Рішення № 88017433, 26.02.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/12307/19 2/335/576/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Гончаренко М.А., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ ,,Фінансова компанія ,,Європейська агенція з повернення боргів” звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги наступним.

09.07.2013 року між ПАТ «АКТАБАНК», правонаступником якого є ТОВ ,,Фінансова компанія ,,Європейська агенція з повернення боргів” та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0861795501/Т/972109, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 15 000 гривень, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти та інші платежі визначені договором.

У зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору відповідач має заборгованість у розмірі 34 952 гривень, яка складається з: 15 000 гривень – заборгованість за основною сумою боргу; 2 гривні - заборгованість за процентами; 15 600 гривень – заборгованість за комісією; 4 350 гривень – штрафи, пеня.

Вказану суму заборгованості за кредитним договором позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку та стягнути на його користь понесені судові витрати, які складаються із судового збору.

Ухвалою суду від 20.11.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи.

В судове засідання представник позивача не з`явився, суду надав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність без проведення фіксації судового процесу, в якій вказав, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст.ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.07.2013 року між ПАТ «АКТАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0861795501/Т/972109, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит у сумі 15 000 гривень (а.с. 7-8).

Договором було передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат.

Відповідно до п.п. 2.1.1, 2.1.2 Кредитного договору, процентна ставка за кредитом встановлюється у розмірі 0.01 % річних та включається в суму місячного платежу. Ползичальник сплачує банку щомісячну комісію за супроводження кредиту у розмірі 487,50 гривень, що розраховується як 3,25 % від суми кредиту, та включається в суму щомісячного платежу.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що умови кредитного договору Банком були виконані у повному обсязі шляхом надання кредитних коштів позичальнику ОСОБА_1 у сумі 15 000 гривень, що підтверджується заявою на видачу готівки № 284421 від 09.07.2013 року (а.с. 15).

Відповідно до розрахунку позивача (а.с. 18), у зв`язку із неналежним виконанням умов договору, заборгованість позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором №0861795501/Т/972109 від 09.07.2013 року за період з 23.03.2018 року по 30.09.2019 року складається з наступного: 15 000 гривень – заборгованість за основною сумою боргу; 2 гривні - заборгованість за процентами; 15 600 гривень – заборгованість за комісією.

Зазначений розрахунок позивача відповідачем не спростований, відповідачем не надано заперечень щодо вимог позивача або даних, які б спростовували викладені у позові обставини, та не надано даних щодо повернення кредитних коштів.

Статтею 15 ЦК України кожній особі гарантовано захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

23.03.2018 року між ПАТ «АКТАБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір про відступлення прав вимоги № 2, згідно з яким ПАТ «АКТАБАНК» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» належне йому право вимоги до відповідача коштів, що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредиту, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основним договором, право на одержання яких належить ПАТ «АКТАБАНК» (а.с. 22-24).

Відповідно до договору відступлення прав вимоги №2 від 23.03.2018 року та відповідно до витягу з Додатку №1 до Договору №2 (а.с. 24), за договором ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №0861795501/Т/972109 від 09.07.2013 року у сумі 34 952 гривень, яка складається з: 15 000 гривень – заборгованість за основною сумою боргу; 2 гривні - заборгованість за процентами; 15 600 гривень – заборгованість за комісією; 4 350 гривень – штрафи, пеня.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази порушення позичальником умов кредитного договору, шляхом неналежного виконання зобов`язань за договором, яким умови кредитного договору не оспорювалися, та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення зазначеної заборгованості.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.4 Кредитного договору, у разі прострочення позичальником строків погашення щомісячного платежу/частини щомісячного платежу позичальник сплачує банку штраф у розмірі надання банківських послуг, визначено, що при порушенні Клієнтом строків платежів по гривень, за кожний прострочений щомісмячний платіж або його частину. У випадку невиконання або неналежного виконання сторонами умов цього договору, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

З огляду на те, що позивачем підтверджено належними доказами, прийнятими судом, факт неналежного виконання позичальником ОСОБА_1 умов кредитного договору, нараховані Банком штрафи, пені у сумі 4 350 гривень, розмір яких підтверджено наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом сума заборгованості за кредитним договором позичальником не сплачена та матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було вжито заходи по погашенню заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у загальному розмірі 34 952 гривень є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921 гривень, що документально підтверджені платіжним дорученням № 1046 від 22.10.2019 року.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №0861795501/Т/972109 від 09.07.2013 року у сумі 34 952 (тридцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят дві) гривні та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня, а всього стягнути 36 873 (тридцять шість тисяч вісімсот сімдесят три) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В. Калюжна