Рішення № 88011485, 19.02.2020, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/1852/19

Провадження №2/726/27/20

Категорія 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2020 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівців у складі: головуючого судді Асташев С. А., при секретарі Голик В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» про стягнення матеріальних збитків,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» про стягнення матеріальних збитків.

В позові посилається на те, що 17.11.2017 року він на своєму автомобілі марки «ВМW-X5» д.н.з. НОМЕР_1 рухався по вулиці Московської Олімпіади в м. Чернівці зі сторони села Магала у напрямку центру міста Чернівці і на Т - подібному перехресті зіткнувся з автомобілем марки «ВАЗ-210994» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який раптово виїхав з другорядної дороги на головну дорогу, по якій він рухався. Зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що водій автомобіля ВАЗ-2109 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 , грубо порушуючи п. 16.11 ПДР, на перехресті нерівнозначних доріг раптово виїхав з другорядної дороги на головну дорогу, створив позивачу аварійну ситуацію, змусивши його гальмувати та позбавивши права на пріоритетний рух, можливості безпечно закінчити проїзд даного перехрестя, в той час як повинен був надати йому дорогу так як він наближався до даного перехрестя по головній дорозі. Вказує на те, що після даного ДТП було порушено кримінальне провадженні за ч.1 ст. 286 КК України, так як водій ОСОБА_2 отримав тілесне ушкодження. Відомості за вказаним фактом 17.11.2017 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017260030000678. Зазначає, що в результаті зіткнення транспортних засобів, його автомобіль марки «ВМW-X5» д.н.з. НОМЕР_1 зазнав значних пошкоджень. Водночас, цивільно-правова відповідальність винуватця даної ДТП ОСОБА_2 , як особи, яка правомірно експлуатувала забезпечений транспортний засіб марки ВАЗ-2109 д.н.з. НОМЕР_2 , на момент настання ДТП (17.11.2017 року), була застрахована в АТ «СГ«Ю.БІ.АЙ-КООП» про що свідчить поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/0242280 та відомості з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ про чинність даного полісу на день ДТП. Зазначає, що у відповідності до вищезазначеного страхового полісу, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки ВАЗ-2109 д.н.з. НОМЕР_2 , розмір ліміту відповідальності страхової компанії на одного потерпілого за шкоду завдану життю і здоров`ю складає 200000 грн., за шкоду, заподіяну майну складає 100000 грн. Відповідно до ст. 35 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. В даній статті зокрема, не вказано, в яку саме страхову компанію позивач (потерпілий) спочатку повинен подати заяву - повідомлення про ДТП, тільки в свою страхову компанію, як про це йдеться в ст. 33 Закону, чи і в страхову компанію винуватця ДТП - ОСОБА_2 . Вказує, що страховик навмисне, з метою в майбутньому не відшкодовувати шкоду, змушує позивача (потерпілого) подавати заяву - повідомлення про ДТП і заяву - повідомлення про страхове відшкодування у різну строки, в різні страхові компанії, свою і в іншу, в той час як потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу насправді можуть такі заяви подати одночасно в свою і іншу СК, щоб уникнути в майбутньому претензії з боку страховика за неподання заяви про страхове відшкодування протягом року. Відповідно до ст. 35.3 Закону - особа, якій подається заява про страхове відшкодування, зобов`язана надавати консультаційну допомогу заявнику під час складення заяви. Уповноважений працівник страхової компанії AT «СГ«Ю.БІ.АЙ-КООП» не надав позивачу консультаційну допомогу при складанні заяви про ДТП, та він умисно не повідомив позивача про його право одночасно подати і другу заяву, про страхове відшкодування, не повідомив, як потерпілого, про граничний, річний термін подання заяви про страхове відшкодування, щоб у майбутньому, у разу тривалого терміну розслідування кримінального і адміністративного провадження і пропущення ним встановленого строку на подання заяви про страхове відшкодування. Тільки в суді він дізнався, що оцінювач AT «СГ«Ю.БІ.АЙ- КООП» все таки прибув до місця знаходження його автомобіля, зробив його огляд, склав акт технічного стану транспортного засобу від 25 грудня 2018 року, склав також аварійний сертифікат № 3224 від 12 березня 2018 року в якому вказав, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля складає - 81741,30 гривень, але при цьому не показав його позивачу, не повідомив його про нього, а тому він змушений був звернутись з відповідною заявою до експерта авто товарознавця ОСОБА_3 , який за його заявою склав свій висновок експертного авто товарознавчого дослідження. При цьому слід звернути увагу на дату складення оцінювачем ФОП ОСОБА_4 акту технічного стану транспортного засобу, даний акт складено «25 грудня 2018 року», а натомість сам аварійний сертифікат № 3224 складено заднім числом, «12 березня 2018 року». Наведене свідчить про невідповідність і послідовність даних дат, а відповідно, і про можливу підробку документів. Окрім того, повідомлення про ДТП встановленого зразка, у відповідності до ст. 33 Закону, він зробив одразу після ДТП в свою страхову компанію «Уніка», з якою у нього було укладено договір, при цьому даний Закон не зобов`язував його робити таке повідомлення про ДТП встановленого зразка в страхову компанію Шеремети ОСОБА_5 . - AT «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП». Разом з тим, 28.12.2017 року позивач зробив повідомлення про настання ДТП генеральному директору AT «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП», яка була зареєстрована за вхід. № НОМЕР_3 , в даному повідомленні він вказав орієнтовну суму заподіяної шкоди і тим самим, на його погляд, одночасно зробив заяву і про страхове відшкодування, адже саме тому страховик, відповідно до ст. 33.3 Закону, направив свого оцінювача для огляду його автомобіля, визначення вартості матеріального збитку. В той час позивач фактично ще не був «потерпілою особою», а тільки «учасником ДТП або особою, яка може мати право на відшкодування», а потерпілим, став коли справа розглядалась уже в адміністративному порядку. 08.02.2019 року та 10.05.2019 року позивач додатково зробив дві заяви- повідомлення і про страховий випадок (ДТП), і про страхове відшкодування в страхову компанію Шеремети ОСОБА_5 . - АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ - КООП», але йому безпідставно відмовили в його законному проханні відшкодовувати збитки. Оскільки ОСОБА_6 застрахував свою цивільно-правову відповідальність являючись власником наземного транспортного засобу, а тому АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ - КООП» і повинна йому відшкодувати завдану шкоду в межах ліміту страхування, тобто в межах 100000 гривень. Відповідно до ст. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-1V - якщо дорожньо-транспорта пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону,-МТСБУ) стало відомо про набрання рішення у такій справі законної сили. Позивач довідався про вину в скоєнні ДТП водієм ОСОБА_2 коли його визнали винним в ДТП відповідно до постанови від 11.04.2019 року Сокирянського районного суду Чернівецької області. Водночас, позивач звертався в АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» з повідомленням про ДТП, в якому зазначив суму спричинених йому збитків, які повинні бути відшкодовані, два рази про вину водія ОСОБА_2 в скоєнні ДТП з проханням відшкодувати йому матеріальну шкоду, але два рази, 26.04.2019 року та 27.05.2019 року керівництвом страхової компанії було прийняте неправомірне рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування і саме тоді він, повторно і фактично довідався про порушення свого права. Саме з цього моменту Закон і забезпечує адекватний захист його прав як потерпілого і починається перебіг позовної давності, тобто з 26 квітня 2019 року. За наслідками вчинених ОСОБА_2 дій, в результаті яких настала дорожньо-транспортна пригода, позивач зазнав майнової шкоди від пошкодження транспортного засобу марки «BMW-X5» д.н.з. НОМЕР_1 , яка підлягає до стягнення з АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» на його користь, (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу і за мінусом франшизи) - 81741,30 гривень, відповідно до даних аварійного сертифікату № 3224 від 12.03.2018 року, складеного на замовлення AT «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП».

На основі зазначеного, просить стягнути з АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» на його користь майнові збитки покриті страховим відшкодуванням за суму 81741,30 грн., а також стягнути з відповідача на його користь витрати за надання професійної правничої допомоги адвоката у зв`язку з підготовкою цивільного позову в сумі - 10752,00 грн. та витрати на сплату судового збору за подання заяви майнового характеру - 3400,00 грн.

12.12.2019 року та 17.12.2019 року представником АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» надіслано до суду письмові пояснення на позовну заяву, в яких зазначено, що АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» у порядку ст. 33, 34 Закону № 1961-IV було проведено оцінку пошкодженому автомобіля «БМВ», д.н. НОМЕР_4 за результатом якої було оформлено аварійний сертифікат № 3224 від 12.03.2018 р. У відповідності до умов Закону № 1961-IV вплив на позитивне рішення про виплату страхового відшкодування відіграють дії особи, яка називає себе потерпілою стороною у правовідносинах із страховиком і які спрямовані нею на забезпечення страховику проведення оцінки нанесеного збитку її майну, а також реалізацію свого права на відшкодування понесених витрат як власника майна. До числа юридично значимих дій потерпілого, необхідних для отримання страхового відшкодування належить подання страховику заяви про страхове відшкодування. Так, по випадку 17.11.2019 р. заявленого в порядку полісу АМ/0242280, від позивача 08.02.2019 р. зареєстровано заяву на виплату, а потім інша заява надійшла 16.05.2019 року, тобто позивач виконав обов`язок після спливу строку наданого для реалізації права на отримання страхового відшкодування. Вважають, що у в позовних вимогах ОСОБА_1 до AT «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» щодо стягнення страхового відшкодування, слід відмовити, у зв`язку із пропущенням ОСОБА_1 встановленого Законом № 1961-IV строку для заявлення про право на отримання відшкодування.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник не з`явилися, проте подали заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , 17.11.2017 року о 14:00 год., в м. Чернівці керуючи т/з марки «ВАЗ 210994» д.н.з. НОМЕР_2 , виїжджаючи з території ринку «Добробут» на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі від ринку «Добробут», виконуючи маневр повороту ліворуч на головну дорогу вул. М. Олімпіади не надав дорогу т/з , який наближався до даного перехрестя, незалежно від напрямку їх руху, не переконавшись у його безпечності, допустив зіткнення з автомобілем марки «ВМW-X5» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі, при цьому не врахувавши дорожню обстановку, яка склалась, внаслідок чого, дані транспорті засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 1.5, 2.3Б, 10.1, 16.11 ПДР.

Відповідно до постанови Сокирянського районного суду Чернівецької області від 11.04.2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, однак провадження по справі закрито в зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч.5 ст. 38 КУпАП.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 , як особи, яка правомірно експлуатувала забезпечений транспортний засіб марки «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_2 , на момент настання ДТП - 17.11.2017 року була застрахована в АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/0242280 та відомостями з Єдиної централізованої бази даних Моторного транспортного страхового бюро України про чинність полісу АМ/0242280 на 17.11.2017 року (день ДТП).

У відповідності до даного страхового полісу, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль марки «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_2 , розмір ліміту відповідальності страхової компанії на одного потерпілого за шкоду завдану життю і здоров`ю складає 200 000 грн., за шкоду, заподіяну майну – 100 000 грн. відповідно.

Судом встановлено, що згідно розписки від 15.11.2019 року ОСОБА_2 відкошував позивачу ОСОБА_1 майнові збитки не покриті страховим відшкодуванням.

Згідно пункту 1.3 статті 1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Стаття 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлює порядок дії осіб у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати).

За приписами п. 33.1.4 ст. 33 цього Закону, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Аналізуючи положення вказаних норм матеріального права у їх сукупності суд приходить до висновку, що у водія транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди наявний обов`язок невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

З цих підстав, суд приходить до висновку, що у позивача ОСОБА_1 був відсутній такий обов`язок перед відповідачем АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» так як між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» не укладався договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Такий обов`язок наявний лише у ОСОБА_2 , з яким відповідачем АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/0242280.

Відповідно до ст. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.

У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва НОМЕР_5 378670 про реєстрацію транспортного засобу марки «ВМW-X5» д.н.з. НОМЕР_1 , власником вищезазначеного транспортного засобу являється ОСОБА_7 , його право власності підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , позивач ОСОБА_1 , правомірно експлуатував вказаний т/з за згодою власника на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу САО НОМЕР_7 .

Відповідності до п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», - власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Згідно ч. 1 ст. 395 Цивільного кодексу України, право володіння та право користування – є речовими правами на чуже майно.

За приписами ч. 1 ст. 396 Цивільного кодексу України, - особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

У відповідності до п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» № 4 від 01.03.2013 року, - «Враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК України положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначених пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб)».

Таким чином, в розумінні Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі», позивач ОСОБА_1 є потерпілим, а тому має право вимагати відшкодування шкоди, завданої автомобілю марки «ВМW-X5» д.н.з. НОМЕР_1 .

У відповідності до ч. 1 ст. 22 ЦК України, - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками в свою чергу є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Положеннями ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, – шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності до ст. 1192 Цивільного кодексу України, – розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що згідно аварійного сертифікату з оцінки транспортного засобу № 3224 від 12.03.2018 року, вартість відновлювального ремонту складає 235320,88 грн, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «ВМW-X5» д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок пошкодження при ДТП складає - 81741,30 грн.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 991 ЦК, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до правового висновку Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29.06.2016 року по справі №6-192 цс 16, «право особи на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права виникає (та відповідно перебіг позовної давності починається) з моменту, коли право цієї особи порушене (особа довідалася про порушення свого права), тобто з моменту відмови страховика у виплаті страхового відшкодування».

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , дізнався про вину відповідача ОСОБА_2 в скоєнні ДТП, саме 11.04.2019 року, коли винесено постанову Сокирянського районного суду Чернівецької області від 11.04.2019 року, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Крім того встановлено, що позивач ОСОБА_1 , 10.05.2019 року звертався до відповідача АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» із заявою про страховий випадок ДТП та заявою про страхове відшкодування, на що листами від 26.04.2019 року та 27.05.2019 року директора департаменту врегулювання збитків АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» було відмовлено позивачу ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, а тому саме з 26.04.2019 року, на думку суду, позивач ОСОБА_1 фактично дізнався про порушення свого права та з цього моменту починається перебіг позовної давності для захисту своїх прав позивача, як потерпілого.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню матеріальний збиток, якого зазнав ОСОБА_1 від пошкодження транспортного засобу марки «ВМW-X5» д.н.з. НОМЕР_1 в розмір 81741,30 гривень, (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу і за мінусом франшизи) відповідно до даних аварійного сертифікату № 3224 від 12.03.2018 року, складеного на замовлення AT «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП».

У відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 3400 грн.

Згідно ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката, підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

А тому, з відповідача АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» слід також стягнути понесені позивачем витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 10752 грн. 00 коп., що сплачені ОСОБА_1 відповідно до розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги грунтуються на законі і підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 22, 23, 395, 396, 1166, 1167, 1172, 1187, 1188, 1191-1194 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 28, 29, 33, 36, 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 5, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 279, Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» про стягнення матеріальних збитків – задовольнити.

Стягнути з АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» на користь ОСОБА_1 майнові збитки покриті страховими відшкодуванням на загальну суму 81741,30 грн.

Стягнути з АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» на користь ОСОБА_1 витрати за надання професійної правничої допомоги адвоката в сумі 10752,00 грн.

Стягнути з АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 3400 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя С. А. Асташев