Ухвала суду № 88013082, 04.03.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/4844/20

В справі №760/5771/19

У Х В А Л А

І М Е НЕ М У К Р А Ї Н И

04 березня 2020 року суддя Солом"янський районний суд м. Києва Шереметьєва Л.А., розглянувши позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Дінеро» про визнання незаконним і скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суддя

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача і просить:

-визнати незаконним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Дінеро» від 19 листопада 2019 року про застосування дисциплінарного стягнення;

-визнати незаконним та скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Дінеро» від 22 листопада 2019 року про звільнення;

-поновити його на роботі на посаді заступника директора з фінансових питань; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 282 046, 73 гр.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України в наступному.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду, позивач документ про сплату судового збору не надав.

В той же час, вимоги позивача не є такими, які дають підстави для звільнення його від сплати судового збору в повному обсязі, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Порядок та строки виплати заробітної плати визначені в статті 115 КЗпП України.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу є іншим видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995року, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати вимушеного прогулу проводиться виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Таким чином, вимога про стягнення оплати за час вимушеного прогулу не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, тому не може буди віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в редакції від 22 травня 2015 року, яка набрала чинності 1 вересня 2015 року, судовий збір не сплачується.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду .

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Тобто, Верховний Суд прийшов до висновку, що п.1 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір» чітко визначено вимоги, які випливають з норм трудового законодавства, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду.

Таким чином, позивач не звільнений від сплати судового збору у частині вимог про визнання незаконними та скасування наказів та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При зверненні до суду позивач зазначає три вимоги, дві з яких не дають підстав для звільнення від сплати судового збору, а саме: визнання незаконними та скасування наказів та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до Закону України « Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року встановлено в розмірі 2 027, 00 гр.

Таким чином, виходячи з двох вимог немайнового характеру та однієї вимоги майнового харарктеру, належних до оплати судовим збором, позивач має сплатити:

- 2 820, 47 гр. судового збору за вимогу майнового характеру;

- 1 681, 60 гр. судового збору за 2 вимоги немайнового харарктеру/ 840.80 х 2 = 1 536, 80 /.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Згідно з ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Виходячи з цього, суми позову, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 4 502, 07 гр. за наступними реквізитами, викладеними на сайті суду:

Отримувач коштівУК у Солом.р-ні/Соломян.р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38050812 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA388999980313181206000026010 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солом`янський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа)

При таких обставинах, керуючись ст.ст.175, 185 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Дінеро» про визнання незаконним і скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху, надавши йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п`ятнацяти днів з дня її отримання.

Суддя Л.А.Шереметьєва