаржена сума виконавчого збору – 34 грн 39 коп.),

7) № 18692645 (оскаржена сума виконавчого збору – 454 грн 20 коп.),

8) № 19790252 (оскаржена сума виконавчого збору – 1 990 грн 04 коп.),

9) № 21399712 (оскаржена сума виконавчого збору – 17 778 грн 79 коп.),

10) № 22045377 (оскаржена сума виконавчого збору – 5 005 грн 27 коп.),

11) № 43399598 (оскаржена сума виконавчого збору – 171 грн 97 коп.),

12) № 41224067 (оскаржена сума виконавчого збору – 11 грн 47 коп.),

13) № 31180187 (оскаржена сума виконавчого збору – 5 687 грн 99 коп.),

14) № 26072370 (оскаржена сума виконавчого збору – 19 грн),

15) № 26072316 (оскаржена сума виконавчого збору – 1 134 грн 30 коп.),

16) № 25930527 (оскаржена сума виконавчого збору – 857 грн 01 коп.),

17) № 23038881 (оскаржена сума виконавчого збору – 148 грн 51 коп.).

Із урахуванням майнового характеру кожної із заявлених позовних вимог, керуючись підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір”, яким установлено розміри ставок судового збору (за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), дана позовна заява повинна бути оплачена судовим збором у сумі 840 грн 80 коп. за кожне оскаржене рішення.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 8 Закону України “Про судовий збір” суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні статей 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень статті 8 Закону України “Про судовий збір”, частини першої статті 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі”, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Виходячи з вищевикладеного, суд має можливість вирішити у спосіб визначений наведеними нормами питання щодо судового збору, в той же час наявність такого майнового стану сторони, який не надає можливості здійснити сплату судового збору на час звернення до суду, підлягає підтвердженню саме з боку цієї сторони.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, який можу бути підтверджений доказами (довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо). Суд акцентує, що особа, яка заявляє відповідне клопотання, відповідно до статті 133 КАС України, статті 8 Закону України “Про судовий збір”, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вимог статті 133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України “Про судовий збір”, із власної ініціативи.

На підтвердження обставин щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору позивач надав довідку Головного управління ДПС у Волинській області від 28 грудня 2019 року №286/03-20-52 про відсутність доходу за період із 01 січня 2019 року по 30 вересня 2019 року.

На переконання суду, такий доказ не є достатнім та не дає змоги дійти висновку по наявність або відсутність обставин щодо майнового стану позивача за попередній календарний рік.

Таким чином, позивач при зверненні із даним позовом до суду та усуваючи недоліки позовної заяви, не дотримався вимог частини третьої статті 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

За правилами статті 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Так, частинами другою, третьою статті 121 КАС України процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Враховуючи те, що станом на 03 березня 2020 вимоги ухвали судді про залишення позовної заяви без руху від 08 січня 2020 року не виконані в повному обсязі, суд вважає за необхідне продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою судді від 08 січня 2020 року для усунення недоліків позовної заяви, на десять днів із дня вручення позивачу цієї ухвали.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду достатніх доказів наявності обставин для звільнення від сплати судового збору (довідки про доходи з податкового органу (центру зайнятості) за 2019 рік, про сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за 2019 рік, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних, малолітніх, неповнолітніх членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів у 2019 році, довідки податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків із відомостями про наявність на них коштів за 2019 рік, тощо).

Керуючись статтями 121, 133, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправними і скасування постанов на десять днів із дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, ОСОБА_1 , що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя В.І. Смокович