Ухвала суду № 88012585, 26.02.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9344/20-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л., при секретарі Дибі І.Б., за участю прокурора Закаряна Б.Н., захисника Лисенка В.А., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві майора поліції Щербань О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В:

26.02.2020 старший слідчий слідчий СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві майор поліції Щербань О.В., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 Наумовичем В.О., звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що в провадженні слідчого відділу Печерського УП ГУНП у м. Києві знаходяться матеріали кримінального провадження № 12020100060000868 від 24.02.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 неодноразово раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив нове кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи підозрюваним у вчиненні декількох майнових злочинів, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий корисливий злочин за наступних обставин.

Так, 24.02.2020, приблизно о 18 год. 00 хв., ОСОБА_1 зайшов до приміщення магазину «CROPP» ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» (ЄДРПОУ: 32435513) в ТРЦ «Гулівер», розташованого за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 1А, 5, де у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та не може перешкодити, вважаючи, що його дії залишаться непомітними для клієнтів та працівників магазину, ОСОБА_1 взяв із стелажів, на яких висів чоловічий одяг, викладений у вільній розкладці в торгівельній залі, а саме: куртку чоловічу, синього кольору (артикул vw253), вартістю 832 грн. 50 коп. та кросівки чоловічі, чорного кольору, (артикул xj134), вартістю 1165 грн. 83 коп., після чого пішов до примірочних вказаного магазину.

Далі, перебуваючи у примірочній магазину, вважаючи, що його дії залишаться непомітними для клієнтів та працівників магазину, ОСОБА_1 одягнув під куртку, в яку був одягнений, викрадену чоловічу куртку, синього кольору та кросівки поклав до рюкзаку, який знаходився при ньому.

З метою доведення до кінця свого злочинного умислу, спрямованого на повторне таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи з корисливих спонукань, не маючи наміру оплачувати вартість товару, утримуючи при собі та на собі викрадене майно, ОСОБА_1 , пройшов через каси магазину не оплативши за узятий товар, попрямував на вихід з магазину та, пройшовши через антикрадіжкові рамки, розміщені на виході з магазину «CROPP» - ОСОБА_1 вийшов з магазину та попрямував на вихід в ТРЦ "Гулівер", таким чином виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, однак крадіжку не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки знаходячись за межами вказаного магазину, маючи при собі викрадене майно, ОСОБА_1 був зупинений працівником охорони магазину з викраденим товаром на загальну суму 1998 грн. 33 коп.

У разі доведення своїх злочинних дій до кінця, ОСОБА_1 міг би спричинити магазину «CROPP» ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» (ЄДРПОУ: 32435513) майнову шкоду у розмірі 1998 (тисяча дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 33 коп. (без ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненому повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 29.05.2018 Рівненським міським судом за злочин, передбачений ч. 2 ст. 259 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням на 1 рік. Повідомлений 02.02.2020 Святошинським УП ГУ НП у м. Києві про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, 12.02.2020 Дніпровським УП ГУ НП у м. Києві у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, -

25.02.2020 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненому повторно.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.

Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки міцних соціальних зв`язків, постійного місця роботи та проживання у нього немає. Може вчинити інше кримінальне правопорушення або будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Також, гр. ОСОБА_1 не маючи ніякого джерела доходу, може продовжити вчиняти нові корисливі злочини з метою покращення свого матеріального стану.

Щодо гр. ОСОБА_1 обирались запобіжні заходи 01.02.2020 Святошинським районним судом міста Києва за скоєння майнового злочину та 12.02.2020 Дніпровським районним судом міста Києва за скоєння майнового злочину, але він, не розуміючи серйозність та важливість покладених на нього зобов`язань, продовжує вчиняти протиправні дій у вигляді таємного викрадення чужого майна.

Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід. Дані ризики виключають можливість застосування до гр. ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, не забезпечить належний рівень гарантії доброчесної поведінки підозрюваного. Даний запобіжний захід при обґрунтованій підозрі відповідає характеру, інкримінованого гр. ОСОБА_1 діянню, не надає можливості перешкоджати встановленню істини, інтересам слідства та правосуддя шляхом ухилення підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Вказані обставини на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник щодо задоволення клопотання заперечували, просили обрати інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України в кримінальному провадженні № 12020100060000868 від 24.02.2020.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалах клопотання даних, а саме: протоколом затримання відповідно до ст. 208 КПК України від 24.02.2020; протоколом допиту свідка; протоколом допиту підозрюваного гр. ОСОБА_1 ; рапортом співробітників поліції.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання. Які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів, перешкоджати кримінальному провадженню вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_2 не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у яких він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у межах відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 , що підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, покладених на нього обов`язків, та визначити заставу у розмірі 10 510 грн., що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків так як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві майора поліції Щербань О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 29.05.2018 Рівненським міським судом за злочин, передбачений ч. 2 ст. 259 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням на 1 рік. Повідомлений 02.02.2020 Святошинським УП ГУ НП у м. Києві про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, 12.02.2020 Дніпровським УП ГУ НП у м. Києві у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020100060000868 від 29.01.2020 до 25.04.2020 року.

Одночасно визначити ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України в межах 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 10 510 (десять тисяч п`ятсот десять) грн. у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р № UA128201720355259002001012089

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 в разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25.04.2020 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На підставі ч. 4 ст. 535 КПК України слідчому або прокурору у кримінальному провадженні № 12020100060000868 від 29.01.2020 повідомити слідчого суддю, який постановив ухвалу, про її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя О.Л. Бусик