Ухвала суду № 88017431, 04.03.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.03.2020

Справа № 334/1143/20

Провадження № 1-кс/334/543/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

слідчого судді - Добрєва М.В.

при секретарі - Череп М.О.

за участю прокурора - Пучкова О.С.

слідчого - Фарзаєва В.А.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника - Коваль П.Ю.

розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12002080050000782 від 02.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, про обрання запобіжного заходу – тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, який має середню-технічну освіту, офіційно не працевлаштованого, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , 2015 р.н., який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому.

В С Т А Н О В И В:

02 березня 2020 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перебуваючи по АДРЕСА_2 , шляхом виламування вікна, проник до будинку АДРЕСА_3 , який на праві власності належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та яка являється знайомою ОСОБА_1 , так як мешкає по сусідству з його батьками.

Далі, ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, перебуваючи у приміщенні будинку за вказаною адресою, зайшов до кімнати, де в той час знаходилася потерпіла ОСОБА_3 , яка його впізнала. Однак, розуміючи, та не зважаючи на те, що його злочинні дії викриті, ОСОБА_1 прикривши частину свого обличчя одягом, відкрито, ігноруючи крики потерпілої ОСОБА_3 заволодів мобільним телефоном марки «Samsung», модель J120H, IMEI НОМЕР_1 , вартістю 570 гривень, який знаходився на столі вказаної кімнати, після чого покинув приміщення будинку з викраденим майном, та в подальшому розпорядився ним на власний розсуд, тим самим спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_3 на вказану суму.

03.03.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українцю, громадянину України, уродженцю м. Запоріжжя, який має середню-технічну освіту, офіційно не працевлаштованому, одруженому, який має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_2 , 2015 р.н., який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з проникненням в житло.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протоколом огляду місця події від 02.03.2020 року, проведеного в приміщенні будинку АДРЕСА_2 .

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 та протоколом пред`явлення до впізнання за фотознімками за її участі;

-протоколами допиту свідка ОСОБА_4

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 186 КК України, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.

Крім того, згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 :

- може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду;

- незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінальних проваджень, а саме – кримінальне правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від чотирьох до восьми років. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового слідства, про що свідчить той факт, що підозрюваний не має постійних легальних джерел доходів, стійких соціальних зв`язків, у тому числі сімейних, та не має постійного місця мешкання.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваному ОСОБА_1 відома адреса місця мешкання потерпілої ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, так як він вчинив кримінальне правопорушення за місцем мешкання останньої та так як вони були раніше знайомі а також те, що свідком вказаного правопорушення є знайомий підозрюваного ОСОБА_1 – ОСОБА_4 , з яким той підтримує дружні відносини, тому перебування підозрюваного поза межами місця позбавлення волі, негативно впливатиме на психологічний та моральний стан потерпілого, а також свідка, що провокуватиме у них бажання відмовитися від наданих свідчень, які є беззаперечними доказами вини підозрюваного ОСОБА_1 , у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, очікуючи на можливу помсту з його боку, або відчуваючи до підозрюваного співчуття. Вищевказане може вплинути на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню, а саме встановлення мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, а також виду і розміру завданої шкоди тощо.

Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 , знаючи, що відносно нього у Дніпровському ВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження за фактом вчинення таємного викрадення чужого майна поєднаного з проникненням у житло, за яким йому вже було повідомлено про підозру, не зважаючи на це вчинив тяжкий злочин, при цьому не маючи офіційного місця працевлаштування та джерела матеріального прибутку, може вчинити інші, переважно корисливі, кримінальні правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відтак, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, житла, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, розуміючи, що відносно нього в органах досудового розслідування наявні інші кримінальні провадження та усвідомлюючи невідворотність покарання, може залишити своє місце проживання і таким чином буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення відповідальності.

- особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

Крім того, враховуючи особу підозрюваного, стан його здоров`я, його вік, сімейний стан, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, яке є тяжким, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, наслідки вчиненого злочину, які є непоправними та невідворотними, що підвищує їх суспільну небезпеку, а також те, що на теперішній час з`ясування обставин по справі та перевірка їх доказами не завершена, вважаю, що відсутні підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою без визначення застави.

Зазначені вище факти свідчать про реальне та фактичне існування наведених ризиків а також неможливість запобігання вказаним ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 .

У судовому засіданні слідчий та прокурор просили суд задовольнити клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 , має реальну можливість сховатися від слідства або суду, продовжити займатися злочинною діяльністю, впливати на потерпілу та свідків.

Підозрюваний ОСОБА_1 свою вину визнав, просив суд застосувати до нього запобіжний захід – домашній арешт. Зазначив, що потерпілу він знає. Оскільки вона займала у нього 300 гривень, він вирішив взяти у неї мобільний телефон.

Захисник підозрюваного проти клопотання заперечував, просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши доводи та пояснення, слідчого, прокурора, пояснення ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши надані матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання прокурора.

Як вбачається з доданих до клопотання про застосування запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення.

02.03.2020 р. ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

03.03.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

Матеріали провадження дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 п.1,3,5 ст. 177 КПК України.

Усвідомлюючи неминучість покарання за скоєний злочин, підозрюваний може чинити тиск на свідків, потерпілу.

Будучі неодноразово засудженим, за злочини проти власності, підозрюваний, після звільнення з міст позбавлення волі, знову вчинив злочин проти власності, таким чином на шлях виправлення не став. Так, 17.02.2020 ОСОБА_1 Дніпровським ВП ГУНП в Запорізькій області повідомлено про підозру за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. Окрім того, ОСОБА_1 вчинив злочин, перебуваючи на УДЗ. Таким чином, усвідомлюючи неминучість покарання, ОСОБА_1 може переховуватися від слідства, суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що обрання запобіжного заходу, щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню вчиненню ним іншого злочину, впливу на потерпілу та свідка, та унеможливить ймовірність переховування від органів досудового розслідування.

З наведених підстав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , є доведеним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинне бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчинені злочину.

З огляду на це клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки досудове розслідування не може перевищувати строк у два місяці з дня повідомлення особі про підозру у вчинені злочину.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, таким чином, відповідно до положень ч. 1 ст. 321 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 80-ти розмірів прожиткового мінімуму, а саме 162160,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України,

У X В А Л И В:

Клопотання Слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Фарзаєва В.А. у кримінальному провадженні № 12002080050000782 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном шістдесят днів у Запорізькому СІЗО – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Запорізькому СІЗО.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 162160,00 (сто шістдесят дві тисячі сто шістдесят) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу яку необхідно внести на депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_1 провадження по справі №1-кс/334/543/20, ЄУН 334/1143/20. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,

2)не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали слідчого судді доручити Дніпровському відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Термін дії ухвали закінчується 01 травня 2020 року о 21 годині 21 хвилин.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.

Суддя: Добрєв М. В.