Постанова № 8801529, 31.03.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

31 березня 2010 р. № 6/230-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого)

Катеринчук Л.Й. (доповідач),

Яценко О.В.

розглянувши

касаційну скаргу АКБ "Форум" в особі Сумської філії

на постанову господарського суду Сумської області від 11.01.2010 року

у справі

господарського суду№ 6/230-09

Сумської області

за заявоюТОВ "Укр-Рос" в особі голови ліквідаційної комісії Гончаренко Н.С.

до ТОВ "Укр-Рос"

про визнання банкрутом

ліквідаторЗакорко В.В.

в судовому засіданні взяли участь представники :

від АКБ "Форум":Щебельська Л.В. (дов. № 10/15-03 від 23.04.2007 року),

Демченко Я.О. (дов. № 10/00-92 від 30.11.2009 року),

ліквідатор:Закорко В.В (ліцензія серії АВ № 347186 від 11.09.2007 року),

представник ліквідатора: Єрофєєв А.І. (дов. від 30.03.2010 року).

В С Т А Н О В И В :

          господарський суд Сумської області ухвалою від 22.12.2009 року порушив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Укр-Рос" (далі –боржника) за заявою голови ліквідаційної комісії боржника Гончаренко Н.С., в зв’язку з прийняттям його власником рішення про ліквідацію підприємства та призначення ліквідатора, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі –Закону).

Постановою суду від 11.01.2010 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Закорко В.В., зобов’язано ліквідатора в десятиденний строк опублікувати оголошення в офіційному друкованому органі про банкрутство боржника та за результатами проведеної роботи надати суду звіт та ліквідаційний баланс.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, АКБ "Форум" в особі Сумської філії звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову господарського суду Сумської області від 11.01.2010 року, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статей 104, 105, 110, 111 ЦК України, статей 21, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши представників сторін, дійшла висновку про те, що касаційну скаргу слід задоволити частково підлягає, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Згідно з частиною 4 статті 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

За приписами частини 1 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

За змістом частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Отже, враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України.

З матеріалів даної справи вбачається, що власником боржника 26.11.2009 року прийнято рішення про припинення діяльності боржника та створення комісії з припинення юридичної особи, головою ліквідаційної комісії призначено Гончаренко Н.С. (том 1, а.с.7-8). Також власником боржника 07.12.2009 року прийнято рішення про звернення до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника відповідно до статті 51 Закону, яке фактично порушено ухвалою суду 22.12.2009 року (том 1, а.с. 9-10).

Голова ліквідаційної комісії боржника звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство за правилами статті 51 Закону 17.12.2009 року.

У заяві про визнання боржника банкрутом відсутні відомості та до матеріалів заяви не додано доказів щодо належної публікації оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості. Також головою ліквідаційної комісії боржника не подано проміжного ліквідаційного балансу, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що справа про банкрутство зазначеного боржника порушена судом за відсутності в матеріалах справи документів, які обгрунтовують дотримання процедури самоліквідації відповідно до статей 105, 111 Цивільного кодексу України, зокрема, відсутні докази здійснення публікації про ліквідацію боржника його засновниками в спеціальному бюлетені державного реєстратора, виявлення кредиторів боржника, складення та затвердження проміжного ліквідаційного балансу боржника до моменту порушення провадження у справі.

Відтак, суду належало повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до положень частин 1 статей 8, 9 Закону, та статті 51 Закону, як таку, що подана боржником без дотримання вимог чинного законодавства.

Однак, ігноруючи зазначені приписи процесуального та матеріального права, суд першої інстанції безпідставно порушив провадження у справі та безпідставно визнав боржника банкрутом.

Про позитивний обов'язок законодавця на предмет заповнення прогалин у статті 40 Закону для належного застосування судами норм законодавства про банкрутство та про можливість припинення незаконно порушеного провадження у справі про банкрутство з інших підстав, окрім тих, які передбачено статтею 40 Закону наголошується в частині 5 Рішення Конституційного суду України №5-рп/2007 від 20.06.2007 року у справі №1-14/2007 за конституційним зверненням ВАТ "Кіровоградобленерго" про офіційне тлумачення положень частини восьмої статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 "Про судову практику в правах про банкрутство" від 18.12.2009 року (пункт 36) роз'яснено: "Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)".

З врахуванням викладеного оскаржувану постанову господарського суду Сумської області від 11.01.2010 року не можна вважати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню. Провадження у справі необхідно припинити, керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України, як таке, що порушено безпідставно.

Згідно з частиною 1 статті 122 Господарського процесуального кодексу України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Отже, до компетенції судів касаційної (апеляційної або першої інстанції) належить вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.

Відповідно до статті 122 ГПК України, суд вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування постанови господарського суду Сумської області від 11.01.2010 року та припинення провадження у справі № 6/230-09.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу АКБ "Форум" в особі Сумської філії задовольнити частково.

2.          Постанову господарського суду Сумської області від 11.01.2010 року скасувати, провадження у справі № 6/230-09 припинити.

3.          Державному реєстратору за місцезнаходженням боржника ТОВ "Укр-Рос" внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування постанови господарського суду Сумської області від 11.01.2010 року та припинення провадження у справі № 6/230-09 про банкрутство ТОВ "Укр-Рос" (код ЄДРПОУ 31930775).

Головуючий           Н. Ткаченко

Судді                                                                                 Л. Катеринчук

          О. Яценко