Ухвала суду № 88012270, 04.03.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/3549/20

1-кс/755/1164/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2020 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Павлікові Д.О., за участі прокурора Колягіна В.О., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Лисенка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві капітана поліції Блажка К.В., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Руденко А.Е. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Києва, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

У С Т А Н О В И В :

04 березня 2020 року слідчий Дніпровського управління поліції головного управління Національної поліції в м. Києві Блажко К.В. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Руденко А.Е.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за №12020100040001702 від 03.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному, слідчий посилається на те, що підставою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років, а також ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків або потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто в межах вказаного кримінального провадження існують ризики.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 , його захисник - адвокат Лисенко В.А. заперечували щодо задоволення клопотання, посилались на необґрунтованість ризиків, просили застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

03.03.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Так, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 02.03.2020 року, приблизно о 21 годині 30 хвилин перебуваючи біля магазину «Єжевіка», що по вулиці Гната Хоткевича, 10, в м. Києві. В цей момент, ОСОБА_1 побачив раніше невідомого чоловіка, між якими виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 силою повалив на землю потерпілого ОСОБА_2 та наніс йому декілька ударів ногою в обличчя. У вказаний момент, ОСОБА_1 побачив темну сумку-барсетку, що була на шлейці, через плече у потерпілого ОСОБА_2 , і в ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням фізичного насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням фізичного насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , діючи з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, з метою подолання волі до опору потерпілого, наніс останньому удар ногою в обличчя потерпілого. Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного із застосуванням фізичного насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого ОСОБА_2 , ОСОБА_1 діючи з корисливих мотивів, з метою власного протиправного збагачення, шляхом ривка, вирвав у потерпілого темну сумку-барсетку, в середині якої знаходився мобільний телефон марки «Хонор 8 А», імей№1: НОМЕР_1 , імей№2: НОМЕР_2 , вартістю 3000 гривень, оснащений сім-картою оператора мобільного зв`язку «Київстар» № НОМЕР_3 .

Після чого ОСОБА_1 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, тим самим завдавши потерпілому ОСОБА_2 , матеріальної шкоди на загальну суму 3000 гривень 00 копійок.

У силу ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний, крім передбачених ст.177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст.177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення злочину від 02.03.2020 року, протоколом огляду місця події від 02.03.2020 року, протоколом огляду місця події від 03.03.2020 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , протоколом огляду речей та документів від 03.03.2020 року, протоколами допиту свідків від 03.03.2020 року та іншими матеріалами кримінального провадження.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_1 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

На час розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_1 має постійне місця проживання, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, не працює, неодружений. На переконання слідчого судді, є підстави вважати, що, не перебуваючи в умовах запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_1 може здійснити спробу ухилення від слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в даному конкретному випадку не зможе забезпечити належної його процесуальної поведінки.

В той же час, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, за змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов`язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про те, що міра запобіжного заходу у виді тримання під вартою на початковому етапі досудового розслідування забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При цьому, враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан особи, його соціальні зв`язки, так само слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які вказують на те, що є велика ймовірність того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вважає за належне призначити заставу у розмірі відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі, який становить тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 63 060 грн., яка в достатній мірі гарантує виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

1. прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.;

2. не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст.ст. 177-179, 181, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 30 квітня 2020 року, включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання 02 березня 2020 року.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 63 060 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

1. прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду.;

2. не відлучатись м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Визначити двомісячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваного ОСОБА_1 , він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя М.Г.Сазонова