Рішення № 88014170, 18.02.2020, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 733/524/19

№ 2/733/8/20

Рішення

Іменем України

"18" лютого 2020 р. Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого судді: Карапиш Т.В.

при секретарі: Донченко В.Ю.

за участю позивача ОСОБА_1 ,

його представника ОСОБА_2 ,

відповідачки ОСОБА_3 ,

її представника ОСОБА_4

та представника органу опіки та піклування Ічнянської РДА Матвієнко Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Ічнянської міської ради Чернігівської області та третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання дитини з батьком, звільнення від сплати аліментів на користь матері та стягнення аліментів з матері.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про визначення місця проживання дитини з батьком, звільнення від сплати аліментів на користь матері та стягнення аліментів з матері, мотивуючи свої вимоги тим, що в період з 04 серпня 2012 року по квітень 2016 року він перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який на підставі рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2016 року розірвано. В період спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_5 . Згідно рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11 червня 2013 року із ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на неповнолітню дитину ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На даний час дитина зареєстрована в АДРЕСА_1 . Хлопчик проживає разом із батьком ОСОБА_1 та батьками останнього ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Хоча за даною адресою зареєстрована також і відповідачка, але остання за вищевказаною адресою не проживає. Позивач займається вихованням та навчанням сина, забезпечує його матеріально всім необхідним, так як він працює та отримує заробітну плату, має постійні заробітки, тобто може утримувати дитину. Мати дитини ОСОБА_3 не виховує сина, лише інколи його відвідує. Таким чином, на даний час він є тим з батьків, з ким проживає дитина, однак має сплачувати на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина. Будь-якої домовленості щодо відмови сплати аліментів між ними не було досягнуто. В зв`язку з цим виникла необхідність у зверненні до суду з питанням щодо визначення місця проживання дитини з батьком, звільнення від сплати аліментів на користь матері та стягнення аліментів з відповідачки.

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі за підстав, вказаних у позові, та пояснили, що на даний час дитина проживає разом з батьком, дідусем та бабусею, де вони створили для нього всі необхідні умови для життя та розвитку. Також зазначили, що ОСОБА_1 належним чином виконує свої батьківські обов`язки, має постійну роботу, стабільну заробітну плату, задовільний стан здоров`я, веде нормальний спосіб життя. Натомість у відповідачки не має бажання займатись вихованням сина та відсутні фінансові можливості для забезпечення йому матеріально-побутових умов для життя та розвитку, при цьому вона, мешкаючи окремо від дитини, стягує аліменти на утримання останнього. На даний час виник спір про місце проживання сина ОСОБА_5 , внаслідок чого між сторонами виникають конфлікти, які негативно впливають на емоційний стан дитини. Позивач вказав, що ОСОБА_3 не має власного житла, постійно змінює своє місце проживання та місце роботи, так як за період розгляду справи змінила три місця проживання, а також місце роботи, в зв`язку з чим вважає, що остання не може створити для сина необхідні умови для його фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку і не має змоги забезпечити дитину. Також він переконаний, що син ОСОБА_8 більше прихильний до нього, ніж до матері, оскільки остання дуже рідко приїздить відвідувати сина. За вказаних підстав просить визначити місце проживання дитини з ним як батьком, звільнити його від сплати аліментів на користь матері та стягнути з відповідачки (матері) аліменти на утримання дитини в розмірі в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні заперечували проти позову, надавши відзив на позовну заяву, та просили відмовити в задоволенні позовних вимог, визначивши місце проживання дитини з матір`ю, вказуючи на те, що вона зможе надати йому все необхідне для належного виховання і розвитку, має всі можливості для створення належних умов для виховання дитини. На даний час ОСОБА_3 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 , тобто має постійне місце проживання. Також вона офіційно працевлаштована та отримує заробітну плату. В період з серпня 2014 року по травень 2017 року ОСОБА_5 відвідував дитячий садок «Сонечко» у с. Петрушівка Ічнянського району Чернігівської області. В цей період ОСОБА_3 разом із сином проживали у бабусі відповідачки ОСОБА_9 в АДРЕСА_3 . З 23 червня 2015 року по 22 серпня 2016 року ОСОБА_3 працювала в Національному історико-культурному заповіднику «Качанівка». Пізніше в зв`язку з відсутністю постійної роботи та погодившись на пропозицію матері позивача щодо залишення дитини на її з чоловіком виховання на період влаштування ОСОБА_3 на роботу та знаходження місця постійного проживання, остання вимушена була залишити дитину на дідуся та бабусю. 19 вересня 2017 року вона влаштувалась на роботу в ТОВ «РОЯЛ-ФУД» на посаду виробника харчових напівфабрикатів з вахтовим режимом. В періоди, коли були вихідні дні, ОСОБА_3 приїжджала до сина в АДРЕСА_1 . Таким чином, з 05 липня 2017 року до 31 травня 2018 року ОСОБА_5 відвідував Іржавецький ЗДО «Веселка», а потім пішов до першого класу ОСОБА_10 ЗСО. Так тривало до того моменту, коли ОСОБА_1 вигнав ОСОБА_3 з будинку, не віддавши дитину. Пізніше з 18 квітня 2019 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 син ОСОБА_8 навчався в Боярській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 2 Києво-Святошинського району Київської області за місцем проживання матері. 24 квітня 2019 року позивач без відома матері забрав дитину зі школи та відвіз в АДРЕСА_1 , про що була написана відповідна заява до поліції. Після даної події ОСОБА_3 звернулась до виконавчої служби із виконавчим листом про стягнення із позивача аліментів на утримання дитини.

Представник органу опіки та піклування Ічнянської міської ради Чернігівської області в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог та погодилась із висновком, затвердженим рішенням виконавчого комітету Ічнянської міської ради Чернігівської області, про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_8 разом з батьком ОСОБА_1 ..

Представник Служби у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона проживає в с. Іржавець Ічнянського району та знає сім`ю позивача. Їй відомо, що малолітній ОСОБА_5 проживає разом з батьком, бабусею та дідусем в АДРЕСА_1 . Дана сім`я матеріально забезпечена, у дитини є всі необхідні речі. ОСОБА_3 приїжджає до сина, але рідко, та привозить подарунки. Які саме, вона не знає. Зі слів ОСОБА_8 їй відомо, що останній не сумує за матір`ю та до неї не хоче.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вона працює вчителем в Іржавецькому ЗСО. ОСОБА_5 навчається у другому класі даного закладу. Проживає він з батьком, бабусею та дідусем в АДРЕСА_1 . Маму ОСОБА_8 в школі бачили один раз. На батьківських зборах останньої не було. Хлопчик спокійний, лагідний, доглянутий, охайний, фізично розвинений, між іншими дітьми ні поведінкою, ні знаннями не виділяється, виконує всі задані завдання. В період з 18 квітня 2019 року по 23 квітня 2019 року Тимур навчався в Боярській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 2 Києво-Святошинського району Київської області, про що було зроблено відповідний запит, так як останній був відсутній в школі без документально підтверджених причин. На запитання про те, чи сподобалась йому нова школа, останній дав негативну відповідь, так як звик до Іржавецької школи.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає поряд із сім`єю позивача та добре знає останніх. Дана родина матеріально забезпечена, благополучна, порядна. ОСОБА_8 вона також добре знає, так як він спілкується та грається з її дітьми. Хлопчик ввічливий, добрий, активний. До школи його водять та забирають батько, дідусь або бабуся. Мати дуже рідко приїздить.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в с. Іржавець Ічнянського району Чернігівської області та працює директором Іржавецького ЗДО «Веселка». В період з липня 2017 року по червень 2018 року ОСОБА_5 відвідував їхній заклад. В садок привозили останнього бабуся або дідусь, рідше батько. Дитина були охайна, вихована, спокійна, товариська, радісна. На свята приходили дідусь та бабуся, інколи батько, а мами взагалі не було. Хлопчик про маму рідко говорив, вказавши, що остання приїжджає, привозить подарунки, але рідко. За весь час відвідування дитячого садка ОСОБА_3 два рази приходила за сином.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона перебуває на посаді в.о. старости Іржавецького старостинського округу Ічнянської міської ради Чернігівської області. ОСОБА_5 проживає в АДРЕСА_1 разом із батьком ОСОБА_1 , дідусем та бабусею. Дана сім`я матеріально- забезпечена, так як всі члени родини працюють та отримують заробітну плату. Хлопчик навчається у другому класі Іржавецького ЗСО . Матір останнього дуже рідко бачить.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що вона являється бабусею відповідачки. ОСОБА_3 завагітніла у 16 років. Позивач спочатку, як дізнався про вагітність внучки, запропонував поїхати в лікарню та позбавитись дитини, на що вона заперечила. Після їх одруження та народження дитини, ОСОБА_1 знущався над її внукою та бив. В період, коли ОСОБА_3 працювала в Національному історико-культурному заповіднику «Качанівка», то остання разом із сином проживали у неї в АДРЕСА_3 . Дитина відвідувала дитячий садок «Сонечко» у с. Петрушівка Ічнянського району Чернігівської області. Взагалі протягом 2014-2019 р.р. ОСОБА_3 з дитиною періодично проживали у неї. Також з ними проживала сестра ОСОБА_3 - ОСОБА_17 , яка допомогала у вихованні дитини, відводила та забирала його з дитячого садка. В періоди, коли ОСОБА_8 проживав у батьків позивача в с. Іржавець, то ОСОБА_3 регулярно приїжджала та відвідувала сина. На даний час ОСОБА_3 проживає окремо, офіційно працевлаштована. Вона вважає, що остання являється хорошою матір`ю і дитина повинна проживати разом з нею.

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що він являється вітчимом відповідачки та проживає разом із матір`ю останньої ОСОБА_19 та їх малолітнім сином ОСОБА_18 в АДРЕСА_2 . Більше одного року ОСОБА_3 разом із сином проживала з ними за даною адресою. Коли остання працювала, то ОСОБА_8 залишався з бабусею (матір`ю ОСОБА_3 ). Позивач приїжджав до дитини. Говорили з ним про мирне вирішення питання про місце проживання хлопчика. Потім ОСОБА_1 та ОСОБА_3 помирилися і остання з дитиною поїхали до позивача. Через деякий час до них зателефонувала відповідачка та розповіла про те, що позивач побив її та вигнав з будинку. Сина останній не віддав. ОСОБА_3 переїхала жити до своєї бабусі у с. Власівку. Через деякий час вона влаштувалась на роботу в ТОВ «РОЯВ-ФУД» та стала проживати в м. Боярка Київської області. На вихідних їздила навідувати дитину. Потім забрала сина до себе, влаштувавши до Боярської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 2 Києво-Святошинського району Київської області. Проходивши тиждень до школи, позивач приїхав та без попередження забрав дитину до себе додому. Даний факт був зафіксований у поліції.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснив, що він знайомий з відповідачкою через спільних друзів. Бачив останню разом із дитиною на прогулянці. Також підвозив ОСОБА_3 до дитячого магазину, яка придбала в ньому цілий пакет дитячих речей та іграшок.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що проживає неподалік від ОСОБА_3 та неодноразово бачив останню разом із сином, які грались на дитячій площадці. Він також підвозив її до магазину, де останньою були придбані дитячі речі та продукти харчування. Вважає відповідачку хорошою матір`ю.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач та відповідачка з 04 серпня 2012 року по 14 квітня 2016 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 14 квітня 2016 року розірвано (а.с.7 Том 1).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , сторони мають малолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6 Том 1).

Відповідно до довідки про склад сім`ї від 19 квітня 2019 року дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований в АДРЕСА_1 разом із матір`ю ОСОБА_3 , дідусем ОСОБА_6 та бабусею ОСОБА_7 (а.с.9 Том 1). Згідно повідомлення Іржавецького старостинського округу Ічнянської міської ради Чернігівської області від 20 травня 2019 року та копії паспорта відповідачки остання зареєстрована за вищевказаною адресою з 12 березня 2018 року (а.с.33,54 Том 1 ).

Але як вбачається із акта обстеження від 19 квітня 2019 року мати дитини за вищевказаною адресою не проживає, дитину не відвідує, матеріально не забезпечує (а.с.11 Том 1 ).

Крім того, в матеріалах справи міститься копія довідки, видана виконкомом Супоївської сільської ради Яготинського району Київської області 04 грудня 2019 року, ОСОБА_3 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 разом із вітчимом ОСОБА_18 , матір`ю ОСОБА_19 і їх малолітнім сином ОСОБА_18 (а.с.188-189 Том 1). Хоча відповідачкою не надано жодних підтверджуючих документів про зняття її з місця реєстрації в АДРЕСА_1 .

На підставі рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 11 червня 2013 року із ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_3 на неповнолітню дитину ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.8 Том 1).

Згідно висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ічнянської міської ради Чернігівської області № 423 від 04 жовтня 2019 року, при розгляді комісією питання визначення місця проживання малолітнього дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням захисту прав дитини, комісія прийшла до висновку про доцільність визнання місця проживання разом з батьком дитини (а.с.97-98 Том 1).

Відповідно до характеристики, виданої Іржавецьким старостинським округом Ічнянської міської ради Чернігівської області, позивач за місцем проживання характеризується позитивно. Має на утриманні малолітню дитину. На даний час працює. Громадського порядку не порушував (а.с.15 Том 1).

Як вбачається із службової характеристики, виданої військовим комісаром Ічнянського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за місцем роботи ОСОБА_1 характеризується позитивно. За час роботи показав себе ініціативним, дисциплінованим та старанним військовослужбовцем, успішно справляється зі своїми посадовими обов`язками (а.с.16-19 Том 1).

Відповідно до копії витягу про Державну реєстрацію прав від 18 липня 2012 року ОСОБА_1 має у власності житловий будинок, розташований в АДРЕСА_4 (а.с.22-24 Том 1).

Судом також встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_5 навчається у другому класі ОСОБА_22 . В період з 05 липня 2017 року до 31 травня 2018 року він відвідував Іржавецький ЗДО «Веселка» (а.с.13). В період з серпня 2014 року по травень 2017 року хлопчик відвідував дитячий садок у с. Петрушівка Ічнянського району Чернігівської області, що підтверджується копією довідки Парафіївської селищної ради Ічнянського району Чернігівської області від 08 травня 2019 року (а.с.57) та копією акта від 08 травня 2019 року (а.с.59 Том 1). Згідно відомостей відвідування Левченком Т.В. Петрушівського ДНЗ «Ромашка» Парафіївської селищної ради за період з червня 2015 року по травень 2017 року видно, що останній у 2015 році ходив до дитячого садка 17 днів, у 2016 році - 113 дні, а у 2017 році - 219 днів (а.с.100-132 Том 1).

Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з 23 червня 2015 року по 22 серпня 2016 року працювала в Національному історико-культурному заповіднику «Качанівка», що підтверджується копією довідки, виданої 08 травня 2019 року № 165 НІКЗ «Качанівка» (а.с.58 Том 1).

До того ж в матеріалах справи міститься довідка, видана виконкомом Супоївської сільської ради Яготинського району Київської області 07 листопада 2019 року про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в період з 20 лютого 2015 року по 17 травня 2016 року проживали в АДРЕСА_2 (а.с.157 Том 1).

Проте суд не може взяти до уваги дану довідку як належний доказ, так як він не узгоджується з іншими матеріалами справи, з яких видно, що відповідачка в цей період працювала, а малолітня дитина відвідувала дитячий садок в Ічнянському районі Чернігівської області, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.

Також суд критично ставиться до наданого відповідачкою письмового доказу - акту від 25 травня 2019 року, згідно якого ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з серпня 2014 року по травень 2019 року проживали у ОСОБА_9 в АДРЕСА_3 , оскільки даний факт спростовується іншими матеріалами справи, які знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Згідно довідки про доходи, виданого 12 квітня 2019 року ТОВ «РОЯЛ-ФУД», ОСОБА_3 з 19 вересня 2017 року влаштувалась на роботу на посаду виробника харчових напівфабрикатів з вахтовим режимом (а.с.65). За місцем роботи остання зарекомендувала себе з позитивної сторони як дисциплінований та сумлінний працівник, що підтверджується копією характеристики від 23 квітня 2019 року № 32, виданої ТОВ «РОЯЛ-ФУД» (а.с.66).

В судовому засіданні ОСОБА_3 вказала, що вона на даний час працює на Кондитерській корпорації «Рошен» м. Яготин Київської області, але остання не надала документального підтвердження вищевказаного.

Відповідно до копії акту обстеження від 06 червня 2019 року відповідачка проживала тимчасово без реєстрації в АДРЕСА_5 (а.с.64 Том 1).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 в період з 18 квітня 2019 року по 23 квітня 2019 року навчався в Боярській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 2 Києво-Святошинського району Київської області. 24 квітня 2019 року позивач без відома матері забрав дитину зі школи, що підтверджується копією довідки від 27 травня 2019 року № 110 (а.с.63 Том 1) та копією повідомлення в органи поліції (а.с.67 Том 1 ).

Відповідно до інформації про визначення місця проживання дитини, наданої Службою у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації Київської області від 17 січня 2020 року № 21, за доцільне вважають залишити малолітню дитину з матір`ю за місцем реєстрації та проживання останньої (а.с.3 Том 2).

В матеріалах справи наявне повідомлення Переяслав-Хмельницького ВП Яготинського ВП ГУНП в Київській області про те, що на протязі 2018-2019 р.р. до Яготинського ВП надходило 20 повідомлень різного характеру за адресою проживання ОСОБА_18 в АДРЕСА_2 , що вказує на неблагополучну обстановку у даній сім`ї, що може негативно впливати на малолітнього ОСОБА_5 (а.с.55 Том 2).

Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної ради України 27 лютого 1991 року, держави - учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно із статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства», батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статті 141 Сімейного Кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Норми статті 161 Сімейного Кодексу України вказують, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

У відповідності до частин 4, 5 статті 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Для суду є безспірним, що в даних правовідносинах при вирішенні питання про визначення місця проживання дитини з одним з батьків відбувається втручання в право сторін та їх дитини на сімейне життя, яке не є абсолютним і може бути обмеженим в порядку передбаченому Конституцією України.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

В даній справі судом встановлено, що обоє батьків не відмовляються виконувати свої батьківські обов`язки, є фізично і психічно здоровими, не зловживають алкоголем, не допускають протиправної поведінки щодо дитини, обоє люблять свого сина та намагаються створити їй умови для повноцінного розвитку. Але судом встановлено, що батько дитини ОСОБА_1 має власне житло (а.с.22-24 Том 1), хоча фактично останній разом із сином проживає зі своїми батьками, створивши всі необхідні умови для проживання сина, офіційно працевлаштований та має стабільний заробіток. Мати дитини ОСОБА_3 в судовому засіданні не надала документальних доказів про те, що вона на даний час офіційно працевлаштована. Крім того, остання проживає в сім`ї, в якій відповідно до вищевказаних матеріалів справи неблагополучна атмосфера, яка може негативно вплинути на малолітнього ОСОБА_8 .

Взаємні обвинувачення батьків у тому, що інший не зможе надати дитині належної уваги, турботи та тепла суд вважає не чим іншим, як взаємним почуттям образи та розчарування у особистих стосунках.

В ході розгляду справи жоден з батьків не довів суду належними доказами, що лише він один займався вихованням та утриманням дитини.

Спір між батьками щодо місця проживання дитини, на думку суду, обумовлений, перш за все, їх особистими неприязними відносинами, які загострились протягом останнього часу в результаті розпаду їх шлюбу, руйнування надій та сподівань на щасливе сімейне життя, не виправдання взаємних очікувань.

Суд з розумінням ставиться до права на повагу до сімейного і приватного життя як позивача, так і відповідачки, однак в даному випадку обов`язком суду є дослідження питання щодо забезпечення прав неповнолітньої дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому «якнайкращих інтересів дитини».

В даній ситуації суд, уважно вислухавши доводи та аргументи кожної сторони, та дослідивши докази, керується принципом найкращих інтересів дитини, який визначений у пункті 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, згідно якому в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Цей принцип розкритий у Зауваженнях загального порядку № 14 (2013) Комітету ООН з прав дитини (про право дитини на приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню її інтересів), де сформульовані такі підходи:

«Найкраще забезпечення інтересів дитини» - це право, принцип і правило процедури, які засновані на оцінці всіх елементів, що відображають інтереси дитини або дітей, в конкретних обставинах. При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини з метою прийняття рішення про застосування тієї чи іншої конкретної міри належить діяти в наступному порядку:

по-перше, з урахуванням конкретних обставин справи слід визначити, в чому полягають відповідні елементи оцінки найкращих інтересів, наповнити їх конкретним змістом і визначити значимість кожного з них в співвідношенні з іншими;

по-друге, з цією метою необхідно слідувати правилам, що забезпечує юридичні гарантії та належну реалізацію цього права (пункт 46).

Комітет вважає за доцільне скласти невичерпний, не субпідпорядкований перелік елементів, які могли б розглядатися при проведенні оцінки найкращих інтересів будь-якою особою, відповідальною за прийняття рішень, якій належить визначати найкращі інтереси дитини.

Невичерпний характер переліку елементів означає, що можна вийти за його рамки і розглянути інші фактори, що мають відношення до конкретних обставин, в яких знаходиться та чи інша дитина або група дітей. Всі фігуруючі у переліку елементи повинні бути прийняті до уваги і зважені з урахуванням обставин кожного випадку. Перелік повинен служити конкретним керівництвом, забезпечуючи при цьому гнучкість (пункт 50).

У світлі цих міркувань Комітет вважає, що стосовно ситуації, яка розглядається доречними і такими, що підлягають врахуванню при оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини є такі елементи:

- Погляди дитини;

- Індивідуальність дитини;

- Збереження сімейного оточення і підтримання відносин;

- Піклування, захист і безпека дитини;

- Вразливе положення;

- Право дитини на здоров`я;

- Право дитини на освіту.

Слід підкреслити, що базова оцінка найкращих інтересів - це загальна оцінка всіх відповідних елементів, що визначають найкращі інтереси дитини, зі зваженою оцінкою значимості кожного з них в порівнянні з іншими. Не всі елементи актуальні в кожному випадку, і в різних випадках різні елементи можуть використовуватися по-різному. Зміст кожного елемента неминуче буде неоднаковим залежно від конкретної дитини і конкретного випадку, в залежності від виду рішення і конкретних обставин; те саме стосується і значущості кожного елемента в контексті загальної оцінки (пункт 80).

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, враховуючи, висновки органів опіки та піклування, яким рекомендовано визначити місце проживання дитини як з матір`ю так і з батьком, а також вік малолітньої дитини, яка на день ухвалення судового рішення не може дати об`єктивної згоди на проживання з одним із батьків самостійно, виходячи в першу чергу з інтересів дитини, який навчається з першого класу в Іржавецькій ЗСО, проживає в доброзичливій обстановці разом із батьком, суд приходить до переконання про наявність підстав для визначення місця проживання дитини з батьком, який виховує та матеріально забезпечує сина, буде відповідати саме інтересам дитини, позитивно сприятиме його розвитку як психологічному, так і фізичному. Крім того, суд зауважує, що мати дитини, у разі визначення місця проживання дитини з батьком, не обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботу відносно нього та участь у його вихованні.

Керуючись ст. ст. 4,19,76,81,141,247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 141,157,160, 161 Сімейного кодексу України, Конституцією України, ЗУ «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини, яка набула чинності для України 27.02.1991 року суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Ічнянської міської ради Чернігівської області та третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської районної державної адміністрації Київської області про визначення місця проживання дитини з батьком, звільнення від сплати аліментів на користь матері та стягнення аліментів з матері задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцем с. Іржавець Ічнянського району Чернігівської області, за адресою: АДРЕСА_1 .

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Іржавець Ічнянського району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , від сплати аліментів на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які стягуються з нього на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Власівка Ічнянського району Чернігівської області, на підставі рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області № 733/1247/13-ц від 11 червня 2013 року.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с. Власівка Ічнянського району Чернігівської області, жительки АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Іржавець Ічнянського району Чернігівської області, жителя АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову - 02 травня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т. В. Карапиш